Постанова

від 14.02.2024 по справі 209/5328/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/5328/23

Провадження № 2/209/172/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2024 р. м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.

за участі секретаря Золотих Л.М.

представника позивача (адвоката) Головко О.В.

представника відповідача Дніпровського ДВС Мельничук Г.В.

представника відповідача НАЗК Гирич К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції код ЄДРПОУ 40381452 на її користь грошові кошти у розмірі 42500,0 гривень, стягнуті у виконавчому провадженні №72576491 Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21; стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) код ЄДРПОУ 34974239 на її користь грошові кошти у розмірі 305,01 гривень, стягнуті на витрати виконавчого провадження №72576491; стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 01.09.2023 року Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у виконавчому провадженні №72576491, згідно виконавчого документу №209/5153/21 від 14.12.2021 року з її карткового рахунку було стягнуто грошові кошти у розмірі 42 805 гривень 01 коп. Вважає, що безпідставно стягнуті кошти підлягають поверненню, з огляду на наступне. 21.08.2023 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельничук Ганною Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72576491 з виконання постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 про конфіскацію у неї суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 гри. в дохід держави. Також, 21.08.2023 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/витрат виконавчого провадження, штрафів, та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 305.01 грн. 28.08.2023 року вона оскаржила постанову про відкриття виконавчого провадження №72576491 до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська (справа №209/4755/23). Водночас, згідно постанови від 05.09.2023 року виконавче провадження №72576491 було закінчено, оскільки вимоги виконавчого документу виконані у повному обсязі. Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обалсті від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21, її визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) грн. з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42500,00 грн. На виконання вищезазначеного судового рішення, вона сплатила адміністративний штраф у сумі 1190,0 грн. та судовий збір на користь держави у розмірі 454,0 грн.

Згідно ч. 1 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так І іншими особами (стаття 23 КУпАП). Частиною 1 статті 29 КУпАП передбачено, що конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави (ч. 1 статті 314 КУпАП). У відповідності до положень статті 15 Закону України «Про політичні партії в Україні», здійснюючи внесок на підтримку політичної партії, особа підтверджує відсутність обмежень щодо здійснення внесків, передбачених частиною першою цієї статті. Відповідальність за недотримання таких обмежень несе особа, яка здійснює внесок. Партії та їх уповноважені особи не несуть юридичної відповідальності за порушення вимог, передбачених частиною першою цієї статті. Конфіскація суми внеску, яка перейшла у власність політичної партії, поза межами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно уповноваженої особи партії (її місцевої організації) за порушення встановленого порядку отримання внеску, суперечитиме положенням ч.1 статті 29 КУпАП та ч. 2 статті 15 Закону України «Про політичні партії в Україні». Тобто, якщо «незаконний внесок на підтримку партії» залишився у партії або її місцевої організації, то «конфіскація суми внеску на підтримку політичної партії, отриманої з порушенням закону» має застосовуватися при притягненні до відповідальності уповноваженої особи партії або її місцевої організації за порушення встановленого порядку отримання внеску. Аналогічна правова позиція викладена в «Огляді судової практики у справах про адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил фінансування політичних партій та виборчих кампаній»; «При визначенні необхідності застосування такого стягнення як конфіскація, судді повинні відповідно до ст. 280 КУпАП з`ясовувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такими обставинами, зокрема, є інформація про незаконний внесок на підтримку політичної партії або фінансову (матеріальну) підтримку для здійснення передвиборної агітації або агітації референдуму. Якщо політичною партію або її місцевою організацією на виконання вимог ч. 6 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні» такий незаконний внесок було повернуто особі, яка його внесла і яка притягається до відповідальності за порушення ст. 212-15 КУпАП. то суди мають застосовувати конфіскацію суми внеску на підтримку політичної партії, наданої з порушенням закону. Якщо ж незаконний внесок па підтримку партії залишився у партії або її місцевої організації, то конфіскація суми внеску на підтримку політичної партії, отриманої з порушенням закону має застосовуватися при притягненні до відповідальності уповноваженої особи партії або її місцевої організації за порушення встановленого порядку отримання внеску». З цього приводу зазначає, що грошові кошти у розмірі 42 500,00 грн., які були перераховані нею в якості спонсорського внеску на підтримку політичної партії «БДЖОЛА», з 25.09.2020 року перейшли у власність означеної політичної партії і їй не повертались. Отже, правових підстав для відкриття виконавчого провадження №72576491 не існувало. З урахуванням вищевикладених обставин вважає, що конфіскацію у неї внеску на підтримку політичної партії, в рамках виконавчого провадження №72576491 з примусового виконання постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 та стягнення витрат на виконавче провадження, здійснено неправомірно та безпідставно. Враховуючи, що підставою для отримання Національним агентством з питань запобігання корупції грошових коштів у розмірі 42500,00 грн було неправомірне рішення Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження №72576491 вважає, що стягнуті суми грошових кошти підлягають поверненню, оскільки достатніх правових підстав для їх набуття у відповідачів не малось від самого початку правовідношень.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч.1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.15).

25 жовтня 2023 року представником Національного агенства з питань запобігання корпупції був поданий Відзив на позовну заяву, в якому викладене наступне. У поданій заяві Позивач стверджує, що грошові кошти (внесок на підтримку політичної партії) у розмірі 42 500,00 грн., конфісковані з її рахунку Відповідачем-2 на користь стягувача Національного агентства у виконавчому провадженні № 72576491 з примусового виконання постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 у справі № 209/5153/21, стягнуті безпідставно та підлягають поверненню.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та долученими до неї доказами, Національне агентство повідомляє, що заперечує проти доводів Позивача, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на зазначене нижче. Щодо фактичних обставин справи. В ході проведення аналізу Звіту політичної партії «Бджола» (код ЄДРПОУ 38010759) (далі - Партія) про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за III квартал 2020 року (далі - Звіт) Національним агентством встановлено, що ОСОБА_1 25.09.2020 року перерахувала Партії грошовий внесок на суму 42 500,00 грн. з порушенням законодавства щодо фінансування політичних партій, а саме п. 9 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні», що стало підставою для складання Національним агентством протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 21215 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (далі-КУпАП)стосовно Позивача.За результатамирозгляду вказаногоадміністративного протоколу,постановою Дніпровськогорайонного судум.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від14.12.2021року усправі №209/5153/21 ОСОБА_1 визнано винноюу вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн. з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 гривень.

В подальшому, за заявою Відповідача-1, 21.08.2023 року державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС Мельничук Г.В. відкрито виконавче провадження 72576491 з примусового виконання постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 (далі - постанова від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21) про конфіскацію у ОСОБА_1 суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 грн. в дохід держави. 05.09.2023 року від Дніпровського відділу ДВС на рахунок Національного агентства, як стягувача у виконавчому провадженні № 72576491, надійшли конфісковані у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 42 500,00 гривень. 10.09.2023 року конфісковані у ОСОБА_1 кошти зараховані до Державного бюджету України. 15.09.2023року до Національного агентства надійшла постанова від 05.09.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 72576491, винесена державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС Мельничук Г.В. у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Фактично, незгода ОСОБА_1 з порядком виконання постанови від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 і стала підставою для звернення Позивача з цим позовом.

Щодо правомірності дій Національного агентства у спірних правовідносинах

Згідно з п. 8і ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) Національне агентство в порядку та в межах, визначених законом, здійснює державний контроль за дотриманням, зокрема, встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей. Положеннями п. 1 ч. З, ч. 4 ст. 14 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що надання матеріальної та фінансової підтримки політичним партіям здійснюється у формі внесків на підтримку партій. Внеском на підтримку політичної партії є грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, позики (кредити), нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального або не грошового характеру, у тому числі членські внески членів політичної партії, спонсорство третіми особами заходів чи іншої діяльності на підтримку партії, товари, роботи, послуги, надані або отримані безоплатно чи на

пільгових умовах (за ціною, нижчою за ринкову вартість ідентичних або подібних робіт, товарів та послуг на відповідному ринку), отримані політичною партією, її місцевою організацією, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи.

Обмеження у здійсненні внесків на підтримку політичних партій безпосередньо визначені у ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні», зокрема, п. 9 ч. 1 цієї статті передбачено, що не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій фізичними особами, з якими укладено договір про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади на загальну суму понад п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому здійснюється внесок, а також юридичними особами, з якими укладено такий договір на загальну суму понад сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому здійснюється внесок, - протягом строку дії такого договору та протягом одного року після припинення його дії.

При цьому, у ст. 21215 КУпАПвстановлено відповідальністьза порушеннявстановленого закономпорядку наданняабо отриманнявнеску напідтримку політичноїпартії татягне засобою накладенняштрафу нагромадян від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією сумивнеску напідтримку політичноїпартії, наданої або отриманої з порушенням закону.

Як було зазначено вище, в ході здійснення державного контролю, шляхом проведення аналізу Звіту, поданого Партією, Національним агентством виявлено порушення вимог законодавства у вигляді недотримання ОСОБА_1 встановлених законодавчих обмежень щодо фінансування політичних партій.

Так, Національним агентством при проведенні аналізу Звіту отримано відомості з електронної системи публічних закупівель ProZorro, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договори про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб територіальної громади на загальну суму понад п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому здійснюється внесок.

Також, встановлено, що ОСОБА_1 25.09.2020 року перерахувала Партії грошовий внесок на суму 42 500,00 грн., що свідчить про порушення нею вимог п. 9 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні» та, відповідно, стало підставою для складання Національним агентством відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 21215 КУпАП, який в подальшому був скерований до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області для розгляду.

Складання протоколу - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, та в силу приписів ст. ст. 251, 252 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП). Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Вказана позиція Національного агентства повністю узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2019 року у справі № 640/12476/16-а.

Положеннями ч.2ст.15Закону України«Про політичніпартії в Україні»,якою законодавецьвизначив обмеженняу здійсненнівнесків напідтримку політичнихпартій,визначено,що здійснюючивнесок напідтримку політичноїпартії,особа підтверджуєвідсутність обмеженьщодо здійсненнявнесків, передбачених частиною першою цієї статті. Відповідальність за недотримання таких обмежень несе особа, яка здійснює внесок. Партії та їх уповноважені особи не несуть юридичної відповідальності за порушення вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

В подальшому, 14.12.2021 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за наслідками розгляду, складеного Національним агентством, протоколу про адміністративне правопорушення, виніс постанову, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 КУпАП,та застосованодо неїадміністративне стягненняу видіштрафу урозмірі 1190,00грн.з конфіскацієюсуми внескуна підтримкуполітичної партіїв розмірі42500,00гривень

При цьому, наявність або відсутність вини у діях Позивача та відповідно визначення міри відповідальності, а також, підстав для застосування додаткового адміністративного стягнення здійснюється саме судом під час розгляду протоколів про адміністративні правопорушення, а не Національним агентством.

Згідно звідомостями Єдиногодержавного реєструсудових рішеньПозивачем неоскаржено досуду апеляційної інстанції постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 КУпАП та постановлено конфіскувати суму внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 грн, а отже вказане судове рішення набрало законної сили 25.12.2021 та підлягало виконанню.

Крім того, з огляду на зміст позовної заяви (стор. 1, 2 аб.з. 7-8) ОСОБА_1 не піддає сумніву законність відповідного рішення суду та сама підтверджує факт визнання судом її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 КУпАП.

Так, основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності. Також, ст. 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

На важливість належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України. Так, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання: обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Примусове виконання судових рішень врегульовано нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вищезазначеного закону, до переліку виконавчих документів на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема належать, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, постанова Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 у справі № 209/5153/21 є виконавчим документом, який підлягав примусовому виконанню.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», визначено вимоги до виконавчого документа, до яких, серед іншого, віднесено зазначення повного найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За рішеннямипро стягненняв дохіддержави коштівабо вчиненняінших дійна користьчи вінтересах держави,прийнятими усправах проадміністративні правопорушення,та зарішеннями,прийнятими укримінальних провадженнях.Стягувачем виступаєдержавний орган,який прийняввідповідне рішенняабо заматеріалами якогосудом прийнятовідповідне рішення (ч. 4 ст. 15).

Отже, оскільки вищезазначену постанову суд прийняв за матеріалами Національного агентства, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» Відповідач-1 в даних правовідносинах виступив як стягувач.

Ураховуючи, що постанова від 14.12.2021 у справі № 209/5153/21 не була скасована у судовому порядку. 25.12.2021 набрала законної сили, відтак Національне агентство, на яке законом покладено обов`язки стягувана у спірних правовідносинах, зобов`язане було звернутися до органів державної виконавчої служби щодо виконання вказаного судового рішення.

Таким чином, з метою захисту інтересів держави, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, додержання принципу обов`язковості судового рішення Національне агентство керуючись ст. ст. 3. 12. 15. 19. 26. 62 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 313-315 КУпАП направило до Дніпровського відділу ДВС постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 у справі № 209/5153/21 (разом із заявою від 11.05.2023 № 50-20/10138-23) для її примусового виконання в частині конфіскації у ОСОБА_1 суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 гри у дохід держави .

З огляду на все викладене в сукупності, Національне агентство діяло в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством та жодним чином не порушило права Позивача, відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Щодо примусового виконання постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 у справі № 209/5153/21 та звернення суми внеску в дохід держави. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»). Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» визначено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін.

Як вже було вказано, керуючись ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» Національне агентство в даних правовідносинах виступило як стягу вач.

Так, оскільки судом в постанові від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21, яка є виконавчим документом, боржником визначено саме ОСОБА_1 , Національне агентство звертаючись до органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання вказаного рішення, не мало повноважень визначати іншу особу, щодо якої необхідно застосовувати встановлене судом додаткове адміністративне стягнення.

Національне агентство, в свою чергу, лише пред`являє відповідне рішення суду, як виконавчий документ, до примусового виконання, відтак дії Відповідача-1 жодним чином не могли порушити прав Позивача. 21.08.2023 року державний виконавець Дніпровського відділу відкрив виконавче провадження № 72576491 з виконання постанови від 14.12.2021 у справі № 209/5153/21, про що виніс відповідну постанову.

ОСОБА_1 оскаржувала вказану постанову про відкриття виконавчого провадження до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Так, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29.08.2023 року у справі № 209/4755/23 скаргу, подану ОСОБА_1 в порядку ст. 447 ЦПК України, повернуто їй без розгляду.

Отже, станом на теперішній час, постанова про відкриття виконавчого провадження № 72576491 є законною та такою, що винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Положеннями ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені наступні заходи примусового виконання рішень: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права. майнові права інтелектуальної власності. об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Отже, в ході здійснення державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС заходів примусового виконання постанови від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21, визначених ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», суму грошового внеску на підтримку політичної партії у розмірі 42 500.00 грн було конфісковано та перераховано за банківськими реквізитами Національного агентства, як стягувача, що підтверджується випискою з банківського рахунка Відповідача-1 за 05.09.2023 року.

У зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39. ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» 05.09.2023 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 72576491.

Вимоги постанови від 14.12.2021року у справі № 209/5153/21 в частині стягнення з боржника - ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1 190.00 грн також виконано примусово в рамках виконавчого провадження № 68640904, про що свідчить постанова від 17.05.2023 року про закінчення виконавчого провадження, винесена державним виконавцем відділу ДВС.

Таким чином, ураховуючи імперативність норм чинного законодавства щодо обов`язковості виконання судових рішень та покладення законодавцем обов`язку на державного виконавця здійснювати заходи щодо їх примусового виконання, беззаперечним є той факт, що державний виконавець Дніпровського відділу ДВС зобов`язаний був здійснити заходи примусового виконання постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12,2021 року у справі № 209/5153/21 відповідно до її резолютивної частини.

Керуючись ч. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Національне агентство, станом на час розгляду даної справи, не обліковує конфісковані державним виконавцем у ОСОБА_1 кошти на своїх рахунках та тим більше не використовує та не використовувало їх на власні цілі, оскільки відповідно до законодавства, такі кошти підлягають зарахуванню саме до державного бюджету.

Після надходження 05.09.2023 року від відділу ДВС конфіскованих грошових коштів у розмірі 42 500.00 грн Національне агентство перерахувало (зарахувало) їх до Державного бюджету України, що підтверджується платіжною інструкцією № 1135 від 07.09.2023 року.

З урахуванням викладеного, Відповідач-1 не є володільцем, а відповідно і розпорядником, грошових коштів конфіскованих державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС у Позивача в рамках виконавчого провадження № 72576491. Відтак позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з Національного агентства на її користь грошових коштів у розмірі 42 500,00 грн є необгрунтованою, безпідставною та не грунтується на положеннях чинного законодавства, натомість дії Відповідача-1 повністю узгоджуються з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про політичні партії в Україні», Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо відсутності порушеного права ОСОБА_1 та невірно обраного способу захисту

Підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства, а обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, в обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 у позовній заяві взагалі не зазначає у чому полягає порушення Національним агентством її прав, за захистом яких вона звернулася з даним позовом до суду, а також які дії Відповідача-1 вона вважає протиправними.

Тобто, у вказаному випадку у відносинах між Національним агентством та Позивачем Відповідач-1 не вчиняв жодних дій, що призвели до порушення її прав, які у свою чергу, підлягали б поновленню в судовому порядку.

Натомість, з аналізу фактичних обставин та норм законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, вбачається, що настання негативних наслідків у вигляді конфіскації у ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 42 500.00 грн. сталося саме через порушення нею встановлених Законом України «Про політичні партії в Україні» обмежень у здійсненні внесків на підтримку політичних партій, відповідальність за порушення яких передбачена ст. 21215 КУпАП.

При цьому, підставою для конфіскації грошових коштів у розмірі 42 500,00 грн. стало судове рішення, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 КУпАП. накладено на останню штраф з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500.00 грн., визначивши її боржником в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», а не факт відкриття виконавчого провадження та примусове виконання відповідного рішення суду.

Тобто в даному випадку, конфіскація у Позивача суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500.00 грн. була здійснена на виконання законного рішення суду, відбулася відповідно до вимог чинного законодавства та не пов`язана з протиправними діями Національного агентства та/або Дніпровського відділу ДВС.

Саме законодавець поклав на Національне агентство, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує і реалізує державну антикорупційну політику, обов`язок щодо державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, а на органи ДВС обов`язок щодо здійснення заходів примусового виконання судових рішень.

При цьому також не заслуговують на увагу посилання Позивача на позицію, викладену в «Огляді судової практики у справах про адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил фінансування політичних партій та виборчих компаній», яку остання цитує у своїй позовній заяві, оскільки вказана позиція є лише особистою думкою авторів, що має інформативний характер, та не є висновками Верховного Суду, які є обов`язковими до застосування.

Так як,в даномувипадку,судом вжеприйнято рішення про визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 КУпАП.та вжезастосовано донеї адміністративнестягнення увиді штрафуу розмірі1190.00грн з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 грн., правом на апеляційне оскарження якого Позивач не скористалася, а конфіскація внеску відбувалась виключно на виконання вказаного рішення відсутні підстави для повернення вказаної суми стягнення.

З системного аналізу доводів Позивача вбачається, що фактично в даному випадку ОСОБА_1 не згодна з діями державного виконавця Дніпровського відділу ДВС. вчиненими в рамках виконавчого провадження № 72576491, з метою примусового виконання постанови від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21.

Водночас, оскарження рішень,дій абобездіяльності державноговиконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має особливий порядок, визначений ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», відтак звертаючись з даним позовом до суду. ОСОБА_1 обрано неефективний спосіб захисту, що є окремою і достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Як вже було зазначено вище, наявні відомості, що ОСОБА_1 оскаржувала в судовому порядку постанову від 21.08.2023року про відкриття виконавчого провадження № 72576491, проте ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29.08.2023 року у справі № 209/4755/23 подану нею скаргу, повернуто їй без розгляду оскільки Позивач не дотрималась вимог щодо направлення копії скарги з додатками усім учасникам справи.

При цьому, наразі невідомо чи зверталась ОСОБА_1 повторно з подібною або іншими скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу ДВС, винесені (вчинені) в рамках виконавчого провадження № 72576491.

Таким чином, у спірних правовідносинах Національне агентство діяло виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а наведені вище факти та обставини доводять, що Відповідач-1 жодним чином не порушивши прав ОСОБА_1 , натомість Позивач не надала суду належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, викладені в позовній заяві доводи та домисли не підкріплені жодним доказом.(а.с.27-38)

30 жовтня 2023 року представником позивача було подано Відповідь на Відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що ознайомившись із відзивом Національного агентства в питань запобігання корупції від 16.10.2023 року па позов наведені ним аргументи необґрунтованими, 'і огляду па наступне.

Так, вказані аргументи Відповідача-1 по суті зводяться до переоцінки доказів на власний розсуд та тлумачення норм права.

Зокрема, Відповідач-1 у відповіді на позов стверджує : «Водночас, оскарження рішень, дій або діяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має особливий порядок, визначений ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», відтак звертаючись з даним позовом до суду, ОСОБА_1 обрано неефективний спосіб захисту, що є окремою і достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог». З цього приводу варто відзначити, що у даному випадку відповідач-1 посилається на норму статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 -ХІV від 21.04.1999 року, який набрав чинність 03.01.2017 року на підставі Закону 1404-VII1 від 02.06.2016 року. Водночас, статтею 18 діючого Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку. які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Більш того, як зазначено в ч. 1 статті 31 цього ж у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частіша рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право ввернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про роз`яснення судового рішення.

Виходячи ізположень статті175ЦПК України,де йдетьсяпро змістпозовної заяви, самепозивач встановлюєвідповідача усправі.За загальнимправилом,позов магпред`являтисядо судуналежним повивачемлише доналежного відповідача-особи,яка повиннавідповідати запозовом.Таке процесуальнеправо таобов`язокповивача тавідповідача збутиналежним суб`єктомцивільних процесуальних правовідносин зумовлено матеріально - правовими відносинами, учасниками яких вони є. Належні сторони у цивільному процесі є носіями суб`єктивних прав та обов`язків, які складають зміст матеріально-правових відносин.

Диспозитивність цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Частиною 1 статті 29 КУпАІІ встановлено, що конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій передачі цього предмета у власність держави за рішенням сулу. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами країн п.

Тобто, оскільки грошові кошти у сумі 42500 гри., перераховані позивачем в якості спонсорського внеску на підтримку політичної партії позивачу не повернуті, конфіскація предмету адміністративного правопорушення повинна була відбуватись саме у політичної партії «БДЖОЛА»,

Отже, правових підстав для відкриття виконавчого провадження №72576491 не існувало.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порялку, встановлених законом.

Таким чином, конфіскацію особисто у ОСОБА_1 внеску на підтримку політичної партії, в рамках виконавчого провадження №72576491 з примусового виконання постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.12.2021 року у справі № 209/5155/21 та стягнення витрат па виконавче провалження здійснено неправомірно та безпідставно.(а.с.61-62)

16 листопада 2023 року представник Національного агенства з питань запобігання корупції надала Заперечення на відповідь на Відзив, в якому зазначила наступне.

Щодо безпідставності доводів ОСОБА_1 , що вона не є належним боржником у виконавчому провадженні № 725 76491

Так, позивач у відповіді на відзив зазначає, що оскільки грошові кошти у сумі 42 500,00 грн., що були нею перераховані в якості спонсорського внеску на підтримку політичної партії їй не повернуті, конфіскація повинна була відбуватись у політичної партії «Бджола», а отже, на її думку, правових підстав для відкриття виконавчого провадження № 72576491 не існувало.

Зазначені доводи ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не грунтуються на положеннях чинного законодавства, натомість дії Відповідача-1 та Відповідача-2 повністю узгоджуються з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про політичні партії в Україні». Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях. Стягувачем виступаєдержавний орган,який прийняввідповідне рішенняабо заматеріалами якогосудом прийнятовідповідне рішення (ч.4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, оскільки постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021року у справі № 209/5153/21 суд прийняв за матеріалами Національного агентства, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» Відповідач-1 в даних правовідносинах виступив як стягувач.

При цьому, ураховуючи, що постанова від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 не була скасована у судовому порядку та 25.12.2021 року набрала законної сили. Національне агентство, яке відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» є стягувачем у спірних правовідносинах, зобов`язане було звернутися до органів державної виконавчої служби щодо виконання вказаного судового рішення.

Відповідно, оскільки судом в постанові Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21, яка є виконавчим документом, боржником визначено саме ОСОБА_1 , Національне агентство звертаючись до органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання вказаного рішення суду, не мало повноважень визначати іншу особу, щодо якої необхідно застосовувати встановлене судом додаткове адміністративне стягнення.

Таким чином, ураховуючи імперативність норм чинного законодавства щодо обов`язковості виконання судових рішень, відповідність пред`явленого виконавчого документу вимогам, визначеним ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а також покладення законодавцем обов`язку на державного виконавця здійснювати заходи щодо примусового виконання, беззаперечним є той факт, що державний виконавець Дніпровського відділу ДВС зобов`язана була відкрити виконавче провадження для здійснення заходів примусового виконання постанови від 14.12.2021року у справі № 209/5153/21 відповідно до її резолютивної частини та заяви стягувана.

Вказана позиція Національного агентства повністю узгоджується з правовими висновками Дніпропетровського окружного адміністративного суду, викладеними у рішенні від 25.10.2023року у справі № 160/26272/23, в якому суд зазначив наступне: «доводи позивача про те, що конфіскація предмету вчинення адміністративного правопорушення - грошових коштів у сумі 34 000,00 грн. повинна відбуватись за місием їх знаходження, тобто у політичної партії «Бджола», суд вважає необгрунтованими».

Крім того, у п. 1 ч 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець чітко визначив, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосібта впорядку,які встановленівиконавчим документом і цим Законом. Отже, доводи Позивача щодо відсутності, на її думку, правових підстав для відкриття виконавчого провадження № 72576491 та щодо конфіскації особисто у неї суми внеску є помилковими, оскільки підставою для конфіскації у ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 42 500,00 грн стало судове рішення, яким її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), накладено штраф з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42500.00 грн., відповідно визначивши її боржником в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», а не факт відкриття виконавчого провадження та примусове виконання відповідного рішення суду.

При цьому також не заслуговують на увагу посилання Позивача на ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Виходячи з положень наведеної норми, роз`яснення судового рішення це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш чіткій і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення виникає через неоднозначне розуміння рішення суду з метою його виконання.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячизмін дорішення посуті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Такого правового висновку, зокрема, дійшов Верховний Суд в ухвалі від 23.12.2020 року у справі № 914/2259/17 крім цього зазначивши наступне: «...якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових данюс, або про роз 'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то суд відмовляє в роз 'ясненні рішення...».

У вказаному випадку зміст резолютивної частини постанови від 14.12.2021року у справі № 209/5153/21 не викликає труднощів та/або сумнівів щодо її можливого неоднозначного трактування.

Не згода ОСОБА_1 із законними діями державного виконавця Дніпровського відділу ДВС, вчиненими в рамках виконавчого провадження № 72576491, з метою примусового виконання постанови від 14.12.2021року у справі № 209/5153/21, не може бути підставою для роз`яснення судом відповідного рішення, тим більше для зміни його резолютивної частини.

Таким чином, в даному випадку, конфіскація у Позивача суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500.00 грн. була здійснена на виконання законного рішення суду, відбулася відповідно до вимог чинного законодавства та не пов`язана з протиправними діями Національного агентства та/або Дніпровського відділу ДВС. Отже підсумовуючи вищезазначене, судом вжеприйнято рішення про визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 КУпАП, та застосовано донеї адміністративнестягнення увиді штрафуу розмірі1190,00 грн. з конфіскацією суми внеску на підтримкуполітичної партіїв розмірі42500,00 грн., правом на апеляційне оскарження якого Позивач не скористалася, а конфіскація внеску відбувалась виключно на виконання вказаного рішення, відсутні підстави для повернення Позивачу суми стягнення.

У спірних правовідносинах Національне агентство діяло виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а наведені вище факти та обставини доводять, що Відповідач-1 жодним чином не порушив прав ОСОБА_1 , натомість Позивач не надала суду належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, викладені в позовній заяві доводи та домисли не підкріплені жодним доказом, а відтак є недоведеними. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. (а.с.78-82)

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Представник позивача- адвокат Головко О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог позивача ОСОБА_1 зазначив про те, що 01.09.2023 року Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у виконавчому провадженні №72576491, згідно виконавчого документу №209/5153/21 від 14.12.2021 року з карткового рахунку позивача було стягнуто грошові кошти у розмірі 42 805 гривень 01 коп. Вважає, що безпідставно стягнуті кошти підлягають поверненню, з огляду на наступне. 21.08.2023 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельничук Ганною Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72576491 з виконання постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпрорпетровської області від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 про конфіскацію у позивача суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 грн. в дохід держави. Також, 21.08.2023 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/витрат виконавчого провадження, штрафів, та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 305.01 грн. 28.08.2023 року позивач оскаржила постанову про відкриття виконавчого провадження №72576491 до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська (справа №209/4755/23). Водночас, згідно постанови від 05.09.2023 року виконавче провадження №72576491 було закінчено, оскільки вимоги виконавчого документу виконані у повному обсязі. Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21, позивача визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) грн. з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42500,00 грн. На виконання вищезазначеного судового рішення, позивач сплатила адміністративний штраф у сумі 1190,0 грн. та судовий збір на користь держави у розмірі 454,0 грн. Відповідач-1у відповідіна позовстверджує :«Водночас,оскарження рішень,дій абодіяльності державноговиконавця таінших посадовихосіб державноївиконавчої службимає особливийпорядок,визначений ст.82Закону України«Про виконавчепровадження»,відтак звертаючисьз данимпозовом досуду, ОСОБА_1 обрано неефективнийспосіб захисту,що є окремою і достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог». З цього приводу варто відзначити, що у даному випадку відповідач-1 посилається на норму статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 -ХІV від 21.04.1999 року, який набрав чинність 03.01.2017 року на підставі Закону 1404-VII1 від 02.06.201 6 року. Водночас, статтею 18 діючого Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку. які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Більш того, як зазначено в ч. 1 статті 31 цього ж у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частіша рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право ввернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про роз`яснення судового рішення. Тобто, оскільки грошові кошти у сумі 42500 гри., перераховані позивачкою в якості спонсорського внеску на підтримку політичної партії, позивачу не повернуті, конфіскація предмету адміністративного правопорушення повинна була відбуватись саме у політичної партії «БДЖОЛА». Отже, правових підстав для відкриття виконавчого провадження №72576491 не існувало. Таким чином, конфіскацію особисто у ОСОБА_1 внеску на підтримку політичної партії, в рамках виконавчого провадження №72576491 з примусового виконання постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.12.2021 року у справі № 209/5155/21 та стягнення витрат па виконавче провалження здійснено неправомірно іа безпідставно. Просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції код ЄДРПОУ 40381452 на користь позивача грошові кошти у розмірі 42500,0 гривень, стягнуті у виконавчому провадженні №72576491 Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21; стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) код ЄДРПОУ 34974239 на користь позивача грошові кошти у розмірі 305,01 гривень, стягнуті на витрати виконавчого провадження №72576491; стягнути з відповідачів на користьпозивача судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засідання заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 25.10.2023 року. Надала суду додаткові пояснення про необгрунтованість доводів Позивача про наявність підстав для застосування судом у цій справі висновків Печерського районного суду м. Києва, викладених у рішенні від 18.07.2022 у справі № 757/13283/18-а

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив Національного агентства зазначає, що оскільки грошові кошти у сумі 42 500.00 грн., що були нею перераховані в якості спонсорського внеску на підтримку політичної партії їй не повернуті, конфіскація повинна була відбуватися у політичної партії «Бджола», а отже, на її думку, правових підстав для відкриття виконавчого провадження № 72576491 не існувало.

На підтвердження своєї позиції ОСОБА_1 вказує про необхідність застосування судом у цій справі висновків Печерського районного суду м. Києва, викладених у рішенні від 18.07.2022 у справі № 757/13283/18-а. з огляду на нібито подібність правовідносин у вказаній справі із спірними правовідносинами.

Разом з тим, зазначені доводи Позивача щодо релевантності правовідносин та наявності підстав для застосування судом висновків сформованих Гїечерським районним судом м. Києва у справі № 757/13283/18-а є безпідставними, з огляду на наступне.

Так, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 та від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16. «подібність правовідносин» означає тотожність суб`єктного складе учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьом}, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі№ 757/13283/18-а.на якупосилається ОСОБА_1 ,Позивачем єГолова секретаріатуполітичної партії«Українське об`єднання патріотів - Укроп», який порушив встановлений Законом України «Про політичні партії в Україні» порядок отриманнявнесків на підтримку зазначеної політичної партії, якого постановою Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2017 року у справі № 757/9077/17-п визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 21215 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн з конфіскацією суми внесків на підтримку політичної партії у розмірі 468 946,50 гривень.

Тобто, в даних правовідносинах позивач вчиняв відповідні протиправні дії не як фізична особа, а як уповноважена особа політичної партії «Українське об`єднання патріотів - Укроп», яка згідно із статутом була наділена повноваженнями приймати внески на підтримку вказаної політичної партії та зараховувати їх на рахунки цієї юридичної особи, виконуючи (технічно) при цьому свої посадові обов`язки.

Натомість ОСОБА_1 , перераховуючи політичній партії «Бджола» грошовий внесок на суму 42 500,00 грн., з порушенням законодавства щодо фінансування політичних партій, а саме п. 9 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні», діяла від свого імені та розпоряджалася власними коштами.

Положеннями ч. 2 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні» визначено, що здійснюючи внесок на підтримку політичної партії, особа підтверджує відсутність обмежень щодо здійснення внесків, передбачених частиною першою цієї статті. Відповідальність за недотримання таких обмежень несе особа, яка здійснює внесок. Партії та їх уповноважені особи не несуть юридичної відповідальності за порушення вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

З наведеного слідує, що законодавець беззаперечно визначив, що повну відповідальність за недотримання обмежень щодо здійснення внесків на підтримку політичних партій несе особа, яка здійснює такий внесок, відповідно саме законодавцем передбачено, що у разі порушення особою обмежень щодо фінансування політичних партій та визнанні судом її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 КУпАП, сума такого внеску, наданого з порушенням закону, підлягає конфіскації з винної особи, що в свою чергу має на меті стримуючий ефект від подальших протиправних дій такої особи в цій сфері.

Крім того, аналіз положень ст. 21215 КУпАП дозволяє виділити дві форми протиправної поведінки щодо порушення порядку фінансування партій, а саме порушення порядку надання внеску на підтримку політичної партії та порушення порядку отримання внеску на підтримку політичної партії.

Отже, у правовідносинах у справі № 757/13283/18-а, на яку посилається ОСОБА_1 , протиправна поведінка особи полягала у порушенні порядку отримання внеску на підтримку політичної партії, в той час як в спірних правовідносинах Позивач порушила порядок надання внеску на підтримку політичної партії, тобто мають місце різні підстави для застосування положень ст. 21215 КУпАП.

Зазначений факт також свідчить про нерелевантність правовідносин у вказаних справах.

Таким чином, ураховуючи відмінність суб`єктного складу учасників відносин, а також умов застосування відповідних правових норм, відсутні підставидля застосуванняу ційсправі нерелевантнихвисновків,сформованих Печерським районним судом м. Києва у рішенні від 18.07.2022 року у справі № 757/13283/18-а. Отже, доводи Позивача щодо відсутності, на її думку, правових підстав для відкриття виконавчого провадження № 72576491 та щодо конфіскації особисто у неї суми внеску є помилковими, оскільки підставою дляконфіскації у ОСОБА_1 грошових коштіву розмірі42500,00грн.стало судоверішення, яким її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 КУпАП, накладено штраф з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 грн., відповідно саме судом її визначено боржником в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», що в свою чергу в подальшому стало підставою для відкриття виконавчого провадження та примусового виконання відповідного судового рішення. Більш того, ураховуючи імперативність норм чинного законодавства щодо обов`язковості виконання судових рішень, відповідність пред`явленого виконавчого документу вимогам, визначеним ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а також покладення законодавцем обов`язку на державного виконавця здійснювати заходи щодо примусового виконання, беззаперечним є той факт, що державний виконавець Дніпровського відділу ДВС зобов`язана була відкрити виконавче провадження для здійснення заходів примусового виконання постанови від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 відповідно до її резолютивної частини та заяви стягувана. Вказана позиція Національного агентства повністю узгоджується зправовими висновкамиТретього апеляційногоадміністративного суду,викладеними упостанові від20.12.2023року усправі №160/26272/23,в якомусуд зазначивнаступне:«...доводипозивача проте,що конфіскаціяпредмету вчиненняадміністративного правопорушення-грошових коштіву сумі34000,00грн повиннавідбуватись замісцем їхзнаходження,тобто уполітичної партії«Бджола»,суд вважаєнеобґрунтованими...». Таким чином, в даному випадку, конфіскація у ОСОБА_1 суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 грн. була здійснена на виконання законного рішення суду, відбулася відповідно до вимог чинного законодавства та не пов`язана з протиправними діями Національного агентства та/або Дніпровського відділу ДВС. Відповідно відсутні будь-які підстави для повернення Позивачу суми стягнення. Про безпідставність заявленої ОСОБА_1 позовної вимоги щодо стягнення з Національного агентство грошових коштів у розмірі 42 500,00 грн., які були конфісковані у неї державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 72576491 також свідчить той факт, що Відповідач-1 не обліковує конфісковані кошти на своїх рахунках та тим більше не використовує та не використовував їх на власні цілі, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, такі кошти підлягають зарахуванню саме до державного бюджету. Як вже повідомлялось, після надходження 05.09.2023 року від Дніпровського відділу ДВС конфіскованих грошових коштів у розмірі 42 500,00 грн. Національне агентствоперерахувало (зарахувало)їх доДержавного бюджетуУкраїни, що безпосередньо підтверджується платіжною інструкцією від 07.09.2023 № 1135 {копія наявна в матеріалах справи).З урахуваннямвикладеного,Відповідач-1не єволодільцем,а відповідноі розпорядником,грошових коштівконфіскованих державнимвиконавцем Дніпровського відділу ДВС у Позивача в рамках виконавчого провадження № 72576491, відтак позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з Національного агентства на її користь грошових коштів у розмірі 42 500,00 грн. є необгрунтованою, безпідставною та такою, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, натомість дії Відповідача-1 повністю узгоджуються з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про політичні партії в Україні», Закону України «Про виконавче провадження». У спірних правовідносинах Національне агентство діяло виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а наведені вище факти та обставини доводять, що Відповідач-1 жодним чином не порушив прав ОСОБА_1 , натомість Позивач не надала суду належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, викладені в позовній заяві доводи та домисли не підкріплені жодним доказом, а відтак є недоведеними. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельничук Г.В. позовні вимоги не визнала. Просить відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в ході проведення аналізу Звіту політичної партії «Бджола» (код ЄДРПОУ 38010759) про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за III квартал 2020 року Національним агентством встановлено, що ОСОБА_1 25.09.2020 перерахувала Партії грошовий внесок на суму 42500,00 грн. з порушенням законодавства щодо фінансування політичних партій, а саме п. 9 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні», що стало підставою для складання Національним агентством протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 21215 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 грн з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 гривень. (а.с.38-40)

21.08.2023 державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС Мельничук Г.В., відкрито виконавче провадження № 72576491 з примусового виконання постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 у справі № 209/5153/21 про конфіскацію у ОСОБА_1 суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 грн. в дохід держави. (а.с.45-46)

Згідно виписки з рахунка за 05.09.2023 року, від Дніпровського відділу ДВС на рахунок Національного агентства з питань запобігання корупції, як стягувача у виконавчому провадженні № 72576491, надійшли конфісковані у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 42500,00 гривень. (а.с.47)

Згідно платіжної інструкції №1135 від 10.09.2023 року, конфісковані у ОСОБА_1 кошти зараховані до Державного бюджету України (а.с.53)

Постановою державного виконавця Дніпровського відділу ДВС Мельничук Г.В. від 05.09.2023 закінчено виконавче провадження № 72576491, у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. (а.с.49-50)

Згідно з п. 81 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство в порядку та в межах, визначених законом, здійснює державний контроль за дотриманням, зокрема, встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей.

Положеннями п. 1 ч. 3, ч. 4 ст. 14 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що надання матеріальної та фінансової підтримки політичним партіям здійснюється у формі внесків на підтримку партій.

Внеском на підтримку політичної партії є грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, позики (кредити), нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального або негрошового характеру, у тому числі членські внески членів політичної партії, спонсорство третіми особами заходів чи іншої діяльності на підтримку партії, товари, роботи, послуги, надані або отримані безоплатно чи на пільгових умовах (за ціною, нижчою за ринкову вартість ідентичних або подібних робіт, товарів та послуг на відповідному ринку), отримані політичною партією, її місцевою організацією, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи.

Обмеження у здійсненні внесків на підтримку політичних партій безпосередньо визначені у ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні», зокрема, п. 9 ч. 1 цієї статті передбачено, що не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій фізичними особами, з якими укладено договір про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади на загальну суму понад п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому здійснюється внесок, а також юридичними особами, з якими укладено такий договір на загальну суму понад сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому здійснюється внесок, - протягом строку ДІЇ такого договору та протягом одного року після припинення його дії.

Статтею 21215 КУпАП встановлено відповідальність за порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії та тягне за собою накладення штрафу на громадян від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії, наданої або отриманої з порушенням закону.

Положеннями ч. 2 ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні», визначено, що здійснюючи внесок на підтримку політичної партії, особа підтверджує відсутність обмежень щодо здійснення внесків, передбачених частиною першою цієї статті. Відповідальність за недотримання таких обмежень несе особа, яка здійснює внесок. Партії та їх уповноважені особи не несуть юридичної відповідальності за порушення вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

14.12.2021 Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за наслідками розгляду, складеного Національним агентством, протоколу про адміністративне правопорушення, виніс постанову (справа № 209/5153/21), якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21215 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190,00 грн. з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42500,00 гривень.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 не оскаржено до суду апеляційної інстанції постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14,12.2021 у справі № 209/5153/21, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП та постановлено конфіскувати суму внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42500,00 грн., а отже вказане судове рішення набрало законної сили 25.12.2021 року та підлягало виконанню.

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності. Також, ст. 129і Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

На важливість належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України.

Так, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Примусове виконання судових рішень врегульовано нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», до переліку виконавчих документів на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема належать, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, постанова Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 є виконавчим документом, який підлягав примусовому виконанню.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», визначено вимоги до виконавчого документа, до яких, серед іншого, віднесейо зазначення повного найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника. їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення (ч. 4 ст. 15).

Отже, оскільки вищезазначену постанову суд прийняв за матеріалами Національного агентства з запобігання корупції, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» Відповідач-1 в даних правовідносинах виступив як стягувач.

Враховуючи, що постанова від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 не була скасована у судовому порядку, 25.12.2021 року набрала законної сили, відтак Національне агентство з питань запобігання корупції, на яке законом покладено обов`язки стягувача у спірних правовідносинах, зобов`язане було звернутися до органів державної виконавчої служби щодо виконання вказаного судового рішення.

Таким чином, з метою захисту інтересів держави, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, додержання принципу обов`язковості судового рішення Національне агентство керуючись ст. ст. З, 12, 15, 19, 26, 62 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 313-315 КУпАП направило до Дніпровського відділу ДВС постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 (разом із заявою від 11.05.2023 року № 50-20/10138-23) для її примусового виконання в частині конфіскації у ОСОБА_1 суми внеску на підтримку політичної партії в розмірі 42 500,00 грн. у дохід держави (а.с.41-43).

З огляду на все викладене в сукупності, Національне агентство з питань запобігання корупції діяло в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством та жодним чином не порушило права ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» визначено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін.

Як вже зазначалось, керуючись ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» Національне агентство з питань запобігання корупції в даних правовідносинах виступило як стягувач.

Так, оскільки судом в постанові від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21, яка є виконавчим документом, боржником визначено саме ОСОБА_1 , Національне агентство з питань запобігання корупції звертаючись до органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання вказаного рішення, не мало повноважень визначати іншу особу, щодо якої необхідно застосовувати встановлене судом додаткове адміністративне стягнення.

21.08.2023 року державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби відкрив виконавче провадження № 72576491 з виконання постанови від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21, про що виніс відповідну постанову.

Як зазначено в позовній заяві, 28.08.2023 року ОСОБА_1 оскаржувала вказану постанову про відкриття виконавчого провадження №72576491 до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29.08.2023 року у справі № 209/4755/23 скаргу, подану ОСОБА_1 в порядку ст. 447 ЦПК України, повернуто їй без розгляду.

Отже, станом на теперішній час, постанова про відкриття виконавчого провадження № 72576491 є законною та такою, що винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Положеннями ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені наступні заходи примусового виконання рішень: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Отже, в ході здійснення державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС заходів примусового виконання постанови від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21, визначених ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», суму грошового внеску на підтримку політичної партії у розмірі 42500,00 грн. було конфісковано та перераховано за банківськими реквізитами Національного агентства, як стягувача, що підтверджується випискою з банківського рахунка Відповідача-1 за 05.09.2023 року (а.с.47).

У зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» 05.09.2023 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 72576491 (а.с.49).

Вимоги постанови від 14.12.2021 року у справі № 209/5153/21 в частині стягнення з боржника - ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 1 190,00 грн. також виконано примусово в рамках виконавчого провадження № 68640904, про що свідчить постанова від 17.05.2023 року про закінчення виконавчого провадження, винесена державним виконавцем відділу ДВС (а.с.51-52).

Керуючись ч. З ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стяіувачем рахунки. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Після надходження 05.09.2023 року від відділу ДВС конфіскованих грошових коштів у розмірі 42500,00 грн. Національне агентство з питань запобігання корупції перерахувало (зарахувало) їх до Державного бюджету України, що підтверджується платіжною інструкцією № 1135 від 07.09.2023 року (а.с.53).

З урахуванням викладеного, Відповідач-1 не є володільцем, а відповідно і розпорядником, грошових коштів конфіскованих державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС у Позивача в рамках виконавчого провадження № 72576491, відтак позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з Національного агентства на її користь грошових коштів у розмірі 42500,00 грн. є необґрунтованою, безпідставною та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, натомість дії Відповідача-1 повністю узгоджуються з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про політичні партії в Україні», Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст.250-253КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення грошових коштів - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.02.2024 року.

Суддя Лобарчук О.О.