Ухвала

від 20.02.2024 по справі 175/2821/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 175/2821/21

УХВАЛА

20лютого 2024року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого

судді Васюченко О.Г.

при секретарі Кульпіна Л.Г.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,), як законного представника недієздатної ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ РІЕЛТІ» (код ЄДРПОУ 42773791; юридична адреса: пр. Дмитра Яворницького, буд. 125 кв. 8 м. Дніпро) про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , як законного представника недієздатної ОСОБА_2 до державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександри Михайлівни, державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мошковської НаталіїМиколаївни,Товариства зобмеженою відповідальністю«ВІКТОРІЯ РІЕЛТІ»,про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування реєстраційних записів. Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення цього позову.

06 серпня 2021 року до суду подано уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , як законного представника недієздатної ОСОБА_2 до Товариства зобмеженою відповідальністю«ВІКТОРІЯ РІЕЛТІ» про витребування майна з чужого незаконного володіння. Разом з позовом було подано заяву про забезпечення цього позову.

Ухвалою від 11 серпня 2021 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 , як законного представника недієздатної ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року скасовано ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 рокута забороненовчиняти будь-які реєстраційні дії щодо будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:01:058:0089 і площею 0.0328 га. Забороненовчиняти будь-які реєстраційні дії щодо будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:01:058:0090 і площею 0.2024 га.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 25 січня 2022 року зупинено провадження у справі.

ТОВ «ВІКТОРІЯ РІЕЛТІ» звернулося до суду з заявою про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області провадження по справі відновлено.

Представник позивача про дату та час судового засідання повідомлявся належим чином, у своїй заяві до суду просив відкласти розгляд справи.

Представник відповідача ТОВ «ВІКТОРІЯ РІЕЛТІ» підтримав зазначені клопотання та просив суд залишити позов без розгляду та скасувати заходи забезпечення позову по цій справі.

Суд вислухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, а також оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Згідно з ст. 46, 47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Для особистої участі в цивільній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й цивільна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді. Таким чином, змістом цивільної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Аналіз положень п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, вказує на те, що за наявності описаних в ньому обставин залишення позову без розгляду, який підписаний позивачем який не має права її підписувати, є обов`язком, а не правом суду, тобто подання до суду позовної заяви яку підписано особою, яка не має права її підписувати є обставиною, яка у відповідності з принципом диспозитивності імперативно унеможливлює її судовий розгляд.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що 20 липня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , як законного представника недієздатної ОСОБА_2 до державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександри Михайлівни, державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мошковської Наталії Миколаївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ РІЕЛТІ», про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування реєстраційних записів, а 06 серпня 2021 року до суду подано уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , як законного представника недієздатної ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ РІЕЛТІ» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Також судом було встановлено, що семе ОСОБА_1 звернулася до суду з вище вказаним позовом (уточненою позовною завою) та саме останньою через її представника було подано позовну заяву, як законним представником позивача, однак постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у справі №175/1741/18 рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 , про визнання фізичної особи недієздатною відмовлено.

Отже, ця позовна заява була подана до суду особою ОСОБА_1 , яка не має повноважень на ведення справи від імені ОСОБА_2 , оскільки враховуючи постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною відмовлено, тому ОСОБА_2 не є фізичною особою, що у встановленому законом порядку визнана судом недієздатною, а ОСОБА_1 не є її опікуном, тобто законним представником.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.

Крім того, слід роз`яснити, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із вказаною позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її залишення без розгляду.

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вище наведене, надані та добуті докази, суд вважає можливим скасувати у повному обсязі вжиті заходи забезпечення позову по справі, а саме: заборонувчиняти будь-які реєстраційні дії щодо будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:01:058:0089 і площею 0.0328 га; заборонувчиняти будь-які реєстраційні дії щодо будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:01:058:0090 і площею 0.2024 га, що вжито постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, оскільки є передбачені ч. 9 ст. 158 ЦПК України підстави для скасування заходів забезпечення позову по справі.

Не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення інших осіб щодо зазначеного, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що заява ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись 43, 49, 200, 222, 257, 258-261, 352-354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ РІЕЛТІ» задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ,як законногопредставника недієздатної ОСОБА_2 ,до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВІКТОРІЯРІЕЛТІ» провитребування майназ чужогонезаконного володіння залишити без розгляду.

Скасувати у повному обсязі вжиті заходи забезпечення позову по справі, а саме: заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:01:058:0089 і площею 0.0328 га; заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:01:058:0090 і площею 0.2024 га, що вжито постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року.

Ухвала набрала законної сили 20 лютого 2024 року.

Повний текст ухвали виготовлено 20 лютого 2024 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.Г. Васюченко