Ухвала

від 19.02.2024 по справі 462/1024/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/1024/23

УХВАЛА

19 лютого 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Каралюс Т.Р.,

представника позивача: Наконечної О.М.,

представника відповідача: Пилип`як О.П.,

вивчивши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №462/1024/23 за позовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_1 , приватного підприємства «КГК» про скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 адвокат Курилич А.Я. звернувся до суду із позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі за позовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_1 , приватного підприємства «КГК» про скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, у якій просить визнати укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ «В-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення літ «В-1», загальною площею 49,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; а також просить відстрочити сплату судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача заперечила проти прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до розгляду.

Представник відповідача покладається на розсуд суду.

Заслухавши представників сторін у справі №462/1024/23, вивчивши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №462/1024/23, у якій відкрито провадження, суд приходить до переконання, що подана позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ЦПК України.

Відповідно до ст. 195 ЦПК України положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

Згідно ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цьогоКодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.2 ч.3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно ч.6 ст.14ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до ч. 9 ст.14 ЦПК України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно п. 3 Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Пунктом 10 Положення про ЄСІТС визначено ,що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Проте, адвокат Курилич А.Я., який підписав позовну заяву як представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не виконав вказаних вимог ЦПК України звернувшись до суду із позовною заявою у паперовій формі без зазначення у такій про наявність або відсутність електронного кабінету, як і не вказав РНОКПП особи /адвоката/ для формування запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, а тому суд позбавлений можливості перевірити дані обставини.

Відповідно доп.6,7,8,9ч.3ст.175ЦПК Українипозовна заяваповинна міститивідомості провжиття заходівдосудового врегулюванняспору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; відомостіпро вжиттязаходів забезпеченнядоказів абопозову доподання позовноїзаяви,якщо такіздійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Однак, третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору не виконано вказані вимоги.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Однак, такі вимоги позивачем не виконано, зокрема, не зазначено ціни позову, не надано документів, що містять відомості про вартість майна, яке є предметом спору.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Відповідно до ч. 1ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Водночас, третьою особою,яка заявляєсамостійні вимогищодо предметаспору не надано суду докази проведення оцінка майна у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається із позовної заяви, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору просить відстрочити сплату судового збору до винесення судового рішення, обґрунтовуючи клопотання тим, що його майновий стан не дозволяє йому своєчасно та повністю сплати судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.136ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Дане право деталізовано в ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача -фізичної особиза попереднійкалендарний рік;або позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із змісту п. 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що відповідно дост.8Закону №3674-VI єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, склад сім`ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

За приписами ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, відстрочення його сплати чи зменшення судового збору є встановлення майнового стану сторони, яка заявила відповідне клопотання. Дані обставини встановлюються судом на підставі доказів (наприклад, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), що видається органами Пенсійного фонду України, та/або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, що видається органами Державної податкової служби України, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Всупереч зазначеним вимогам, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору не надав суду жодних доказів, які б дали підстави суду відстрочити йому сплату судового збору.

Відповідно до змісту ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.

Керуючись ст. 14, 175, 177, 185, ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 у справі №462/1024/23 за позовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_1 , приватного підприємства «КГК» про скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - залишити без руху.

Надати третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та/або його представнику строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали 5 /п`ять/ днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору / його представником/ ухвали.

Роз`яснити третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору /його представнику/, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Бориславський Ю. Л.