Рішення

від 13.02.2024 по справі 493/1780/23

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/1780/23

Провадження № 2/493/62/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м. Балта Одеської області

Балтськийрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Мясківської І.М.,

за участю секретаря Доскоч А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Гольмянської сільської ради Балтського району Одеської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що у травні 2001 року він придбав у відповідача земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,0386 га., за кадастровим номером 5120681600:01:001:0220, яка розташована на території Гольмянської сільської ради Балтського району Одеської області, сплативши останньому 1000,00 доларів США та отримав від нього розписку, справжність підпису на якій підтверджено секретарем території Гольмянської сільської ради Балтського району Одеської області 22 травня 2001 року. Уклавши таким чином договір купівлі-продажу земельної ділянки відповідач зобов`язувався оформити його належним чином в нотаріальній конторі, але не зробив цього і на даний момент ухиляється від його оформлення.

Представник позивача, адвокат Козак І.С. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача.

Відповідач, який неодноразово викликався до суду в судове засіданні не з`явився, хоча про час, місце, дату розгляду справи повідомлений був завчасно належним чином, що відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

За умовами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позов в межах заявлених вимог, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, судом встановлені наступні фактичні обставини.

22 травня 2001 року між сторонами був укладений цивільно-правовий правочин (домашня угода) з приводу купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,0386 га., за кадастровим номером 5120681600:01:001:0220, яка розташована на території Гольмянської сільської ради Балтського району Одеської області, домовившись про ціну угоди в 1000,00 доларів США. На підтвердження правочину відповідач видав позивачу розписку та передав право користування позивачу.

Цивільно-правова угода з приводу купівлі-продажу земельної ділянки, укладена між сторонами не була нотаріально посвідчена.

Лише у 2023 році позивач запропонував відповідачу посвідчити угоду в нотаріальній конторі, що підтверджується позивачем шляхом надання копії квитанції № 1012282 від 09.02.2023 року «Поштової служби «Е-Пост», з вкладенням для відповідача з пропозицією нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 22 травня 2001 року, між сторонами у простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який нотаріально не посвідчено. За умовами договору відповідач отримав 1000,00 доларів США від позивача, і продав земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,0386 га., за кадастровим номером 5120681600:01:001:0220, яка розташована на території Гольмянської сільської ради Балтського району Одеської області. Позивач отримав право на її використанні, що підтверджується довідкою Балтської міської ради Одеської області від 20.10.2023 року за № 381.

Згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин є нікчемним. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 220 ЦК України в разі недоодержання сторонами вимог про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, закон надає суду право визнавати дійсним договір, який через недодержання сторонами вимог закону про його нотаріальне посвідчення є нікчемним.

Так, однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.

Крім цього, слід зазначити, що правила ст. 220 ЦК України щодо можливості визнання договору купівлі-продажу дійсним не поширюється на договори купівлі-продажу, предметом яких є земельна ділянка, єдиний майновий комплекс, житловий будинок (квартира) або інше нерухоме майно, оскільки такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Це пов`язано із тим, що момент вчинення такого правочину, відповідно до положень ст. ст. 210, 640 ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, тому правочин є неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав та обов`язків.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 25 травня 2001 року між сторонами у простій письмовій формі в силу положень ст.ст. 640, 657 ЦК України не є укладеною, тому не може бути визнана дійсною на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України, а відповідно відсутні й правові підстави для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, що є предметом вказаного правочину.

Згідно ст.. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 220, 626, 628, 640, 655, 657 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 12, 13, 141, 264-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання прававласності відмовити вповному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 20.02.2024 року.

СУДДЯ