Ухвала

від 11.10.2010 по справі 2а-3363/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-3363/09/2670                            Головуючий у 1-й інстанції:   Кишинський М.І.  

Суддя-доповідач:  Цвіркун Ю.І

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд  у складі:

Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;

суддів             –                        Зайця В.С.,

                                  Земляної Г.В.,

при секретарі судового засідання –Петриченко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за апеляційною скаргою  Товариства з обмеженою відповідальністю «МДК»на постанову  Окружного адміністративного суду міста Києва від  07 липня   2009 року у справі за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «МДК»до  Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва  про  визнання нечинним рішення  про застосування  штрафних (фінансових) санкцій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МДК»(далі –ТОВ «МДК», позивач) звернулося до   Окружного адміністративного суду міста Києва з  позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі –ДПІ у Печерському районі міста Києва)  про  визнання нечинним рішення  про застосування  штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою  Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2009 року   в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою  Окружного адміністративного суду  міста Києва від                07 липня  2009 року, ТОВ «МДК»звернулося до  Київського апеляційного адміністративного  суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення  скасувати та постановити нове рішення по справі, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

У вересні  2008  року Державною податковою інспекцією у  Жовтневому  районі міста Дніпропетровська була проведена перевірка залу гральних автоматів ТОВ «МДК», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 11.

За результатами перевірки складено акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 19 вересня  2008 року       №000034/265518212305.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, зокрема, встановлено проведення розрахункових операцій через незареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та непереведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, а саме 39 гральних автоматів, які знаходились у робочому стані і по яких приймались ставки. Дані  гральні автомати були незареєстровані та неопломбовані в установленому порядку, непереведені у фіскальний режим роботи, до зареєстрованого РРО не підключені.

Рішенням ДПІ у Печерському районі міста Києва від 03 листопада 2008 року №16202305 до ТОВ  «МДК»застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13 510 грн. 00 коп.   на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України»та згідно із п.2 ст.17 Закону України  «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд першої інстанції,  відмовляючи в задоволенні позову, своє рішення мотивує тим, що всупереч  п. 1, 2  ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»господарською одиницею позивача використовуються  39 гральних автомати,  не переведені у фіскальний режим роботи та  не зареєстровані  у органах ДПС, а тому рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва  до ТОВ “МДК” є обґрунтованим  та відповідає змісту норми п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції  погоджується із наступних підстав.

В силу преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року                    № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», додатком до якої визначено, що до 31.12.2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Тобто, невиконання цього обов’язку може бути підставою для накладення на суб’єкта господарювання фінансових (штрафних) санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які за правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, а тому застосовуються у разі наявності вини суб’єкта господарювання та причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками.

Пунктом 2 зазначеної вище постанови КМУ на Міністерство промислової політики покладено обов’язок щодо забезпечення організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.   

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, до 01.07.2008 року у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було зареєстровано такого реєстратора, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності вищезазначеним Наказом.

Вищевказаний Наказ 10.09.2008 року втратив чинність на підставі Наказу ДПА України від 10.09.2008 року № 581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», яким аналогічно комп’ютерно-касову систему «Фіскал» включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касової системи «Фіскал»позивач зобов’язаний використовувати зазначену систему.

Відповідні норми законодавства України є імперативними, а тому такий обов’язок позивача є очевидним.

Водночас несумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб’єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з цією системою з технічних причин.

При цьому суб’єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1) Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ч.2).

Вищий адміністративний суд України в своєму листі № 962/13/13-09 від 03.07.2009 року зазначив, що судам слід звертати увагу на те, що несумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб’єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп’ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин. При цьому, суб’єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп‘ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Між тим, позивач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не надав доказів вжиття ним всіх необхідних заходів для з’ясування питання про сумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал»із гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Відтак, на момент перевірки у позивача була наявна об’єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією, що передбачає наявність підстав для притягнення його до відповідальності за порушення порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу.

Згідно із п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

З врахуванням викладеного, є підстави вважати, що відповідач обґрунтовано застосував до позивача фінансові санкції за порушення закону.

За таких обставин, судова колегія  Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про  те, що позов задоволенню не підлягає.

Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись  статтями 195, 196, 200, 205 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МДК» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня  2009  року  залишити без змін.

Рішення набирає законної сили  з моменту проголошення, а  якщо його  було прийнято  за наслідками  розгляду  у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення  копій особам, які беруть участь у справі  (ч. 5 статті  254 КАС України). Касаційна  скарга  на судові рішення  подається безпосередньо  до суду касаційної інстанції протягом  двадцяти днів після набрання  законної сили судовим рішенням  суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі  складення постанови в повному обсязі  відповідно до  статті  160 цього  Кодексу –з дня  складення  постанови в повному обсязі  (стаття 212 КАС України).

Головуючий:                                                                                Ю.І. Цвіркун

Суддя:                                                                                                 В.С. Заяць

Суддя:                                                                                                 Г.В. Земляна

Складено у повному обсязі 15.10.2010 року.