Ухвала

від 20.02.2024 по справі 947/34317/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/34317/23

Провадження № 2-з/947/254/24

УХВАЛА

20.02.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Калініченко Л.В. розглянувши справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР ТРЕЙД» про визнання повідомлення протиправним та таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2023 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ХАНБЕРТРЕЙД» провизнання протиправнимта таким,що непідлягає виконанню повідомлення, вхідний № РД 2.1.7.-1/2021 від 31.07.2023 року про виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав « 2.1.7-1/2021 від 11 червня 2021 року, яке надіслано Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР ТРЕЙД» на ім`я позивачки щодо об`єкта майнових прав нежитлового приміщення під будівельним номером 2.1.7-1., розташованого на першому поверсі об`єкта будівництва багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами вбудовано-прибудовними приміщеннями громадського призначення та дитячим садком за адресою: АДРЕСА_1 з підземним паркінгом (земельна ділянка кадастровий номер №5110136900:10:001:0001) та стягнення судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 09.11.2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

15.02.2024 року до суду надійшла від представника позивача заява про забезпечення позову шляхом встановлення:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (ЄДРПОУ - 35118558) вчиняти дії в межах пункту 4.6 договору купівлі-продажу майнових прав №2.1.7-1/2021 від 11 червня 2021 року до ухвалення рішення по справі № 947/34317/23 та набрання ним законної сили;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (ЄДРПОУ - 35118558) вчиняти дії з одностороннього розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №2.1.7-1/2021 від 11 червня 2021 року до ухвалення рішення по справі № 947/34317/23 та набрання ним законної сили;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (ЄДРПОУ - 35118558) вчиняти дії з відчуджування на користь тертіх осіб об`єкт майнових прав за договором купівлі-продажу майнових прав № 2.1.7-1/2021 від 11 червня 2021 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (ЄДРПОУ - 35118558) та ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви представник позивача стверджує, що підставами позову в даній справі є те, що 11 червня 2021 року між покупцем ОСОБА_1 та продавцем ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 35118558) був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 2.1.7-1/2021 (договір).

Відповідно до положень пункту 4.6. договору: У разі недотримання Покупцем термінів чи умов пункту 4.2. цього Договору, Продавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку. Під недотриманням Покупцем термінів та умов пункту 4.2. Договору, Сторони мають на увазі наявність прострочення Покупця, що перевищує суму двох чергових платежів за Договором, але не більше 60 (шістдесят) календарних днів від дати першого пропущеного чергового платежу.

При розірванні цього Договору на підставах, передбачених цим пунктом. Продавець має право утримати з Покупця кошти у розмірі 20% (двадцять відсотків від суми, що дорівнює вартості Майнових прав, як неустойка за невиконання зобов`язань Покупця або, на розсуд Продавця, утримати з Покупця пеню у розмірі 0,05% (п`ять відсотків від суми) Про ухвалення рішення про притягнення Покупця до відповідальності та її форму Продавець повідомляє Покупця шляхом направлення письмового повідомлення, у тому числі з використанням способів зв`язку, визначених у п. 9.9 Д.

Також приписи п. 4.8 договору встановлюють: у разі якщо за результатами технічної інвентаризації, проведеної незалежним замірником, площа Об`єкта майнових прав збільшилася більше, ніж на Допустиме відхилення. Покупець протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення зобов`язується виплатити на користь Продавця вартість такого відхилення (включаючи площу Допустимого відхилення) з розрахунку суми еквівалентної 1455 (одна тисяча чотириста п`ятдесят п`ять) доларів США 0 центів (включаючи площу Допустимого відхилення).

Представник позивач стверджує, що вказане повідомлення, що передбачено п. 4.8. договору позивачем отримано 08.09.2023 року - 30 календарних днів, що встановлені п. 4.8 спливають 08.10.2023р., - 60 календарних днів, що передбачені пунктом 4.6. договору спливають 08.12.2023 року.

Позивач не згоден зі спірним повідомленням відповідача про необхідність сплати заборгованості за договором майнових прав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Однак, як вказує представник, відповідач в усній розмові наголошував та звертав увагу на те, що він вправі з 08.12.2023 року скористатись положеннями пункту 4.6 договору та розірвати договір в односторонньому порядку, про що було повідомлено представника позивача.

Разом з тим, з доводів представника позивача, останній вважає, що умови пункту 4.6. щодо розірвання договору стосуються та діють, виключно при невиконанні пункту 4.2. договору, який виконаний позивачем у повному обсязі до подання позовної заяви, а отже дії відповідача будуть суперечити положенням договору.

Також, представник вказує, що враховуючи існуючий спір щодо виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав № 2.1.7-1/2021 від 11.06.2021 року, одностороннє розірвання укладеного договору між сторонами призведе до погіршення існуючого стану речей, що існували на час пред`явлення позовної заяви, а також ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача та призведе до вчинення позивачем додаткових дій для захисту порушених прав та інтересів.

З посиланням на вказані обставини, представник позивача вважає наявними підстави для забезпечення позову в даній справі у заявлений спосіб.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В. та передано 16.02.2024 року.

Згідно з п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Статтею 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Оглянувши вказану заяву, суд встановив, що заява позивача відповідає вимогам, встановленимст. 151 ЦПК України, а відтак відповідно до приписів статті 153 ЦПК України підлягає невідкладному розгляду в судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

ПленумВерховного Суду України«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№ 9 від 22 грудня 2006 року у п.4роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.

Так, перевіряючи надану до суду заяву та додані до неї документи, вбачається, що надано до позову договір купівлі майнових прав №2.1.7-1/2021 року від 11.06.2021 року, укладений між ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» та ОСОБА_1 .

Предметом даного позову, є оскарження позивачем повідомлення ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД», вих. № РД 2.1.7.-1/2021 від 31.07.2023 року про виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав №2.1.7-1/2021 від 11 червня 2021 року щодо сплати заборгованості на виконання пункту 4.8 договору.

У відповідності до пункту 4.6 договору купівлі майнових прав №2.1.7-1/2021 року від 11.06.2021 року, сторонами передбачено, що у разі недотримання покупцем термінів чи умов пункту 4.2. цього Договору, продавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку. Під недотриманням Покупцем термінів та умов пункту 4.2. Договору, сторони мають на увазі наявність прострочення Покупця, що перевищує суму двох чергових платежів за Договором, але не більше 60 (шістдесят) календарних днів від дати першого пропущеного чергового платежу.

Представник позивача вказує, що під час розгляду даної справи з приводу оскарження повідомлення відповідача про необхідність сплати заборгованості за договором купівлі майнових прав №2.1.7-1/2021 року від 11.06.2021 року, відповідач не позбавлений права на розірвання цього договору, за наслідком не виконання позивачем своїх зобов`язань, які в свою чергу є спірними та предметом розгляду даної справи.

За наслідком чого, суд вважає встановленим, що між сторонами по справі виник спір стосовно виконання зобов`язань за договором купівлі майнових прав №2.1.7-1/2021 року від 11.06.2021 року, укладеного між ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» та ОСОБА_1 .

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,самепересвідчитися, зокрема, в тому, щоміж сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року„Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідност. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції Українисудові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Крім того судом враховується, що у відповідності дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людинивстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду Українивід 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснень Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір стосовно виконання зобов`язань задоговором купівлімайнових прав№2.1.7-1/2021року від11.06.2021року,укладеного міжТОВ «ХАНБЕРТРЕЙД» та ОСОБА_1 ,за наслідкомчого,суд вважає, що заявлені заходи забезпечення позову є співрозмірними заявленим вимогам, відносяться до предмету позову в цій справі, а невжиття заходів забезпечення позову може значним чином ускладнити виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист,з урахуванням того, що до розв`язання виниклого між сторонами по справі спору по суті, відповідачем може бути розірвано вищевказаний договір в односторонньому порядку та бути вчинені дії з розпорядження майновими правами, які є предметом договору купівлі-продажу майнових прав, з приводу якого виник даний спір, на підставі чого суд доходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а саме: встановлення зборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" вчиняти дії з розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №2.1.7-1/2021 від 11 червня 2021 року, укладеного з ОСОБА_1 , в порядку пункту 4.6 договору, або в інший спосіб передбачений в односторонньому порядку, а також встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" вчиняти дії спрямовані на відчуження майнових прав за вказаним договором.

При цьому,вжиті вказанізаходи забезпеченняпозову наспірне майнодо вирішенняспору посуті,не призведедо обмеженняправ відповідачів,а слугуватимезаходом запобіганняможливих порушеньправ позивача.Вжиття заявлених заходів забезпечення позову на майно не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

У відповідності до ч.1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Судом вказане питання одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову не вирішується.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідачі у відповідності до вимог ст. 154 ЦПК України, мають право після застосуваннясудом заходівзабезпечення позовуна звернення до суду з відповідним клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 261, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі №947/34317/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР ТРЕЙД» про визнання повідомлення протиправним та таким, що не підлягає виконанню, а саме:

- Зборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (ЄДРПОУ - 35118558) вчиняти дії з розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №2.1.7-1/2021 від 11 червня 2021 року, укладеного з ОСОБА_1 , в порядку пункту 4.6 цього договору, або в інший спосіб передбачений в односторонньому порядку.

- Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (ЄДРПОУ - 35118558) вчиняти дії з відчуження у будь-який спосіб, на користь третіх осіб, об`єктом майнових прав за договором купівлі-продажу майнових прав №2.1.7-1/2021 від 11 червня 2021 року, укладеного з ОСОБА_1 , а саме щодо майнових прав на нежитлове приміщення (офіс), під будівельним номером АДРЕСА_2 Житловий будинок №2 з підземним паркінгом, земельна ділянка з кадастровим номером №5110136900:10:001:0001.

Копію ухвали направити для виконання до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНБЕР ТРЕЙД" (ЄДРПОУ - 35118558) та Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради (місцезнаходження: 65000, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6).

Копію ухвали направити для відома учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Головуючий Калініченко Л. В.