Рішення

від 14.02.2024 по справі 947/9265/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 947/9265/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

при секретарі судового засідання Степанової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу №947/9265/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат, 3 % річних за користування грошовими коштами

ВСТАНОВИВ:

До Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат, 3 % річних за користування грошовими коштами у розмірі 400 414 (чотириста тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 12 копійок, з яких: 283 661,86 грн інфляційне збільшення; 116 752,26 грн 3% річних за користування грошовими коштами.

Позовна заява обґрунтована тим, що 14 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 470-0131003/ФКВІП-08, відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику грошові кошти в сумі 123 500 (сто двадцять три тисячі п`ятсот ) доларів США 00 центів зі сплатою 11,98 % річних за час фактичного користування грошовими коштами, строком з 14 липня 2008 року по 13 липня 2033 року.

14 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/01.

14 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/02.

30 червня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» передало ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором

№ 470-0131003/ФКВІП-08, договором поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/01 та договором поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/02.

06 листопада 2013 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, по справі № 521/11139/13-ц позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 470-0131003/ФКВІП-08 від 14 липня 2008 року - задоволені в повному обсязі; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 470-0131003/ФКВІП-08 від 14 липня 2008 року у розмірі 1 297 247 (один мільйон двісті дев`яносто сім тисяч двісті сорок сім) гривень 35 копійок.

21.07.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2292/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 236.

За змістом пункту 43 Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги № 2292/К від 21.07.2020 року до позивача - ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором № 470-0131003/ФКВІП-08 від 14 липня 2008 року, договором поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/01 від 14 липня 2008 року та договором поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/02 від 14 липня 2008 року.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Консалт Солюшенс» права вимоги за вищевказаними договорами, а отже, ПАТ «Дельта Банк» вибуло із правовідносин за вказаними договорами.

Згідно розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період з 23 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року заборгованість відповідачів перед позивачем складає 400 414 (чотириста тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 12 копійок.

Позивач стверджує, що протягом всього часу з моменту винесення судового рішення, відповідачі безпідставно користувались та продовжують користуватись коштами, які належать до сплати ТОВ «Консалт Солюшенс», яке являється правонаступником ПАТ «Дельта Банк», тому, позивач вимушений звернутись до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідачів грошових коштів, у порядку статті 625 Цивільного кодексу України, а саме 3 % річних за прострочення виконання рішення суду.

12 травня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

02.10.2023 року закрито підготовче засідання по справі, призначено судовий розгляд.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином та своєчасно.

14 лютого 2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про слухання справи сповіщалися належним чином. відзиву, заяв чи клопотань на адресу суду не надсилали.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що14 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 470-0131003/ФКВІП-08.

Відповідно до умов даного договору, Банк надав Позичальнику грошові кошти в сумі 123 500 (сто двадцять три тисячі п`ятсот ) доларів США 00 центів зі сплатою 11,98 % річних за час фактичного користування грошовими коштами, строком з 14 липня 2008 року по 13 липня 2033 року.

14 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/01.

14 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/02.

За змістом вказаних договорів, Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

30 червня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» передало ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором № 470-0131003/ФКВІП-08, договором поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/01 та договором поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/02.

06 листопада 2013 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, по справі № 521/11139/13-ц, позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 470-0131003/ФКВІП-08 від 14 липня 2008 року - задоволено в повному обсязі; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за кредитним договором № 470-0131003/ФКВІП-08 від 14 липня 2008 року у розмірі 1 297 247 (один мільйон двісті дев`яносто сім тисяч двісті сорок сім) гривень 35 копійок.

24.06.2020 року проведено електронний аукціон №UA-EA-2020-06-12-000019-b за лотом № GL3N218065 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, які укладались з фізичними особами: 120 кредитних договорів, що забезпечені іпотекою, 2 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 1 кредитним договором, що забезпечений іншою заставою та 4 без заставних кредитних договорів. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс» ЄДРПОУ:42251700, що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-06-12-000019-b.

21.07.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2292/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 236.

За змістом пункту 1 Договору банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 цього Договору, надалі за текстом «Боржники, за кредитним договором (договорами про надання (овердрафту), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

За змістом пункту 2 Договору Новий кредитор день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойки, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0 % річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, вимоги, які випливають із судових справ, у томи числі справ про банкрутство Боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників тощо. Права кредитора за основними договорами перейшли до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.

За змістом пункту 43 Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги № 2292/К від 21.07.2020 року до позивача - ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за кредитним договором № 470-0131003/ФКВІП-08 від 14 липня 2008 року, договором поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/01 від 14 липня 2008 року, договором поруки № 470-0131003/ZФПОР-08/02 від 14 липня 2008 року.

ТОВ «Консалт Солюшенс» є фінансовою установою згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 29 серпня 2019 року та здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг на підставі розпорядження Нацкомфінпослуг № 1739 від 10 вересня 2019 року.

24 листопада 2020 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси замінено сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» у справі № 521/11139/13-ц з виконання рішення від 06 листопада 2013 року за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 470-0131003/ФКВІП-08 від 14 липня 2008 року.

З урахуванням даних обставин, суд встановив, що ПАТ «Дельта Банк» вибуло із правовідносин за вказаними договорами, а ТОВ «Консалт Солюшенс» став правонаступником ПАТ «Дельта Банк» у правовідносинах, що виникли на підставі Кредитного договору № 470-0131003/ФКВІП-08 від 14 липня 2008 року.

Згідно розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період з 23 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року заборгованість відповідачів перед позивачем складає 400 414 (чотириста тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 12 копійок.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перед правонаступником ПАТ «Дельта Банк» - ТОВ «Консалт Солюшенс» є зобов`язанням відповідно до норм цивільного права.

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті У країни чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-п.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України, у конструкції Цивільного кодексу України розташована у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Кодексу. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а так само й на грошові зобов`язання, що виникли на підставі рішення суду та за своєю правовою природою носять цивільно-правовий характер.

Таким чином, у статті 625 ЦК України, визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), а також у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 761/4878/16-ц (провадження № 61- 1625св18).

Суд звертає увагу на те, що нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946с15, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), в постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 753/23612/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 461/479/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 761/43507/16-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, на будь-яке грошове зобов`язання поширюється дія частини другоїстатті 625 ЦК Українив тому числі і на зобов`язання щодо виконання рішення суду майнового характеру.

Аналогічні висновки підтверджені Верховним Судом у постановах від 24 січня 2019 року по справі № 758/5545/16-ц, від 23 січня 2019 року по справі № 320/7215/16-ц, від 15 січня 2019 року по справі № 910/17566/17.

Судом встановлено, що у даному випадку відповідачі мають невиконане грошове зобов`язання перед позивачем за рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2013 року по справі № 521/11139/13-ц.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Як слідує з рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2013 року по справі № 521/11139/13-ц, зобов`язання Відповідачів виражено у гривні.

Таке зобов`язання зводиться до сплати грошей, відтак, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст.541,542 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно дост. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Консалт Солюшенс» про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3 % річних за користування коштами підлягають задоволенню.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК України,з відповідачів також необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 6006,21 грн. в рівних частинах.

Відповідно дост. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Згідност. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись ст.4,5,12,81,89,141,258-259,263-265,268,280 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700, місцезнаходження: м.Одеса, вул. Пушкінська, буд 36, офіс 308) заборгованість у розмірі 400414 (чотириста тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 12 коп., з яких:

283661 (двісті вісімдесят три тисячі шістсот шістдесят одну) грн. 86 коп. інфляційне збільшення;

116752 (сто шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн. 26 коп. 3% річних за користування грошовими коштами.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700, місцезнаходження: м.Одеса, вул. Пушкінська, буд 36, офіс 308) витрати за сплачений судовий збір у розмірі 6006 (шість тисяч шість) грн. 21 коп. порівно, тобто по 2002 (дві тисячі дві) грн. 7 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено не пізніше 20.02.2024 року

Головуючий: Є. М. Панасенко