Рішення

від 16.02.2024 по справі 740/6673/23

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/6673/23

Провадження № 2/740/168/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Заворичі» про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

установив:

У жовтні 2023 року позивачка звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати в розмірі 81875,48грн та на відшкодування моральної шкоди 25000 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що з 24 липня 2019 року вона працювала у СТОВ «Заворичі» на посаді начальника виробничо-технологічної лабораторії. 03 липня 2023 року позивачку звільнено з роботи на підставі наказу №54К/23 за ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) за власним бажанням.

Однак при звільненні з позивачкою не проведено повного розрахунку із заробітної плати, заборгованість становить 81 875,48грн, а тому позивачка змушена звернутися до суду.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач отримав копію позовної заяви з додатками та копією ухвали про відкриття провадження у справі; відзиву на позов не подав, із заявами до суду не звертався, надіслав довідку № 1 від 25.01.2024, згідно з якою станом на 25 січня 2024року ОСОБА_1 сплачено 61 703,54 грн, залишок боргу становить 20171,94грн.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із ч. 5 ст.279ЦПКУкраїни суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши зміст позовної заяви, дослідивши наявні у справі докази, кожного окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що згідно з копією трудової книжки з 24.07.2019 позивачка перебувала у трудових відносинах зі СТОВ «Заворичі», працювала начальником ВТЛ.

Наказом відповідача від 03.07.2023 № 54К/23 позивачку звільнено з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Згідно з довідкою СТОВ «Заворичі» № 03/07/23-4 від 03.07.2023 сукупний дохід ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 по 03.07.2023 становить 121 292,73, сума до виплати 81 875,48 грн, з якого за жовтень 2022 року 7059,00 грн, сума до виплати 5682,49 грн, за листопад 2022 року 20 556,00 грн, сума до виплати 16 547,58 грн, грудень 2022року 20 577,84 грн, сума до виплати 16 565,16 грн, січень 2023 року 7505,20грн, сума до виплати 6041,68 грн, лютий 2023 року 7643,16 грн, сума до виплати 6152,73 грн, березень 2023 року 20685,20 грн, сума до виплати 16651,58грн, квітень 2023 року 20 685,20 грн, сума до виплати 16 651,58 грн, травень 2023 року 6078,20 грн, сума до виплати 4892,95 грн, червень 2023 року 9509,09 грн, сума до виплати 7654,81 грн, липень 2023 року 993,84 грн, сума до виплати 800,04грн (а. с. 5).

Відповідно до довідки № 1 від 25.01.2024, виданої директором СТОВ «Заворичі» Гапоненко І. О., станом на 25 січня 2024 року ОСОБА_1 сплачено 61 703,54 грн, залишок боргу становить 20171,94 коп.

Право людини на заробітну плату гарантовано Конституцією України, нормами Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці».

За змістомст.47КЗпП Українивласник абоуповноважений ниморган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд стягує на користь працівника суму боргу, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно із ст.30ЗаконуУкраїни«Прооплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, зокрема, загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розмір і підстави відрахувань із заробітної плати, а також суму заробітної плати, що належить до виплати. Іншим чином законодавством не передбачено.

Відповідно до змісту ст. 115, 116КЗпПУкраїни відсутністьзаборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець. Обов`язок здійснювати нарахування та виплати заробітної плати,інших виплат,належних працівникові,а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо покладено на роботодавця, а не на працівника. Законодавець покладає обов`язок доказування саме на роботодавця оскільки працівник у категорії трудових спорів має значно слабше становище, оскільки не має доступу до справжніх бухгалтерських документів.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підставі наявних у справі доказів суд установив, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, виконував свої трудові обов`язки, але при звільненні не отримав всі належні йому платежі.

На підставі наявних у справі доказів суд установив, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем, виконувала свої трудові обов`язки, але при звільненні не отримала всі належні їй платежі.

Оскільки станом на час звільнення позивачки з роботи і розгляду справи в суді відповідач не провів з нею повного розрахунку та не виплатив у повному обсязі заборгованість із заробітної плати, то суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості в розмірі 20171,94 грн, що складає різницю між сумою боргу та виплаченою сумою, а також підтверджується наданою відповідачем довідкою.

Крім того, позивачкою заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 25000 грн.

Як убачається зі змісту ч. 1ст.237-1КЗпПУкраїни відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак позивачка не обґрунтувала позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, не зазначила жодних відомостей про те, чи призвело порушення її законних прав, і яких саме, до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, докладенні додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, суд вважає позов у цій частині вимог необґрунтованим, вимоги недоведеними і відсутніми підстави для відшкодування моральної шкоди.

На підставіст.141ЦПКУкраїни слідстягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 81, 89, 141, 263 265, 274, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Заворичі» про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Заворичі» (вул.Радна, 16, с. Заворичі Броварський район, Київська область; ЄДРПОУ 32099894) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) заборгованість із заробітної плати в сумі 20171 (двадцять тисяч сто сімдесят одна) гривень 94 копійок.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні позову в іншій частині вимог відмовити.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Заворичі» (вул.Радна, 16, с. Заворичі Броварський район, Київська область; ЄДРПОУ 32099894) у дохід держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко