Постанова

від 13.02.2024 по справі 916/3527/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3527/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

Представника ТОВ «МАКСІ-ПРОМ»; ТОВ «КАДЕВЕ» - адвокат Тіньковський О.Г.

Представника ТОВ «Снек Драйв» - адвокат Демченко М.М.

Арбітражного керуючого ОСОБА_1

ОСОБА_2 - адвокат Попроцький Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 (про задоволення заяви ТОВ «Снек Драйв» про забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на керівника ТОВ «Фруктус імпорт» ОСОБА_2 , шляхом накладення арешту на його ОСОБА_2 майно)

по справі №916/3527/20

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська Імпортна Компанія»

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Імпорт»

про визнання банкрутом

суддя суду першої інстанції Лепеха Г.А.

місце винесення ухвали: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст ухвали складено та підписано: 09.11.2023 року.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Одеської області від 23.03.2021 визнано банкрутом ТОВ «Фруктус Імпорт», введено ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.11.2023 призначено до розгляду заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Багінського А.І. про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 за незадоволення вимог кредиторів ТОВ «Фруктус Імпорт».

Також, до господарського суду надійшла заява ТОВ «Сненк Драйв» (вх. № 3-790/23) про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на керівника ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 , стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Сненк Драйв» 2 500 000 грн.

ТОВ «Сненк Драйв» звернулось до господарського суду із заявою (вх. № 3-791/23) про забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на керівника ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 , шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви ТОВ «Сненк Драйв» зазначає, що задля запобігання ОСОБА_2 уникнення солідарної відповідальності, погашення кредиторської заборгованості, до розгляду судом заяви ТОВ «Сненк Драйв» (вх. № 3-790/23) по суті, необхідно вжити заходи забезпечення до заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2023:

- Заяву ТОВ «Сненк Драйв» про забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на керівника ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 , шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 - задоволено.

Накласти арешт на майно ОСОБА_2 , а саме:

- земельна ділянка 5110136900:24:003:0148 площа (га) 0.06;

- домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м.) 408.9, житлова площа (кв.м.) 177.9, в цілому складається з житлового будинку під літ. «А», гаражу літ «Б», за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтування судового рішення, суд зазначив, що вірогідність відчуження майна колишнього керівника ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 спричинить неможливість виконання судового рішення за розглядом заяви (вх. № 3-790/23) щодо покладення солідарної відповідальності у разі його задоволення.

20.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 по справі №916/3527/20, відповідно до якої просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 по справі № 916/3527/20;

-скасувати заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 по справі № 916/3527/20, а саме арешт майна ОСОБА_2 :

-земельної ділянки 5110136900:24:003:0148 площа (га) 0.06

-домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м.) 408.9, житлова площа (кв.м.) 177.9, в цілому складається з житлового будинку під літ. «А», гаражу літ «Б» за адресою: АДРЕСА_1 .

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що в оскарженій ухвалі суду не надано взагалі будь яких підстав для забезпечення поданої ТОВ «Снек Драйв» заяви про солідарну відповідальність ОСОБА_3 .

У наданій заявником заяві про забезпечення позову, є тільки одна підстава - те що колишній керівник не приймає участі у цій справі, що, вважаємо, є неналежним обґрунтуванням поданої заяви про забезпечення.

Таким чином, скаржник вважає, що оскарженою ухвалою накладено арешт на все майно ОСОБА_2 без будь яких належних підстав та мотивувань.

Скаржник вважає, що, а ні заявник у своїй заяві, а ні в оскарженій ухвалі немає мотивів та доказів обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Фактично, у самій заяві ТОВ «Снек Драйв» про забезпечення є лише посилання на потенційну можливість ухилення ОСОБА_2 від виконання судового рішення без наведення будь якого належного обґрунтування.

Позиція інших учасників провадження у справі.

03.01.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Снек Драйв» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

10.01.2024 від ліквідатора арбітражного керуючого Багінського А.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 по справі №916/3527/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 по справі №916/3527/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

13.12.2023 матеріали оскарження ухвали по справі №916/3527/20 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 по справі №916/3527/20.

Призначено справу № 916/3527/20 до розгляду на 13.02.2024 о 14:30 год.

В судовому засіданні 13.02.2024 представники ТОВ «МАКСІ-ПРОМ», ТОВ «КАДЕВЕ», ТОВ «Снек Драйв» та Арбітражний керуючий Багінський А.О. заперечували щодо задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 залишити без змін.

Представник ОСОБА_2 доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов, зокрема, забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (відповідні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, №910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від 11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019, №904/1417/19 від 26.09.2019, від 20.07.2021 у справі №910/21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Так, 27.10.2023 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Багінський А.І. звернувся до суду з заявою про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 за незадоволення вимог кредиторів ТОВ «Фруктус Імпорт».

Крім того, до господарського суду надійшла заява ТОВ «Сненк Драйв» про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на керівника ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 , стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Сненк Драйв» 2 500 000 грн.

ТОВ «Сненк Драйв» звернулось до господарського суду із заявою (вх. № 3-791/23) про забезпечення заяви про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на керівника ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 , шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 .

Поряд з цією заявою ТОВ «Сненк Драйв» просить суд накласти арешт на майно ОСОБА_2 , а саме земельну ділянку 5110136900:24:003:0148 площею 0.06 га; домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 408.9 кв.м., житлова площа 177.9 кв.м., в цілому складається з житлового будинку під літ. «А», гаражу літ «Б», за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Сненк Драйв» посилається на те, що колишнім керівником ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 вчинено дії з доведення товариства до банкрутства.

Так, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, колишній керівник ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 є власником земельної ділянки 5110136900:24:003:0148 площею 0.06 га; домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 408.9 кв.м., житлова площа 177.9 кв.м., в цілому складається з житлового будинку під літ. «А», гаражу літ «Б», за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, заявник зазначив, що задля запобігання ОСОБА_2 уникнення солідарної відповідальності, погашення кредиторської заборгованості, до розгляду судом заяви ТОВ «Сненк Драйв» по суті, необхідно вжити заходи забезпечення до заяви.

Задовольняючи заяву, місцевий господарський суду зазначив, що вірогідність відчуження майна колишнього керівника ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 спричинить неможливість виконання судового рішення за розглядом заяви (вх. № 3-790/23) щодо покладення солідарної відповідальності у разі його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та враховуючи пояснення які надані у судовому засіданні 13.02.2024 кредиторами та арбітражним керуючим, зазначає наступне.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022р. у справі №908/2382/21 зазначив, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Згідно зі ст.79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В Господарському процесі застосовується новий стандарт доказування вірогідності доказів замість достатності доказів, висновки в чого викладені в постанові Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі №923/875/19.

Враховуючи ті обставини, що колишній керівник боржника вчинив дії щодо доведення до банкрутства боржника, не здійснив жодних добросовісних дій щодо недопущення збереження майна боржника задля включення його в ліквідаційну масу, не звернувся до Господарського суду із заявою про банкрутство боржника протягом тридцяти днів з моменту настання стану загрози неплатоспроможності, як того вимагає ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства. В результаті, вже в умовах стійкої неплатоспроможності боржник продовжував накопичувати боргові зобов`язання не повідомляючи власних контрагентів про свій дійсний фінансовий стан.

Тому, враховуючи всі ризики щодо уникнення виконання солідарного обов`язку у погашенні вимог кредиторів є за необхідне накладення арешту на майно колишнього керівника боржника ОСОБА_2 . В той же час, скаржник протилежного в апеляційній скарзі не довів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування заходів забезпечення позову, не вжиття яких може істотно ускладнити ефективний захист права кредиторів у випадку задоволення заяви про покладення солідарної відповідальності та призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Колегія суддів зазначає, що застосований вид забезпечення позову у даній справі не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_2 , оскільки арештоване майно перебуває у володінні власника, а лише тимчасово обмежить право реалізувати вказане майно третім особам.

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції правильно надав оцінку обґрунтованості доводів заявника, встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та заявою про покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на керівника ТОВ «Фруктус Імпорт» ОСОБА_2 , і правильно застосували до спірних правовідносин положення статей 136, 137 ГПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги, визначені скаржником як підстава для скасування ухвали суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим судова колегія залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин ухвала Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 у справі № 916/3527/20 залишити без змін..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.02.2024.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяК.В. Богатир