Постанова

від 15.02.2024 по справі 913/202/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м. Харків Справа № 913/202/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.

за участю представників сторін:

прокурор Кадацька Д.М., службове посвідчення №072726 від 01.03.2023 в залі суду;

від відповідача Сутковий А.М., ордер серії АН №1113216 від 20.02.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на підставі ухвали суду,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, смт. Лозно-Олександрівка, Луганська область (вх. №2479Х/2 від 20.11.2023) на рішення, ухвалене Господарським судом Луганської області у складі судді Секірського А.В. 24.10.2023 (повний текст складено 27.10.2023) у справі №913/202/23

за позовом Заступника керівника Луганської обласної прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, смт Лозно-Олександрівка Сватівського району Луганської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

1. Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київ

2. Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство", смт Білокуракине Білокуракинського району Луганської області

3.Державного підприємства "Старобільське лісомисливське господарство", село Запорізьке Старобільського району Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Івано-Франківськ Івано-Франківського району Івано-Франківської області

про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Луганської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації.

В позові просить суд:

1. витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації з чужого незаконного володіння Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області земельної ділянки площею 4,4128га з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1541858644209), яка розташована в адміністративних межах Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського (колишнього Білокуракинського) району Луганської області, за межами смт Лозно-Олександрівка.

2. стягнути з Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області витрати у вигляді судового збору, понесені прокуратурою у зв`язку з поданням позовної заяви.

На думку прокурора, передача зазначеної земельної ділянки в комунальну власність Лозно-Олександрівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Лозно-Олександрівської селищної ради відбулася з порушенням норм земельного та лісового законодавства, оскільки на момент проведення інвентаризації частина земельної ділянки з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214, а саме 4,2185га, перебувала в постійному користуванні Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство".

Прокурор вважає, що хоча Державний акт на право постійного користування державним підприємством не отримано, право постійного користування підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, а саме, Проектом організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство". Прокурор посилається на приписи п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення інвентаризації земель та віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення) та вважає, що зазначений Проект є документом, що підтверджує право постійного користування земельними лісовими ділянками.

За інформацією Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання від 26.04.2023 №162 та доданою схемою перетину, земельна ділянка з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 має частковий перетин із землями державного лісового фонду Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство" Лозно-Олександрівського лісництва, квартал 23 виділ 10, орієнтовна площа перетину становить 4,2185 га.

На думку прокурора, спірна земельна ділянка знаходиться на землях державного лісового фонду, наданих в постійне користування Державному підприємству "Білокуракинське лісомисливське господарство".

У той же час, Луганська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація, як власник земельної ділянки, не повідомлялася та не погоджувала передачу земельної ділянки з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 в комунальну власність Лозно-Олександрівської селищної ради, яка відноситься до земель лісового фонду (землі лісогосподарського призначення).

Таким чином, прокурор вважає, що рішенням неуповноважених органів фактично сформовано спірну земельну ділянку з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 загальною площею 4,4128га, визначено її площу та цільове призначення попри те, що вона накладається на землі лісогосподарського призначення. Отже, на думку прокурора, Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області незаконно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки на сільськогосподарське угіддя та в подальшому зареєстровано право власності на неї.

Прокурор також вважав, що перебування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 у чужому незаконному володінні Лозно-Олександрівської селищної ради створює умови для подальшого незаконного розпорядження цією земельною ділянкою лісогосподарського призначення.

Оскільки власником земель лісогосподарського призначення Луганською обласною державною адміністрацією обласною військовою адміністрацією не приймались будь-які рішення щодо відчуження спірної земельної ділянки, остання, на думку прокурора, вибула з володіння власника поза його волею, що стало підставою для звернення заступника керівника Луганської обласної прокуратури з позовом про витребування земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.10.2023 у справі №913/202/23 позовні вимоги заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації задоволені в повному обсязі.

Ухвалено витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації, місцезнаходження: проспект Центральний, будинок 59, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93405, ідентифікаційний код 00022450 з чужого незаконного володіння Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, місцезнаходження: вул. Центральна, будинок 1, селище міського типу Лозно-Олександрівка, Сватівський район, Луганська область, 92211, ідентифікаційний код 44695621 земельну ділянки площею 4,4128га з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1541858644209), яка розташована в адміністративних межах Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського (колишнього Білокуракинського) району Луганської області, за межами смт Лозно-Олександрівка.

Ухвалено стягнути з Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, місцезнаходження: вул. Центральна, будинок 1, селище міського типу Лозно-Олександрівка, Сватівський район, Луганська область, 92211, ідентифікаційний код 44695621 на користь Луганської обласної прокуратури, місцезнаходження: вул. Богдана Ліщини, будинок 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 02909921 судовий збір в сумі 2684,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, Господарський суд Луганської області дійшов висновку про доведеність прокурором викладених у позовній заяві обставин та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

20.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Лозно-Олександрівська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області.

У скарзі просить:

- визнати поважними причини пропуску строку для звернення з апеляційною скаргою та поновити пропущений строк;

- відстрочити сплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою;

- витребувати у заступника керівника Луганської обласної прокуратури, Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області та у Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство" ОРИГІНАЛ Розпорядження Голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області №35 від 06.02.2006, копію якого додано до позовної заяви;

- витребувати у заступника керівника Луганської обласної прокуратури - рішення 38 сесії 4 скликання Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області за №39/2 від 06.12.2005 та всіх інших наявних планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, котрі можуть надати уявлення про місце розташування контурів, наведених у даному рішенні та пояснення щодо їх відношення до земельної ділянки кадастровий номер 4420955700:17:001:0214;

- скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2023 у справі №913/202/23 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити;

- стягнути з Луганської обласної прокуратури судові витрати, включаючи витрати на правову допомогу.

Доводами апеляційної скарги є наступні:

1. Судом першої інстанції безпідставно та в порушення норм процесуального закону відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування оригіналів документів, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, що призвело до неправильних висновків, покладених в основу оскаржуваного рішення.

2. Судом першої інстанції не надано оцінки та проігноровано доводи відповідача про те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 не відноситься до "раніше наданих земель", яких стосується норма п. 5 розділу VII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України.

3. Судом першої інстанції не встановлено дійсного місця розташування спірної земельної ділянки.

4. Висновок суду першої інстанції про те, що Розпорядження від 06.02.2006 №35 є підставою для набуття права постійного користування землями суперечить нормам матеріального права.

5. Судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що обраний позивачем спосіб захисту не є належним.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 справу/апеляційну скаргу передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 витребувано у Господарського суду Луганської області справу №913/202/23 та відкладено вирішення витань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до апеляційного господарського суду.

29.11.2023 справа №913/202/23 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга залишалась без руху, оскільки апеляційним господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та надано апелянту строк для усунення недоліків скарги, а саме, надання доказів сплати судового збору за звернення зі скаргою.

Після усунення апелянтом встановлених судом недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2023 у справі №913/202/23 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

02.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації надійшли пояснення щодо обставин справи.

У поданих поясненнях Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна військова адміністрація зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 надана в постійне користування ДП "Білокуракинське ДЛМГ" та перебуває у постійному користуванні останнього.

Розпорядженням №35 Білокуракинської районної державної адміністрації від 06.02.2006 надано згоду на розробку технічної документаціїіз землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право постійного користування на земельні ділянки загальною площею 860га та доручено Білокуракинському ДЛМГ замовити землевпорядній організації розробку технічної документації із землеустрою; подати її на розгляд та затвердження Білокуракинській РДА, приступити до використання земель після встановлення землевпорядною організацією меж земельних ділянок в натурі та отримання документа, що посвідчує право постійного користування.

Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна військова адміністрація вважає, що Білокуракинським ДЛМГ не виконано всіх етапів встановленого законом порядку отримання спірної земельної ділянки в користування. А саме, Білокуракинським ДЛМГ не здійснено заходів щодо розробки та затвердження технічної документації із землеустрою, не визначено її індивідуальні ознаки (межі, площу, місце розташування тощо), цільове призначення, не отримано встановлених законом документів, які посвідчують право користування.

Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна військова адміністрація звертає увагу на те, що з Розпорядження №35 Білокуракинської районної державної адміністрації від 06.02.2006 не можливо встановити ідентифікаційні ознаки земельної ділянки, її площу, точне місце розташування тощо (так, по тексту розпорядження значиться загальна площа 333,2га, у позові вказується 4,4128га).

Крім того, Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна військова адміністрація вважає та підкреслює, що за відсутності факту передачі спірної земельної ділянки у користування згідно з розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області від 06.02.2006 №35 до 28.03.2006, положення п. 5 розділу "Прикінцеві положення" ЛК України до спірних правовідносин застосовуватись не можуть, а тому, надані матеріали лісовпорядкування (проект організації і розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ" тощо) також не можуть прийматись до уваги.

Також надає пояснення щодо спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. На думку Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації, спірна земельна ділянка вперше, як об`єкт цивільних прав, виникла лише 18.10.2013. З урахуванням цільового призначення спірної земельної ділянки, Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна військова адміністрація наполягає на тому, що облдержадміністрація не наділена повноваженнями розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. Дії ГУ Держгеокадастру у Луганській області щодо передачі земельної ділянки у комунальну власність вважає такими, що вчинені з урахуванням та дотриманням вимог земельного законодавства. Повідомляє суд про те, що зазначена позиція Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації доведена останнім до відома прокуратури у листі від 30.05.2023, направленому на її адресу.

Просить врахувати позицію Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації під час розгляду апеляційної скарги.

02.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив Луганської обласної прокуратури на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Щодо клопотання апелянта про витребування доказів, прокурор зазначає про відсутність у розпорядженні прокуратури оригіналів вказаних документів та відсутність доступу до їх місця знаходження, у зв`язку з тимчасовою окупацією території Луганської області та активними бойовими діями. Повідомляє про те, що у прокурора наявні лише копії зазначених документів.

Прокурор вважає, що оскільки у спірних правовідносинах розпочатий процес набуття у постійне користування землями лісогосподарського призначення, тому факт такого користування може бути підтверджений планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування відповідно до п. 5 розділу VIII Прикінцеві положення Лісового кодексу України.

На переконання прокурора позиція відповідача про неналежність спірної земельної ділянки за цільовим призначенням до земель лісогосподарського призначення є помилковою. Звертає увагу на те, що наявність протиерозійних лісових насаджень, характеристика місцевості додатково свідчить на користь позиції прокурора про те, що спірна земельна ділянка є землями лісогосподарського призначення.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

23.01.2024 від Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області надійшли додаткові пояснення у справі.

В поясненнях відповідач вважає, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами факту наявності у Білокуракинського ЛМГ на підставі розпорядження №35 від 06.02.2006 спірної земельної ділянки у постійному користуванні. Наполягає на тому, що зазначеним розпорядженням №35 надано виключно дозвіл на розробку проекту землеустрою, що не є тотожним вирішенню питання про надання земельної ділянки у постійне користування.

Крім того, надає додаткові детальні обґрунтування позиції щодо того, що обраний позивачем спосіб захисту не є належним.

Просить врахувати подані пояснення при розгляді апеляційної скарги та задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Під час розгляду апеляційної скарги оголошувались про перерви в судових засіданнях. В судовому засіданні 24.01.2024 розглянуто клопотання заявника апеляційної скарги про витребування доказів та відмовлено у задоволенні такого клопотання. Підстави відмови викладені в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024. В судових засіданнях представники сторін висловили свою позицію у справі та доводи на її підтвердження.

Судове засідання 15.02.2024 продовжено після перерви в тому ж складі суду.

В судовому засіданні 15.02.2024 приймає участь прокурор ( в залі суду) та представник відповідача (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на підставі ухвали суду). Інші учасники провадження у справі уповноважених представників в судове засідання не направили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

З огляду на те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, з урахуванням положень процесуального закону, їх неявка до суду апеляційної інстанції (у разі належного повідомлення про час та місце судового засідання) не є підставою для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду апеляційної скарги за відсутності представників інших учасників справи.

В судовому засіданні 15.02.2024 представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги скарги в повному обсязі та просить її задовольнити. Присутній в судовому засіданні прокурор просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2023 у справі №913/202/23.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність застосування норм матеріального і дотримання процесуального права під час розгляду справи судом першої інстанції, в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 269 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, під час апеляційного провадження та вбачається з матеріалів справи рішенням селищного голови Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області від 06.12.2005 №39/2 "Про надання згоди на надання в постійне користування Білокуракинському державному лісомисливському господарству (ДЛМГ) земельної ділянки під заліснення" надано згоду на надання в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ земельної ділянки площею 247,4 га, у тому числі:

- сіножаті 147,0га;

- пасовища 100,4га під залісення із земель державної власності Лозно-Олександрівської селищної ради:

- землі колишнього КСП "Правда" (сіножаті контур №264-а 10,8га, контур №540 17,3га, контур №16 10,6га, контур №21 9,7га, контур №63 5,3га, контур №180 6,7га, контур №324 9,0га, контур №563 2,4га; пасовища контур №286 9,0га, контур №16-а 5,8га, контур №25 12,0га, контур №423 20,4га, контур №556 3,7га, контур №560 7,0га);

- землі колишнього КСП "Заріччя" (сіножаті контур №395 6,1га, контур №396 12,9га, контур №9 30,9га, контур №181 7,0га; пасовища контур №48 4,4га, контур №50 12,5га, контур №52 5,5га, контур №55 2,6га, контур №365 3,5га, контур №366 4,4га, контур №367 1,3га, контур №368 3,9га, контур №53 2,1га, контур №49 0,7га, контур №56 0,7га, контур №54 0,9га).

Пунктом 2 вказаного рішення вирішено клопотати перед Білокуракинською районною державною адміністрацією про прийняття відповідного розпорядження.

Головою Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області прийнято розпорядження від 06.02.2006 №35 "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки під заліснення, які надаються в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Білокуракинському районі".

Зазначеним Розпорядженням надано згоду на надання в постійне користування та на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки загальною площею 860,0га, в т.ч. пасовища 476,6га та сіножатей 383,4га під заліснення, зокрема, по Лозно-Олександрівській селищній раді 333,2га, з них пасовищ 100,4га та сіножатей 232,8га, які надаються в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ із земель державної власності на території, яка за даними державного земельного кадастру враховуються в Тимошинській, Червоноармійській, Дем`янівській, Шарівській, Курячівській, Олександропільській, Олексіївській сільських радах та Білокуракинській, Лозно-Олександрівській селищних радах.

Пунктом 2 вказаного розпорядження зобов`язано Білокуракинське ДЛМГ замовити в землевпорядній організації розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки, які надаються під заліснення. Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки подати для розгляду та затвердження Білокуракинській районній державній адміністрації. Приступити до використання земель після встановлення землевпорядною організацією меж земельних ділянок в натурі та отримання документів, що посвідчують право постійного користування на землю.

ДК лісового господарства України Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання "Укрдержліспроект" Харківська державна лісовпорядна експедиція у 2009 році розроблено Проект організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство", згідно якого земельну ділянку орієнтовною площею 4,2185га включено до кварталу №23, виділи №9, №10 Лозно-Олександрівського лісництва Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство".

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що в матеріалах справи знаходиться копія зазначеного Проекту, на якій відсутні підписи уповноважених осіб, а з відтиску печатки не можливо встановити, кому належить такий відтиск.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії відповіді Українського державного проектно лісовпорядного виробничого об`єднання ВО "Укрдержліспроект" ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" №760 від 14.12.2021 на запит Луганської обласної прокуратури повідомлено, що діючий на даний час Проект організації та розвитку лісового господарства державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство" було, згідно діючого на той час законодавства, погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Луганській області і затверджено Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Повідомлено, що новий Проект організації та розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське лісомисливське господарство" знаходиться на стадії погодження і затвердження, тому на даний час діє Проект минулого лісовпорядкування.

Однак, Східний апеляційний господарський суд зауважує, що надана прокурором до матеріалів справи копія проекту не містить відповідної відмітки про таке погодження.

У Таксаційному описі земельних ділянок лісового фонду станом на 01.01.2008 Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство" Лозно-Олександрівське лісництво зазначено характеристики 9, 10 виділів кварталу №23 ліси протиерозійні: виділ №9 площа 3,5 га балка, виділ №10 площа 2,2 га галявина.

24.07.2013 розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області №145 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель запасу за межами населених пунктів на території Білокуракинського району Луганської області орієнтовною площею 828га з метою формування земельних ділянок, визначення їх угідь, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій.

Висновком Відділу Держземагентства у Білокуракинському районі Луганської області від 18.10.2013 №1424 погоджено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель запасу та резервного фонду за межами населених пунктів на території Лозно-Олександрівської селищної ради та Дем?янівської, Курячівської, Нещеретівської, Олександропільської, Просторівської, Бунчуківської сільських рад Білокуракинського району Луганської області.

Розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області від 18.10.2013 №227 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель запасу та резервного фонду, розташованих за межами населених пунктів на території Лозно-Олександрівської селищної ради та Дем?янівської, Курячівської, Нещеретівської, Олександропільської, Просторівської, Бунчуківської сільських рад Білокуракинського району Луганської області. Визначено і віднесено земельні ділянки загальною площею 843,3376га до категорії земель сільськогосподарського призначення.

На підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, крім інших, земельній ділянці площею 4,4128га присвоєно кадастровий номер 4420955700:17:001:0214.

24.04.2018 право державної власності на земельну ділянку площею 4,4128га з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 зареєстровано за Головним управління Держгеокадастру у Луганській області.

18.06.2019 наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1187-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" вирішено передати Лозно-Олександрівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Лозно-Олександрівської селищної ради у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Лозно-Олександрівської селищної ради, Мирненської, Солідарненської сільських рад Білокуракинського району Луганської області, згідно акта приймання-передачі.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019, що є додатком до наказу від 18.06.2019 № 1187-сг, у комунальну власність передано 77 земельних ділянок загальною площею 1062,0328га, в тому числі, земельна ділянка з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 загальною площею 4,4128га.

Як встановлено та зазначено вище, звертаючись з позовом у даній справі, прокурор вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 загальною площею 4,4128га частково знаходиться в межах кв. 23 Лозно-Олексадрівського лісництва Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство", орієнтована площа перетину меж земельної ділянки становить 4,2185га. Отже, на переконання прокурора спірну земельну ділянку незаконно вилучили із земель лісогосподарського призначення, змінили її цільове призначення та незаконно передали у комунальну власність. Саме ці обставини стали підставою для звернення прокурора з позовом у даній справі.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, дійшов висновку про доведеність позивачем обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених вимог, та наявність правових підстав для задоволення позову.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам та визначаючи норми закону, які підлягають застосуванню до таких правовідносин, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України, землі України, за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Частинами 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття розпорядження Білокуракинської РДА від 06.02.2006 №35), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Отже, земельним законодавством (у редакції, чинній на час прийняття розпорядження Білокуракинської РДА від 06.02.2006 №35) передбачено, що підставою набуття права користування земельною ділянкою із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об`єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

З тексту наявної в матеріалах справи копії Розпорядження Білокуракинської РДА №35 від 06.02.2006 вбачається, що РДА надано згоду на надання в постійне користування та на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки загальною площею 860,0га, в т.ч. пасовища 476,6га та сіножатей 383,4га під заліснення, зокрема, по Лозно-Олександрівській селищній раді 333,2га, з них пасовищ 100,4га та сіножатей 232,8га, які надаються в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ із земель державної власності на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується, крім інших, в Лозно-Олександрівській селищній раді.

Пунктом 2 вказаного розпорядження зобов`язано Білокуракинське ДЛМГ замовити в землевпорядній організації розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки, які надаються під заліснення. Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки подати для розгляду та затвердження Білокуракинській районній державній адміністрації. Приступити до використання земель після встановлення землевпорядною організацією меж земельних ділянок в натурі та отримання документів, що посвідчують право постійного користування на землю.

Отже, як встановлено та зазначено вище, законом встановлений певний порядок отримання земельної ділянки у постійне користування, який передбачає наступні етапи:

- звернення заінтересованої особи із клопотанням про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки для її подальшого отримання у користування тощо;

- розроблення проекту відведення земельної ділянки відповідною землевпорядною організацією;

- погодження розробленого проекту органом по земельних ресурсах;

- ПІСЛЯ виконання зацікавленою особою вищезазначених етапів, органом, уповноваженим розпоряджатись відповідною земельною ділянкою, розглядається питання про НАДАННЯ земельної ділянки у користування тощо.

Відповідно до ч. 9 статті 123 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття Розпорядження №35 від 06.02.2006) органи місцевого самоврядування чи виконавчої влади можуть відмовити у наданні земельної ділянки у користування за результатами розгляду поданих їм матеріалів.

Східний апеляційний господарський суд вважає помилковим та таким, що суперечить наведеним вище нормам законодавства висновок місцевого господарського суду про те, що на підставі Розпорядження №35 Білокуракинської РДА від 06.02.2006 ДП "Білокуракинське ЛМГ" отримано в постійне користування зазначені у розпорядженні землі по Лозно-Олександрівській селищній раді (333,2га).

Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що Розпорядження №35 від 06.02.2006 Білокуракинської РДА є лише першим етапом у набутті у користування земельної ділянки, а саме "НАДАННЯ ЗГОДИ НА РОЗРОБКУ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ".

Крім того, як встановлено та зазначено вище, матеріали справи не містять доказів виконання Білокуракинським ДЛМГ вимог чинного законодавства та Розпорядження №35 Білокуракинської РДА, а саме, розробки документації із землеустрою, її погодження та затвердження у встановленому порядку.

З тексту самого розпорядження №35 Білокуракинської РДА від 06.02.2006 не можливо встановити ідентифікаційні ознаки земельної ділянки, згоду на розробку технічної документації якої надано ДП "Білокуракинське ЛМГ" (координати на місцевості, межі тощо). Також Східний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до тексту Розпорядження вказана загальна площа землі, на розроблення технічної документації якої надається згода, 333,2 га, при цьому, позовними вимогами є витребування земельної ділянки площею 4,4128 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про землеустрій" (в редакції чинній на момент прийняття розпорядження №35 від 06.02.2006) документами, із землеустрою є затверджені в установленому законом порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної та комунальної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Згідно статті 25 Закону України "Про землеустрій" в зазначеній редакції, документація із землеустрою, в тому числі технічна, що посвідчує право на земельну ділянку розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Статтями 29 та 30 Закону України "Про землеустрій" закріплено, що документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації, розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником, а склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою та після її складання підлягає погодженню та затвердженню.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.06.1999 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.07.2013 №404) (тобто був чинним на момент прийняття Розпорядження №35 Білокуракинською РДА від 06.02.2006 та діяв до 03.07.2013) встановлено, що розробку технічної документації зі складання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів, зазначена технічна документація, серед іншого, містить виписку з рішення відповідної ради чи місцевої адміністрації про надання в постійне користування земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, відомості обчислення площі земельної ділянки, тощо.

Пунктом 1.18 зазначеного Наказу ДК України по земельних ресурсах №43 закріплено, що при наданні земельної ділянки на праві постійного користування до технічної документації зі складання державного акту обов`язково додається копія матеріалів щодо перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки, затвердженого у встановленому порядку.

Отже, відповідно до наведених вище норм закону до складання та отримання акту на право постійного користування земельною ділянкою документами, що підтверджують це право є технічна документація із землеустрою, розроблена з дотриманням вимог чинного законодавства, погоджена та затверджена у встановленому законодавством порядку шляхом винесення рішення про її погодження та надання земельної ділянки у постійне користування уповноваженим органом.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що матеріали справи не містять, а прокурором НЕ НАДАНІ відповідні докази, якими згідно вимог закону підтверджується факт постійного користування землею.

Крім того, в тексті самого Розпорядження №35 зазначено, що приступити до використання земель можна лише після виготовлення та затвердження відповідної земельної документації, доказів чого матеріали справи не містять.

Планово картографічні матеріали ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" НЕ Є землевпорядними документами в розумінні вимог земельного законодавства, отже місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку про те, що такі документи можуть підтверджувати факт користування земельною ділянкою.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши наявну в матеріалах справи копію Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське лісомисливське господарство", яка оцінена місцевим господарським судом, крім інших, як належний доказ, підтверджуючий наведені у позові обставини належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, зазначає про наступне.

У тексті зазначеного вище Проекту відсутні будь-які посилання на Розпорядження №35 Білокуракинської РДА від 06.02.2006, отже, посилання в оскаржуваному рішенні Господарського суду Луганської області на те, що Проект був розроблений на підставі Розпорядження №35 НЕ ВІДПОВІДАЄ фактичним обставинам справи.

В Протоколі затвердження Проекту також відсутні посилання на Розпорядження №35 Білокуракинської РДА.

Надана прокурором до матеріалі справи копія планшету №4 лісовпорядкування 2007 року також не містить посилань на розпорядження від 06.02.2006 №35.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані посилання прокурора на висновки суду у іншій справі №913/166/21, обставини якої, на думку прокурора, є тотожними з обставинами у даній справі №913/202/23. Так, прокурор наполягає на преюдиційності встановлених у справі №913/166/21 обставин про те, що на підставі Розпорядження РДА №35 від 06.02.2006 надано Білокуракинському ДЛМГ у постійне користування землі під заліснення.

Відхиляючи такі посилання прокурора, Східний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що у кожній конкретній справі з урахуванням поданих сторонами належних та допустимих доказів суд оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням.

У даній справі №913/202/23 Східний апеляційний господарський суд встановив те, що розпорядженням №35 від 06.02.2006 було надано згоду ВИКЛЮЧНО на розробку технічної документації щодо земель по Лозно-Олександрівській селищній раді 333,2га для розгляду в подальшому питання про надання цих земель в постійне користування.

При цьому, у справі №913/202/23 доказів оформлення права користування Білокуракинським ДЛМГ зазначеними вище землями у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, як і не містять доказів заліснення цієї земельної ділянки відповідно до розпорядження №35 від 06.02.2006.

В матеріалах справи міститься план лісонасаджень Лозно-Олександрівського лісництва ДП "Білокуракинське ЛМГ" Луганської області.

При цьому, даний План не містить посилання на індивідуальні ознаки земельної ділянки, за якими можливо визначити її межі, місце розташування, цільове призначення тощо.

Отже, встановлені у справі №913/166/21 обставини не протирічать встановленим судом у даній справі №913/202/23 обставинам. При цьому, відсутні підстави вважати, що обставини даних справ є тотожними.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоведеність прокурором факту набуття Білокуракинським ДЛМГ права постійного користування спірною земельною ділянкою на підставі розпорядження Білокуракинської РДА №35 від 06.02.2006.

При цьому, Східний апеляційний господарський суд зауважує на наступному.

Законом України від 08.02.2006 №3404-IV "Про внесення змін до Лісового кодексу України", який набув чинності 29.03.2006, внесено відповідні зміни до ЛК України та викладено його у новій редакції.

Відповідно до п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" до одержання у встановленому законом порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово картографічні матеріали лісовпорядкування.

Під раніше наданими землями слід розуміти землі, надані до дати набрання чинності п. 5 "Перехідних положень" ЛК України, тобто до 28.03.2006 включно.

Отже, для наявності правових підстав застосування п. 5 "Перехідних положень" ЛК України та можливості підтвердити право постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування НЕОБХІДНО ВСТАНОВИТИ ФАКТ ОТРИМАННЯ ТАКИХ ДІЛЯНОК У ПОСТІЙНЕ КОРИСТУВАННЯ ДО 28.03.2006.

Крім відсутності підстав вважати наданою в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ спірної земельної ділянки на підставі розпорядження №35 від 06.02.2006, Східний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що місцевий господарський суд також, як на підставу вважати ці землі "раніше наданими", послався на рішення селищного голови Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області від 06.12.2005 № 39/2.

При цьому, Східний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що наявна в матеріалах справи копія вказаного рішення 06.12.2005 № 39/2 неякісна, оригінал в матеріалах справи відсутній та відповідно до пояснень сторін оригінал не може бути наданий до суду.

Разом з цим, в матеріалах справи наявні документи, які надані під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем, а саме сканована копія "Проекту організації та розвитку лісного господарства Старобільського держлісгоспу Луганського державного лісогосподарства "Луганськліс" Міністерства лісового господарства України 1994 року, яка містить Карту-схему поділу території Старобільського держлісгоспу по лісництвах. Схема містить позначки щодо земель, які станом на 1994 рік обліковувались у складі земель Білокуракинського лісництва (тобто зі схеми можна встановити землі, які були надані в користування Білокуракинському лісництву до прийняття Розпорядження №35 06.02.2006). На цій схемі територія на південь від Лозно-Олександрівки вільна від позначок, тобто станом на 1994 рік не перебувала у постійному користуванні Білокуракинського лісництва.

Крім наведеного вище, висновок місцевого господарського суду ґрунтується на інформації ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція", в якій зазначено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 частково знаходиться в межах кв.23 Лозно-Олександрівського лісництва ДП "Білокуракинське лісомисливське господарство" ОРІЕНТОВНА ПЛОЩА ПЕРЕТИНУ 4,2185га із загальної ділянки 4,4128га. Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні послався на пояснення спеціаліста ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" інженера-таксатора 1 категорії, який вважає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 та земельна ділянка, що відображена на викопіюванні з планово-картографічних матеріалів ДП "Білокуракинське лісомисливське господарство" в межах кварталу 23 виділи №№9,10 Лозно-Олександрівського лісництва є однією і тією ж земельною ділянкою.

Східний апеляційний господарський суд, оцінюючи наведені вище пояснення зазначає по наступне.

Відповідно до статті 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

Відповідно до статті 215 ГПК України під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз`ясненнями (висновками) спеціалістів.

Спеціалісту можуть бути поставлені питання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз`яснень. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші учасники справи. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить питання спеціалістові позивач і (або) його представник.

Суд має право з`ясовувати суть відповіді спеціаліста на питання учасників справи, а також ставити питання спеціалісту після закінчення його опитування учасниками справи.

При цьому, відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені положення кореспондуються з нормою статті 104 ГПК України, відповідно до якої висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

В даному випадку, місцевий господарський суд, посилаючись на пояснення спеціаліста ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" інженера-таксатора 1 категорії Павлова Р.С., не встановив інформацію щодо його фаху, освіти, кваліфікації, досвіду роботи саме в сфері землевпорядних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, під час надання пояснень вищевказаним спеціалістом не використовувались інші вихідні дані, ніж ті, що містяться в матеріалах справи. Спеціаліст не здійснював виїзд на місце, не проводив огляду земельної ділянки в натурі, не робив замірів чи будь - яких інших досліджень. (Східний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що спірна земельна ділянка як станом на момент звернення прокурора з позовом, так і на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції перебуває на непідконтрольній Україні території, тобто не є можливим огляд її на місці).

При цьому, як встановлено та зазначено вище, наявні в матеріалах справи картографічні матеріали та інші документи в їх сукупності суперечать наведеним поясненням спеціаліста та не узгоджуються з ними. З пояснень спеціаліста не зрозуміло на підставі яких документів він дійшов висновку про співпадіння наведених земельних ділянок за відсутності у наданих прокурором картографічних матеріалах такої необхідної складової для ідентифікації місця як географічні координати. Тобто, для оцінки співставлення земельних ділянок необхідно чітко ідентифікувати їх на місцевості.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє посилання прокурора на те, що додатковим підтвердженням належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення є її ландшафт, наявність схилу та протиерозійні насадження. Як зазначено вище, прокурором не підтверджено належними та допустимими доказами того, що зазначені ним характеристики відносяться до спірної земельної ділянки.

Східний апеляційний господарський суд вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи висновки місцевого господарського суду про те, що спірна земельна ділянка належить до земель, які надані в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ. Натомість, суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, а саме: спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням ані до прийняття розпорядження від 06.02.2006 №35, ані після його прийняття, до земель лісового фонду не належала та матеріалами справи не підтверджено факту її використання "під заліснення" Білокуракинським ДЛМГ.

Враховуючи те, що Східний апеляційний господарський суд встановив помилковість висновку місцевого господарського суду про доведеність факту отримання Білокуракинським ДЛМГ у постійне користування спірної земельної ділянки до 28.03.2006, положення п. 5 "Перехідних положень" ЛК України до спірних правовідносин застосовуватись не можуть, тому надані матеріали лісовпорядкування не можуть підтверджувати факт постійного користування.

Отже, місцевим господарським судом визнано встановленими та доведеними факти, які не підтверджено належними та допустимими доказами, застосовано норми права, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про безпідставність задоволення місцевим господарським судом вимог прокурора, крім наведеного вище, з наступних підстав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Спосіб захисту повинен забезпечувати поновлення прав позивача до стану, який мав місце до стверджуваного прокурором порушення права держави.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав чи законного інтересу, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав чи інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України, у сфері земельних відносин також статтею 152 Земельного кодексу України та спеціальними нормами земельного законодавства.

За наслідками задоволення позову має відбуватися поновлення (захист) майнових прав позивача або ж його інтереси можуть бути реалізовані, внаслідок чого він здатний буде набути прав.

Як встановлено та зазначено вище, спірна земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав сформована та зареєстрована 18.10.2023 за кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 та має площу 4,4128га, категорію земель сільськогосподарське призначення. Право власності зареєстровано за ГУ Держгеокадастром у Луганській області та на підставі наказу останнього передано у комунальну власність Лозно-Олександрівської селищної ради.

При цьому, задоволення позову прокурора призведе до того, що на користь позивача буде витребувана частина земельної ділянки площею 0,1943 (4,4128га - 4,2185га), відносно якої взагалі відсутні відомості щодо її можливого перебування у користуванні лісгоспу та належності до земель лісогосподарського призначення.

Тобто, фактично йдеться про набуття позивачем додаткового майна (більшої площі земель) за судовим рішенням.

Наведе суперечить змісту віндикаційного позову відповідно до положень статті 387 Цивільного кодексу України, за яким на користь власника витребовується саме належне йому майно, яке вибуло з його володіння в результаті порушень, а не майно, більше за обсягом.

Також обраний прокурором спосіб захисту не враховує наявний статус спірної земельної ділянки: її віднесення до земель сільськогосподарського призначення, не скасовує віднесення спірної земельної ділянки саме до цієї категорії та не поновлює її категорію цільового використання як земель лісогосподарського призначення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див.mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява №29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява №43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Обрання прокурором неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Все наведене вище, залишилось поза увагою місцевого господарського суду, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам законності та принципам розумності.

Враховуючи викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2023 у справі №913/202/23 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження під час апеляційного провадження, що є підставою для її задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, керуючись ст. 129 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що судовий збір за звернення прокурора з позовною заявою покладається на прокурора, судовий збір, сплачений заявником апеляційної скарги за звернення зі скаргою, покладається на Луганську обласну прокуратуру.

Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 275, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 277, ст. ст. 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, смт. Лозно-Олександрівка, Луганська область задовольнити.

Рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2023 у справі №913/202/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27, код ЄДРПОУ 02909921) на користь Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області (92211, Луганська область, Сватівський район, смт Лозно-Олександрівка, вул. Центральна, 60, код ЄДРПОУ 44695621 судові витрати у вигляді судового збору 3220,80грн за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду в касаційному порядку встановлені ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко