Рішення

від 19.02.2024 по справі 904/6445/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6445/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 116 "Юпитер", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 355 929,11 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 185 899,74 грн., що складають суму заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 110141 від 01.10.2019, 18 287,78 грн. - річних, 83 155,45 грн. - інфляції грошових коштів та 68 586,14 грн. - пені.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 110141 від 01.10.2019 в частині здійснення своєчасної та повної оплати наданих послуг.

У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 18.12.2023 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/6445/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи № 904/6445/23, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських, формувань надсилалась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі № 904/6445/23 від 18.12.2023.

Конверт із вказаною ухвалою повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листів з ухвалами суду та повернення їх до суду з відмітками "за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що другий відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 110141 від 01.10.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.

01.10.2019 Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - Теплопостачальна організація, позивач у даній справі) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 116 "Юпитер" (далі - Споживач, відповідач у даній справі) укладено договір № 110141 про постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачу теплову енергії, а Споживач зобов`язується одержати та сплатити Теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з пунктом 2.2. Договору рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов. Опалювальний період згідно Наказу № 620/378 від 10.12.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2008 за № 1310/16001 «Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду», починається при наявності стійкої середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8 С (восени) і закінчується при підвищенні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8С (навесні).

Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором. На кінець опалювального сезону, календарного року проводити звіряння розрахунків з Теплопостачальною організацією (підпункт 3.2.2. пункту 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.2. Договору облік споживання теплової енергії Споживачем здійснюється за показниками приладу обліку, встановленого на вводі житлового будинку за адресою: вул. Новокримська, буд. 2Б чи розрахунковим способом.

Згідно з розділом 6 Договору тарифи на теплову енергію, що споживається за цим договором, встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України. Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 10.12.2018 за № 1732 тариф для розрахунків по цьому Договору складає: теплова енергія 1 Гкал 1 302,30 грн. без ПДВ, 1 562,76 грн. (з ПДВ).

У пункті 7.1. Договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийму-передачі теплової енергії по формі Додатку 4. Отриманий акт прийому-передачі теплової енергії Споживач або представник Споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі десяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового перебігу документів (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів). При поверненні підприємством зв`язку рекомендованого листа з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що Споживач повідомлений про направлені документи.

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту прийому-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (пункт 7.2. Договору).

Споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати Теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього Договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує (пункт 7.3. Договору).

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку Теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його Споживачу не пізніше 10 числі місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (пункт 7.4. Договору).

Відповідно до пункту 7.5. Договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, зараховується в погашення заборгованості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем.

Згідно з пунктом 7.10. Договору у разі зміни тарифів оплата теплопостачання Споживачем здійснюється за новими тарифами з дати їх введення в дію без письмового внесення змін до цього Договору та оформлення додаткової угоди.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2022, згідно договору оренди, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (пункт 11.1. Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 11.5. Договору).

Матеріали справи не містять доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.

Отже, даний договір є дійсним та обов`язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи наявні розпорядження Дніпровського міського голови про початок та закінчення опалювального періоду, а саме:

- розпорядження Дніпровського міського голови від 17.10.2019 № 1661-р "Про початок опалювального сезону 2019 - 2020 рр. у м. Дніпрі" ;

- розпорядження Дніпровського міського голови від 30.03.2020 № 355-р "Про закінчення опалювального сезону 2019 - 2020 рр. у м. Дніпрі";

- розпорядження Дніпровського міського голови від 28.10.2020 № 1267-р "Про початок опалювального сезону 2020 - 2021 рр. у м. Дніпрі" ;

- розпорядження Дніпровського міського голови від 30.03.2021 № 155-р "Про закінчення опалювального сезону 2020 - 2021 рр. у м. Дніпрі";

- розпорядження Дніпровського міського голови від 19.10.2021 № 1-19/10-р "Про початок опалювального сезону 2021 - 2022 рр. у м. Дніпрі" ;

- розпорядження Дніпровського міського голови від 31.03.2022 № 1-31/3-р "Про закінчення опалювального сезону 2021 - 2022 рр. у м. Дніпрі".

Позивач вказує про те, що тарифи, згідно яких формувались рахунки за спірним договором у період з листопада 2019 по січень 2022, затверджені Постановами НКРЕКП № 1732 від 10.12.2018, № 1733 від 10.12.2018, № 90 від 14.01.2020, № 632 від 17.03.2020, № 2257 від 30.11.2020, Рішеннями Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 1103 від 19.10.2021, № 1137 від 29.10.2021 та № 1157 від 19.11.2021, копії яких наявні в матеріалах справи.

На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2019 по січень 2022 поставив відповідачу теплову енергію (з урахуванням коригувань) на загальну суму 854 706,82 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи актами прийому-передачі теплової енергії, підписаними та скріпленими печатками сторін без зауважень.

Для оплати зазначених вище актів позивачем формувались та надавались відповідачеві відповідні рахунки.

Відповідач зобов`язання щодо оплати спожитої теплової енергії виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково в сумі 668 807,08 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи випискою про рух коштів між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 116 "Юпитер" та КП "Теплоенерго", внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 185 899,74 грн.

До того ж, 18.07.2022 Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - кредитор) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 116 "Юпитер" (далі - боржник) укладено договір № 016 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію (далі - договір про реструктуризацію), відповідно до пункту 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених договором, Кредитор та Боржник домовилися про реструктуризацію дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію, використану Боржником за договором про постачання теплової енергії № 110141 від 01.10.2019, що виникла у Боржника перед Кредитором станом на 18.07.2022 у розмірі 203 899,74 грн. (далі - заборгованість).

Згідно з пунктом 1.2. договору про реструктуризацію Боржник зобов?язується сплатити зазначену у п. 1.1. суму протягом 12 календарних місяців шляхом розстрочення.

Сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до пункту 1.1. договору, станом на 18.07.2022 становить 203 899,74 грн. (пункт 2.1.).

Відповідно до пункту 2.2. договору про реструктуризацію Боржник зобов?язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в пункті 1.1., шляхом перерахування щомісяця коштів на поточний рахунок Кредитора рівними частинами починаючи з липня 2022, відповідно до графіка погашення заборгованості згідно з Додатком № 1, який є невід?ємною частиною цього договру, але не пізніше останнього числа відповідного місяця.

У пункті 2.3. договору про реструктуризацію визначено, що зобов?язання боржника із сплати чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Кредитора коштів у строк та в сумі, що встановлені графіком погашення заборгованості на відповідний місяць (Додаток № 1 Договору).

У разі коли у Боржника існує прострочена сума оплати щомісячних платежів за попередні місяці, Кредитор зараховує кошти, що надійшли від Боржника, як погашення заборгованості за простроченими платежами незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу (пункт 2.4. договору про реструктуризацію).

У Розділі 4 договору про реструктуризацію визначено права та обов`язки сторін.

Так, Кредитор має право на отримання від Боржника належного виконання умов цього договору; на нарахування Боржнику 3% річних, інфляціних втрат та пені, у розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, у разі допущення Боржником порушення графіку погашення заборгованості; у разі порушення Боржником умов цього догвору, Кредитор має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку.

Боржник має право на дострокове погашення заборгованості; на отримання від Кредитора інформації щодо залишку заборгваності за цим договором.

Крім того, Боржник зобов`язаний дотримуватись умов цього договору та визначеного Додатком № 1 графіку погашення заборгованості; щомісяця сплачувати поточне споживання теплової енергії, якщо дія договору припадає на опалювальний сезон, згідно з договором про постачання теплової енергії № 110141 від 01.10.2019; на вимогу Кредитора сплатити на його користь 3% річних, інфляціні втрати та пеню, у розмірі, визначеному п. 3.1 договору, у разі допущення Боржником порушення графіку погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 8.1. договору про реструктуризацію останній набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 30.06.2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов?язань Сторонами, які випливають з положень Договору.

У додатку № 1 до договору про реструктуризацію сторонами узгоджено графік погашення заборгованості за використану теплову енергію, а саме:

- липень 2022 - 16 991,65 грн.;

- серпень 2022 - 16 991,65 грн.;

- вересень 2022 - 16 991,65 грн.;

- жовтень 2022 - 16 991,65 грн.;

- листопад 2022 - 16 991,65 грн.;

- грудень 2022 - 16 991,65 грн.;

- січень 2023 - 16 991,65 грн.;

- лютий 2023 - 16 991,65 грн.;

- березень 2023 - 16 991,65 грн.;

- квітень 2023 -16 991,65 грн.;

- травень 2023 - 16 991,65 грн.;

- червень 2023 - 16 991,59 грн.

Також, матеріали справи містять підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств останніх акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.10.2021 по 18.07.2022, із якого вбачається заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 203 899,74 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає про те, що відповідач покладені на нього зобов`язання за договором в частині оплати за надані послуги виконав неналежним чином, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію за період з листопада 2019 по січень 2022 в сумі 185 899,74 грн., що і стало причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частина 2 статті 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

З огляду на положення спірного договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку Теплопостачальної організації.

Проте, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав.

Будь-яких доказів оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 185 899,74 грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, у зв`язку з чим зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача річні у розмірі 18 287,78 грн. за загальний період прострочення з 25.12.2019 по 07.11.2023 та інфляцію грошових коштів у розмірі 83 155,45 грн. за загальний період прострочення з січня 2020 по жовтень 2023.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов`язку сплатити неустойку.

Підпунктом 8.4.3. пункту 8.4. Договору сторони визначили, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені пеня за загальний період прострочення з 25.12.2019 по 29.05.2023 в сумі 68 586,14 грн.

Щодо нарахованих та пред`явлених до стягнення з відповідача річних, інфляції грошових коштів та пені слід зазначити таке.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 " визначено, що відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України постановляє: "Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі -COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№ 530-1Х) на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Крім того, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, і станом на момент звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом по даній справі триває.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 116 "Юпитер", протокол № 3 від 27.11.2016, затверджено Статут підприємства останнього (нова редакція).

Згідно з пунктом 1.1. Статуту Житлово-будівельний кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва житлового будинку (будинків) за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Так, мешканцями будинку створено неприбуткову організацію - обслуговуючий кооператив з метою забезпечення житлом членів кооперативу, належного утримання будинку, забезпечення в отриманні житлово-комунальних послуг.

Позивач, поставляючи за договором № 110141 від 01.10.2019 теплову енергію, надавав саме житлово-комунальну послугу, оскільки вищезазначений договір має своїм предметом споживання теплової енергії саме для забезпечення умов проживання мешканців будинку.

Доказів того, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб`єктами господарювання матеріали справи не містять.

З огляду на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" та Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206, в частині заборони на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних втрат, процентів річних в період дії воєнного стану, не підлягають задоволенню, як такі, що нараховані позивачем: річні за загальний період прострочення з 24.02.2022 по 07.11.2023; інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з березня 2022 по листопад 2023; пеня за загальний період прострочення з 19.12.2020 по 29.05.2023.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі № 904/4176/22, від 12.06.2023 у справі № 904/4310/22, від 04.12.2023 у справі № 904/4188/22.

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягають пеня за загальний період прострочення з 25.12.2019 по 18.12.2020 в сумі 12 345,27 грн., річні за загальний період прострочення з 25.12.2019 по 23.02.2022 в сумі 8 022,63 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з січня 2020 по лютий 2022 в сумі 20 533,80 грн.

Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що розрахунки пені та річних позивачем завищено у зв`язку з урахуванням дня фактичної сплати суми заборгованості, який не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

Під час здійснення перерахунку інфляції грошових коштів господарський суд враховував таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Щодо розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 684,00грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).

Ціна позову у даній справі становить 355 929,11 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 4 271,15 грн. (355 929,11 грн. * 1,5% * 0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 338,00 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи платіжною інструкцією № 1370 від 22.11.2023.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема, зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір в сумі 1 066,85 грн. (5 338,00 грн. - 4 271,15 грн.), який надмірно сплачено позивачем при зверненні з позовом до суду.

Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 116 "Юпитер" (49055, м. Дніпро, вул. Новокримська, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 21928172) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29, офіс 504, код ЄДРПОУ 32688148) 185 899,74 грн. - основного боргу, 12 345,27 грн. - пені, 8 022,63 грн. - річних, 20 533,80 грн. - інфляції грошових коштів та 2 721,62 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 229 523,06 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 19.02.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко