Ухвала

від 20.02.2024 по справі 904/6785/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

20.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6785/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 33874388) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" (50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, буд.94, ідентифікаційний код 35460207) про стягнення 93 554,16 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №162 від 15.12.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" 93 554,16 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220 за період з 01.01.2021 до 29.08.2022.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди спірної земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладено, право оренди відповідно до закону не зареєстровано. А отже у заявлений період з 01.01.2021 до 29.08.2022 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220, та відповідач користувався вказаною земельною ділянкою без укладення договору оренди земельної ділянки не сплачуючи при цьому орендну плату та фактично збільшуючи свої доходи. При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмір орендної плати.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2021 до 29.08.2022, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/6785/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

За допомогою системи "Електронний суд" позивач 16.02.2024 подав до суду заяву про закриття провадження у справі №904/6785/23 у зв`язку з відсутністю предмету спору оскільки після відкриття провадження у справі відповідачем у повному обсязі добровільно сплачено заявлені до стягнення кошти, що підтверджується платіжними інструкціями №1516 від 12.02.2024 на суму 93 554,16 грн. та №1515 від 12.02.2024 на суму 2 684,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Земельна ділянка площею 0,2821 га з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220, що розташована на мікрорайоні 5-й Зарічний, 96/23б у місті Кривий Ріг є сформованою з 18.06.2013, що підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.12.2023 №HB-0002610752023. Також відомості щодо вказаної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 740872412110.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.12.2023 №358529409 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" (далі - відповідач) з 23.11.2007 на праві приватної власності зареєстровано нерухоме майно - будівля автомийки, що розташований за адресою мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 96/23б у місті Кривий Ріг (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 17305898).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав 30.08.2022 за відповідачем зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220 на підставі договору оренди земельної від 26.08.2022 №2022293 укладеного між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" та рішення Криворізької міської ради від 23.02.2022 №1253 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)".

Таким чином, у період з 01.01.2021 до 29.08.2022 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016 та діяло до 31.12.2021 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн.

В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, що набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0, 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, - сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім - сільськогосподарських угідь).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220 з урахуванням відомостей з витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.11.2018 №8-4-0.22-966/105-18 за 2021 рік становить - 8 089 922,00 грн. За 2022 рік згідно з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.07.2022 №97-4-0.110,4-9742/301-22 становить - 2 614 192,49 грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу на 2021 рік, яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2021.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.12.2023 №HB-0002610752023 земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220 за цільовим призначенням віднесена до коду 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що відповідає розміру ставки орендної плати - 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 03.15 в додатку 2 до Рішення від 30.06.2020 №4799).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу на 2022 рік, яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2022, за яким розмір ставки орендної плати для спірної земельної ділянки за цільовим призначенням 03.15 встановлено - 1,2% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 03.15 в додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 №506).

Так, позивачем було здійснено розрахунок за період з 01.01.2021 до 29.08.2022 на загальну суму 93 554,16 грн.:

1) за 2021 рік:

8 089 922,75 грн. х 0,9% = 72 809,30 грн. - орендна плата за рік, де: 8 089 922,75 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.11.2018; 0,9% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799;

2) за період з 01.01.2022 до 29.08.2022:

2 614 192,49 грн. х 1,2% = 31 370,31 грн. - орендна плата за рік, де: 2 614 192,49 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.07.2022; 1,2% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506;

31 370,31 грн. : 12 місяців = 2 614,19 грн. - місячна орендна плата;

2 614,19 грн. х 7 місяців = 18 299,33 грн. за період з 01.01.2022 до 31.07.2022;

(2 614,19 грн. : 31 день) х 29 днів = 2 445,53 грн. за серпень 2022 року;

18 299,33 грн. + 2 445,52 грн. = 20 744,86 грн.

Наведений розмір заборгованості підтверджується та деталізується Розрахунком розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою та пояснювальною запискою до розрахунку, виконаними Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради та Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.12.2023 №46638/5/04-36-04-12-14.

Таким чином, позивачем нараховано за період з 01.01.2021 до 29.08.2022 за відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2821 га, з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220 в розмірі 93 554,16 грн., що є причиною виникнення спору.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру Прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.12.2023 №358529409, відповідно до якої, з 23.11.2007 на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" зареєстровано нерухоме майно, а саме будівля автомийки, що розташована за адресою мікрорайон 5-й Зарічний, буд. 96/23б у місті Кривий Ріг.

При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою ТОВ "Криворізька інвестиційна група" до 30.08.2022, зокрема укладення відповідних договорів оренди з Криворізькою міською радою та державної реєстрації такого права, а отже, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою, якого не існувало у продавця на момент укладення договорів купівлі-продажу, до набувача не перейшло. Таким чином, відповідач користувався цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

З огляду на викладене ТОВ "Криворізька інвестиційна група" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18), від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19), від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Отже, суд, встановивши факт використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

За статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні с платним. Для цих цілей Податковий кодекс України визначає, що платою за землю с обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності.

Стаття 96 Земельного кодексу України також визначає імперативний обов`язок землекористувачів зі сплати земельного податку або орендної плати (пункт «в»), де земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 ст. 14 Податкового кодексу України): орендна плата обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі ХІІ орендна плата) (пп. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України). Отже, єдино можливою назвою плати за землю для орендаря законодавець призначає «орендну плату» (незалежно від правових підстав користування землею, зокрема, наявності договору) (п.287.1 статті 287 Податкового кодексу України).

Відтак, розмір коштів, які підлягають стягненню розраховано на рівні орендної.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно- правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст. 20 Закону України "Про оцінку земель").

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати с відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (п.71).

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки с належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №917/353/19.

Разом з тим, у відповідності до статті 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування грунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішеннями Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 та від 26.05.2021 №523 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Як вже зазначалось, за пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на поточного року Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка с центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0, 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).

Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220 за 2021 рік з урахуванням відомостей з витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.11.2018 №8-4-0.22-966/105-18 становить 8 089 922,00 грн. та за 2022 рік з урахуванням відомостей з витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.07.2022 №97-4-0.110,4-9742/301-22 становить 2 614 192,49 грн.

Відповідно до ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, до місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Так, рішеннями Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 та від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

Перевіривши розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, дослідивши витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку та інші наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність здійсненого розрахунку.

Так, за період з 01.01.2021 до 29.08.2022 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2821 га, з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220 в розмірі 93 554,16 грн. Відповідач користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки не сплачуючи при цьому орендну плату та фактично збільшуючи свої доходи, що у свою чергу позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати. Протягом спірного періоду ним плата за оренду не здійснювалась, що призвело до недонадходження коштів до бюджету Криворізької міської територіальної громади, чим порушено майнові права останньої.

За інформацією Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" за земельну ділянку площею 0,2821 га (кадастровий номер 1211000000:04:223:0220) податкові зобов`язання з орендної плати за період з 01.01.2021 до 29.08.2022 не визначає та не сплачує.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2021 по 29.08.2022, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, що є причиною виникнення спору.

Після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем погашена у повному обсязі заборгованість у сумі 93 554,16 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:223:0220 за період з 01.01.2021 до 29.08.2022, що підтверджується платіжною інструкцією №1516 від 12.02.2024 на суму 93 554,16 грн.

Розглянувши та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що відповідачем сплачена заборгованість, стягнення якої є предметом даної справи, в повному обсязі вже після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується банківською випискою, суд дійшов висновку про те, що станом на момент розгляду справи відсутній предмет спору, що в розумінні ст.231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження по справі.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, враховуючи, що відповідачем сплачено заборгованість після звернення позивача до суду з позовом, а спір доведено до суду саме з вини відповідача суд, керуючись ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладає на відповідача у сумі 2 684,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №1515 від 12.02.2024 відповідачем сплачено на користь позивача судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 2, 46, 130, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №904/6785/23 за позовом Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізька інвестиційна група" про стягнення 93 554,16 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою закрити за відсутністю предмета спору.

Ухвала набирає законної сили - 20.02.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.М. Бондарєв