Рішення

від 20.02.2024 по справі 904/6519/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6519/23

за позовом Державного підприємства "Адміністрація річкових портів", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський термінал", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 152 574,35 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський термінал" на свою користь заборгованість за договором надання послуг №110621/1 від 11.06.2021 що складається з 3% річних у сумі 38 429,85 грн, інфляційних нарахувань в розмірі 114 144,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором надання послуг №110621/1 від 11.06.2021 в частині сплати заборгованості за період з березня 2021 року по липень 2022 року у сумі 911 429,29 грн., яка стягнута на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2022 у справі №904/2433/22. Позивач вважає, що наявні підстави звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум а саме 3% річних за період з 19.07.2022 по 13.12.2023 у сумі 38 429,85 грн та суму інфляційних нарахувань за період з липня 2022 по листопад 2023 в розмірі 114 144,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2023 у справі №904/6519/23 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський термінал": вул. Портова, буд. 2, вбудоване приміщення 01, Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925 (номер поштового трекінгу 0600240127633) повернулася за зворотною адресою з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський термінал": вул. Портова, буд. 2, вбудоване приміщення 01, Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51925.

Тобто, поштову кореспонденцію було направлено судом за місцем державної реєстрації.

Також копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2023 у справі №904/6519/23 направлена на офіційну електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський термінал" яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань dnterminal@ukr.net доказом чого є довідка про доставку електронного листа від 22.01.2024.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "адресат відсутній за вказаною адресою" та отримання копії ухвали на офіційну електронну адресу. суд дійшов висновку, що строк для подання відзиву на позов є таким, що настав.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.

Станом на 20.02.2024 відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарським судом Дніпропетровської області від 29.12.2022 у справі №904/2433/22 встановлені такі обставини.

11.06.2021 між Державним підприємством "Адміністрація річкових портів" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам`янський термінал" (замовник) укладено договір про надання послуг №110621/1, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику на платній основі послуги по стоянці плавзасобів замовника, які належать та/або обслуговуються (обробляються) замовником та резервування послуг стоянки для плавзасобів біля гідротехнічних споруд, а саме Набережна вантажного причалу, інв. №205, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське,вул. Портова, 12, та є державною власністю і належать виконавцю на праві господарського відання (пункт 1.1 договору).

Договір укладений з 11 червня 2021 року до 11 червня 2022 року включно, але в будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно цього договору.

Сторони погодили, що умови цього договору розповсюджуються на правовідносини, що виникли між ними до моменту його укладання, а саме з 01 червня 2021 року (пункт 2.1 договору).

Вартість послуг складає 77 754,00 грн., в тому числі ПДВ - 12 959,00 грн. на місяць (пункт 4.1догвоору).

Розмір плати за надання послуг, визначений в пункті 4.1. договору, щорічно до 01 березня збільшується на офіційно встановлений індекс інфляції, що обраховується наростаючим підсумком починаючи з дати укладання цього договору (пункт 4.2 договору).

Плата за послуги, нараховується з дати укладання цього договору (пункт 4.3 договору).

Плата за послуги сплачується замовником щомісячно до 10 числа розрахункового місяця відповідно до виставлених рахунків, які замовник зобов`язаний отримувати у виконавця до 5 числа розрахункового місяця (пункт 4.8 договору).

Здавання послуг виконавцем та приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який замовник зобов`язаний отримати у виконавця до 5 числа місяця, який йде за звітним (пункт 4.9 договору).

У разі неотримання замовником в передбачені пункті 4.9. договору строки акту приймання-передачі наданих послуг, акт підписується виконавцем з позначенням про відмову у підписанні його замовником, та оформлений таким чином акт вважається оформленим належним чином, а послуги прийнятими замовником в повному обсязі (пункт 4.10 договору).

Замовник протягом трьох днів із дня одержання акту приймання-передачі наданих послуг зобов`язаний вручити виконавцю підписаний акт приймання-передачі наданих послуг або мотивовану відмову у підписанні (пункт 4.11 договору).

У разі неотримання виконавцем підписаного зі сторони замовника акту приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови в його підписанні у строк, встановлений п. 4.11 договору, акт підписується виконавцем з позначенням про відмову у підписанні його замовником, та оформлений таким чином акт вважається оформленим належним чином, а послуги прийнятими замовником в повному обсязі (пункт 4.12 договору).

На виконання умов договору відповідачу надано послуги зі стоянки плавзасобів замовника за період з березня 2021 року по липень 2022 року на загальну суму 911 429,29 грн.

На підтвердження надання послуг за цим договором позивачем (виконавцем) були складені акти здавання-приймання наданих послуг. Однак, в порушення умов договору замовником зобов`язання щодо отримання актів приймання-передачі наданих послуг у визначені договором строки (до 5 числа місяця, який йде за звітним) та підписання вказаних актів не виконано належним чином. Доказів вмотивованої відмови від його підписання в порядку передбаченому пунктами 4.10-4.11 договору відповідачем не надано.

В матеріалах справи наявні підписані виконавцем акти здачі-приймання наданих послуг за березень, липень, серпень 2021 року та за період з жовтня 2021 року по липень 2022 року з позначенням про відмову у підписанні їх замовником (відповідачем).

За розрахунками позивача заборгованість відповідача за надані послуги на час розгляду справи складає 911 429,29 грн. Позивачем надано розрахунок пені за загальний період з 11.03.2021 по 18.07.2022, відповідно до якого її розмір складає 80 074,68 грн. та розмір 7% штрафу складає 62138,07грн.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача за загальний період з 11.03.2021 по 18.07.2022 3% річних у розмірі 12 162,97 грн. та інфляційних втрат у розмірі 118 375,05 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2022 у справі №904/2433/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський термінал" на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" 911 429,29 грн заборгованості, 80 074,68 грн пені, 12 162,97 грн 3 % річних, 62 138,07 грн 7 % штрафу, 118 375,05 грн інфляційних втрат та 17 762,71 грн судового збору.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2022 у справі №904/2433/22 набрало законної сили.

Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" посилається на несвоєчасне виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський термінал" зобов`язання з погашення заборгованості, стягнутої на підставі рішення господарського суду у справі №904/2433/22, яка примусово стягується за зведеним виконавчим провадженням № 72606409 з примусового виконання наказу від 24.01.2023 у справі №904/2433/22, виданих Господарським судом Дніпропетровської області, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 38 429,85 грн за період з 19.07.2022 по 13.12.2023 та інфляційних нарахувань в розмірі 114 144,50 грн. за період з липня 2022 року по листопад 2023 року.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Так, зокрема, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2022 у справі №904/2433/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський термінал" на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" 911 429,29 грн заборгованості, а також №% річних у розмірі 12 162,97 грн. та інфляційних втрат у розмірі 118 375,05 грн. за загальний період з 11.03.2021 по 18.07.2022.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3 % річних у розмірі 38 429,85 грн. за період з 19.07.2022 по 13.12.2023 та інфляційні втрати у розмірі 114 144,50 грн. за загальний період з липня 2022 року по листопад 2023 року, нараховані на суму боргу 911 429,29 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 152 574,35 грн. (38 429,85 грн. 3 % річних за період з 19.07.2022 по 13.12.2023 + 114 144,50 грн. інфляційні втрати за загальний період з липня 2022 року по листопад 2023 року).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Ціна позову становить 152 574,35 грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 147,20 грн (2 684,00 грн х* 0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7874 від 13.12.2023.

Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 536,80 грн (2 684,00 грн - 2 147,20 грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано. господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський термінал" про стягнення 152 574,35 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янський термінал" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Портова, буд. 2, вбудоване приміщення 01, код ЄДРПОУ 38422473) на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, код ЄДРПОУ 33404067) 38 429,85 грн 3% річних, 114 144,50 грн інфляційних втрат, 2 147,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.02.2024

Суддя Ю.А. Бажанова