Рішення
від 14.02.2024 по справі 910/4237/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2024Справа № 910/4237/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» (02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПАНЕЛЬНА, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 40657853) до проАкціонерного товариства «КИЇВГАЗ» (01103, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА БОЙЧУКА, будинок 4Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 03346331) визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії

Представники:

від Позивача: Кикіш С.-М.Р. (представник на підставі довіреності);

Криштоф Р.С. (представник на підставі ордеру);

Рівний Є.О. (представник на підставі довіреності);

від Відповідача: Мельник О.В. (представник на підставі довіреності);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» (надалі також - «Відповідач») про визнання незаконними дій.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнати дій АТ «Київгаз» по встановленню об`єму розподіленого та спожитого ТОВ «Атем Груп» у лютому 2022 природнього газу понад 1 313 853 м3 незаконними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року відкрито провадження у справі 910/4237/23, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.04.2023 року.

06.04.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

12.04.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

У підготовче судове засідання 12.04.2023 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду, відкладено підготовче судове засідання на 10.05.2023 року.

18.04.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

24.04.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

У підготовче судове засідання 10.05.2023 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 31.05.2023 року.

15.05.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення.

31.05.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Підготовче судове засідання, призначене на 31.05.2023 року, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року призначено підготовче судове засідання на 21.06.2023 року.

20.06.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

20.06.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли пояснення.

У підготовче судове засідання 21.06.2023 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву Позивача про зміну предмету позову, встановлено Відповідачу строк до 10 днів з дня отримання заяви Позивача про зміну предмету позову для надання відзиву з урахуванням цієї заяви, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву з урахуванням заяви про зміну предмету позову для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив з урахуванням заяви про зміну предмету позову для надання заперечень, встановлено Відповідачу строк до 14 днів з дня отримання заяви Позивача про зміну предмету позову для надання відзиву з урахуванням цієї заяви, відкладено підготовче судове засідання на 19.07.2023 року.

У підготовче судове засідання 19.07.2023 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 20.09.2023 року.

19.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення.

20.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, разом з клопотанням про визнання поважними причин неподання доказів у встановлений строк та поновлення строку для подання доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про визнання поважними причин неподання доказів у встановлений строк та долучення доказів до матеріалів справи та оголошено перерву в судовому засіданні до 18.10.2023 року.

16.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення.

17.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

18.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та витребування доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП" про повернення до стадії підготовчого провадження та витребування доказів у справі повернуто Заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та повернуто до стадії підготовчого провадження з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, встановлено сторонам строк до 10 днів з 19.10.2023 для надання письмових пояснень, клопотань, відкладено підготовче судове засідання на 08.11.2023 року.

27.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

31.10.2023 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

31.10.2023 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 27.11.2023 року.

27.11.2023 року через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотань позивача про витребування доказів, задоволено клопотання представника позивача та долучено до матеріалів справи докази, які подані разом із клопотанням про перехід до підготовчого провадження від 17.10.2023, зобов`язано позивача направити на адресу відповідача долучені до матеріалів докази у строк 3 дні з 28.11.2023, встановлено відповідачу строк 5 днів з 28.11.2023 для надання письмових пояснень або заперечень на клопотання позивача про витребування доказів, встановлено відповідачу строк 5 днів з 28.11.2023 для подання на адресу суду відповідей на адвокатські запити Позивача разом з доданими до них документами, закінчено процесуальний строк для подання доказів по справі, відкладено підготовче судове засідання на 20.12.2023 року.

27.11.2023 року через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Підготовче судове засідання, призначене на 20.12.2023 року, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року призначено підготовче судове засідання на 17.01.2024 року.

17.01.2024 року через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на подання доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про долучення доказів до матеріалів справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.02.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 року у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "КИЇВГАЗ" про поновлення процесуального строку для подання доказів по справі № 910/4237/23 відмовлено. Докази, подані Акціонерним товариством "КИЇВГАЗ" 17.01.2024 року по справі №910/4237/23 залишено без розгляду.

В судовому засіданні 14 лютого 2024 року представники Позивача підтримали вимоги та доводи позовної заяви, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 14 лютого 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» (Споживач) та Акціонерним товариством «КИЇВГАЗ» (Оператор ГРМ) було укладено Договір розподілу природного газу №14407, відповідно до умов якого Оператор ГРМ зобов`язався надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язався прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. (т.1 а.с.9, 21-45)

Відповідно до п.1.3 Договору цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п.5.1 Договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п.5.2 Договору визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об`єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об`єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що при здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

При здійсненні обліку спожитого природного газу Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі газорозподільних систем.

У разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем та Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об`єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п.5.4 Договору порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.

Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ Споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

Згідно з п.5.6 Договору після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВт·год, в - Гкал, в - МДж.

Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором.

Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику.

Визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

26.04.2021 року представниками Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» за участю представника Споживача було складено Акт перевірки вузла обліку газу №Ч120/21, за яким на об`єкті Споживача за адресою вул. Промислова, 4б, здійснено обстеження вузла обліку газу та встановлено, що пломби встановлені раніше представниками АТ «Київгаз» цілі та непошкоджені, витоків газу не виявлено, ВОГ працює в штатному режимі, отримані необхідні роздруківки. Надані документи згідно з переліком чинного Кодексу ГРС. Виявлено невідповідність встановленого ГСО (газоспоживаюче обладнання) наданому робочому проекту (частина ГСО демонтована). Перелік ГСО з наявністю відмітки про встановлене /демонтоване ГСО додається. Внести зміни до заяви-приєднання (оскільки перелік встановленого на об?єкті ГСО на відповідає переліку вказаного позивачем ГСО в заяві-приєднанні). Не надано доступ згідно п.п. 1 п.2 гл.2 р. XI Кодексу ГРС, уповноваженому представнику Оператора ГРМ за пред?явлення службового посвідчення на територію об?єкта в місце встановлення комерційного ВОГ. (т.1 а.с.10)

18 лютого 2022 року представниками Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» за участю представника Споживача було складено Акт обстеження вузла обліку газу №Ч50/22, за яким на об`єкті Споживача за адресою вул. Промислова, 4б, здійснено обстеження вузла обліку газу, за результатами якого встановлено, що газоспоживаюче обладнання не відповідає наданому проекту. Разом з перевіркою ВОГ було проведено розпломбування для усунення витоків газу виявлених на коренному крані.

Під час перевірки не надано оригінали:

- проектної документації «Робочий проект газопостачання другої черги (3 етапу будівництва) пускового комплексу виробництва керамічної плитки на території майданчика ТОВ «РМ-Інвест» по вул. Промислова, 4б в м. Києві», яка містить останні погодження АТ «Київгаз» 25.08.2016, що є порушенням п.3 гл.6 р.Х Кодексу газорозподільних систем. При цьому надано робочий проект, погоджений АТ «Київгаз» 26.11.2013;

- змонтований ВОГ не відповідає наданому проекту;

- виявлено у протоколі параметризації ВОГ невідповідність діапазонів вимірювання перепаду тиску на вимірювальних трубопроводах погодженій проектній документації 2013 р., так і 2016 р.;

- представник споживача відмовився забезпечити огляд ділянок до та після ЗП та лічильника газу;

- виявлено невідповідність ГСО узгодженій проектній документації та заяві-приєднання;

- не надано акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідності сторін, передбаченого п.4 гл.4 р. Х Кодексу ГРМ;

За перелічених порушень відсутня можливість вважати існуючий ВОГ придатним для комерційних розрахунків внаслідок чого немає підстав для пломбування складових після усунення витоків газу та відповідно до р.3 гл.6 р. Х Кодексу ГРМ експлуатація такого ВОГ та його складових не допускається. (т.1 а.с.11, 13-16)

За наслідками проведеного огляду представниками Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» було складено Акт про порушення №1100 від 18.02.2022 року, яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних системи: пп. 1 п. 3 гл. 2 р. XI Кодексу ГС - витоки газу на елементах ВОГ, а саме на імпульсній лінії до БПД, п.3 гл. 6 р. X Кодексу ГС відсутність оригіналів документів, пп. 3 п. 3 гл. 2 р. XI Кодексу ГС не відповідає наданій проектній документації. Також в Акті міститься інформація про те, що комісія Оператора ГРМ з розгляду цього Акту буде проводити засідання « 31» березня 2022 року о 15:30. (а.с.12)

25.02.2022 року комісією у складі представників Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізодром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Безпеки Вітязь» складено Акт про припинення споживання природного газу, зафіксовано наступні показники вузла обліку газу: всього спожито з 01.02.2022 - 1313853 куб.м. (т.1 а.с.17)

09.03.2022 року Акціонерним товариством "Київгаз" складено Акт на відключення газу за адресою: вул. Промислова, 4б. (т.1 а.с.19)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору розподілу природного газу №14407 Акціонерним товариством «КИЇВГАЗ» складено Акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 28.02.2022 року за лютий 2022 року на суму в розмірі 1 248 995 грн. 04 коп., фактичний об?єм спожитого газу за лютий 2022 року склав 2 180 786,00 м. куб. У вказаному Акті містяться заперечення Споживача щодо фактичного об`єму спожитого газу за лютий 2022 року. Споживач у Акті зазначив, що фактичний об`єм спожитого Товариством з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" природного газу за лютий 2022 складає 1 313 853 куб.м. (т.1 а.с.18-19)

Заявою б/н б/д Позивач повідомив Акціонерне товариство «КИЇВГАЗ» про припинення газопостачання о 10 годині 25.02.2022 року. (т.1 а.с.20 зворотна частина)

25.04.2022 року Акціонерне товариство «КИЇВГАЗ» направило на адресу Позивача лист №638/09-3 від 22.04.2022 року щодо підписання Акту приймання-передачі послуг з розподілу природного газу за лютий 2022 року від 28.02.2022 року до Договору №14407 в обсязі 2 180 786,00 м. куб., з вимогою повернути один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Позивача, що підтверджується копію опису вкладення у цінний лист від 25.04.2022 року. (а.с.123-125) У відповідь на який останній листом №220728/1 від 28.07.2022 року повторно просив Акціонерне товариство «КИЇВГАЗ» підписати акт приймання - передачі послуг з розподілу природнього газу за лютий 2022 року, який був отриманий Відповідачем за вх. №2783 від 29.07.2022 р. (т.1 а.с.132)

Листом №1124/23 від 26.05.2022 року Відповідач повідомив Позивача, що газопостачання на об`єкті Споживача буде відновлене після приведення комерційного ВОГ та внутрішнього газопостачання у відповідність до вимог нормативних документів та введення його в експлуатацію, що підтверджується копію поштового конверту. (т.1 а.с.126-127)

Листом №1339/09-3 від 15.06.2022 року Акціонерне товариство «КИЇВГАЗ» повідомило Позивача, що на даний час зафіксовані в цьому листі порушення не усунені. Порядок та процедура усунення зазначених в цьому листі порушені/невідповідності комерційного/приладового обліку природного газу на об?єкті споживача ТОВ «Атем Груп» по вул. Промислова, 46, врегульовано вимогами та приписами установленого законодавством порядку, нормами Кодексу, договору розподілу природного газу та Правил безпеки систем газопостачання, а саме: абз.3 п.5 гл. 1, п.4, 9, 14 гл.2 р. V; п. 1 гл.3 р.IX; п.4 гл.1, п.3, 4, 8-9 гл.2, п.4, 5 гл.4, п.3, 6-8 гл.6, п. 1, 4, 7 гл.9 р.Х Кодексу, р.IV, п.3.17. та п.3.18 гл.3 р. V Правил безпеки систем газопостачання (НПАОП 0.00-1.76-15), та невиконання або неповне/неналежне виконання зазначених норм має наслідком неможливість відновлення газопостачання на об?єкті. АТ «Київгаз» цим листом зазначило про виявлені порушення та повідомило Споживача (що не є побутовим) про необхідність у встановленому законодавством порядку усунути усі виявлені порушення та привести документацію і приладовий/комерційний облік споживання природного газу на об?єкті у відповідність до вимог діючого законодавства, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 16.06.2022 року, накладної. (т.1 а.с.128-129)

Листами №1879/09-3 від 02.08.2022 р., №2854/09-3 від 17.10.2022 р. Акціонерне товариство «КИЇВГАЗ» просило Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» підписати акти приймання - передачі послуг з розподілу природного газу за лютий 2022 року від 28.02.2022 року. (т.1 а.с.133-134)

08.08.2022 року Акціонерним товариством «КИЇВГАЗ» затверджені технічні умови на реконструкцію системи газопостачання об`єкту газопостачання ТОВ «АРТЕМ ГРУП» за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4Б. (т.1 а.с.204-207)

05.09.2022 року Сторонами затверджений план-графік реконструкції системи газопостачання об`єкту газопостачання ТОВ «АРТЕМ ГРУП» за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4Б. (т.1 а.с.203)

Листом №221013/2 від 13.10.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» просило Відповідача повернути належний позивачу підписаний примірник акту, який був отриманий Відповідачем за вх. №4026. (т.1 а.с.135)

Листами №221031/1 від 31.10.2022 року, №230117/1 від 17.01.2023 року, №230512/1 від 12.05.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» просило Відповідача погодити проект «Реконструкція системи газопостачання комплексу виробництва керамічної плитки ТОВ «АТЕМ ГРУП» за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4Б. Газопостачання внутрішнє». (т.1 а.с.208, 213, 218)

Листами №ДМ024901122 від 17.11.2022 року, №DM025480123 від 02.02.2023 року, №DM026010523 від 22.05.2023 року Акціонерне товариство «КИЇВГАЗ» за результатами розгляду поданого на погодження проєкту зазначило Товариству з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» про виявлені зауваження та недоліки й відмовило у його погодженні у запропонованій редакції. (т.1 а.с.209-212, 214-217, 219-222)

Листом №230607/1 від 07.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» просило Відповідача направити представника для розпломбування газоспоживаючого обладнання. (т.1 а.с.223)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що всупереч вимогам закону, без розгляду Акту про порушення відповідною комісією, без складання акту-розрахунку, Відповідач розмістив на інформаційній платформі оператора ГТС недостовірну інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого Позивачу (спожитого ним) природного газу за лютий місяць. Вказані незаконні дії призвели до подання постачальником газу позову до Позивача про стягнення вартості газу, який не був розподілений і спожитий Позивачем. За таких підстав, з урахуванням Заяви про зміну предмета позову від 20.60.2023 року, яка прийнята Судом до розгляду, просить Суд визнати дії Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» по встановленню об`єму розподіленого та спожитого ТОВ «Атем Груп» у лютому 2022 природнього газу понад 1 313 853 м3 незаконними, зобов`язати Акціонерне товариство «КИЇВГАЗ» здійснити облік фактично спожитого природнього газу Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» за лютий 2022 року на підставі даних комерційного вузла обліку газу (ВОГ), а саме в розмірі 1 313 853 м3; зобов`язати Акціонерне товариство «КИЇВГАЗ» скорегувати на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», інформацію про обсяги спожитого (розподіленого) природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» шляхом направлення уточненої інформації оператору газотранспортної системи, в якій відобразити обсяг фактично спожитого (розподіленого) природного газу (остаточну алокацію) за Лютий 2022 року в об?ємі згідно даних комерційного вузла обліку газу (ВОГ), а саме в розмірі 1 313 853 м3.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначав, що 18.02.2022 року було розпломбовано Оператором ГРМ комерційний ВОГ для усунення зафіксованих витоків газу на елементах ВОГ й не було опломбовано. На даний час Позивачем не усунуто всіх виявлених 18.02.2022 року порушень, у тому числі під час виконання реконструкції системи газопостачання на об`єкті Споживача. По закінченню звітного місяця Відповідачем у відповідності до регламентних процедур Кодексу ГРМ та з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу» було здійснено розрахунок фактичного об`єму спожитого газу за лютий 2022 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору розподілу природного газу №14407 від 01.12.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Правовідносини сторін у цій справі регулюються положеннями Кодексу газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП від 30.09.2015 № 2494, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС, порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.

Згідно з абзацом першим пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС, фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору, що передбачено абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРС.

Вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ, за положеннями пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, визначається як сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Абзацами 1, 3 пункту 2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) проводять, зокрема, перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, а також контрольний огляд вузла обліку. Контрольний огляд вузла обліку здійснюється Оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.

Відповідно до п. 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо:

1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору;

2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання;

3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб;

4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу;

5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання;

6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Оператор ГРМ повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з п. 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, Перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.

Пунктом 6 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу).

Якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом ХІ цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об`єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї зі сторін - Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. При цьому в акті обстеження/акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) Оператор ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових.

Якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) не буде підтверджено факт його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу. При цьому витрати, пов`язані з проведенням позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані їх ініціатором.

Якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення. При цьому витрати, пов`язані з позачерговою чи експертною повіркою, компенсуються власником комерційного ВОГ/ЗВТ (крім факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ). Крім того, власник впродовж двомісячного строку здійснює заходи щодо приведення комерційного ВОГ (ЗВТ) в точці вимірювання у відповідність до вимог розділу X цього Кодексу, за винятком лічильників газу побутових споживачів. У разі невідповідності лічильників газу побутових споживачів нормативним документам у сфері метрології (за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ) об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності лічильника газу та приведення точки вимірювання у відповідність до вимог цього Кодексу забезпечуються відповідно до вимог пункту 5 глави 8 цього розділу, а витрати, пов`язані з позачерговою чи експертною повіркою, компенсуються за рахунок Оператора ГРМ.

Пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС встановлено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про:

1) пошкодження пломб;

2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу);

3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу;

4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору;

5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ;

6) наявність несанкціонованого газопроводу;

7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.

При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом.

Під час перевірки не надано оригінали:

- змонтований ВОГ не відповідає наданому проекту;

- представник споживача відмовився забезпечити огляд ділянок до та після ЗП та лічильника газу;

- виявлено невідповідність ГСО узгодженій проектній документації та заяві-приєднання;

Згідно з п.10 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного ВОГ, після закінчення перевірки має право опломбувати ЗВТ, допоміжні пристрої та елементи газопроводів у місцях, де несанкціоноване втручання може вплинути на результати вимірювань об`єму природного газу. Пломбування комерційного ВОГ та його складових проводиться в його робочому стані з використанням відповідних пломб. Застосування пломб без ознак їх індивідуального номера чи відбитка, зокрема з використанням аркушів паперу, не дозволяється.

Будь-які роботи, пов`язані з порушенням роботи чи схеми комерційного вузла обліку, або зміни типу ЗВТ проводяться за погодженням з Оператором ГРМ у присутності представників споживача і Оператора ГРМ та оформляються відповідним актом.

Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми комерційного вузла обліку, заміни типів ЗВТ без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та Оператора ГРМ не допускаються.

Після закінчення робіт комерційний ВОГ та/або його складові опломбовуються та передаються на збереження відповідно до вимог цього розділу. (п.7 глави 1 розділу Х Кодексу ГРС)

Суд зазначає, що 18.02.2022 року після проведення обстеження вузла обліку газу на об`єкті Споживача за адресою вул. Промислова, 4б представниками Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» не було опломбовано комерційний ВОГ.

Згідно з п.п.1, 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБМ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.

Фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. (п.3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС)

У п.1 глави 1 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що приладовий облік природного газу в ГРМ організовується та здійснюється з метою отримання та реєстрації за допомогою комерційного ВОГ інформації про об`єми передачі (розподілу, споживання) природного газу в точках вимірювання та подальшого її використання при забезпеченні комерційного обліку природного газу між суб`єктами ринку природного газу.

Згідно з п.4 глави 4 розділу Х Кодексу ГРС на дату первинного обстеження вузла обліку на місці його монтажу власником вузла обліку надається така документація:

1) для комерційного ВОГ на базі побутового лічильника газу:

робочий проєкт на вузол обліку, погоджений Оператором ГРМ;

технічні умови щодо приєднання або реконструкції вузла обліку;

акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

оригінал паспорта на лічильник газу;

оригінал свідоцтва про повірку лічильника газу;

оригінал паспорта на фільтр газу (за його наявності);

паспорт та експлуатаційні документи на газове обладнання;

2) для комерційного ВОГ на базі лічильника газу в комплекті з коректором або обчислювачем об`єму газу:

робочий проєкт на вузол обліку, погоджений з Оператором ГРМ;

технічні умови щодо приєднання або реконструкції вузла обліку;

акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

оригінали паспортів на ЗВТ, передбачені проєктом (лічильник газу, обчислювач або коректор об`єму газу, перетворювач тиску та температури, густиномір, потоковипрямляч тощо);

оригінали свідоцтв про повірку ЗВТ, передбачених проєктом (лічильника газу, обчислювача або коректора об`єму газу, перетворювача тиску та температури, густиноміра тощо);

паспорт (етикетки на прямі ділянки для турбінних та ультразвукових лічильників);

оригінал паспорта на фільтр газу (за його наявності);

3) для комерційного ВОГ на базі стандартного звужуючого пристрою:

робочий проєкт на вузол обліку, погоджений Оператором ГРМ;

технічні умови щодо приєднання або реконструкції вузла обліку;

акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

оригінали паспортів на ЗВТ, передбачені проєктом (звужуючий пристрій, обчислювач або коректор об`єму газу, перетворювач(і) тиску, різниці тиску та температури, густиномір, потоковипрямляч тощо);

оригінали свідоцтв про повірку ЗВТ, передбачених проєктом (звужуючого пристрою, обчислювача або коректора об`єму газу, перетворювача(ів) тиску, різниці тиску та температури, густиноміра тощо);

акти виміру геометричних розмірів камер усереднення та вимірювальних трубопроводів, затверджені і підписані представниками органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт;

оригінал паспорта витратомірної ділянки;

протокол розрахунку витратоміра змінного перепаду тиску зі стандартним звужуючим пристроєм;

оригінал паспорта на фільтр газу (за його наявності).

За вимогою представника Оператора ГРМ споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) має надати йому оригінал проєктної документації на внутрішнє газопостачання та/або паспорта і експлуатаційну документацію на газове обладнання внутрішнього газопостачання.

Якщо точка вимірювання, в якій встановлено вузол обліку обладнана приладами (зокрема хроматографом, потоковим густиноміром, вимірювачем точки роси), які на безперервній основі забезпечують контроль ФХП газу, при обстеженні має бути подана технічна та метрологічна документація на зазначені прилади.

Якщо вузол обліку та/або пристрій, який на безперервній основі забезпечує контроль ФХП газу, обладнаний засобами дистанційної передачі даних, при обстеженні має бути подана відповідна технічна документація та здійснені заходи з перевірки каналів зв`язку та передачі даних.

Якщо вузол обліку не належить Оператору ГРМ, під час обстеження має бути наданий договір на обслуговування вузла обліку з відповідною спеціалізованою організацією або підтвердні документи про власну службу та/або підлеглий персонал, уповноважений обслуговувати вузол обліку.

Згідно з п.3 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС власники комерційних ВОГ протягом всього строку їх експлуатації повинні мати, зберігати та надавати на вимогу представника Оператора ГРМ при проведенні перевірок ВОГ чи передбачених пунктом 2 цієї глави заходів оригінали документів, які пред`являлися при введені комерційного ВОГ в експлуатацію та передбачені главою 4 цього розділу.

Експлуатація комерційного ВОГ та його складових без наявності визначених в главі 4 цього розділу документів не допускається. У разі втрати будь-якого з документів власник комерційного ВОГ зобов`язаний їх відновити.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками Сторін, що на дату проведення обстеження вузла обліку газу на об`єкті Споживача за адресою вул. Промислова, 4б Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» не було надано представникам Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» проєкту облаштування об`єкту газоспоживання комерційним ВОГ, про що зазначено в Акті обстеження вузла обліку газу №Ч50/22 від 18 лютого 2022 року, Акті про порушення №1100 від 18.02.2022 року. Більше того, Судом встановлено, що станом на момент розгляду даної справи Позивачем не усунуті виявлені Відповідачем порушення у проектній документації «Реконструкція системи газопостачання комплексу виробництва керамічної плитки ТОВ «АТЕМ ГРУП» за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4Б. Газопостачання внутрішнє» та не приведено документацію і приладовий/комерційний облік споживання природного газу на об?єкті у відповідність до вимог діючого законодавства, що підтверджується листуванням між Сторонами, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до ч.ч.1-3 статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання.

Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу.

Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

Вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються технічними регламентами та нормами, правилами, що встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.

Згідно з п.1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб`єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України, Суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» не було забезпечено належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових на об`єкті Споживача за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4б, а тому такі результати вимірювань вузла обліку природного газу не можуть бути використані за відсутності забезпечення єдності вимірювань.

Згідно з п.5 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРС на підставі звіту споживача (дистанційних даних) про спожиті об`єми природного газу, визначені комерційними вузлами обліку, або на підставі зміненого режиму нарахування по об`єкту споживача Оператор ГРМ забезпечує:

1) визначення загального об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об`ємів споживання (розподілу) природного газу;

2) переведення визначеного загального об`єму споживання (розподілу) природного газу в одиниці енергії (обсяг) відповідно до розділу XV цього Кодексу;

3) складення акта приймання-передачі природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий газовий місяць із зазначенням величини об`єму (м куб.) та обсягу (за трьома одиницями виміру - кВт·год, Гкал, МДж) споживання (розподілу) природного газу та передачі його споживачу;

4) передачу даних Оператору ГТС про фактичний об`єм (м куб.) та обсяг (за трьома одиницями виміру - кВт·год, Гкал, МДж) розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС.

У п.6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає:

1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо;

2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу;

3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ;

4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення;

5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів;

6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

До відновлення роботи комерційного ВОГ або його складових в нормальному режимі за бажанням споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути припинено газопостачання на його об`єкт.

Відповідно до пп.1 п.3 гл.2 розд.XI Кодексу ГРМ до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Відповідно до пп.3 п.4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:

у випадку виявлення порушення герметичності імпульсних ліній системи вимірювання різниці тиску на комерційному ВОГ на базі змінного перепаду тиску витоків газу на імпульсній трубці до перетворювача різниці тиску перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться, виходячи зі значення різниці тиску, яка дорівнює значенню верхньої межі діапазону вимірювань перетворювача тиску, або зі значення номінальної проєктної потужності встановленого неопломбованого газоспоживаючого обладнання. До розрахунку приймається отримане найменше значення витрати газу. Перерахунок проводиться за період з дати останньої перевірки. Якщо така перевірка не проводилася в розрахунковий період, то з початку розрахункового періоду. У всіх інших випадках виявлення порушення герметичності газопроводів розрахунок втрат природного газу проводиться відповідно до Методик визначення питомих виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу.

Відповідно до абз.2 п.8 гл.4 розд ХІ Кодексу ГРМ при порушеннях, пов`язаних з пошкодженням ЗВТ та / або пломб на ЗВТ, за наявності по об`єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі / коректорі об`єму газу є достатніми для визначення об`єму природного газу по об`єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується.

Відповідно до ст.1 Закону "Про забезпечення комерційного обліку природного газу":

1) ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведеного до стандартних умов, що складається з одного або кількох вимірювальних комплексів та / або: лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими і нормативно-технічними документами;

2) комерційний (приладовий) облік природного газу - визначення за допомогою ВОГ обсягу споживання та / або реалізації природного газу, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами природного газу та суб`єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, Суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За приписами ст.76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін та стандарту доказування вірогідності доказів, Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» не заперечило та не спростувало наявність витоків газу на елементах ВОГ, відсутність оригіналів документів під час проведення обстеження вузла обліку газу за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4б, а тому встановлення позаштатного режиму роботи ВОГ підтверджено відповідними належними та допустимими доказами у справі, що є підставою для здійснення відповідного донарахування.

Суд зазначає, що на об`єкті Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» було виявлено витоки газу на елементах ВОГ, а саме на імпульсній лінії до БПД.

Витік газу означає відсутність певної кількості природного газу в тому з`єднанні / в тому місці, де він повинен бути наявним. З огляду на витоки, лічильник не може відображати правильний об`єм (обсяг) природного газу, що проходить через нього, оскільки газ може не поступати до нього у тій кількості, як би це було при роботі в нормальному режимі.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року по справі № 914/993/21 уточнено висновок, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №906/962/18 щодо застосування положень абз.9 п.6 гл.6 розд.X, п.4 та абз.2 п. 8 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ шляхом доповнення таким висновком:

"За умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ.

Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абз.9 п.6 гл.6 розд.X, пп.1 п.4 гл.4 розд.XІ Кодексу ГРМ. Підпункт 2 п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають".

На підставі вищенаведених норм чинного законодавства України, Акціонерним товариством «КИЇВГАЗ» було визначено фактичний об`єм споживання (розподілу) природного газу на об`єкті Споживача за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4б за розрахунковий місяць лютий 2022 року із зазначенням величини об`єму та обсягу, який склав 2180786,00 м.куб., що й було відображено в Акті приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 28.02.2022 року за лютий 2022 року на суму в розмірі 1 248 995 грн. 04 коп., а тому Суд не приймає до уваги доводи Позивача в частині визначення недостовірної інформації щодо загального об`єму та обсягу розподіленого природного газу. При цьому, Суд зазначає, що заява - приєднання Споживача не містить будь - яких інших відомостей про облаштування об`єкта Споживача комерційним чи дублюючим ВОГ, який належить Оператору ГРМ, а тому Суд не приймає до уваги посилання Позивача на необхідність врахування даних обчислювача ОЕ-22ДМіz. (т.2 а.с.97-98)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

На підтвердження заявлених позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» подано заяви свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , підписи яких посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Половою М.В. 16.10.2023 р. за реєстровими №№594, 593, 592, 591, 590, 605, 604. (т.2 а.с.111-117). У вказаних заявах свідків описані обставини припинення газопостачання Товариству з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП», однак Суд зазначає, що факт припинення газопостачання не заперечувався представником Відповідача з огляду на те, що обставини здійснення розрахунку необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу підтверджується іншими належними та допустимими доказами у даній справі.

Крім того, Позивачем долучено до матеріалів справи висновок експертів №9277/24553-24612 за результатами проведення комісійного інженерно - технічного експертного дослідження від 31.01.2022 року, складений Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», в якому зазначено, що встановлена у дослідженні відсутність витоку природного газу «на коренному крані імпульсн, лінії до БПІД (лін. 2)» та відповідність обліку розподілення (споживання) природного газу у всіх діапазонах вимірювання, що підтверджується наявною технічною документацією та розрахунками, з урахуванням встановленої у дослідженні відповідності нормативним вимогам в частині досліджуваних питань, визначає наявний у ТОВ «АТЕМ ГРУП» вузол обліку газу придатним для проведення комерційних розрахунків, а дані цього ВОГ достатніми для встановлення фактично розподіленого природного газу. Зауваження Акту Ч50/22 обстеження вузла обліку газу від 18.02.2022 в частині не відповідності наданому проекту, а саме - встановлені на ВОГ: відвід та свіча футляра відсутні в проекті, свіча на обвідній, лінії лін 2 відсутня в проекті, манометр на телеметрії відсутній в проекті, відсутня засувка до фільтрів існуюча в проекті, відсутні по факту імпульсні трубки з манометрами на фільтрах газу існуючі в проекті, виготовлення прямих ділянок з фланцевим з`єднанням, відмінність від проектного діапазонів вимірювання перепадів тиску на вимірювальних трубах DN200 та DN80, невідповідність ГСО узгодженій проектній документації та зайві-приєднання, а також відсутність Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в досліджуваному випадку не виливає на достовірність обліку природного газу комерційним вузлом обліку ТОВ «АТЕМ ГРУП». Фактична відсутність зафіксованого в зазначеному Акті порушення ТОВ «АТЕМ ГРУП» Кодексу ГРС: «п.п. 1 п. 3 гл. 2 розд XI витоки газу на елементах ВОГ, а саме на імпульсній лінії до БПІД» та підтверджена у дослідженні відповідність обліку розподіленого (спожитого) ТОВ «АТЕМ ГРУП» природного газу з нормованим значенням похибки вимірювання у зафіксованих під час контрольної перевірки 18.02.2022 змінених діапазонах вимірювання визначають відповідну роботу обчислювача об?єму газу, дані якого є достатніми для визначення розподіленого природного газу по об?єкту споживача, тому вимоги Гл. 4 Розділу ХІ Кодексу ГРС, що врегульовують Порядок визначення необлікованих об?емів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу ТОВ «АТЕМ ГРУП» не мають бути застосованими. Враховуючи встановлену у дослідженні відповідність обліку розподілення (споживання) природного газу комерційним ВОГ ТОВ «АТЕМ ГРУП», виявлена невідповідність фактичного монтажного виконання складових устаткування ГРП ТОВ «АТЕМ ГРУП» проектним рішенням робочих проектів не впливає на точність вимірювання ВОГ і має бути усунута шляхом внесення змін у проектну документацію (приведена у відповідність без припинення розподілу природного газу споживачу ТОВ «АТЕМ ГРУП». Виявлена невідповідність ГСО узгодженій проектній документації не призводить до позаштатного режиму роботи ВОГ ТОВ «АТЕМ ГРУП» та не призводить до невідповідного обліку розподіленого (спожитого) природного газу. Зауваження Додатку 1 до Акту Ч50/22 обстеження вузла обліку газу від 18.02.2022 щодо застосування вертикальної сушарки, що пойменована в цьому додатку як «ЕК 42/1250/1600» є помилковим. Заміна устаткування ГСО на ТОВ «АТЕМ ГРУП» дослідженням не підтверджується. (т.2 а.с.15-74)

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Частиною 2 та 3 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Проте, Суд зазначає, що до матеріалів вказаного експертного висновку взагалі не додано жодних доказів на підтвердження повноважень експертів Рогаліна С.В., Сабадаша В.В., Мєшкова О.О., Назарова С.І. (кваліфікаційне свідоцтво, сертифікат тощо), а тому Суд приходить до висновку, що експерти Рогалін С.В., Сабадаш В.В., Мєшков О.О., Назаров С.І., якими складено висновок експертів №9277/24553-24612 за результатами проведення комісійного інженерно - технічного експертного дослідження від 31.01.2022 року, складений Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», не є судовим експертом в розумінні вимог Закону України «Про судову експертизу». Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказаний експертний висновок не є належним та допустимим доказом відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України. Також Суд звертає увагу, що обставини позаштатного режиму роботи ВОГ за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4б встановлено судом на підставі вищенаведених та оцінених доказів.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що дії Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» щодо встановлення об`єму розподіленого та спожитого ТОВ «Атем Груп» у лютому 2022 природнього газу понад 1 313 853 м3 були вчинені у відповідності до положень Кодексу ГРС, Закону України «Про ринок природного газу» та у межах наданих повноважень відповідно до норм чинного законодавства України, а тому відсутні правові підстави для визнання дій Відповідача незаконними й, як наслідок, зобов`язання Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» здійснити облік фактично спожитого природнього газу Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» за лютий 2022 року на підставі даних комерційного вузла обліку газу (ВОГ), а саме в розмірі 1 313 853 м3; зобов`язання Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» скорегувати на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», інформацію про обсяги спожитого (розподіленого) природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» шляхом направлення уточненої інформації оператору газотранспортної системи, в якій відобразити обсяг фактично спожитого (розподіленого) природного газу (остаточну алокацію) за Лютий 2022 року в об?ємі згідно даних комерційного вузла обліку газу (ВОГ), а саме в розмірі 1 313 853 м3.

Що стосується обраного Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» способу захисту порушеного права, Суд зазначає.

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Такий висновок сформульований, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 та інші.

Приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання вимог якої є обов`язковим для України, визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 цієї ж Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, що означає право особи на пред`явлення в суді такої вимоги на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Отже, обрання позивачем певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Суд зазначає, що Позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» заявлено вимогу саме про визнання дій Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» по встановленню об`єму розподіленого та спожитого ТОВ «Атем Груп» у лютому 2022 природнього газу понад 1 313 853 м3 незаконними. Проте, обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права не призводить до захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, оскільки задоволення заявлених у даній справі позовних вимог не призведе до відновлення прав позивача, а рішенням суду має вирішуватись саме питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин. Також заявлена позивачем вимога не призводить до поновлення його порушеного права та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згідно із цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Отже, зрештою ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У зв`язку з чим Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання дій Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» по встановленню об`єму розподіленого та спожитого ТОВ «Атем Груп» у лютому 2022 природнього газу понад 1 313 853 м3 незаконними, не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності).

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» до Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії є недоведеними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» до Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16 лютого 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин


Дата ухвалення рішення	14.02.2024
Оприлюднено	22.02.2024
Номер документу	117103962
Судочинство	Господарське

Чинчин О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 14.02.2024 по справі 910/4237/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/4237/23

Рішення від 14.02.2024

Рішення
від 14.02.2024 по справі 910/4237/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА