Ухвала

від 20.02.2024 по справі 910/1749/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

20.02.2024Справа № 910/1749/24Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс 22» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 102)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбір Макс» (64812, м. Київ, вул. Шаповала Генерала, буд. 2, нежилі приміщення 1234)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 8663,98 грн за договором поставки №44232318 від 19.08.2021

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс 22» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбір Макс» (далі - боржник) заборгованості у розмірі 8663,98 грн за договором поставки №44232318 від 19.08.2021.

Заява обґрунтована тим, що боржник в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставки №44232318 від 19.08.2021 не здійснив оплату поставленого товару, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 8663,98 грн.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Позаяк, в порушення вищевикладеного, заявником не зазначено, відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів у сторін, як і не зауважено, що такі відомості заявнику невідомі чи відсутні.

Поміж тим, в заяві про видачу судового наказу заявником вказано адресу боржника: 03191, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 19/14, нежиле приміщення 708.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань» передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру

При цьому, відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з частини 7 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань» державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, органи Бюро економічної безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.

Судом відповідно до приписів частини 7 статті 11 вищевказаного закону було здійснено запит за кодом ЄДРПОУ заявника, який зазначено у заяві про видачу судового наказу.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що здійснений за запитом суду (№258328093241 станом на 20.02.2024) за кодом ЄДРПОУ юридичної особи №44232318, місцезнаходження юридичної особи визначено: 64812, м. Київ, вул. Шаповала Генерала, буд. 2, нежилі приміщення 1234.

Отже, заявник в порушення пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України недотримав встановлених вимог законодавства, зокрема не зазначено відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету та неправильно зазначено адресу місцезнаходження боржника.

Відповідно до пунктів 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Окрім того, пунктом 2-1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог.

Здійснивши перевірку відомостей щодо наявності у заявника електронного кабінету в ЄСІТС (підсистема «Електронний суд»), суд встановив, що юридична особа із ідентифікаційним кодом 44221840 не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що також є підставою для відмови у видачі судового наказу, як то передбачено п. 2-1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частини 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс 22» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбір Макс» заборгованості у розмірі 8663,98 грн за договором поставки №44232318 від 19.08.2021.

Ухвала набирає законної сили 20.02.2024 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

СуддяТ.В. Васильченко