Постанова

від 20.02.2024 по справі 455/281/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 455/281/23 Головуючий у 1 інстанції: Пошивак Ю.П.

Провадження № 22-ц/811/2956/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І., без участісторін,розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленняучасників справицивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 13 вересня 2023 року у справі за позовом Комунального підприємства «Водопровідно-каналізаційного господарства м.Хирів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2023 року Комунальне підприємство «Водопровідно-каналізаційне господарство м.Хирів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що відповідачка є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

З 2006 року позивач регулярно надавав, а відповідачка споживала житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за місцем знаходження нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_1 . Договір про надання послуг з відповідачкою не був укладений, з причини відмови ОСОБА_1 його підписати.

Відповідачка ОСОБА_1 не допускала представників Комунального підприємства «Водопровідно-каналізаційного господарства м. Хирів» для контрольного зняття показань вузла обліку, тому позивачем було здійснено перерахунок згідно з установленими нормами споживання з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства за період з 01 липня 2020 року по 31 січня 2023 року.

ОСОБА_1 сплачувала послуги нерегулярно, невчасно і не в повному обсязі, тому утворилась заборгованість 7856,16 гривень, яку Комунальне підприємство «Водопровідно-каналізаційне господарство м.Хирів» просило стягнути з відповідачки в свою користь, а також судові витрати.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 13 вересня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікої картки платника податків - НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Водопровідно-каналізаційного господарства м.Хирів», юридична адреса: м. Хирів, вул. Залізнична, будинок №10 «б», Самбірського району Львівської області, поштовий індекс 82060, ідентифікаційний код 34279407, суму заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 7856 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 16 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікої картки платника податків НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Водопровідно-каналізаційного господарства м. Хирів», юридична адреса: м. Хирів, вул. Залізнична, будинок №10 «б», Самбірського району Львівської області, поштовий індекс 82060, ідентифікаційний код 34279407 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) гривні 00 копійок судового збору.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що на момент звернення з апеляційною скаргою до суду, водопостачання питної води є незадовільним через якість води. Вважає, необхідним призначення експертизи на предмет якості наданої позивачем питної води, яка надається без водовідведення.

Наголошує на тому, що надавала в суді першої інстанції як доказ, інформаційний лист міського голови м. Хирів Мирослави Кирилюк від 22 червня 2023 року № 20, де посадовець чітко зазначає, що у м. Хирів не працює система водовідведення, а це означає, що нарахована сума боргу повинна бути зменшена на .

Вважає, що суд першої інстанції помилково не врахував, що у даному випадку має місце ненадання позивачем як послуг з водовідведення, так і ненадання послуг якісного постачання питної води, а тому має місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення.

Просить рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 13 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

25грудня 2023року відКомунального підприємства«Водопровідно-каналізаційногогосподарства м.Хирів»надійшов відзивна апеляційнускаргу ОСОБА_1 . Звертають увагу, що вони щороку укладають договір про надання послуг з ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства здоров`я України» на санітарно-хімічні дослідження та бактеріологічні досліження згідно специфікації. Окрім цього, долучили висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи ДСУ з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Вважають, що екологічна експертиза немає жодного відношення до споживання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення, якість яких відповідає нормам.

12 січня 2024 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін, покликаючись на те, що позивачка має намір подати клопотання про призначення екологічної експертизи.

В свою чергу, скаржник не надала деталізованих обґрунтувань щодо проведення судового засідання за участі сторін, жодних доводів щодо такої необхідності не наводить.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення грошової суми, розмір яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін,колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає до задоволення.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 08 лютого 2024 року, є дата складення повного судового рішення 20 лютого 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом та матеріалами справи встановлено, що, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.64).

Між сторонами у справі виникли відносини, які породжують цивільні права та обов`язки, оскільки Комунальне підприємство «Водопровідно-каналізаційного господарство м.Хирів» надає послуги з водопостачання та водовідведення за вказаною адресою, а відповідачка, яка там проживає, ними користуються.

Положеннями ст. ст.7,8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.

Статтями67,68 ЖК Українивизначено, що наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інше) за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Стаття 526 ЦК Українивизначає, що зобов`язання, підстави виникнення яких були передбачені вст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Плата за послуги водопостачання та водовідведення складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства та плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною першоюст. 10 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Повноваження щодо встановлення тарифів на послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення розподілене між Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) і органами місцевого самоврядування.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції сторонами не заперечувалось, що в помешканні відповідачки ОСОБА_1 встановлений квартирний (індивідуальний) прилад обліку води, однак останняне допускала представників позивача для контрольного зняття показань вузла обліку. А відтак позивачем здійснено перерахунок, згідно з установленими нормами споживання з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства за період з 01 липня 2020 року, відповідно до п.31 «Правил надання послугзцентралізованого водопостачання та централізованого водовідведення» (Постанові КМУ від 05 липня 2019 року № 690), в якому передбачено, що у разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем або його представником виконавця або визначеної власником (співвласниками) особи, що здійснює розподіл обсягів послуг, до вузла обліку для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопущення, виконавець зобов`язаний здійснювати рахункизтакими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами подільного обліку.

Таким чином, оскільки відповідачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не надавались показання вузла обліку, розрахунки здійснювались як із споживачем, приміщення яких не оснащені вузлами обліку згідно з нормами споживання води із комунального водопроводу м.Хирів.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно наданого позивачем розрахунку, у відповідачки ОСОБА_1 за період з 01 липня 2020 року по 31 січня 2023 року існує заборгованість перед Комунальним підприємством «Водопровідно-каналізаційного господарства м.Хирів» в розмірі 7856,16 гривень.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно визначив, що між сторонами виникли правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг водопостачання та водовідведення, що регулюються загальними нормами Цивільного кодексу України, що регулюють договірні відносини, Житловим кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженихпостановою КМУ№690від 05 липня 2019 року.

Судом та матеріалами справи встановлено, що позивач надавав відповідачці послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, відмови нею від надання позивачем послуг у встановленому законом порядку, що б давало підстави для звільнення її від оплати, суду не надано.

Оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини, відповідно до яких позивач виконував взяті на себе зобов`язання з надання послуг водопостачання та водовідведення до квартири відповідачки, а остання отримувала ці послуги, але не оплачувала належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог.

Щодо посилання відповідачки ОСОБА_1 про те, що між нею на Комунальним підприємством «Водопровідно-каналізаційне господарство м.Хирів» відсутній письмовий договір, то суд першої інстанції звернув увагу на те, що відсутність такого щодо надання житлово комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо вона фактично користується ними.

Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 639/10591/14-ц, дійшов висновку, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що момент звернення з апеляційною скаргою до суду, водопостачання питної води є незадовільним через якість води, а тому має місце неправильний розрахунок заборгованості, колегія суддів до уваги не приймає,з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 1, 9, 10 пункту 45 Правил наданняпослуг зцентралізованого водопостачаннята централізованоговодовідведення ітипових договорівпро наданняпослуг зцентралізованого водопостачаннята централізованоговодовідведення, Споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості послуги згідно із законодавством та умовами договору; на перевіркукількості таякості послугу встановленомузаконодавством порядку; складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;

У разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем, Пунктами 56 Правил визначено Порядок перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. Оформлення претензій споживачів здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 27Закону України Про житлово-комунальні послуги. За результатами перевірки якості надання послуг складається акт-претензія відповідно доПорядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145.

Оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку здійснюється з урахуванням особливостей, передбаченихстаттею 28Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 згідно наявних матеріалів справи до Комунального підприємства «Водопровідно-каналізаційне господарство м.Хирів» зі скаргами на неналежну якість наданих послуг не зверталася.

Належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 повідомляла виконавця послуг про неналежне надання або ненадання таких послуг у відповідності до вимог Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, ОСОБА_1 суду не надала.

Розмір заборгованості за надані Комунальним підприємством «Водопровідно-каналізаційне господарство м.Хирів» послуги апелянтом не спростований.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Стосовно заявленого ОСОБА_1 клопотання про призначення екологічної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

В даній справі предметом судового розгляду є позов про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення

Клопотання про призначення екологічної експертизи щодо проведення оцінки якості наданої позивачем питної води на предмет нормативної якості отриманої питної води в межах науково огбрунтованих нормативів питного водопостачання місцевості, як просить скаржник, не входить до предмету доказування по справі за позовом Комунального підприємства «Водопровідно-каналізаційного господарства м.Хирів» про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення та не встановлюють обставин, які підлягають дослідженню у цій справі з врахуванням заявлених вимог.

Крім того, з долучених до відзиву позивачем висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи та результатів санітарно-мікробіологічного дослідження (а.с. 173-186) убачається, що якість питної води, постачальником якої є Комунальне підприємство «Водопровідно-каналізаційне господарство м.Хирів», відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України, а саме вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-1- від 12 травня 2010 року.

Враховуючи наведене,колегія суддіввважає,що клопотання ОСОБА_1 клопотання пропризначення екологічної експертизи не підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Старосамбірськогорайонного судуЛьвівської областівід 13вересня 2023рокузалишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.