ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2023 р. Справа № 911/378/17 (911/379/23)
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомКомунального підприємства Управління житлово-комунального господарства,
Київська область, м. Славутич
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Місто Світла", Київська область, м. Славутич
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивачаРозпорядника майна боржника Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства арбітражного керуючого Швачки Сергія Васильовича
про стягнення 116656,70 грн.
за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/378/17 за заявою Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України до Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 06.07.2017 р.
Наразі триває процедура розпорядження майном Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства.
06.02.2023 р до суду надійшла позовна заява боржника про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Місто Світла" заборгованості за послуги постачання теплової енергії, гарячої води у розмірі 116656,70 грн., з яких: 100354,64 грн. боргу, 14108,46 грн. інфляційних втрат, 2193,60 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду від 13.02.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, в межах провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства, підготовче засідання призначено на 15.03.2023 р.
10.03.2023 р. на поштову адресу суду від Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції про участь в судовому засіданні, що відбудеться 15.03.2023 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою господарського суду від 13.03.2023 р. клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.
14.03.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього.
14.03.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від арбітражного керуючого Швачки С.В. надійшли письмові пояснення.
Ухвалою господарського суду від 15.03.2023 р. продовжено строк підготовчого провадження, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 17.05.2023 р.
24.04.2023 р. на поштову адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього.
16.05.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляд справи.
Ухвалою господарського суду від 17.05.2023 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 21.06.2023 р.
05.06.2023 р. на поштову адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2023 р. розгляд справи по суті в судовому засіданні відкладено на 18.10.2023 р.
У судове засідання уповноважені представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Судом враховано, що позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Враховуючи, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до частини дев`ятої ст. 165, частини другої ст. 178 та частини третьої ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
На виконання Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІУ, Славутицькою міською радою Київської області 03.10.2014 року було прийнято рішення №1574-49-УІ "Про внесення змін до рішення Славутицької міської ради від 13.07.2007 року №286-14-V "Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у будинках житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича", на підставі якого виконавцем послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у будинках житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича з 01.11.2014 року визначено Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства". Відповідно до Статуту, Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" (надалі - Позивач, КП "УЖКГ") створене з метою:
- надання послуг зі здійснення діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам та надання послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у порядку, встановленому законодавством; задоволення потреб ринку у наданні послуг (робіт, продукції) власного виробництва; забезпечення економічних та соціальних інтересів Підприємства за рахунок отриманого прибутку;
- участі у ринкових взаємовідносинах та одержання прибутку на основі задоволення потреб громадян, колективних, державних і інших підприємств у виробництві продукції і товарів, виконання робіт та послуг у сферах, що обумовлені предметом діяльності Підприємства.
Постачання теплової енергії Позивачем здійснюється на підставі Ліцензії №1515 (№500119), виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на підставі рішення від 18.10.2010 року та переоформленої рішенням від 03.11.2015 року №2700.
Відповідно до пункту 10 частини 1 постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" № 807-1Х від 17.07.2020 року у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Квартира № 144 у будинку № 7 Дніпровського (Бєлгородського) кварталу (перейменовано відповідно до Рішення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 628-13-УПІ від 25.07.2022 року) міста Славутич Вишгородського району Київської області належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Місто Світла" (відповідач) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1150 від 11.07.2013 року. При цьому, квартира №144 забезпечена технічною можливістю фактично отримувати/ споживати комунальні послуги, так як будинок № 7 Дніпровського кварталу в м Славутич, Вишгородського району, Київської області підключений до загальноміських систем з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Такі послуги, як зазначає позивач, ним в зазначеному будинку надаються постійно та за тарифами, які встановлені уповноваженими органами, в той же час, відповідач від надання зазначених послуг не відмовлявся, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в періоди їх надання не надсилав.
Позивач стверджує, що з аналізу платежів за надані послуги за адресою Дніпровський (Бєлгородський) квартал, будинок № 7, квартира № 144, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води вбачається, що до березня 2016 року заборгованість була відсутня. З березня 2016 року в зв`язку з неналежним виконанням споживачем (власником квартири) обов`язків по сплаті наданих послуг почала накопичуватися заборгованість, яка станом на 01.01.2023 року становить 100 354, 64 грн.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина 2).
За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до частини першої і другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За змістом даних норм відповідь особи про прийняття пропозиції укласти договір - акцепт повинна бути повною і беззастережною. В такому випадку особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом, автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні. За загальним правилом мовчання не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.
Згідно зі статтею 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, також передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Типовий договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року №933).
Крім того, відповідно до пункту 7 статті 26 ЗУ №1875-1V, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, договір, зокрема, на послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання з фізичними особами, які не є суб`єктами господарювання, є договором приєднання. Пропозиція про укладення договору була спрямована всім споживачам у вигляді публічного розміщення тексту договору приєднання (оферта) на офіційному інтернет-ресурсі КП "УЖКГ" (позивач).
Законом України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІУ передбачено необхідність договірного оформлення відносин у сфері житлово-комунальних послуг між виконавцем та споживачем послуг.
Згідно з твердженнями позивача, ним, з метою реалізації норм закону, був розроблений відповідний проект договору, проте, з деякими споживачами укласти письмові договори не було можливості, оскільки споживачі ухилялися від обов`язку укладати договори, так як п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІУ покладає обов`язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг саме на споживача. Відповідач, незважаючи на фактичне споживання житлово-комунальних послуг письмового договору з позивачем не уклав.
Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У визначені права та обов`язки споживачів. Так, правом споживача є одержання вчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами укладених договорів, а обов`язком оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а також укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Як передбачено статтею 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-17, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняться від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875- 17 відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі міститься у постанові Верховного Суду України від 10.12.2018 р. у справі 638/11034/15-ц.
01 травня 2019 року набув чинності та був ведений в дію Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року № 2189-7ІІІ.
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-7111 до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2189-УІІІ ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-7111 надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За змістом частини другої вказаної статті договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Частиною першою статті 13 Закону № 2189-7111 передбачено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2189-7111 договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно з частиною п`ятою зазначеної статті Закону, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно частини першої статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189- VIII, за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; колективний договір, що укладається від імені та за рахунок багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
Частиною сьомою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-УІІ1 передбачено, що до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону з урахуванням певних особливостей.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2189- VIII договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Виходячи з наведеного, шляхом фактичного споживання послуг з централізованого опалення та гарячої води і часткової сплати за надані послуги власник вказаної квартири № 144 у будинку № 7 Дніпровського (Бєлгородського) кварталу в м. Сдлавутич ТОВ "Видавничий дім "Місто Світла" приєднався до умов договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води, який діяв на дату виникнення спірних правовідносин і до 01.11.2021 року, відповідно до якого КП "УЖКГ" зобов`язалось своєчасно надавати відповідної якості послуги з централізованого опалення та гарячої води, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором, який був розміщений на офіційному сайті КП "УЖКГ".
01 жовтня 2021 року КП "УЖКГ", як виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води було проінформовано споживачів про можливість обрання моделей договірних відносин та опубліковано публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води на офіційному веб-сайті підприємства.
Відповідно до пункту 4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, послуга з постачання теплової енергії надається споживачу для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб опалення та приготування гарячої води.
Положеннями пункту 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-УІІІ.
З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Згідно з пунктом 4 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182, послуга надається споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуги, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", та вимогами цих Правил.
Відповідно до пункту 12 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-УІІ1.
З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
З 01 листопада 2021 року вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води між виконавцем послуг КП "УЖКГ" та споживачем/ власником нерухомого майна ТОВ "Видавничий дім "Місто Світла", які розміщені на офіційному веб-сайті КП "УЖКГ", оскільки протягом 30 днів з дня опублікування тексту договорів на офіційному веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира споживача/ власника нерухомого майна не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідні договори з виконавцем. Документів, які б спростовували дані обставини матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 1 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", розміщеного на офіційному веб-сайті, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу.
Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
У пункті 2 типового договору зазначено, що даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті КП "УЖКГ".
Відповідно до пункту 4 типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 5 типового індивідуального договору передбачено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 30 типового індивідуального договору плата складається з плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця КП "УЖКГ".
Згідно пункту 32 типового індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Відповідно до пункту 34 типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Доказом приєднання споживача ТОВ "Видавничий дім "Місто Світла" до умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем дій, які свідчать про їх бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги, що підтверджено витягом технологічної схеми приєднання будинку № 7 розташованого в Дніпровському (Бєлгородському) кварталі в м. Славутич, Вишгородського району, Київської області, до системи постачання теплової енергії, встановленням лічильника в будинку 11.10.2016 року SHARKY 775 зав. № 55440905 та фактичним споживанням теплової енергії за показниками приладів обліку багатоповерховим будинком за вказаною адресою із зазначенням вартості спожитої теплової енергії у довідці про заборгованість, а також частковою сплатою за житлово-комунальні послуги в грудні 2021 року, у січні, у червні, у липні, у вересні, у листопаді, у грудні 2022 року.
Відповідно до пункту 1 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", розміщеного на офіційному веб-сайті, цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуги з постачання гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. У пункті 2 типового договору зазначено, що даний договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті КП "УЖКГ".
Відповідно до пункту 4 типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги. Пунктом 5 типового індивідуального договору передбачено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 30 типового індивідуального договору плата складається з плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії NF визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця КП" УЖКГ".
Згідно з пунктом 32 типового індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця.
Відповідно до пункту 34 типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Фактом приєднання споживача ТОВ "Видавничий дім "Місто Світла" до умов договору про надання послуги з постачання гарячої води (акцептування договору) є вчинення споживачем дій, які свідчать про їх бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги, що підтверджено витягом технологічної схеми приєднання будинку №7 розташованого в Дніпровському (Бєлгородському) кварталі м. Славутич Вишгородського району Київської області, до системи постачання гарячої води, а також частковою сплатою за житлово-комунальні послуги в грудні 2021 року, в січні, червні, липні, вересні, листопаді, грудні 2022 року.
Обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, покладено на споживача і пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-УІІІ.
Абзацом 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі-ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами частини другої ст. 712 ЦК України.
Відповідно до частини першої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини першої ст. 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами частини другої ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
Згідно із частиною першою ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частини першої ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
Таким чином, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є власністю відповідача ТОВ "Видавничий дім "Місто Світла", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.07.2013 р. № 7024633. Документів, які б свідчили, що вказаний об`єкт нерухомого майна на дату виникнення спірних правовідносин перебував у власності іншої особи до суду не надано.
Поряд з наведеним, позивачем, на виконання типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та надання послуг з постачання гарячої води, до умов яких, як встановлено вище, приєдналось ТОВ "Видавничий дім "Місто Світла" (відповідач, споживач), надано відповідні послуги, а споживачем такі послуги спожито, однак, не здійснено в повному обсязі оплати їх вартості, у зв`язку з чим, у відповідача станом на 01.01.2023 р. виникла заборгованість на суму 100 354,64 грн.
Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини другої ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин третьої та четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за надані послуги закон покладає на відповідача.
Частиною першою ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (частина друга ст. 74 ГПК України).
Відповідачем доказів сплати зазначеної заборгованості не надано, наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано, жодних заперечень відносно заявлених позивачем вимог до суду не подано.
Крім того, матеріалами справи не спростовано, що відповідач від надання зазначених послуг не відмовлявся, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в періоди їх надання не надсилав.
Також, судом враховано, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.06.2021 р. у справі № 911/5186/14 дійшов до висновку, що у разі перебування у власності особи нерухомого майна, на таку особу покладається обов`язок із утримання цього майна, відповідно до положень Закону України "Про теплопостачання" вона є споживачем поставленої теплової енергії та наданих комунальних послуг, а отже має здійснювати оплату їх вартості.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується поданими позивачем доказами та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 100 354,64 грн. основного боргу за типовими індивідуальними договорами про надання послуг з постачання теплової енергії та надання послуг з постачання гарячої води, до умов яких, як встановлено вище, приєдналось ТОВ "Видавничий дім "Місто Світла", є обґрунтованою і доведеною, а тому підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 14 108,46 грн. інфляційних втрат та 2 193,60 грн. 3% річних, нарахованих, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за вказаними договорами у період з 21.03.2020 р. по 02.02.2023 р., суд зазначає таке:
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог в частині інфляційних втрат, судом встановлено, що відповідний розрахунок позивачем здійснено не вірно.
Водночас, відповідно до розрахунку суду, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання в межах періоду нарахування позивачем, становлять більшу суму, ніж заявлено до стягнення позивачем, а відтак, з урахуванням приписів ст. 14 ГПК України, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог, а саме: 14 108,46 грн.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог в частині 3% річних, з урахуванням наведеного періоду нарахування, судом встановлено, що відповідний розрахунок здійснено вірно, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 193,60 грн. 3% річних.
Приписами статей 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується поданими позивачем доказами та не спростований відповідачем, суд задовольняє позов повністю та стягує з відповідача на користь позивача 100 354,64 грн. основного боргу, 14 108,46 грн. інфляційних втрат, 2 193,60 грн. 3% річних.
Витрати зі сплати судового збору, у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України, в даному випадку покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 237-238, 240 ГПК України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Місто Світла" (07100, Київська область, м. Славутич, Ризький квартал, буд. 10, кв. 9; код ЄДРПОУ 36793417) на користь Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8; код ЄДРПОУ 31476318) 100 354 (сто тисяч триста п`ятдесят чотири) гривні 64 копійки основного боргу; 14 108 (чотирнадцять тисяч сто вісім) гривень 46 копійок інфляційних втрат; 2 193 (дві тисячі сто дев`яносто три) гривні 60 копійок 3 % річних; 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.
3.Видати наказ.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання повного тексту рішення 19.02.2024 р.
Суддя А.В. Лопатін
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2023 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117104827 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні