Рішення

від 07.02.2024 по справі 914/3567/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2024 Справа № 914/3567/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційне науково-виробниче підприємство "Електрон", м. Львів

про: відшкодування витрат в розмірі 16 380,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Воронова І.Р. представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційне науково-виробниче підприємство "Електрон" про відшкодування витрат в розмірі 16 380,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 р., справу № 914/3567/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.12.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 10.01.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 р., розгляд справи по суті призначено на 07.02.2024 р.

07.02.2024 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

07.02.2024 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 11.12.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу в його електронний кабінет та за адресою: 79033, м. Львів, вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 4, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Крім того, ухвала Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 р. направлялась на адресу керівника боржника Копачко Л.М. АДРЕСА_1 .

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи № 914/3567/23 Господарським судом Львівської області, проте, своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

При цьому, суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, а також беручи до уваги те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі №914/3567/23.

В судовому засіданні 07.02.2024 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю інформаційне науково-виробниче підприємство "Електрон" самовільно встановило малу архітектурну форму (вивіску) на вул. Квітки-Основ`яненка, 4 у м. Львові, чим порушило вимоги Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016 року.

У зв`язку із виявленим порушенням, до Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційне науково-виробниче підприємство "Електрон" було скеровано вимогу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 27.07.2022 р. № 23/Р-7-711, якою було запропоновано відповідачу добровільно усунути допущене порушення в термін зазначений у вимозі. У вказаній вимозі також містилось попередження про те, що у разі невиконання вимоги у добровільному порядку, вивіска буде демонтована примусово.

Проте, відповідач вимоги Департаменту містобудування Львівської міської ради про демонтаж в добровільному порядку не виконав, тому Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління за наказом уповноваженого виконавчого органу Львівської міської ради здійснило примусовий демонтаж малої архітектурної форми (вивіски).

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача 16 380,00 грн. витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованої вивіски.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач явки свого представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 11.12.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79033, м. Львів, вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 4, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Крім того, ухвала Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 р. направлялась на адресу керівника боржника Копачко Л.М. АДРЕСА_1 .

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представника позивача, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

Позивач зазначає, що за наслідками моніторингу розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, Комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління встановлено порушення відповідачем вимог Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016 року, у спосіб самовільного встановлення малої архітектурної форми (вивіски) на вул. Квітки-Основ`яненка, 4 у м.Львові.

Департамент містобудування Львівської міської ради звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційне науково-виробниче підприємство "Електрон" з вимогою від 27.07.2022 р. № 23/Р-7-711, у якій зазначалось про порушення вимог Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові (рішення виконкому від 11.11.2016р. №1025), а саме, що відповідачем самовільно встановлено малу архітектурну форму (вивіску) на зовнішній поверхні будинку за адресою: вул. Квітки-Основ`яненка, 4 у м.Львові, у якої відсутній паспорт малої архітектурної форми (вивіски) та лист уповноваженого органу про відповідність.

Запропоновано відповідачу добровільно демонтувати самовільно встановлену конструкцію в термін до 08.08.2022, про що повідомити Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" (79008 м. Львів, а/с 1919) листом з долученням світлин місця після демонтажу.

Попереджено відповідача про те, що у разі невиконання даної вимоги демонтаж буде здійснений Комунальним підприємством "Адміністративно- технічне управління" примусово у будь-який робочий день після 08.08.2022 р., а також що обов`язок компенсації витрат по демонтажу та зберіганню конструкції буде покладено на товариство.

Вимога надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого позивачем долучено список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та витяг з реєстру поштових відправлень (докази містяться в матеріалах справи).

Наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 11.08.2022 р. № 94 Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок), керуючись пунктом 6.1. "Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові", затвердженого рішенням виконкому від 11.11.2016р. №1025, наказано Комунальному підприємству "Адміністративно-технічне управління" до 12.02.2023 р. демонтувати самовільно встановлені вивіски розміщені за адресою, серед іншого, по вул. Квітки-Основ`яненка, 4 у м. Львові, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю інформаційне науково-виробниче підприємство "Електрон".

У акті проведення демонтажу спеціальних конструкцій № 12 від 30.09.2022 р. зазначено, що на замовлення Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління здійснено демонтаж спеціальної конструкції силами фізичної особи підприємця Кухарського Олександра Вікторовича за адресою: район Залізничний, вул. Квітки-Основ`яненка, 4, на підставі наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 11.08.2022 р. № 94.

Копію акту демонтажу було скеровано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, що підтверджується долученим позивачем списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (містяться в матеріалах справи).

Послуги з демонтажу рекламних конструкцій та малих архітектурних форм (вивісок) (надалі об`єктів демонтажу), їх завантаження, транспортування до майданчиків (складів) тимчасового зберігання Комунального підприємства "Адміністративно- технічне управління" та розвантаження в склад (майданчик) тимчасового зберігання підприємства здійснено фізичною особою підприємцем Кухарським Олександром Вікторовичем на підставі договору про надання послуг №11/01/22 від 11.01.2022, укладеного між фізичною особою підприємцем Кухарським Олександром Вікторовичем та Комунальним підприємством "Адміністративно- технічне управління".

Додатком № 1 до згаданого вище договору є договірна ціна на послуги з демонтажу рекламних конструкцій та малих архітектурних форм (вивісок), у якій визначено ціну послуг, що надавались фізичною особою підприємцем Кухарським Олександром Вікторовичем.

Фізичною особою підприємцем Кухарським Олександром Вікторовичем та Комунальним підприємством "Адміністративно- технічне управління" складено та підписано акт надання послуг №3009 від 30.09.2022 р. з демонтажу рекламних конструкцій, вивісок тощо.

Фізична особа - підприємець Кухарський Олександр Вікторович виставив рахунок на оплату № 0009 від 30.09.2022 послуг з демонтажу рекламних конструкцій, вивісок тощо, у тому числі за адресою: м. Львів, вул. Квітки-Основ`яненка, 4.

Оплата позивачем витрат за демонтаж самовільно встановлених вивісок в розмірі 14 322,00 грн. підряднику фізичній особі підприємцю Кухарському О.В. підтверджується копією платіжної інструкції № 3938 від 14.10.2022 р. на суму 14 322,00 грн., яка долучена позивачем до матеріалів даної справи.

Зберігання демонтованих малих архітектурних форм (вивісок) відповідача на складі Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління підтверджується долученою до матеріалів справи копією накладної № 33 від 30.09.2022 року.

Позивач звертався до відповідача з листом вимогою від 03.11.2022 р. за вих. № 2410-10-2276 про повернення витрат, понесених Комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління, у зв`язку з демонтажем, транспортувуанням та зберіганням вивіски у сумі 2 793,60 грн. (1240,00 грн. за демонтаж, транспортування конструкцій та 1088, 00 грн. за зберігання демонтованих конструкцій станом на 01.11.2022 р.).

Лист-вимога позивача від 03.11.2022 р. за вих. № 2410-10-2276 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивачем нараховано вартість витрат, понесених Комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління станом на 03.11.2023 року за демонтаж двох конструкцій, що становить 1 240,00 грн. та за зберігання конструкцій на складі 12 410,00 грн. (з 01.10.2022 р. - 365 днів * 17 грн. * 2 конструкції = 12 410,00 грн.). Загальна вартість понесених позивачем витрат становить 13 650,00 грн, сума ПДВ 20 % - 2 730,00 грн., а відтак, загальна сума понесених позивачем витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих конструкцій становить 16 380,00 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не відшкодував позивачу зазначені вище понесені витрати, останній звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 16 380,00 грн. витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням двох демонтованих конструкцій, що належали відповідачу.

Висновки суду.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з приводу примусового демонтажу самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски).

Відносини, які виникають у зв`язку з встановленням малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, розміщення яких передбачено законодавством України, процедуру встановлення архітектурних форм (вивісок) та правові відносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами, які виникають у процесі розташування архітектурних форм (вивісок), врегульовано «Порядком розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові», затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016 (зі змінами та доповненнями), який також регламентує загальні вимоги до їх розміщення (надалі Порядок).

Вказаний Порядок розроблений відповідно до Законів України «Про рекламу», «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про адміністративні послуги», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, ухвали міської ради від 21.04.2011 № 376 «Про Правила благоустрою м. Львова».

Такий Порядок є обов`язковим для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та відомчої належності, а також фізичними особами-підприємцями, які встановлюють малі архітектурні форми (вивіски) у м. Львові (п.1.4 Порядку).

Відповідно до пункту 1.7 Порядку, розміщення малих архітектурних форм (вивісок), затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 11.11.2016 № 1025, паспорт малої архітектурної форми (вивіски) - проектна документація, яка є підставою, для встановлення малої архітектурної форми (вивіски). Паспорт малої архітектурної форми (вивіски) виготовляє власник (користувач) вивіски у разі відсутності на дану будівлю паспорта комплексного розміщення малих архітектурних форм. Узгоджений паспорт розміщення малих архітектурних форм (вивісок) підлягає внесенню у реєстр погоджених проектів малих архітектурних форм (вивісок), ведення якого забезпечує КП Адміністративно-технічне управління.

Лист про відповідність/невідповідність заключний документ уповноваженого органу, у якому зазначено відповідність або невідповідність малої архітектурної форми (вивіски) вимогам цього Порядку.

Лист про відповідність є підставою для внесення паспорта малої архітектурної форми (вивіски) у реєстр узгоджених паспортів вивісок, ведення якого забезпечує комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління.

Лист про невідповідність повинен містити посилання на пункти цього Порядку, яким не відповідає паспорт малої архітектурної форми (вивіски).

Водночас Порядком розміщення малих архітектурних форм (вивісок), затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 11.11.2016 № 1025 визначено, що підставою, для встановлення малої архітектурної форми (вивіски) є паспорт малої архітектурної форми (вивіски), виготовлений власником (користувачем) вивіски у разі відсутності на дану будівлю паспорта комплексного розміщення малих архітектурних форм.

Крім того, обов`язковим є наявність листа про відповідність, що є підставою для внесення паспорта малої архітектурної форми (вивіски) у реєстр узгоджених паспортів вивісок, ведення якого забезпечує Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління.

Пунктом 1.7. Порядку передбачено, що самовільно встановлена мала архітектурна форма (вивіска) - елемент декоративного оздоблення фасаду будинку, який розміщується з порушенням вимог діючого Порядку.

Згідно з п.п. 1.6, 5.1 Порядку, встановлення малих архітектурних форм (вивісок) з порушенням цього Порядку забороняється, а моніторинг їх розміщення у м. Львові здійснює Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління.

У п.6.2 Порядку визначено, що власникам самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок) скеровуються вимоги уповноваженого органу (департаменту містобудування) про усунення допущеного порушення.

У вимозі Департаменту містобудування Львівської міської ради від 27.07.2022 № 23/Р- 7-711, надісланій відповідачу, зазначено про встановлене порушення відповідачем вимог «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові» (рішення виконкому від 11.11.2016 №1025), а саме, що відповідачем самовільно встановлено малу архітектурну форму (вивіску) на зовнішній поверхні будинку за адресою: Квітки-Основ`яненка, 4 у м.Львові, у якої відсутній паспорт малої архітектурної форми (вивіски) та лист уповноваженого органу про відповідність.

Згідно частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частинами 1, 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту, є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем вимог вказаних актів органу місцевого самоврядування не виконано, внаслідок чого допущено відповідне порушення, встановлене позивачем.

Відповідно до п.5.3 Порядку, відповідальність за розміщення малої архітектурної форми (вивіски) (міцність, стійкість, безпеку, відповідність погодженому паспорту, цілісність фасаду будівлі після монтажу/демонтажу малої архітектурної форми (вивіски), несе власник або уповноважена власником особа.

Відповідно до пп.6.1.1, п.6.1 Порядку, самовільно встановлені малі архітектурні форми (вивіски) підлягають демонтажу.

У п.п. 6.3, 6.6 Порядку встановлено, що демонтаж таких малих архітектурних форм (вивісок) повинен провести власник (користувач) малої архітектурної форми (вивіски) самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі уповноваженого органу. Малі архітектурні форми (вивіски), власники яких не виконали у встановлений термін вимог уповноваженого органу про добровільний демонтаж (або отримання паспорта), вносяться до наказу на примусовий демонтаж. Примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) організовує комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління, за наказом уповноваженого виконавчого органу Львівської міської ради, проект якого готує орган, який здійснює нагляд за станом малої архітектурної форми (вивіски) (комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління).

Оскільки відповідачем у добровільному порядку самовільно встановлену малу архітектурну форму (вивіску) не демонтовано, Департаментом містобудування Львівської міської ради 11.08.2022 р. видано відповідний наказ № 94, за яким Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління повинно в строк до 12.02.2023 року демонтувати самовільно встановлену вивіску. Такий наказ відповідачем не оскаржено та в судовому порядку незаконним не визнавався.

Суд звертає увагу на те, що на Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління покладено функції з організації примусового демонтажу малих архітектурних форм (вивісок). Відтак, як вбачається з матеріалів справи, ним залучено до проведення відповідних робіт Фізичну особу-підприємця Кухарського Олександра Вікторовича.

Зазначеним вище Порядком встановлено, що під час проведення демонтажу можуть бути присутні власник або користувач малої архітектурної форми (вивіски), представники державних органів, міських служб та інших організацій (п.6.6). Примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) оформляється актом (2 примірники), який підписують власник (користувач) малої архітектурної форми (вивіски) (у разі його присутності при демонтажі), представник Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» та представник організації, яка здійснювала демонтаж. До акта додається в обов`язковому порядку фотофіксація місця розташування малої архітектурної форми (вивіски) до і після демонтажу (п.6.7). У разі відсутності власника малої архітектурної форми (вивіски) при демонтажі або його відмови від підписання акта демонтажу (про що робиться відповідна відмітка на акті), другий примірник акта Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» у п`ятиденний термін надсилає поштою за місцем реєстрації власника рекомендованим листом (якщо встановлено його місцезнаходження) (п.6.8).

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що демонтаж самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски) проведено у відповідності до встановлених вимог, акт проведення демонтажу зазначеної спеціальної конструкції № 12 від 30.09.2022 р. складено належним чином та направлено на адресу відповідача у встановленому порядку, зважаючи на його відсутність при демонтажі.

У відповідності до п.п. 6.9, 6.10 Порядку, після проведення демонтажу складається акт демонтажу малої архітектурної форми (вивіски) з зазначенням характеру робіт та їх вартості, який підписує комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» (замовник) та організація або особа (виконавець), які надали послуги з демонтажу. Демонтовані малі архітектурні форми (вивіски) зберігаються на складі комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління».

До матеріалів справи позивачем долучено належні та допустимі докази на підтвердження того, що вартість послуг демонтажу самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски), належної Товариству з обмеженою відповідальністю інформаційне науково-виробниче підприємство "Електрон", наданих Фізичною особою-підприємцем Кухарським Олександром Вікторовичем на підставі укладеного з Комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління договору №11/01/2022 про надання послуг від 11.01.2022 р. (з додатком) становить 1 240,00 грн.

Відповідно до п.13.4.2 «Правил благоустрою м. Львова», затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011, витрати за зберігання конструкції зовнішньої реклами відшкодовують її власники у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання.

Відтак, за зберігання демонтованої вивіски відповідача за період з 01.10.2022 р. по 30.09.2023 р. позивачем нараховано 12 410,00 грн.

Щодо застосування ПДВ при визначенні розміру понесених витрат, то у листі ДФС України від 28.10.2016 року № 23363/6/99-99-15-03-02-15 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ, є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання, виходячи з вартості таких товарів/послуг.

Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок суми позову, відповідно до якого вартість витрат, понесених Комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління станом на 03.11.2023 року за демонтаж двох конструкцій становить 1 240,00 грн. та за зберігання конструкцій на складі 12 410,00 грн. (з 01.10.2022 р. - 365 днів * 17 грн. * 2 конструкції = 12 410,00 грн.). Загальна вартість понесених позивачем витрат складає 13 650,00 грн. та сума ПДВ 20 % - 2 730,00 грн. Відтак, загальна сума понесених позивачем витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих конструкцій становить 16 380,00 грн.

З огляду на вищенаведене, загальна вартість понесених Комунальним підприємством Адміністративно-технічне управління витрат, пов`язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням самовільно встановлених малих форм (двох вивісок), належних Товариству з обмеженою відповідальністю інформаційне науково-виробниче підприємство "Електрон" складає 16 380,00 грн., у тому числі 2 730,00 грн. ПДВ.

У відповідності до п.6.11 Порядку, компенсація витрат комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, пов`язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски), покладається на власника (користувача) демонтованої малої архітектурної форми (вивіски).

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 4 статті 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачу у добровільному порядку 16 380,00 грн. витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих конструкцій.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 16 380,00 грн. витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих вивісок, є обгрунтованими і підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача.

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1049 від 30.11.2023 р.

Так як спір виник з вини відповідача, то відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн. необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, п. 1 ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційне науково-виробниче підприємство "Електрон" (79033, м. Львів, вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 4; код ЄДРПОУ № 13831197) на користь позивача - Комунального підприємства Адміністративно-технічне управління (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7; код ЄДРПОУ № 13804591) 16 380,00 грн. витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованої вивіски та 2 684,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 20.02.2024 р. у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Долінської О.З. з 09.02.2024 р. по 19.02.2024 р. включно.

Суддя Долінська О.З.