Ухвала
від 14.02.2024 по справі 916/5792/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"14" лютого 2024 р. Справа № 916/5792/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

при розгляді справи за позовом: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, Одеська область, м. Одеса, вул. Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської Дороги, буд. 22)

до відповідача: Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства" (68500, Одеська обл., Болградський р-н, смт Тарутине, вул.Квіткова, буд. 60)

про стягнення 185 717,81 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

29.12.2023 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства", в якій просить суд стягнути з відповідача суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна, у розмірі 185 717,84 грн, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2 785 грн.

Ухвалою суду від 03.01.2024 позовну заяву Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за № 6380/23 від 29.12.2023 залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору у сумі 0.77 грн; читаємих копій звітів про використання води.

Ухвала суду від 03.01.2024 була направлена позивачу до електронного кабінету та доставлена 04.01.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

12.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою суду від 17.01.2024 відкрито провадження у справі № 916/5792/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "14" лютого 2024 р. о 11:30.

Ухвала суду від 17.01.2024 була направлена позивачу до електронного кабінету та доставлена 19.01.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

Вказана ухвала також направлена на юридичну адресу відповідача та отримана останнім 31.01.2024, про що свідчить відповідне поштове повідомлення.

В судове засідання 14.04.2024 позивач та відповідач не з`явилися, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічну підставу залишення позову без розгляду містить п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Наведені положення статей 202, 226 ГПК України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами виключно в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2-4 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Як вже було зазначено судом, позивач в судове засідання 14.02.2024 не з`явився.

Позивач про дату та час розгляду справи №916/5792/23 був повідомлений ухвалою суду від 17.01.2024 шляхом доставки електронного листа до електронного кабінету Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 19.01.2024, наявною у матеріалах справи.

Відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ГПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21) та від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22).

Таким чином, суд зазначає, що повідомлення Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про час та місце розгляду справи шляхом доставки ухвал суду на електронну адресу, зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, є належним.

Втім, не з`явившись у судове засідання 14.02.2024, позивач про поважність причини неявки у судове засідання суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача також не надав.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Приймаючи до уваги наведене, оскільки позивач, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 14.02.2024 не з`явився, не повідомивши при цьому про причини відсутності та не надавши клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку, що позовна заява Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) підлягає залишенню без розгляду.

Суд зауважує, що оцінка правомірності дій суду щодо залишення позовної заяви без розгляду у разі нез`явлення позивача до суду, без повідомлення про причини неявки та ненадання клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, зокрема, була предметом розгляду Верховним Судом у справах №916/81/17, №916/2982/16.

Вказана позиція цілком підтримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №9901/278/21 (провадження № 11-126заі22).

При цьому, висновки Верховного Суду в силу положень ст. 236 ГПК України є обов`язковими для суду першої інстанцій при застосуванні норм права.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) у справі №916/5792/23 залишити без розгляду.

Ухвала набирає чинності 19.02.2024 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 19.02.2024р.

Суддя Ю.М. Щавинська

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення14.02.2024
Оприлюднено22.02.2024
Номер документу117105165
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —916/5792/23

Ухвала від 14.02.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Щавинська Ю.М.

Ухвала від 17.01.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Щавинська Ю.М.

Ухвала від 03.01.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Щавинська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні