Рішення

від 20.02.2024 по справі 916/5463/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5463/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/5463/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Адама Україна (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, офіс №4А/41; код ЄДРПОУ 36138418)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Зерноком Агроюг (74330, Херсонська обл., Бериславський район, село Тягинка, Степова, буд. 10-Г; код ЄДРПОУ 37464596)

Про стягнення 194301,16 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Адама Україна звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Зерноком Агроюг про грошових коштів у розмірі 194301,16 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2023р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Адама Україна до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5463/23. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду.

Однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштової організації, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження №14-507цс18.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Позивачем було зазначено суду, що між сторонами було укладено Договір поставки ADVCPP_12/01/2022 від 12.01.2022 року, за умовами якого позивач зобов`язувався поставити відповідачу товари, визначені в додатках до Договору (надалі Товар), а відповідач прийняти та оплатити отриманий Товар.

У відповідності до п. 2.1. Договору, товар постачається окремими партіями згідно Специфікацій, які оформлюються на підставі замовлень відповідача.

Згідно з п. 4.3. Договору, оплата товару здійснюється у порядку, визначеному Договором, якщо інші умови оплати не передбачені в Додатках (Специфікаціях) до Договору.

За поясненнями позивача, на виконання умов Договору, у відповідності до замовлень відповідача, сторонами було складено та підписано, зокрема, наступні Специфікації: - Специфікацію до договору (рахунок 34) від 13.01.2022 року; - Специфікацію до договору (рахунок 47) від 14.01.2022 року.

За умовами Специфікації до договору (рахунок 34) позивач зобов`язується здійснити поставку товару на загальну вартість 2043189,76 грн в термін до 31.03.2022 року. Відповідач зобов`язується здійснити оплату вартості Товару в наступному порядку: - 100% від вартості Товару відповідач оплачує Позивачу до 20.10.2022 року (включно).

На виконання умов вищезазначеної специфікації, позивач поставив відповідачу товар на загальну вартість 1266186,11 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною 12 від 14.01.2022 року , підписаною керівником відповідача.

За поясненнями позивача, відповідач не здійснив оплати поставленого Товару. Натомість Відповідач здійснив часткове повернення товару за вказаною специфікацією на загальну суму 1563 355,34 грн, що підтверджується зворотною накладною від покупця 253 від 12.04.2022 року.

Позивач звертав увагу суду, що оригінал вказаної зворотної накладної відсутній у позивача з огляду на не передання такого документу відповідачем; в розпорядженні позивача наявна лише сканкопія документу, підписана керівником відповідача, скріплена печаткою відповідача, яка направлена з адреси електронної пошти, визначеної відповідачем як такої, що застосовується для листування (п. 9.7. Договору).

Станом на дату позовної заяви відповідач не здійснив оплату вартості поставленого Товару за вищевказаною специфікацією в розмірі 109830,77 грн., чим порушив умови Договору.

Специфікація до договору (рахунок 47) від 14.01.2022 року визначає, що позивач зобов`язується здійснити поставку Товару на загальну вартість 772305,79 грн з ПДВ в термін до 31.03.2022 року. Відповідач зобов`язується здійснити оплату вартості Товару в наступному порядку: - 100% від вартості Товару Відповідач оплачує Позивачу до 20.10.2022 року (включно).

На виконання умов вищезазначеної специфікації, Позивач частково поставив Відповідачу Товар на загальну вартість 772305,79 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною 14 від 14.01.2022 року, підписаною керівником відповідача.

За поясненнями позивача, відповідач не здійснив оплати поставленого товару. Натомість Відповідач здійснив повне повернення Товару за вказаною специфікацією на загальну суму 772305,79 (сімсот сімдесят дві тисячі триста п`ять) грн 79 коп. з ПДВ., що підтверджується зворотною накладною від покупця 252 від 12.04.2022 року.

Позивач звертав увагу суду, що оригінал вказаної зворотної накладної відсутній у Позивача з огляду на не передання такого документу Відповідачем; в розпорядженні Позивача наявна лише сканкопія документу, підписана керівником Відповідача, скріплена печаткою Відповідача, яка направлена з адреси електронної пошти, визначеної Відповідачем як такої, що застосовується для листування (п. 9.7. Договору).

Позивачем було зазначено суду, що відповідач не має заборгованості зі сплати вартості поставленого Товару за вказаною специфікацію.

Відповідно до п. 2.9 Договору, право власності на Товар та ризик випадкового знищення або пошкодження Товару переходить до Відповідача в момент передачі Товару представнику Відповідача, що підтверджується його підписом на видатковій накладній.

Згідно з п. 5.3 Договору, Товар вважається прийнятим за якістю (видимі дефекти) та кількістю на підставі та з дати, вказаної у відповідній видатковій накладній.

Так, позивач здійснив поставку товару відповідно до замовлень відповідача в строки, визначені сторонами. Відповідач прийняв Товари на загальну вартість 2038491,90 грн, що підтверджується підписами керівника Відповідача на видаткових накладних.

За період дії Договору, Відповідач здійснив часткове повернення Товарів на загальну вартість 1928661,13 грн. Станом на дату подання позовної заяви відповідач не здійснив оплату вартості поставленого товару на загальну суму 109830,77 грн.

Згідно п. 6.5 Договору, сплата будь-якої неустойки (штрафу, пені), процентів, передбачених цим Договором, не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за цим Договором і не позбавляє постачальника права на інші засоби захисту своїх інтересів відповідно до чинного законодавства.

Таким чином Відповідач, в порушення положень Договору та вимог законодавства України, не виконав добровільно своїх зобов`язань, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів шляхом стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Згідно з п. 7.2 Договору, Сторони домовились, що до усіх без виключення зобов`язань сторін, які можуть виникнути з цього Договору, застосовується строк позовної давності у 3 роки.

Відповідно до п. 6.9. Договору, Сторони погодили, що позовна давність щодо стягнення неустойки, штрафу, пені становить 3 роки.

Розрахунки штрафних санкцій за Договором здійснено станом на 04.12.2023 року.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у випадку прострочення оплати Товару більш ніж на 10 календарних днів, Покупець зобов`язаний, в такому випадку, сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми коштів, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, протягом всього періоду прострочення і до дня оплати простроченого платежу.

Відповідно до умов специфікацій до Договору, кінцевим терміном оплати поставленого Товару є - 20.10.2022 року. Таким чином, з урахуванням положень ч. 5. ст. 254 Цивільного кодексу України, 21.10.2022 року є першим днем прострочення зобов`язання Відповідача з оплати поставленого Товару.

Загальний розмір пені, можливої до стягнення за порушення умов Договору становить 57424,94 грн. Однак Позивач, користуючись наданими йому правами, зокрема, щодо формування розміру позовних вимог, заявляє про стягнення пені за Договором в сумі 54114,97 грн., яка нараховані за період з 12.11.2022 року по 04.12.2023 року. Період нарахування пені починається з дати деокупації території, на якій знаходиться місцезнаходження Відповідача.

Згідно з п. 6.4 Договору, якщо покупець прострочить оплату товару, то на прострочену суму постачальник може нарахувати, а покупець на вимогу постачальника повинен сплатити 26 процентів річних від простроченої суми коштів.

Загальний розмір можливих до стягнення процентів за Договором - 32076,60 грн. Однак позивач, користуючись наданими йому правами, зокрема, щодо формування розміру позовних вимог, заявляє про стягнення процентів за Договором в сумі 30355,42 грн., які нараховані за період з 12.11.2022 року по 04.12.2023 року. Період нарахування пені починається з дати деокупації території, на якій знаходиться місцезнаходження Відповідача. Загальний розмір процентів (26% річних) за прострочення сплати вартості поставленого Товару становить 30355,42 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як з`ясовано судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними 12.01.2022р. Договору поставки ADVCPP_12/01/2022 від 12.01.2022 року.

Судом з`ясовано, що на виконання умов специфікації до договору від 13.01.2022р. (рахунок №34), позивач поставив відповідачу товар на загальну вартість 1266186,11 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною 12 від 14.01.2022 року , підписаною керівником відповідача. (а.с. 38, т.1).

Судом з`ясовано, що відповідач здійснив часткове повернення товару за вказаною специфікацією на загальну суму 1563355,34 грн, що підтверджується зворотною накладною від покупця 253 від 12.04.2022 року.(а.с. 24, т.1).

Станом на дату позовної заяви, відповідач не здійснив оплату вартості поставленого Товару за специфікацією до договору від 13.01.2022р. (рахунок №34) в розмірі 109830,77грн., чим порушив умови Договору.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати вартості отриманого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 109830,77 грн. є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.3 Договору у випадку прострочення оплати Товару більш ніж на 10 календарних днів, Покупець зобов`язаний, в такому випадку, сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми коштів, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, протягом всього періоду прострочення і до дня оплати простроченого платежу.

Позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 54114,97 грн.

Суд, переривши розрахунок пені, вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення пені правомірними.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.4 Договору, якщо покупець прострочить оплату товару, то на прострочену суму постачальник може нарахувати, а покупець на вимогу постачальника повинен сплатити 26 процентів річних від простроченої суми коштів.

Позивачем було здійснено нарахування відсотків у розмірі 30355,42 грн. Суд, переривши розрахунок нарахованих відсотків, вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення зазначеної суми правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2331,62 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Адама Україна задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зерноком Агроюг (74330, Херсонська обл., Бериславський район, село Тягинка, Степова, буд. 10-Г; код ЄДРПОУ 37464596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Адама Україна (04050, м.Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, офіс №4А/41; код ЄДРПОУ 36138418) заборгованість за поставлений товар у розмірі 109830 (сто дев`ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 77 коп., пеню у розмірі 54114 (п`ятдесят чотири тисячі сто чотирнадцять) грн. 97 коп., проценти у розмірі 30355 (тридцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. 43 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2331 (дві тисячі триста тридцять одну) грн. 62 коп.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко