Рішення

від 12.02.2024 по справі 916/5231/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5231/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників:

від позивача: Сніцаренко А.А.;

від відповідача: Фаюк О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" (21010, Вінницька обл., місто Вінниця, вул.Богуна І., будинок 2, офіс 303; код ЄДРПОУ 39286927);

до відповідача: Фермерського господарства "СОФІЇВКА А.Ф." (67791, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, село Софіївка, вул. 28 Червня, буд. 59; код ЄДРПОУ 33928658);

про стягнення 79 225,00 грн.

1. Суть спору.

11.12.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. № 5814/23) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" до Фермерського господарства "СОФІЇВКА А.Ф." про стягнення заборгованості за Договором поставки № 21/02 від 21 лютого 2022 року в сумі 117 225,08 грн, з яких: 56 365,48 грн основного боргу з урахуванням індексації на курсову різницю, 26 940,97 грн пені, 16 440,17 грн штрафу, а також 30% річних у розмірі 17 478,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтованіневиконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 21/02 від 21 лютого 2022 року в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.12.2023 було відкрито провадження у справі №916/5231/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.01.2024.

12.01.2024 до суду від ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 1398/24).

22.01.2024 від ФГ "СОФІЇВКА А.Ф." до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (вх. 2663/24), а саме долучення платіжної інструкції №210 від 27.12.2023 про оплату відповідачем рахунку №118 від 21.02.2022 на загальну суму 38000,08 грн.

У судовому засіданні 22.01.2024 судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про перерву у розгляді справи до 12.02.2024.

09.02.2024 від ФГ "СОФІЇВКА А.Ф." до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. 5346/24).

У судовому засіданні 12.02.2024, за участю представників сторін, судом було проголошено вступну і резолютивну частини ухвали про закриття провадження в частині стягнення з Фермерського господарства "СОФІЇВКА А.Ф." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" 38 000,08 грн, а також проголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного тексту ухвали та повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 ГПК України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи ТОВ "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС".

Як зазначає позивач, 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" та Фермерським господарством "СОФІЇВКА А.Ф." було укладено Договір поставки №21/02, за яким ТОВ «ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС» взяло на себе зобов`язання передати ФГ «СОФІЇВКА А Ф.» товар, погоджений сторонами у:

- Специфікації № 1 до Договору, а саме: Фульвогумін у кількості 60 л загальною вартістю з ПДВ 16 800,48 грн., що станом на момент укладання Договору становило еквівалент 585,38 доларів США;

- Специфікації № 2 до Договору, а саме: насіння соняшника Мас 85.SU у кількості 10 міш. загальною вартістю з ПДВ 38 000,08 грн., що станом на момент укладання Договору становило еквівалент 1 324,04 доларів США.

Позивач стверджує, що ТОВ «ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС» свої зобов`язання за Специфікацією № 1 до Договору виконало належним чином, зокрема поставило обумовлений сторонами товар, про що була оформлена відповідна видаткова накладна № 226 від 01 березня 2022 року.

Водночас позивач звертає увагу, що відповідно до п. 2 Специфікації № 1 до Договору, сторони визначили та погодили наступні порядок та строк оплати товару:

- ??5 480,06 грн оплачується покупцем в строк до 28 лютого 2022 року;

- 11 320,42 грн оплачується покупцем в строк до 29 липня 2022 року.

Також позивач зазначає, що ТОВ «ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС» також виконало свої зобов`язання за Специфікацією № 2 до Договору, а саме поставило обумовлений сторонами товар, про що була оформлена відповідна видаткова накладна №227 від 01 березня 2022 року.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 2 до Договору, сторони визначили та погодили наступні порядок та строк оплати товару:

- 5 480,06 грн оплачується покупцем в строк до 28 лютого 2022 року;

- ??32 520,02 грн оплачується покупцем в строк до 29 липня 2022 року.

Водночас позивач звертає увагу на п. 5.6. Договору, у якому сторони погодили, що у зв`язку із тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в момент укладення Договору та підписання специфікації, то всі платежі, що передбачені Договором, підлягають індексації, а покупець зобов`язується сплатити постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки встановлені договором.

У п. 5.8. Договору сторони погодили формулу для визначення належної до сплати суми вартості товару.

Між тим, згідно тверджень позивача, відповідач за специфікацією № 1 оплатив лише 16 800,48 грн, без урахування індексації на курсову різницю, згідно розділу 5 Договору.

З огляду на порушення відповідачем строків та порядку проведення розрахунків за отриманий товар, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "СОФІЇВКА А.Ф." основного боргу з урахуванням індексації на курсову різницю, пені, штрафу, та 30% річних.

3.2. Доводи Фермерського господарства "СОФІЇВКА А.Ф.".

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст.165 ГПК України, на подання відзиву не скористався, однак висловив свою позицію у додаткових поясненнях у справі.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що зі сторони ТОВ «ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС» до ФГ «СОФІЇВКА А.Ф.» за весь час співпраці претензій не надходило.

Відповідач зазначає, що розрахунок за поставлений товар був проведений остаточно 27 грудня 2023 року згідно рахунку, на суму 38000,08 гривень.

Також відповідач додає, що зі сторони ФГ «СОФІЇВКА А.Ф.» було надіслано листа до ТОВ «ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС» зі зверненням на перегляд умов договору та ненарахування пені, штрафних санкцій та 30% річних на суму заборгованості, та з проханням на розуміння ситуації, яка склалась в аграрному секторі через військову агресію Російської Федерації проти України.

Водночас відповідач, у зв`язку з обставинами, які склались внаслідок критичної ситуації в аграрному секторі через військову агресію Російської Федерації проти України, а саме: нестабільна ситуація в економіці, реалізація сільськогосподарської продукції, яка проходить в дуже важких умовах, порушена логістика між виробником та покупцем, ціна, яка склалася на ринку не відповідає тим витратам, які несе господарство для вирощування цієї продукції, зокрема реалізовуючи продукцію за заниженими цінами, просить суд, керуючись на ст.617 ЦК України, скасувати суму нарахувань до суми основного боргу.

4. Обставини справи, встановлені судом:

21.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" (постачальник) та Фермерським господарством "СОФІЇВКА А.Ф." (покупець) було укладено Договір поставки №21/02 (Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого у строки, передбачені цим Договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар (насіння сільськогосподарських культур, та/або засоби захисту рослин, та/або мінеральні добрива та/або інший товар, погоджений сторонами у специфікаціях до даного Договору), визначений Сторонами у специфікаціях до даного Договору (Товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором (Специфікаціями до нього).

Згідно п. 1.2. Договору, предметом поставки є визначений товар з найменуванням, у кількості та за ціною, зазначеними у специфікаціях, підписаних постачальником та покупцем, які є невід`ємними частинами цього Договору. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату їх складання.

За умовами п. 2.1. Договору, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається загальною кількістю товару, зазначеною у всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього Договору.

Товар поставляється партіями, відповідно до замовлень Покупця та/або Специфікацій (п. 2.2. Договору).

У п. 3.1. Договору сторони погодили, що ціна товару, що є предметом даного Договору, вказується у специфікаціях до даного Договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають еквівалент у іноземній валюті (доларах США та ЄВРО).

Відповідно до п. 3.2. Договору, загальна сума Договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього Договору.

Згідно п. 4.1. Договору, поставка товару покупцю здійснюється постачальником на умовах EXW у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), якщо інше не передбачено у специфікації.

Положеннями п. 5.1. Договору передбачено, що ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні, з визначенням її еквіваленту у доларах США та ЄВРО за курсом, що встановлений АТ "УКРСИББАНК » для операцій з продажу долара США.

У п. 5.2. Договору сторони погодили, що розрахунки за Товар за цим Договором здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому Договорі. Відсутність виписаного постачальником рахунку-фактури не звільняє покупця від оплати за товар та не являється простроченням кредитора. У такому випадку покупець зобов`язується здійснити оплату на підставі даного Договору.

У платіжному дорученні на перерахування грошових коштів покупець зобов`язаний зазначати дату і номер Договору, дату і номер письмової заявки та/або специфікації (за наявності), кількість та вартість партії товару, за яку здійснюється оплата. Якщо покупець цього не дотримується, то постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого Договору (специфікації) зарахувати платіж покупця. У випадку зазначення в призначенні платежу номеру і дати рахунку, оплата зараховується постачальником в рахунок виконання зобов`язань за Договором (специфікацією), на підставі якого такий рахунок було виписано. У випадку допущення покупцем в призначенні платежу неузгодженостей щодо обсягу та/або зобов`язання, в рахунок якого здійснюється оплата, постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого Договору (специфікації) зарахувати платіж покупця, про що письмово повідомляє останнього (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 5.4. Договору, товар вважається оплаченим у момент надходження грошових коштів на рахунок Постачальника. Всі витрати по перерахуванню грошових коштів несе покупець.

Згідно п. 5.5. Договору, порядок та строки оплати товару визначаються у відповідних специфікаціях щодо умов поставки такого товару.

У п. 5.6. Договору сторони погодили, що у зв`язку із тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в момент укладення Договору та підписання специфікації, то всі платежі, що передбачені Договором, підлягають індексації, а покупець зобов`язується сплатити Постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені Договором.

За умовами п. 5.7. Договору, у випадку, коли курс долара США до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК" для операцій з продажу долара США, на день проведення розрахунків є нижчим до курсу долара США до гривні, що встановлений АТ «УКРСИББАНК» для операцій з продажу долара США на дату підписання Договору, специфікації та/або відвантаження товару, покупець для оплати зобов`язується використовувати курс долара США до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК" для операцій з продажу долара США на дату підписання даного Договору та специфікації.

Положеннями п. 5.8. Договору передбачено, що у тому випадку, коли курс іноземної валюти (долара США) до гривні, що встановлений АТ «УКРСИББАНК» для операцій з продажу даної іноземної валюти, на день проведення розрахунків є вищим за такий курс на день укладення Договору, сторони для визначення належної до сплати суми вартості Товару використовують наступну

формулу:

S=(A2/A1) * В, де:

S - Ціна на момент оплати;

В - Ціна на момент підписання;

А1 - курс долара США до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК" для операцій з продажу долара США на

день підписання Договору/Специфікації;

А2 - курс долара США до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК » для операцій з продажу долара США на день перерахування грошових коштів згідно вказаних валютних змін.

У випадку прострочення Покупцем сплати платежу за Договором, то сума такого платежу визначається у вказаному вище порядку, але показник А2 береться на дату повної сплати цього платежу. Проіндексована сума платежу у цьому випадку не може бути меншою від проіндексованої суми платежу на дату здійснення цього платежу за Договором.

Якщо на якусь дату АТ "УКРСИББАНК » курс долара США до гривні для операцій з продажу долара США не встановлений, то Сторони беруть курс долара США до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК » для операцій з продажу долара США в найближчий до такої дати попередній банківський день.

Якщо показники А1 та/або А2 неможливо визначити по причині не встановлення АТ "УКРСИББАНК" курсу долара США до гривні для операцій з продажу долара США на відповідну дату або найближчий до такої дати попередній банківський день, Сторони для визначення показників А 1 та/ або А2 використовують офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на відповідну дату.

У п. 5.9. Договору передбачено, що проіндексовані суми платежів є грошовим зобов`язанням покупця перед постачальником з оплати товару, які покупець повинен виконати. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв`язку з виконанням цього пункту, що перевищують вартість Договору, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару. Сума індексації ціни товару (різниця між сумою проіндексованих платежів і сумою платежів) є доплатою частиною ціни товару, що разом із цінами за специфікацією становлять повну ціну товару. При цьому, сторони погодили, що така зміна ціни товару не є зміною ціни товару в односторонньому порядку з ініціативи постачальника, а також не потребує внесення змін до цього Договору, додатків та специфікацій до нього. Порядок індексації платежів за Товар не є відповідальністю Покупця або іншим правовим наслідком порушення ним свого зобов`язання.

Відповідно до п. 5.10. Договору, на дату здійснення платежу за Договором покупець самостійно, без пред`явлення йому рахунку із збоку постачальника, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо до дати здійснення платежу за Договором покупець перераховував постачальнику гроші в оплату товару, то на дату здійснення платежу за Договором покупець зобов`язується сплатити постачальнику різницю між вже перерахованими сумами та проіндексованою сумою платежу.

Згідно п. 5.11. Договору, при зверненні постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим Договором, суми прострочених і несплачених покупцем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник А2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви постачальником про стягнення із покупця заборгованості за цим Договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених покупцем платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за Договором. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно із таким показником на дату складання позовної заяви, то постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни Товару на день подання заяви про збільшення позовних вимог.

У випадку, якщо на момент складання претензії або позовної заяви до суду покупцем було здійснено часткову оплату за товар, залишок основного боргу в еквіваленті доларів США визначається як різниця між загальною ціною товару у доларах США, вказаною у відповідній специфікації, та еквівалентом у доларах США фактично здійснених то покупцем оплат з урахуванням положень про індексацію та курсу долара США на момент здійснення таких оплат (п. 5.12. Договору).

Положеннями п. 5.13. Договору передбачено, що якщо в специфікації замість курсу гривні до долару США буде вказаний курс гривні до євро, то сторони У всіх умовах Договору для цієї специфікації замість доларів США застосовують євро на тих самих умовах, що вказані в Договорі.

У п. 5.14. Договору, сторони дійшли взаємної згоди про те, що постачальник має право на відображення ціни Товару (обсягу господарської операції) з урахуванням вищенаведених положень щодо її індексації у документах бухгалтерської та фінансової звітності (у тому числі шляхом відповідних коригувань та/ або уточнень) після належного виконання покупцем відповідних зобов`язань у повному обсязі.

За умовами п. 6.8. Договору, підписанням видаткової накладної покупець засвідчує факт передачі йому постачальником товару, вказаного у відповідній видатковій накладній, а також разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікатів якості (відповідності), інструкції щодо використання та застосування даного товару. Датою фактичної передачі товару покупцю є дата, зазначена у видатковій накладній.

У п. 7.1. Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами умов цього Договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Відповідно до п. 7.3. Договору, у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, покупець на першу письмову вимогу постачальника сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми Договору, визначеної в порядку п. 3.2. Договору.

Згідно п.7.5. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем обов`язків щодо оплати товару (зокрема, але не виключно: порушення строків оплати, проведення оплати не у повному обсязі, проведення оплати без урахування положень розділу 5 Договору щодо індексації ціни Товару та ін. тощо), постачальник має право без настання будь-яких негативних наслідків для себе призупинити або повністю припинити подальше відвантаження (поставку) товару покупцю та/ або розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом надіслання покупцю відмови від Договору у письмовій формі. У такому випадку Договір буде вважатися розірваним з дати, вказаної Постачальником у письмовій відмові від Договору.

У п.7.8. Договору сторонами погоджено, що у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості товару, покупець, відповідно до п. 2 ст. б25 ЦК України, сплачує на користь постачальника тридцять процентів річних, нарахованих на суму заборгованості.

Відповідно до ст. 259 ЦК України, сторони домовились про те, що стосовно вимог по оплаті вартості товару, а також вимог, пов`язаних з несвоєчасною оплатою товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п`ять років. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України (п. 7.9. Договору).

За умовами п. 9.1. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2022 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання за ним, які виникли під час його дії.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС» свої зобов`язання за Специфікацією № 1 до Договору виконало належним чином, зокрема поставило обумовлений сторонами товар, а саме: фульвогумін, у кількості 60 л., за ціною 233,34 грн (8,13 доларів/л.), загальною вартістю 16 800,48 грн (585,38 доларів), про що була оформлена відповідна видаткова накладна № 226 від 01 березня 2022 року, виставлений рахунок на оплату №117 від 21.02.2022 та зареєстрована податкова накладна №12/1.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 1 до Договору, сторони визначили та погодили наступні порядок та строк оплати Товару:

5 480,06 грн оплачується Покупцем в строк до 28 лютого 2022 року;

11 320,42 грн оплачується Покупцем в строк до 29 липня 2022 року.

Крім того ТОВ «ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС» виконало взяті на себе зобов`язання передати ФГ «СОФІЇВКА А.Ф.» зокрема товар, погоджений сторонами у Специфікації № 2 до Договору, а саме: насіння соняшника Мас 85.SU у кількості 10 міш. загальною вартістю з ПДВ 38 000,08 грн., що станом на момент укладання Договору становило еквівалент 1 324,04 Доларів США, про що була оформлена відповідна видаткова накладна № 227 від 01 березня 2022 року, виставлений рахунок на оплату №118 від 21.02.2022 та зареєстрована податкова накладна №11/1.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 2 до Договору, сторони визначили та погодили наступні порядок та строк оплати товару:

5 480,06 грн оплачується Покупцем в строк до 28 лютого 2022 року;

32 520,02 грн оплачується Покупцем в строк до 29 липня 2022 року.

Між тим, згідно матеріалів справи, Фермерським господарством "СОФІЇВКА А.Ф." було оплачено 06.10.2022 рахунок №117 на суму 16 800,08 грн, а також 27.12.2023 оплачено рахунок №118 на суму 38 000,08 грн.

5. Позиція суду.

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки №21/02 від 21.02.2022.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар:

- Згідно Специфікації № 1 та видаткової накладної № 226 загальною вартістю 16 800,48 грн (585,38 доларів);

- Згідно Специфікації № 2 та видаткової накладної № 227 загальною вартістю з ПДВ 38 000,08 грн (1 324,04 Доларів США).

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок та строки оплати Товару визначаються у відповідних Специфікаціях щодо умов поставки такого товару (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 2 Специфікації № 1 до Договору, сторони визначили та погодили наступні порядок та строк оплати Товару:

- 5 480,06 грн оплачується Покупцем в строк до 28 лютого 2022 року;

- 11 320,42 грн оплачується Покупцем в строк до 29 липня 2022 року.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 2 до Договору, сторони визначили, що:

- 5 480,06 грн оплачується Покупцем в строк до 28 лютого 2022 року;

- 32 520,02 грн оплачується Покупцем в строк до 29 липня 2022 року.

Господарський суд враховує положення п. 5.6. Договору про те, що у зв`язку із тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в момент укладення Договору та підписання специфікації, то всі платежі, що передбачені Договором, підлягають індексації, а покупець зобов`язується сплатити постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені Договором.

За п. 5.7. Договору, у випадку, коли курс долара США до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК" для операцій з продажу долара США, на день проведення розрахунків є нижчим до курсу долара США до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК" для операцій з продажу долара США на дату підписання Договору, Специфікації та/або відвантаження Товару, Покупець для оплати зобов`язується використовувати курс долара США до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК" для операцій з продажу долара США на дату підписання даного Договору та Специфікації.

Згідно з п. 5.8. Договору, у тому випадку, коли курс іноземної валюти (долара США) до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК" для операцій з продажу даної іноземної валюти, на день проведення розрахунків є вищим за такий курс на день укладення Договору, Сторони для визначення належної до сплати суми вартості Товару використовують наступну формулу:

S=(A2/A1)*B, де:

S - Ціна на момент оплати;

В - Ціна на момент підписання;

А1 - курс долара США до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК" для операцій з продажу долара США на день підписання Договору/Специфікації;

А2 - курс долара США до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК" для операцій з продажу долара США на день перерахування грошових коштів згідно вказаних валютних змін.

У випадку прострочення Покупцем сплати платежу за Договором, то сума такого платежу визначається у вказаному вище порядку, але показник А2 береться на дату повної сплати цього платежу. Проіндексована сума платежу у цьому випадку не може бути меншою від проіндексованої суми платежу на дату здійснення цього платежу за Договором.

Якщо на якусь дату АТ "УКРСИББАНК" курс долара США до гривні для операцій з продажу долара США не встановлений, то сторони беруть курс долара США до гривні, що встановлений АТ "УКРСИББАНК" для операцій з продажу долара США в найближчий до такої дати попередній банківський день.

Якщо показники А1 та/або А2 неможливо визначити по причині не встановлення АТ "УКРСИББАНК" курсу долара США до гривні для операцій з продажу долара США на відповідну дату або найближчий до такої дати попередній банківський день, сторони для визначення показників А1 та/або А2 використовують офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на відповідну дату.

Проіндексовані суми платежів є грошовим зобов`язанням покупця перед постачальником з оплати Товару, які покупець повинен виконати. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв`язку з виконанням цього пункту, що перевищують вартість Договору, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару. Сума індексації ціни товару (різниця між сумою проіндексованих платежів і сумою платежів) є доплатою частиною ціни товару, що разом із цінами за специфікацією становлять повну ціну товару. При цьому, сторони погодили, що така зміна ціни товару не є зміною ціни товару в односторонньому порядку з ініціативи постачальника, а також не потребує внесення змін до цього Договору, додатків та специфікацій до нього. Порядок індексації платежів за товар не є відповідальністю покупця або іншим правовим наслідком порушення ним свого зобов`язання. (п. 5.9. Договору)

На дату здійснення платежу за Договором покупець самостійно, без пред`явлення йому рахунку із збоку постачальника, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо до дати здійснення платежу за Договором покупець перераховував постачальнику гроші в оплату товару, то на дату здійснення платежу за Договором Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику різницю між вже перерахованими сумами і проіндексованою сумою платежу. (п. 5.10. Договору).

При зверненні Постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з Покупця заборгованості за цим Договором, суми прострочених і несплачених Покупцем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник А2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви Постачальником про стягнення із Покупця заборгованості за цим Договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених Покупцем платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за Договором. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни Товару не проводиться. Якщо показник А2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно із таким показником на дату складання позовної заяви, то Постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни Товару на день подання заяви про збільшення позовних вимог. (п. 5.11. Договору).

У випадку, якщо на момент складання претензії або позовної заяви до суду Покупцем було здійснено часткову оплату за Товар, залишок основного боргу в еквіваленті доларів США визначається як різниця між загальною ціною Товару у доларах США, вказаною у відповідній специфікації, та еквівалентом у доларах США фактично здійснених Покупцем оплат з урахуванням положень про індексацію та курсу долара США на момент здійснення таких оплат. (п. 5.12. Договору).

Відповідно до інформації АТ "Укрсиббанк", станом на 06.10.2022 (дата оплати рахунку №117) встановлено курс валют USD - 41,00 для операцій з продажу долара США, а станом на 27.11.2023 (дата складання позовної заяви) встановлено курс валют USD - 37,50 для операцій з продажу долара США.

Здійснивши перерахунок, господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, відтак сума основної заборгованості з урахуванням індексації по Договору, яка заявлена на момент звернення із позовом, є обґрунтованою.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що після здійсненої відповідачем 27.12.2023 оплати у розмірі 38000,08 грн, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного богу з урахуванням індексації на курсову різницю у розмірі 18 365,40 грн підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договором 30% річних у розмірі 17 478,46 грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.8. договору у разі невиконання чи неналежного виконання Покупцем грошових зобов`язань, щодо оплати вартості отриманого Товару, Покупець, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами, виходячи з 30 % річних, нарахованих на суму заборгованості.

Враховуючи приписи законодавства та умов договору, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 30% річних є обґрунтованими та правомірними.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 26 940,97 грн та штрафу в сумі 16 440,17 грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Отже, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець на першу письмову вимогу постачальника сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від загальної суми договору, визначеної в порядку п.3.2 договору.

За умовами п. 7.9. договору відповідно до ст. 259 ЦК України, Сторони домовились про те, що стосовно вимог по оплаті вартості Товару, а також вимог, пов`язаних з несвоєчасною оплатою Товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п`ять років. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунки пені та штрафу, господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість.

За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому неустойка, виходячи з приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 230 ГК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Правовий аналіз названих статей ЦК і ГК свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Поряд з цим суд враховує, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст.219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені та штрафу, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, господарський суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшення розміру пені до 5 000 грн та зменшення розміру штрафу до 5 000 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. При цьому суд також враховує, що стягнення 30% річних, також певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

Між тим чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, однак підлягають частковому задоволенню, у зв`язку зі зменшенням суми пені та штрафу.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1451,16 грн, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача без урахування зменшених розмірів пені та штрафу.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "СОФІЇВКА А.Ф." (67791, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, село Софіївка, вул. 28 Червня, буд. 59; код ЄДРПОУ 33928658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" (21010, Вінницька обл., місто Вінниця, вул.Богуна І., будинок 2, офіс 303; код ЄДРПОУ 39286927) основний борг з урахуванням індексації на курсову різницю у розмірі 18 365/вісімнадцять тисяч триста шістдесят п`ять/грн 40 коп., пеню у розмірі 5 000/п`ять тисяч/грн 00 коп., штраф у розмірі 5 000/п`ять тисяч/грн 00 коп., 30% річних у розмірі 17 478/сімнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім/грн 46 коп., а також 1451/одна тисяча чотириста п`ятдесят одна/грн 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 19 лютого 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська