Рішення

від 15.02.2024 по справі 922/4984/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2024м. ХарківСправа № 922/4984/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амінал плюс" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 22, код ЄДРПОУ 43059136) про розірвання договору, звільнення та повернення майна та стягнення 238 365,39грнза участю учасників справи:

позивача - Меркулова Н.А.

ВСТАНОВИВ:

Позивач після зменшення розміру позовних вимог просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амінал плюс" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 238 365,39грн, яка складається з заборгованості в розмірі 189 893,54грн та пені в розмірі 48 471,85грн за договором оренди № 2002 від 29.01.2020;

- розірвати Договір оренди № 2002 від 29.01.2020, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амінал плюс";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Амінал плюс" звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-:-17, 19-:-23 в житловому будинку літ. "А-3" загальною площею 679,2кв.м., яке розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Кооперативна, б.22 протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди № 2002 від 29.01.2020 щодо здійснення своєчасної орендної плати з посиланням на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача. Позивач у позовній заяві зазначив, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи складається із суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви. При цьому, з посиланням на ч.8 ст.129 ГПК України, позивач вказав на те, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених позивачем судових витрат, зокрема витрат, пов`язаних з правничою допомогою, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою суду від 24.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.11.2023 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресами, зазначеними позивачем у позові та з даними відповіді № 431540 від 01.02.2024, сформованої за запитом суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".

Проте, процесуальні документи, які направлялись на адресу відповідача, повернуті на поштову адресу суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвал на офіційну адресу відповідача у справі та їх повернення із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, яка надсилалась судом з додержанням вимог процесуального закону, за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

В судовому засіданні 01.02.2024 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 15.02.2024.

Позивач в судовому засіданні 15.02.2024 позовні вимоги з урахуванням їх зменшення підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.01.2020 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амінал Плюс" (відповідач) укладено договір оренди № 2002 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-:-17, 19-:-23 в житловому будинку літ. "А-3" загальною площею 679,2кв.м (технічний паспорт від 28.11.209, інвентаризаційна справа № 139000002204-1), який розташований за адресою: місто Харків, вулиця Кооперативна, 22 та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс". Право на оренду цього майна отримано відповідачем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області "Про передачу в оренду нежитлових приміщень" від 29.01.2020 за № 28.

Майно, яке є предметом цього договору, належить на праві комунальної власності Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Відповідно до п.2.1 договору набуття відповідачем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

У п.2.3 договору сторони погодили, що у разі припинення цього договору відповідач зобов`язаний повернути позивачу майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про не пролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим позивачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Порядок нарахування та сплати орендної плати визначено сторонами у розділі 3 договору.

Так, за умовами п.3.2 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2019 № 755/17.

Базова орендна плата становить за грудень 2019 - 8 129,13грн.

Ставка орендної плати становить - 5%.

Відповідно до п.3.3 договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі та згідно п.3.4. цього договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору відповідно до п.10.6 договору.

Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця (п.3.5 договору).

Сторони погодили, що розмір орендної плати за кожний місяць, за умовами п.3.6 договору, визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць та сплачується ним самостійно. Відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За умовами п.3.10 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

У разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту коли зобов`язання повинно було бути виконано (п.7.3 договору).

Відповідно до підп.4, 5 п.7.2 договору позивач має право вимагати розірвання цього договору та відшкодування збитків: у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі або якщо орендар не виконує: п.3.5 договору, тобто сплати орендної плати не пізніше 20 числа наступного місяця.

У п.10.3 договору сторони погодили, що договір може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.

Відповідно до п.10.6 договору, дія договору оренди припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином та передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 29.01.2020, скріпленим печатками та підписами сторін.

Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, орендні платежі у строк, порядок та розмірі, встановлені договором не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з оплати орендної плати за спірним договором в розмірі 189 893,54грн, що підтверджується реєстром платежів та розрахунком заборгованості по договору № 2002 від 29.01.2020.

Оскільки відповідач порушив строки сплати орендної плати, позивач відповідно до умов договору здійснив нарахування пені в розмірі 48 471,85грн.

Також, у зв`язку з несплатою орендної плати (в результаті чого утворилась заборгованість, більш ніж за три місяці, яка на час подання позову була несплачена), позивач вважає, що в нього виникли підстави для розірвання договору та зобов`язання відповідача звільнити та повернути орендовані ним нежитлові приміщення.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч.3 ст.285 Господарського кодексу України.

Вказана норма закону кореспондується з п.4.4 договору оренди.

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі та передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 29.01.2020.

Відповідач в порушення умов договору зобов`язання в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів не виконав, у зв`язку з чим у нього перед позивачем за період з січня 2020 року по січень 2024 року (з урахуванням періоду звільнення відповідача від орендної плати з 24.02.2022 по 30.09.2022) утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 189 893,54грн.

Частиною 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач вимоги позивача не спростував, належних та допустимих доказів, які свідчать про належне виконання своїх зобов`язань за договором щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів не надав. В матеріалах справи такі докази також відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 48 471,85грн, суд керується наступним.

У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу приписів ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п.3.10 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

При цьому у п.3.4 договору сторони погодили, що нарахування пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору відповідно до п.10.6 договору.

У разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту коли зобов`язання повинно було бути виконано (п.7.3 договору).

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, суд встановив, що сторонами погоджено більш тривалий період нарахування пені, ніж передбачений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідний розрахунок позивачем здійснено арифметично правильно, за кожен період прострочення окремо, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 48 471,85грн є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині розірвання договору оренди № 2002 від 29.01.2020, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амінал Плюс" та виселення відповідача з займаних нежитлових приміщень, суд керується наступним.

Відповідно до ч.3 ст.291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами ч.1 ст.783 Цивільного кодексу України, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар користується приміщенням всупереч договору.

У п.7.1 спірного договору сторони погодили, що позивач має право відмовитись від цього договору і вимагати повернення майна, що передане в оренду, якщо відповідач не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Підпунктом 4 та 5 п.7.2 договору визначено, що позивач має право вимагати розірвання цього договору та відшкодування збитків у разі внесення відповідачем 3-х орендних платежів не в повному обсязі, а також якщо орендар не виконує, зокрема, п. 3.5, 3.6, 3.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.16, 4.17, 4.18, 4.20 цього договору.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено договором (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

За умовами п.4.14 договору, у разі розірвання договору, відповідач зобов`язався повернути позивачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання обов`язку щодо здійснення орендної плати за спірним договором утворилась більш, ніж за три місяці та на теперішній час є не сплаченою.

На теперішній час сума заборгованості залишається відповідачем несплаченою, об`єкт оренди не звільнено та не передано Управлінню комунального майна та приватизації, що призводить до неможливості власника розпоряджатися своїм майном та спричиняє збитки місцевому бюджету.

За приписами ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач у встановленому порядку доводи позивача не спростував, в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору, звільнення та повернення відповідачем орендованих нежитлових приміщень обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керуєтьсястаттею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.4,20,73,74,86,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амінал плюс" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 22, код ЄДРПОУ 43059136) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) - 189 893,54грн основного боргу, 48 471,85грн пені, 7 869,88грн судового збору.

Розірвати Договір оренди № 2002 від 29.01.2020, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амінал плюс" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 22, код ЄДРПОУ 43059136).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Амінал плюс" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 22, код ЄДРПОУ 43059136) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-:-17, 19-:-23 в житловому будинку літ."А-3" загальною площею 679.2кв.м, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 22 протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "20" лютого 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк