Рішення

від 20.02.2024 по справі 922/5353/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5353/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Науково-виробничого підприємства «ТЕХСЕРВІС» ЛТД - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (Україна, 61003, Харківська область, місто Харків, вулиця Ковальська, будинок 26, ідентифікаційний код особи 21197024) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «ХАРКІВЕНЕРГОРЕМОНТ К» (Україна, 63460, Харківська область, Чугуївський район, селище міського типу Слобожанське, Балаклійське Шоссе, будинок 18, ідентифікаційний код особи 30657261) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Науково-виробниче підприємство «ТЕХСЕРВІС» ЛТД - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «ХАРКІВЕНЕРГОРЕМОНТ К» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором субпідряду № 20/06-ДЦ від 20.06.2023 в розмірі 100000,00 грн.

Ухвалою від 21.12.2023 було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Ухвала суду про відкриття провадження була направлена за юридичною адресою відповідача - Україна, 63460, Харківська область, Чугуївський район, селище міського типу Слобожанське, Балаклійське Шоссе, будинок 18, однак не була вручена та повернулася до суду з відміткою поштової установи за закінченням встановленого терміну зберігання 25.01.2024 (номер поштового відправлення 0600239560633).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи викладене, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву в установлені строки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.06.2023 між Науково-виробничим підприємством «ТЕХСЕРВІС» ЛТД - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ і Товариством з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «ХАРКІВЕНЕРГОРЕМОНТ К» було укладено Договір субпідряду № 20/06-ДЦ, згідно умов якого позивач зобов`язався виконати роботи на об`єкті ДТЕК Ладижинська ТЕС з ремонту стельових пароперегрівачів енергоблоку № 2 та ремонту ШПП 1 та 2 ст. та ПС ШПП енергоблоку № 2, а відповідач зобов`язався прийняти роботи та оплатити їх вартість.

Перелік робіт, їх вартість та умови оплати було визначені сторонами в відомостях обсягів робіт по будові від 20.06.2023 року.

Позивач вказував, що протягом червня-липня 2023 року ним було виконано обсяг робіт, які 18.07.2023 року були прийняті відповідачем без зауважень на місці їх виконання. Для оформлення факту прийняття відповідач отримав від позивача два екземпляри акту виконаних робіт № 01/07 від 18.07.2023 року на суму 1200000,00 грн. Однак, відповідач так і не повернув позивачу підписані зі свого боку екземпляри актів виконаних робіт. Позивач тричі передавав їх відповідачу (супровідні листи-вимоги № 31/07-1 від 31.07.2023 року, № 20/09-02 від 20.09.2023 року, № 09/10-01 від 09.10.2023 року).

Відповідно до п. 3.2 договору кінцевий розрахунок за виконані роботи проводиться підрядником протягом 5-10 днів з дати виконання робіт та підписання актів.

За твердженням позивача, відповідач мав остаточно оплатити виконані роботи до 28.07.2023 року. Однак, оплата відповідачем була проведена лише частково: 22.06.2023 року на суму 150000,00 грн., 23.06.2023 року на суму 150000,00 грн., 26.06.2023 року на суму 200000,00 грн., 28.06.2023 року на суму 100000,00 грн., 20.07.2023 року на суму 100000,00 грн., 21.07.2023 року на суму 200000,00 грн., 21.08.2023 року на суму 100000,00 грн., 31.08.2023 року на суму 100000,00 грн. Загалом відповідач оплатив роботи на 1100000,00 грн.

Таким чином, відповідач фактично визнавав як виконані роботи за актом № 01/07 від 18.07.2023 року, оскільки при часткових оплатах робіт посилався в призначенні платежу саме на його реквізити.

Несплачений залишок станом на дату подання позову становить 100000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1ст. 628 вказаного Кодексузміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦКУ замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦКУ передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У п. 6 Оглядового листа ВГСУ № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року наведено правову позицію, сформульовану ВГСУ у постанові від 11.05.2012 року по справі № 21/5005/14068/2011, згідно якої відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Отже, якщо замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), він не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 року по справі № 910/16308/20, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

Згідно п. 5.2 укладеного сторонами Договору протягом 5-и днів з моменту фактичного виконання робіт сторони підписують акт передачі-приймання виконаних робіт. Підрядник має право відмовити в прийнятті виконаних робіт в разі виявлення суттєвих недоліків щодо якості та обсягу виконаних субпідрядником робіт. В даному випадку сторони складають дефектний акт із зауваженнями щодо якості та строками усунення недоліків.

Як було встановлено судом, для оформлення приймання-передачі виконаних робіт позивачем було складено та направлено відповідачу акт № 01/07 від 18.07.2023 року на суму 1200000,00 грн (супровідні листи-вимоги № 31/07-1 від 31.07.2023 року, № 20/09-02 від 20.09.2023 року, № 09/10-01 від 09.10.2023 року). Однак, відповідачем не було його підписано, і, в той же час, у суду відсутня інформація щодо наявності заперечень відповідача щодо об`єму та якості виконаних робіт.

Також, як вбачається з наданих позивачем банківських виписок, часткова оплата вартості робіт здійснювалася відповідачем із посиланням на акт № 01/07 від 18.07.2023, а тому суд, враховуючи не надання відповідачем заперечень щодо обсягу виконаних робіт, доходить до висновку про освідомленість відповідача щодо змісту акту № 01/07 від 18.07.2023 та відсутність заперечень щодо зазначеного в ньому обсягу виконаних та прийнятих робіт.

Відповідно до п. 3.2 договору кінцевий розрахунок за виконані роботи проводиться підрядником протягом 5-10 днів з дати виконання робіт та підписання актів.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Відповідно дост. 525 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 193 Господарського кодексу України таст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч.1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки оплата відповідачем була проведена лише частково: 22.06.2023 року на суму 150000,00 грн., 23.06.2023 року на суму 150000,00 грн., 26.06.2023 року на суму 200000,00 грн., 28.06.2023 року на суму 100000,00 грн., 20.07.2023 року на суму 100000,00 грн., 21.07.2023 року на суму 200000,00 грн., 21.08.2023 року на суму 100000,00 грн., 31.08.2023 року на суму 100000,00 грн (загалом на 1100000,00 грн), то суд визнає обґрунтованими вимоги Науково-виробничого підприємства «ТЕХСЕРВІС» ЛТД - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 100000,00 грн.

Враховуючи встановлені обставини, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Науково-виробничого підприємства «ТЕХСЕРВІС» ЛТД - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «ХАРКІВЕНЕРГОРЕМОНТ К» (Україна, 63460, Харківська область, Чугуївський район, селище міського типу Слобожанське, Балаклійське Шоссе, будинок 18, ідентифікаційний код особи 30657261) на користь Науково-виробничого підприємства «ТЕХСЕРВІС» ЛТД - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (Україна, 61003, Харківська область, місто Харків, вулиця Ковальська, будинок 26, ідентифікаційний код особи 21197024) заборгованість в розмірі 100 000,00 грн та 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяЛ.С. Лаврова