Рішення

від 19.02.2024 по справі 193/154/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/154/24

Провадження 2/193/158/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 лютого 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участю секретаря судового засідання Авдонькіної Л.Є.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

29.01.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Софіївського районного суду з названим цивільним позовом до відповідача ОСОБА_2 згідно з яким просив визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки, загальною площею 9,7409 га, за кадастровим № 12:252:833:00:02:039:0014, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що названа земельна ділянка, у цілій її частині, належала його матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте після її смерті прийняти у спадок вищевказане нерухоме майно в органах нотаріату позивач не зміг, оскільки за життя матір`ю було втрачено оригінал правовстановлюючого документу на цю земельну ділянку, через що нотаріус відмовив видати свідоцтво про право на спадщину.

Також зазначив, що серед інших спадкоємців за законом першої черги, лише відповідачка ОСОБА_2 , як дочка померлої ОСОБА_3 , подала у встановлений законом строк до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після її смерті, а тому вона також претендує на вказане спадкове майно.

Посилаючись на те, що отримати дублікат державного акту на спірну земельну ділянку у замін втраченого у зв`язку зі смертю його власника неможливо, позивач просив ухвалити судове рішення про визнання за ним у порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_3 , право власності на частину вищезазначеної земельної ділянки.

Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою судді від 01 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Окрім названого, за цією ухвалою також витребувано із архіву Софіївського районного суду Дніпропетровської області матеріали цивільної справи №193/1983/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з`явилися. Від позивача надійшла письмова заява про можливість розгляду справи за його відсутності. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у підготовче судове засідання теж не з`явилася, втім направила на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи без її участі, пред`явлений до неї позов визнала повністю і не заперечувала проти його задоволення.

Оскільки у судове засідання сторони не з`явились, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП №052243, (ксерокопії), виданого 10.11.2009 Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, громадянці ОСОБА_3 належала земельна ділянка, площею 9,7409 га, за кадастровим № 1225283300:02:039:0014, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Жовтневої сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (а.с.11).

Після реалізації законів про декомунізацію назв населених пунктів та реформування органів місцевого самоврядування, земельна ділянка знаходиться у межах території нинішньої Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вишневе Криворізького району Дніпропетровської області, у віці 66 років ОСОБА_3 померла (а.с.4).

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіту не складала.

Як вбачається з матеріалів копії спадкової справи №118/2023, з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулися діти спадкоємця, зокрема 10.07.2023 її син, позивач у справі ОСОБА_1 . За заявою цього спадкоємця останній надав згоду нотаріусу на включення дочки спадкодавця, відповідачки у справі ОСОБА_2 , яка пропустила строк для прийняття спадщини, до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 , тому 14.08.2023 з відповідною заявою про прийняття спадщини звернулася до нотаріуса і відповідачка ОСОБА_2 .

Крім того, у матеріалах спадкової справи мається заява також від іншого, третього спадкоємця за законом, сина спадкодавця ОСОБА_3 ОСОБА_5 , згідно якої останній зазначив, що свідомо пропускає строк на прийняття спадщини після смерті матері і звертатися до суду у майбутньому для продовження цього строку він не буде. Не заперечує проти видачі свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Матеріали спадкової справимістять належні докази, що сторони у справі справді є дітьми спадкодавця ОСОБА_3 .

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області зі згаданою заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини, нотаріусом, згідно постанови від 12.09.2023, було відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 (а.с.10).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Згідно зіст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Дані щодо прийняття відповідного рішення виконкомом селищної ради відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції 2001 року) право власності або право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Між тим, з набранням чинності 01.01.2013 року Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» припинено видачу державних актів про право власності на землю, в тому числі і видачу державних актів за заявою спадкоємців в замін тих актів, які втрачені чи зіпсовані.

Таким чином, зважаючи на те, що власниця згаданої земельної ділянки, ОСОБА_3 , померла, а в силу положень ч. 4 ст. 25 ЦК України, спадкоємці за законом не мають можливості згідно з чинним законодавством, взамін втраченого державного акту на право власності на землю, отримати дублікат вказаного правовстановлюючого документу або провести державну реєстрацію права власності на таке нерухоме майно, суд вважає, що спадкові права ОСОБА_1 підлягають захисту у судовому порядку.

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 являючись спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_3 , в силу положень ч. 1 ст. 1261 ЦК України, має право на успадкування належної останній вищезазначеної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, насамперед, як видно з позовних вимог позивача, - на її половину.

За змістом положень ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, якщо за результатами підготовчого провадження відповідач визнає позов, то суд, якщо визнання відповідачем такого позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, ухвалює рішення про задоволення позову.

Під часпідготовчогосудовогозасідання встановлено,щовідповідач ОСОБА_2 повністю визнала пред`явлений до неї позов, не заперечувала проти визнання за позивачем частини земельної ділянки. Відтак, визнання нею цього позову не порушує йогоправчиправ,свободіінтересів іншихосіб, позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, а тому їх можливо задовольнити на стадії підготовчого розгляду справи.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, останній не заявляв, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263-265, 268,354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки у порядку спадкування за законом,-задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ,у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на частину земельної ділянки, загальною площею 9,7409 га, за кадастровим номером: 12252833:00:02:039:0014, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (колишньої Жовтневої сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області) та належалапомерлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП №052243 від 10 листопада 2009 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошеннячерезСофіївський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_3 ;

Повний текст рішення суду складено 19 лютого 2024 року.

Суддя О. В. Томинець