Рішення

від 07.02.2024 по справі 372/2946/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2946/23

Провадження № 2-164/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Зінченко О.М. ,

при секретарі - Григор`єва К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області, Обухівської районної державної адміністрації, Приватного акціонерного товариства «Обухівське» про визнання права власності на земельну частку (пай),-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи, яку зазначив, що він тривалий час працював в радгоспі-комбінаті «Обухівський», правонаступником якого є відповідач у справі ПрАТ «Обухівське». Під час розпаювання земель ініціативною групою, оскільки ПрАТ самоусунулось, йому, як працівнику товариства було виділено земельну частку/пай відповідно до затверджених списків та схеми розпаювань для сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Обухівської міської ради. При жеребкуванні часток/паїв йому дісталася частка 143 відповідно до схеми розпаювання земель ПрАТ, розміром 3,7491 га з кадастровим номером 3223186200:05:005:0010. Ініціативна група відповідно до схеми розпаювання зверталась до Держземагенства з питань виготовлення для видачі пайовикам сертифікатів, а в подальшому державних актів. Однак до цього часу більшість членів/працівників ПАТ та пенсіонерів із-за незалежних від них обставин так і не отримали правовстановлюючі документи на частку/пай. Просить в судовому порядку визнати за ним право власності на земельну ділянку частку (пай) № НОМЕР_1 площею 3,7491 га, кадастровий номер 3223186200:05:005:0010 для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Обухівської міської ради Київської області.

28.06.2023 р. ухвалою судді позовну заяву було залишено без руху.

18.07.2023 р. до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та надано доказ сплати судового збору.

18.07.2023 р. ухвалою судді було відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засіданя.

28.08.2023 року до суду представник позивача подала додатковані пояснення по справі та копію постанови Київського апеляційного суду від 13.07.2023 у справі №372/3482/19 якою змінено мотивувальна частина рішення Обухівського районного суду Київської області від 30.04.2021 року.

12.09.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ПрАТ «Обухівське» в якому представник відповідача заперечує доводи позивача, посилається на безідставність позовних вимог та просить повністю відмовити у задоволенні позову.

13.12.2024 р. ухвалою суду було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.

15.01.2024 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, справа призначена до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`вилась, в поданому суду клопотанні просила розглядати справу у її відсутність та задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідачів Обухівської міської ради та Обухівської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явилися, подали суду клопотання з проханням розглядати справу у їх відсутності, щодо заявленого позову покладалися на розсуд суду.

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Обухівське» про розгляд справи повідомлялось належним чином, в судове засідання свого представника не направило.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

З копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 працював в радгоспі-комбінаті «Обухівський», правонаступником якого є ПрАТ «Обухівське». (а.с.7-8)

В лютому 1996 року радгоспу-комбінату «Обухівський» видано державний акт ІІ-КВ №003263 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1327 га для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Нещерівської сільської ради народних депутатів від 01 грудня 1995 року. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №284. (а.с.11-14)

Протоколами загальних зборів №2 від 05.03.2010 року та №3 від 22 лютого 2014 року вирішено провести процес розпаювання та приватизації земель ПАТ «Обухівське» та затвердити список осіб, які мають право на земельну частку (пай). Згідно списку, який є додатком до протоколу №2, під номером 87 значиться позивач - ОСОБА_1 (а.с.20, 38-40)

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації «Про надання дозволу на розроблення проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад №385 від 28.03.2012 відповідачу товариству надано дозвіл на розроблення проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробицтва за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні цього підприємства згідно з державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №№003262, 003263, 003264.

Розпорядженням Обухівської районної державної адмінстрації №365 від 08.12.2015 року затверджено поект приватизації земель публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської ради. (а.с.10)

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права земельна ділянка кадастровий номер 3223186200:05:005:0010, площею 3,7491 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, форма власності - державна власність. (а.с.8-9)

З наданих суду письмових доказів та змісту позову вбачається, що ОСОБА_1 ніколи не набував право власності на спірну земельну ділянку, не реєстрував його, відповідний правовстановлючий документ не отримував.

Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України 2004 року, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилаючись на положення ст.392 ЦК України просив визнати за ним право власності на земельну частку (пай), площею 3,7491 га, кадастровий номер 3223186200:05:005:0010, разом з тим не надав суду належних і допустимих доказів про підтвердження набуття ним права власності на спірний об`єкт. З доводів позивача вбачається, що право власності на спірну земельну частку/пай він ніколи не набував та за визнанням вказаного права звернувся до суду із даним позовом. Такі фактичні обставини, на думку суду, слугують підставою для відови у задоволенні позову, оскільки відсутнє право позивача, яке підлягає судовому захистові в порядку, визначеному ст.392 ЦК України.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих суду сторонами доказів, суд підстав для задоволення позову не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області, Обухівської районної державної адміністрації, Приватного акціонерного товариства «Обухівське» про визнання права власності на земельну частку (пай), відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2024 р.

СуддяО.М.Зінченко