справа № 631/1733/23
провадження № 3/631/82/24
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2024 року селище міського типу Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , працюючої у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЙДЖИЕЛ ЕНЕРДЖИ» на посаді головного бухгалтера, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
До Нововодолазького районного суду Харківської області від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 62644/20-40-24-11-05, складеного 14 грудня 2023 року головним державним інспектором відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Харківській області Сосонним Євгеном Васильовичем убачається, що з боку головного бухгалтера ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЙДЖИЕЛ ЕНЕРДЖИ» ОСОБА_1 мало місце неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а саме: встановлено не перерахування податку на доходи з фізичних осіб при виплаті заробітної плати (у формі авансу) за вересень 2023 року в сумі 31733 гривні 54 копійки, занижено податок на доходи фізичних осіб з доходу у формі додаткового блага в загальній сумі 4390 гривень 20 копійок за березень 2022 року, та донараховано військовий збір у сумі 300 гривень 00 копійок за березень 2022 року, чим порушено підпункт 162.1 статті 162, статтю 163, підпункт 164.2.17 (д), пункту 164.2 статті 164, пункт 167.1 статті 167, підпункти 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, статтю 171, підпункт 176.2 статті 176, підпункти 1.2, 1.3, 1.4 пункту 16? підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення як неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
ОСОБА_1 у судові засідання, що були призначені на 13 лютого 2024 року та 20 лютого 2024 року не з`явилась, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином у відповідності до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0690222978919. Про поважність причин своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи пояснень по суті справи на адресу суду не надсилала.
З цього приводу суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьомустаття 38 Кодексу України про адміністративнівизначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить три місяці з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи те, що останній було достеменно відомо про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та надано достатньо часу для реалізації процесуальних прав на захист, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тим більше, що положення статті 268 Кодексу України про адміністративні не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення застаттею 163-2 Кодексу України про адміністративніза відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт36.1 статті36 Податкового кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до наказу № 51/1-К від 09 серпня 2022 року займає посаду головного бухгалтера ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЙДЖИЕЛ ЕНЕРДЖИ», на яку покладені обов`язки, встановлені Податковим кодексом України.
Згідно до вимог статтей 251,252 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Диспозиція частини 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Тобто саме на керівнику та головному бухгалтері підприємства лежить відповідальність за результати фінансово - господарської діяльності підприємства.
Із наданих суду документів встановлено, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підтверджується даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення № 62644/20-40-24-11-05, складеного 14 грудня 2023 року головним державним інспектором відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Харківській області Сосонним Є. В., який підписаний ОСОБА_1 14 грудня 2023 року без будь-яких зауважень чи доповнень; копії акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЙДЖИЕЛ ЕНЕРДЖИ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 11 серпня 2017 року по 30 вересня 2023 року, № 40040/20-40-07-01-03/41518448 від 14 грудня 2023 року, який підписаний керівником ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЙДЖИЕЛ ЕНЕРДЖИ» Я. Поплавським та головним бухгалтером А. Тонкошкур без будь-яких зауважень чи доповнень.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю, а її дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення як неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
В якості обставини, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає відсутність діючих адміністративних стягнень у ОСОБА_1 .
Обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею не вбачається.
Обираючи вид адміністративного стягнення правопорушникові, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь її вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень її вини, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції частини 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідноз частиною 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Статтею 7 Закону України № 3460-IX від 09 листопада 2023 року «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.
В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 11, 23, 24, 25, 27, 33 35, частиною 2 статті 38, статтею 40-1, частиною 1 статті 163-2, статтями 245, 246, 249 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку).
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (170 гривень 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький суд Харківської області протягом десяти днів з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Т. М. Трояновська
Суд | Нововодолазький районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2024 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117109986 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) |
Адмінправопорушення
Нововодолазький районний суд Харківської області
Трояновська Т. М.
Адмінправопорушення
Нововодолазький районний суд Харківської області
Мащенко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні