Рішення

від 26.11.2007 по справі 7/205/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/205/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.07                                                                                        Справа №  7/205/07

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом Відкритого    акціонерного   товариства   “Український  графіт”, м. Запоріжжя до відповідача Державного заводу вуглець-вуглецевих композитних матеріалів                           “Вуглекомпозит”, м. Запоріжжя

про стягнення 509161,20 грн.                                                                                                               Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача   Гуцуляк А.О., дов. № 015/35 від 01.01.2007 р.

Від відповідача Шостак О.М., дов. № 01/436 від 13.09.2007 р.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 509161,20 грн., які складаються з 297825,10 грн. основного боргу за договором  № 804/41194/04 від   18.10.2004 р., 34547,72 грн. втрат від інфляції, 12984,08 грн.-3% річних та 163804,30 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою суду від 24.04.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду, розгляд призначено на 18.06.2007 р.   Ухвалою від 12.06.2007 р.  провадження у справі зупинялось. Ухвалою суду від 01.10.2007 р. після повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 11.10.2007 р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.10.2007 р. для витребування від позивача обґрунтованого розрахунку  заявлених вимог. Ухвалою суду від 18.10.2007 р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на           26.11.2007 р.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх                                 ст.ст. 625, 692, 549, 550 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, письмом Верховного суду України №  62-97 від 03.04.1997 р. та умовами договору № 804/41194/04 від   18.10.2004 р.

Представник відповідача надав відзив, в якому визнає суму основного боргу в розмірі 297825,10 грн., просить суд розглянути цю ситуацію як форс-мажорні обставини  та обмежиться стягненням основного без стягнення пені та застосуванням штрафних санкцій.   

За погодженням представників відповідача судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір  на поставку енергоресурсів № 804/41194/04 (надалі – договір), доповнений додатковими угодами до нього.

Згідно умов договору, позивач забезпечує відповідачу подачу енергоресурсів на побутові та технічні потреби, а також прийом стічних вод в хозфекальну каналізацію, а відповідач зобов'язався  виконувати умови щодо оформлення облікової документації  на отримання енергоресурсів та  оплату за них на умовах та в строки,  обумовлені даним договором.

На виконання умов договору, позивач, в січні 2006 р. поставив тепло  в кількості 3182,3 Гкал по ціні 93,59 грн. за 1 Гкал (з обліком ПДВ) на загальну суму 297825,10 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом прийому –передачі енергоресурсів від 06.02.2006 р. (копія містяться в   матеріалах справи).

Згідно  п. 6.4. протоколу розбіжностей, рахунок за спожиту кількість енергоресурсів пред'являється позивачем на підставі акту прийоми-передачі енергоресурсів.

Позивач надав відповідачу до сплати рахунок № 44211 від 31.01.2006 р. за спожити  енергоресурси на суму 297825,10 грн.

Згідно пункту 6.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць .

Відповідно п. 6.4. договору, за підсумками  даного розрахункового періоду  відповідач здійснює  кінцевий розрахунок  за фактично  спожити енергоресурси не пізніше 5-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідач свої обов'язки по оплаті згідно умов договору, не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 297825,10  грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

27.03.2007 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію (вих. № 16/1009) з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач на претензію відповів листом (вих. № 01/120 від 03.04.2007 р.), яким просить  розглянути цю ситуацію як форс-мажорні обставини  та обмежиться стягненням основного боргу.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість, доказів її погашення не надав,  вимога позивача про стягнення                297825,10 грн. основного боргу підлягає  задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідачів 34547,72 грн. втрат від інфляції та  12984,08грн. –3% річних.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Отже,згідно перевіреному в судовому засіданні розрахунку  вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково в сумі 10109,73 грн. в решті заявленої до стягнення 3% річних слід відмовити як необґрунтованої. Вимога позивача про стягнення  34547,72 грн. втрат від інфляції обґрунтована і  підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 163804,30 грн. пені, за період з 17.04.2006 р. по 04.08.2006 р.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з п. 7.1 договору, сторони передбачили відповідальність, за несвоєчасне виконання платежів –пеню в розмірі 0,5 % від суми оплати за кожний день прострочення, але не більш 100% основного боргу.

          Згідно п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір   пені  не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ підлягає задоволенню частково,  в сумі    15984,64 грн. (згідно перевіреного в судовому засіданні розрахунку). В решті заявленої до стягнення суми пені слід відмовити як необґрунтованої.

          Доводи відповідача, викладені в відзиві  до позовної заяви, щодо  форс мажорних обставин  не приймаються судом до уваги, тому що, викладене в відзиві не є форс мажорними обставинами, а є процесом кадрових  змін в структурі Міністерства промислової політики, які не являються форс мажорними обставинами та не відносяться до предмету спору, оскільки відповідач є самостійною юридичною особою та ним був укладений з позивачем двосторонній договір.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, в частині задоволених вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного заводу вуглець-вуглецевих композитних матеріалів “Вуглекомпозит” (69600, м. Запоріжжя, вул. Південне  шосе, 31-А, ГСП-982,  р/р 26007976712507 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623, код 24516317)  на користь Відкритого    акціонерного   товариства   “Український  графіт” (69600, м. Запоріжжя, вул. Південне  шосе, 20, р/р 26008900301 в АБ “Металург”,             МФО 313582, код 00196204) 297825,10 грн. основного боргу, 10109,73 грн. –3% річних,  34547,72 грн. втрат від інфляції, 15984,64 грн. пені,   3584,67 грн. державного мита,  118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В решті позову відмовити.

                     Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

                    Суддя                                                                                Н.С. Кутіщева