Рішення

від 20.02.2024 по справі 759/23740/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/23740/23

пр. № 2/759/1087/24

20 лютого 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Басенко Катерина Олександрівна про стягнення грошових коштів за договором про забезпечення виконання зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у грудні 2023 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд ??стягнути з ТОВ «ІСКО» користь ОСОБА_2 , суму грошових коштів у розмірі 418996 грн 46 коп. (чотириста вісімнадцять тисяч дев?ятсот дев?яносто шість) грн 46 коп. та відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.02.2015 позивач уклала договір купівлі-продажу майнових прав №ПК/4/4/455 з ТОВ «Південний квартал» на підставі якого придбала майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . У п. 4.1. Договору визначено, що за згодою Сторін вартість майнових прав на 45,6% квадратних метрів об?єкта нерухомості визначається у розмірі 13400 грн 00 коп. за 1 квадратний метр. в тому числі ПДВ 20% - 2233 грн 33 коп., майнові права на 54,4 % кв.м. об`єкта нерухомості сплачується за поточною ціною і квадратного метра майнових прав на день здійснення відповідного платежу. Також визначено, що орієнтовна загальна вартість майнових прав на вказану квартиру, яка складає 603000 грн 00 коп. у тому числі ПДВ 20% - 100500 грн 00 коп., а остаточна ціна визначається на підставі технічного паспорту, тому на підставі п. 4.4. Договору, позивач взяла на себе зобов`язання сплатити вказану суму у строк до 15.02.2017, при цьому загальна сума станом на 30.03.2018 яка була сплачена позивачем становить 461001 грн 52 коп., що згідно довідки №461 виданої ТОВ «Південний квартал» становить 100% вартості майнових прав об`єкта нерухомості, після чого 25.01.2018 позивач уклала угоду про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №ПК/4/4/455 від 24.02.2015 на підставі якої сплачені кошти зараховуються, як оплата згідно умов Договору про забезпечення виконання зобов`язань №ПК/6/6/855 від 25.01.2018, окрім цього 25.01.2018 між позивачем та ТОВ «ІСКО» укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого позивач мала намір придбати квартиру загальною площею 61,2 кв.м., в шостій секції, на 6 поверсі за №855, яка складається із двох кімнат за адресою: АДРЕСА_1 , плановий строк введення в експлуатацію будинку - 1 квартал 2019 р., у 2 кварталі 2019 р. сторони домовилися, що укласти Основний договір та не раніше отримання позивачем правовстановлюючих документів, цього ж числа 25.01.2018 сторони уклали договір про забезпечення виконання зобов`язання за Договором №ПК/6/6/855, згідно якого розмір грошових коштів, які повинна сплатити позивач складає 593600 грн 00 коп. у тому числі ПДВ - 98933 грн 33 коп. у строк до 26.01.2018, які позивач сплачувала відповідно до графіку, проте через припинення будівництва вона вирішила про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири, тому 10.04.2019 між сторонами підписано договір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири та того ж дня укладено угоду про розірвання договору про забезпечення виконання зобов`язань №ПК/6/6/855 від 25.01.2018, відповідно до якого розмір сплачених позивачем коштів становить 46548 грн 46 коп. у тому числі ПДВ 20% - 76758 грн 08 коп., при цьому відповідач утримує з позивача 7% від суми встановленої у п. 2.2 розділу 2 Договору, яка залишається у розпорядженні відповідача у становить 41552 грн 00 коп. у тому числі ПДВ 20%6925 грн 33 коп., а відповідач здійснює повернення позивачу сплачених нею коштів у розмірі 418996 грн 46 коп. у тому числі ПДВ 20% - 69832 грн 74 коп., проте, на дату звернення з позовною заявою до суду позивач так і не отримала від відповідача жодних грошових виплат, відповідач просив зачекати, оскільки у нього фінансові труднощі та зупинку будівництва і відповідно фінансового інвестування в дане будівництво. Також у 2023 р. позивачу стало відомо про відкриття кримінальних проваджень відносно відповідача щодо його господарської діяльності від інших ошуканих інвесторів даного будівництва. На підставі зазначених обставин позивач вважає, що має право звернутися до суду за встановленням порушеного її майнового інтересу.

Від відповідача відзив на позов від третіх осіб пояснення не надходили до суду.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

05.12.2023 до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.12.2023 справу розподіллено на суддю Ул`яновську О.В. (а.с. 29, 30).

Ухвалою судді від 06.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків (а.с. 31, 32).

Ухвалою судді від 08.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін (а.с. 38, 39).

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно положень ст. 190 ЦПК України, на адресу відповідача рекомендованим листом надсилалась копія ухвали про відкриття провадження від 08.12.2023 разом з позовною заявою та додатками. Вказані документи відповідач отримав 26.12.2023, що підтверджується датою та підписом отримувача на рекомендованому повідомленню про вручення поштового відправлення. З моменту отримання ухвали судді від 08.12.2023 відповідачем не надано відзиву на позовну заяву у встановлений строк.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини справи

судом встановлено, що 24.02.2015 ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу майнових прав №4/4/455 з ТОВ «Південний квартал» відповідно до умов якого позивач придбала майнові права на об?єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 та визначена договірна ціна та порядок розрахунків (а.с. 9-11).

Згідно п. 4.1. Договору купівлі-продажу визначено, що за згодою сторін вартість майнових прав на 45,6% квадратних метрів об?єкта нерухомості визначається у розмірі 13400 грн 00 коп. за 1 квадратний метр, у тому числі ПДВ 20% - 2233 грн 33 коп., майнові права на 54,4 % кв.м сплачується за поточною ціною 1 кв.м. майнових прав на день здійснення відповідного платежу.

Пунктом 4.2. Договору купівлі-продажу визначено, що орієнтовна загальна вартість майнових прав на об?єкт нерухомості становить 603000 грн 00 коп. в тому числі ПДВ 20% 100500 грн 00 коп.

Пунктом 4.3. Договору купівлі-продажу зазначено, що остаточна загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомість визначається на підставі технічного паспорту, на умовах та у порядку, викладених у пункті 4.6. статті 4 договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу позивач виконала взяті на себе зобов?язання та оплатила 26.02.2015 - 275264 грн 00 коп.;16.03.2015 - 28085 грн 00 коп.; 16.042015 - 14 816,52 грн.; 14.05.2015 - 13211 грн 00 коп.; 16.06.2015 - 13786 грн 00 коп.; 14.07.2015 - 5460 грн 00 коп.; 20.08.2015 - 5500 грн 00 коп.; 18.09.2015 - 5500 грн 00 коп.; 16.11.2015 - 10976 грн 00 коп.; 24.12.2015 - 17060 грн 00 коп.; 05.02.2016 - 59245 грн 00 коп.; 01.03.2018 - 6048 грн 00 коп.; 30.03.2018 - 6050 грн 00 коп., усього загальна сума оплачених грошових коштів позивачем склала - 461001 грн 52 коп. (а.с. 12-14).

11.02.2016 позивач отримала від ТОВ «Південний квартал» довідку №461 відповідно до якої позивач оплатила продавцю грошові кошти у розмірі 448450 грн 46 коп., у тому числі ПДВ 20% - 74741 грн 74 коп., що складає 100 % вартості майнових прав об?єкта нерухомості, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32.6 кв. м. поверх 7. секція 4 (а.с. 15).

25.01.2018 позивач уклала угоду про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав №ПК/4/4/455 від 24.02.2015, згідно умов якої сплачені грошові кошти у розмірі 448450 грн 46 коп., у тому числі ПДВ 20% - 74741 грн 71 коп. зараховується як оплата згідно умов Договору про забезпечення виконання зобов?язань №11К/6/6/855 (а.с. 16).

25.01.2018 між позивачем та ТОВ «ІСКО» укладено попередній Договір купівлі-продажу квартири, посвідченого ПН КМНО Басенко К.О. зареєстрованого в реєстрі за №58, відповідно до укладеного договору позивач мала намір придбати житлову квартири загальною площею 61,2 кв.м. в 6 секції, на 6 поверсі за №855, яка складалася з 2 кімнат за адресою: АДРЕСА_1 . Плановий строк введення в експлуатацію будинку - 1 квартал 2019 р. (а.с. 17, 18).

Відповідно до п. 1.4. Попереднього договору купівлі-продажу сторони взяли на себе зобов?язання укласти Основний договір протягом ІІ кварталу 2019 р., але в будь-якому разі не раніше отримання відповідачем правовстановлюючих документів на об?єкт та надання державною рестраційною службою України та/або відповідними державними органами документів. що є необхідними для належного укладення та нотаріального посвідчення Основного договору та з урахуванням вимог пункту 5.2. розділу 5 попереднього договору.

25.01.2018 між позивачем та відповідачем укладено також договір про забезпечення виконання зобов?язань № ПК/6/6/855 яким передбачено порядок оплати, а саме: п. 2.1. визначено, що розрахунки по договору здійснюються шляхом перерахування позивачем грошових коштів на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УКРСИББАНК». МФО 351005 або внесенням позивачем готівки у касу відповідача (а.с. 19, 20).

Пунктом 2.2. договору визначено, що розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов Договору, як забезпечення виконання зобов?язання згідно пункту 1.1. розділу 1 договору становить: 593600 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 98933 грн 33 коп.

Відповідно до п.п. 2.3.1. договору про забезпечення виконання зобов?язань перший платіж у розмірі 448450 грн 00 коп. у тому числі ПДВ 20% - 74741 грн 67 коп. позивач здійснює у строк до 26.01.2018.

Відповідно до п.п. 2.3.2. договору грошову суму у розмірі 145150 грн 00 коп. в тому числі ПДВ 20% - 24191 грн 67 коп. сплачується позивачем рівними платежами кожного28-го числа місяця, протягом 24 місяців, починаючи з лютого 2018 р. у розмірі 3107 грн 92 коп., у тому числі ПДВ 20% - 1007 грн 92 коп.

10.04.2019 між позивачем та відповідачем підписано договір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири, згідно умов якого попередній договір купівлі-продажу квартири розірвано з 10.04.2019 у зв`язку із повним припиненням будівництва нерухомого майна (а.с. 21).

10.04.2019 між сторонами укладено угоди про розірвання Договору та про забезпечення виконання зобов?язань № ПК/6/6/855 від 25.01.2018 згідно яких визначено, що розмір грошових коштів, сплачених позивачем становить 460548 грн 46 коп. у тому числі ПДВ 20% - 76758 грн 08 коп., а відповідач утримує з позивача суму грошових коштів у гривнях, що еквівалентна 7% від суми встановленої у пункті 2.2. розділу 2 Договору, яка залишається у розпорядженні ТОВ «ІСКО» і становить 41552,00 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 6925 грн 33 коп. (а.с. 22, 23).

Пунктом 3 Угоди про розірвання визначено, що відповідач здійснює повернення грошових коштів у розмірі 418996 грн 46 коп. у тому числі ПДВ 20% - 69832 грн 74 коп., на умовах зазначених у пункту 4.3. договору (Повернення грошових коштів здійснюється після укладення Відповідачем щодо об?єкту, характеристики якого вказані в підпункті 1.4.1., пункту 1.4. розділу 1 Попереднього договору, нового попереднього договору та нового договору про забезпечення виконання зобов?язань з третьої особою, та повної оплати такою третьою особою суми коштів, що передбачена новим Договором про забезпечення виконання зобов?язань, але не пізніше 1 (одного) року з дати розірвання Договору), шляхом перерахування грошових коштів.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

за приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім - є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Як було встановлено в ході судового розгляду, що 10.04.2019 сторони розірвали попередній договір купівлі-продажу квартири, а також укладено угоду про розірвання договору про забезпечення виконання зобов`язань на підставі чого відповідач зобов`язався повернути сплачені позивачем кошти у розмірі 418996 грн 46 коп., в тому числі ПДВ20% - 69832 грн 74 коп. не пізніше одного року з дати розірвання договору, проте як зазначає позивач кошти їй не було повернуто позивачем протягом вказаного строку, при цьому вказані обставини відповідачем ніяким чином не спростовано, не надано доказів про повернення коштів, а також не подано відзиву на позовну заяву.

У Постанові Верховного суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15 зазначено, що у відповідності до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), застосовані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним попереднім Договором купівлі - продажу квартири та Договору про забезпечення виконання зобов`язань №ПК/6/6/855 від 25.01.2018, які 10.04.2019 розірвано на підставі чого відповідач зобов`язався повернути сплачені позивачем кошти, та у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного Договору, у позивача виникло право вимоги стягнути з відповідача кошти, що були перераховані на рахунок відповідача за попереднім договором.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки між сторонами розірвано попередній договір купівлі-продажу, та в передбачений в договорі про розірвання попереднього договору строк, відповідач не повернув позивачу сплачені ним грошові кошти відповідно до попереднього договору у розмірі 418996 грн 46 коп. то вказана грошова сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 за № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту ст.ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

В обґрунтування понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи у розмірі 22000 грн 00 коп., представник позивача надала до суду договір про надання правової допомоги, акт відпрацьованого часу адвоката відносно ОСОБА_1 , роздруківку інформації про транзакцію від 15.11.2023 у розмірі 16000 грн 00 коп. на рахунок - ОСОБА_4 , квитанція вих.№158 від 17.11.2023 щодо оплати за юридичні послуги у розмірі 6000 грн 00 коп.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи, що справа не є значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи виконані в акті роботи, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача у розмірі 6000 грн 00 коп., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4189 грн 96 коп. за подання позовної заяви до суду і позов суд задовольняє, з відповідача підлягає стягненню вказана сума на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 13, 15, 16, 509, 530, 598, 599, 626, 628, 629, 635 ЦК України; ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 137-141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Басенко Катерина Олександрівна про стягнення грошових коштів за договором про забезпечення виконання зобов`язання задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО» (код ЄДРПОУ 39683331) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму грошових коштів за договором про забезпечення виконання зобов`язання у розмірі 418996 (Чотириста вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн 46 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО» (код ЄДРПОУ 39683331) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір по справі у розмірі 4189 (Чотири тисячі сто вісімдесят дев`ять) грн 96 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКО» (код ЄДРПОУ 39683331) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати пов`язані із правовою допомогою у розмірі 6000 (Шість тисяч) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В.Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 20.02.2024