РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
19 лютого 2024 р. Справа № 120/12190/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання йому в оренду на 10 років частини водного плеса, водного об`єкта в с. Вікентіївка Вінницького району Вінницької області за кадастровим №0522283800:05:000:1002, площею 6 га для розміщення плаваючих рибацьких садків, згідно положень Закону України "Про аквакультуру".
З метою зобов`язання відповідача на черговому засіданні розглянути заяву від 31.05.2023, позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 14.08.2023 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
05.09.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що заява позивача від 31.05.2023 розглядалася працівниками Липовецької міської ради та листом від 22.06.2023 за №13-73/02-32 було роз`яснено, що для укладення договору оренди частини рибогосподарського водного об`єкта для цілей аквакультури потрібно надати вихідні дані, а саме: план або схема частини рибогосподарського водного об`єкта та координати частини рибогосподарського водного об`єкта для цілей аквакультури як передбачено типовим договором користування на умовах оренди частиною рибогосподарського водного об`єкта для цілей аквакультури, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 № 981.
Також зазначено, що відповідно до Методики визначення розміру плати за використання на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми, що затверджена наказом Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 14.01.2014 №11, розрахунок розміру орендної плати за надану в оренду частину рибогосподарського водного об`єкта або рибогосподарську технологічну водойму здійснюється за формулою.
Відповідач вказав, що заява позивача розглядалася та для винесення питання на розгляд сесії, та прийняття відповідного рішення було роз`яснено, які саме вихідні дані необхідно надати.
Тому, для прийняття правомірного рішення сесії, а не відмовляти в задоволенні заяви з формальних причин позивач повинен додати до заяви вихідні дані, що передбачені постановою КМУ від 30.09.2015 № 981.
Відтак, на думку відповідача, Липовецька міська рада діяла добросовісно, послідовно та для прийняття правомірного рішення роз`яснила позивачу які вихідні дані необхідно додати до заяви від 31.05.2023 на розгляд сесії.
Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.
31.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання йому частини водного плеса, водного об`єкта в с. Вікентіївка Вінницького району Вінницької області (на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області) за кадастровим № 0522283800:05:000:1002, площею 6 га в оренду на 10 років, для розміщення плаваючих рибацьких садків, згідно положень Закону України "Про аквакультуру".
До заяви було долучено план частини рибогосподарського водного об`єкта для цілей аквакультури, паспорт, картка платника податків та посвідчення учасника бойових дій (а.с. 9-11).
За результатом розгляду заяви відповідачем не прийнято рішення про надання йому в оренду частини водного об`єкта чи мотивоване рішення про відмову у його наданні.
Листом від 22.06.2023 за № 13-73/02-32 було роз`яснено, що для укладення договору оренди частини рибогосподарського водного об`єкта для цілей аквакультури потрібно надати вихідні дані, а саме: план або схема частини рибогосподарського водного об`єкта та координати частини рибогосподарського водного об`єкта для цілей аквакультури як передбачено типовим договором користування на умовах оренди частиною рибогосподарського водного об`єкта для цілей аквакультури, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 № 981.
Також зазначено, що відповідно до Методики визначення розміру плати за використання на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми, що затверджена наказом Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 14.01.2014 № 11, розрахунок розміру орендної плати за надану в оренду частину рибогосподарського водного об`єкта або рибогосподарську технологічну водойму здійснюється за формулою (а.с. 12).
Позивач вважає, що такий стан розгляду його заяви вказує на протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а тому звернувся до суду з метою захисту своїх прав у спосіб вказаний в адміністративному позові.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.
Згідно зі статтею 6 Водного кодексу України (далі - Закон № 213/95-ВР) води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, ст. 4 Закон № 213/95-ВР).
Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (ч. 1, 2 ст. 79 ЗК України).
Порядок надання земель водного фонду у користування та припинення користування ними встановлюється земельним законодавством (ст. 85 Закон № 213/95-ВР).
За змістом ч. 4, 5 ст. 59 Земельного кодексу України (далі Закон № 2768-III), громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Закону № 2768-III передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
У статті 122 Закону № 2768-III визначено, зокрема, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша). Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (частина п`ята).
У статті 51 Закон № 213/95-ВР, якою урегульовано питання користування водними об`єктами на умовах оренди, передбачено, що водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт.
Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.
За визначенням термінів, наведеним у статті 1 Закону України "Про аквакультуру" (далі Закон № 5293-VI) аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.
Разом з цим, плавучий рибницький садок - технологічний пристрій, який розташований у водному об`єкті (його частині), не пов`язаний із дном, що використовується для здійснення інтенсивної форми аквакультури.
У статті 12 зазначеного Закону визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених ЗК України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.
Частини рибогосподарського водного об`єкта надаються в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, лише для розміщення плавучих рибницьких садків. У такому разі межі наданої в користування частини рибогосподарського водного об`єкта визначаються координатами відведеної акваторії. Відведення земельної ділянки водного фонду під водою (водним простором) та встановлення її меж у натурі (на місцевості) не здійснюються.
Безспірно встановлено, що бажаний для позивача водний об`єкт відносяться до земель комунальної власності, а відтак повноваженнями щодо розгляду поданої позивачем заяви наділена Липовецька міська рада.
Правовий статус Липовецької міської ради визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).
Стаття 26 Закону № 280/97-ВР передбачає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.
Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР).
Згідно частин 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Аналізуючи у комплексі норми статті 124 Закону № 2768-III та частини 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР суд зазначає, що при вирішенні заяви позивача про надання йому в оренду водного плеса, водного об`єкта у Ради виникає обов`язок прийняти рішення про надання водного об`єкта в оренду, або мотивоване рішення про відмову у його наданні.
Позивач вважає, що його заява радою у спосіб передбачений нормами Закону № 2768-III та Закону № 5293-VI не розглянута. Тому, на думку позивача, у спірних правовідносинах має місце протиправна бездіяльність органу місцевого самоврядування.
Суд встановив, що у матеріалах справи відсутнє рішення Липовецької міської ради стосовно розгляду заяви позивача про надання йому в оренду частини водного об`єкта чи відмова у наданні в оренду вказаного об`єкта.
Разом з тим, до справи долучено лист відповідача від 22.06.2023 № 13-73/02-32, яким рада повідомила, що для укладення договору оренди частини рибогосподарського водного об`єкта для цілей аквакультури потрібно надати вихідні дані, а саме: план або схема частини рибогосподарського водного об`єкта та координати частини рибогосподарського водного об`єкта для цілей аквакультури як передбачено типовим договором користування на умовах оренди частиною рибогосподарського водного об`єкта для цілей аквакультури, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 № 981.
Суд зазначає, що вказаний лист не може бути кваліфіковано судом як рішення про відмову у наданні в оренду частини водного об`єкта, адже не відображує мотиви прийняття такого рішення, які б дозволяли скористатись правом його оскарження.
Крім того, рада (суб`єкт владних повноважень) приймаючи рішення із ініційованого позивачем земельного питання не може діяти свавільно, на власний розсуд чи в інший спосіб ігнорувати встановлені Земельним кодексом України процедури розгляду клопотань про передачу в оренду земельних ділянок.
Відповідно до постанови від 09 липня 2020 року у справі № 454/160/17 Верховний Суд вважає, що з боку відповідача мала місце бездіяльність, у разі, якщо відповідачем не було прийнято жодного акту ради, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення, за наслідками розгляду заяви позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Законом України "Про аквакультуру" та Законом України "Про місцеве самоврядування", без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, що свідчить про допущення радою, як суб`єктом владних повноважень, саме протиправної бездіяльності стосовно розгляду заяви позивача.
В силу вимог ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту у спірній ситуації, враховуючи, що відповідачем фактично, в установлений законом спосіб не розглянуто заяву позивача та не було прийнято жодного з можливих рішень, тому необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Щодо вимоги позивача розглянути його заяву від 31.05.2023 на сесії народних депутатів, суд зазначає, що за приписами Закону № 280/97-ВР, визначено, що представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.
Частиною першою ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Згідно із ст. 3 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування.
Обсяг повноважень та правовий статус депутатів визначаються Конституцією України та Законами України "Про статус депутатів місцевих рад", "Про місцеве самоврядування в Україні".
Виходячи з аналізу наведених норм слід дійти висновку, що представницький орган місцевого самоврядування проводить свою роботу сесійно та приймає рішення на сесії місцевих рад, а не на сесії народних депутатів, як просить позивач.
Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви від 31.05.2023 про надання ОСОБА_1 в оренду на 10 років частини водного плеса, водного об`єкта в с. Вікентіївка, Вінницького району, Вінницької області за кадастровим № 0522283800:05:000:1002, площею 6 га для розміщення плаваючих рибацьких садків, згідно з положеннями Закону України "Про аквакультуру".
Зобов`язати Липовецьку міську раду Вінницького району Вінницької області на черговому засіданні повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2023 про надання йому в оренду на 10 років частини водного плеса, водного об`єкта в с. Вікентіївка, Вінницького району, Вінницької області за кадастровим №0522283800:05:000:1002, площею 6 га для розміщення плаваючих рибацьких садків, згідно з положеннями Закону України "Про аквакультуру", та прийняти за результатом її розгляду рішення із урахуванням висновків суду в цій справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - АДРЕСА_1 );
Відповідач: Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (код ЄДРПОУ - 04325957, вул. Героїв Майдану, 30, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область, 22500).
СуддяДмитришена Руслана Миколаївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2024 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117112814 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дмитришена Руслана Миколаївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дмитришена Руслана Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні