Рішення

від 19.02.2024 по справі 240/8967/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/8967/22

категорія 113050000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за первісним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій, за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов

встановив:

Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 штраф у розмірі 68 000,00 грн., накладений постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 03.02.2022 №3 до державного бюджету; штраф у розмірі 34000,00 грн., накладений постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 03.02.2022 №4 до державного бюджету.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем не було сплачено штраф у строк передбачений ч. 4 п. 5 ст. 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", а тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою від 23 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штафу.

13.07.2022 від Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 до суду надійшла зустрічна позовна заява до Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області в якій просить суд визнати протиправними та скасувати постанови №3 від 03.02.2022, №4 від 03.02.2022.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом вказано, що він виконує всі норми законодавства, надав усю необхідну інформацію у якого придбавався товар. Звернув увагу суду, що законодавство не обмежує його у праві вилучення продукції з обігу, а також те, що ним , до прийняття оскаржуваних постанов, продукція була утилізована відповідно до акта знищення від 25.01.2022. Отже утилізація продукції і є її вилучення з обігу.

Крім того, наголошує, що у рішеннях про застосування обмежувальних (корегувальних) заходів не було зазначено конкретних дій, які мають бути виконані.

Ухвалою суду від 08 серпня 2022 року прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом у даній справі; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, 18 жовтня 2021 року наказом Головного управління Держпродспоживслужби у Житoмирcькiй області «Про проведення планового заходу зі здійснення державного ринкового нагляду щодо перевірки характеристик продукції» №1675-ОД на виконання Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 2735-VI, «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2736-VI та на підставі затвердженого Держпродспоживслужбою секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вулиця Велика Бердичівська, 67, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », термін проведення перевірки з 19.10.2021 пo 22.10.2021.

На підставі наказу №1675-ОД від 18.10.2021 року видано Направлення №388 від 18.10.2021року на проведення планової перевірки щодо дотримання вимог ЗУ «Про Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції.

В період з 19.10.2021 пo 22.10.2021 посадовими особами Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області проведено перевірку характеристик продукції, предмет перевірки, згідно направлення: Іграшки, мийні засоби, взуття.

В ході заходу складено наступні документи, зокрема:

1. рішенням про відбір зразків продукції № 06-02/3947 від 19.10.2021 р., згідно якого була відібрана продукція на дослідження, а саме:

-Іграшка Лялька «Anita Collector» ТМ Ш «Наі Ла Toys», виробник Made in China.

-Іграшка Лялька «Anita girls» ТМ HJ «Наі Ла Toys», виробник Made in China.

2. Рішення про призначення експертизи (випробування) № 06-02/3948 від 19.10.2021.

3.Акт відбору зразків продукції від 19.10.2021.

Після відбору зразків Відповідач своїми Рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №43 та №44 від 20.10.2021 р., заборонив тимчасово реалізовувати продукцію на ринку.

За результатами перевірки був складений акт перевірки характеристик продукції №25 від 26.11.2021 року, в якому зазначено, що мною порушенні норми п.п. 9.10,11,19,27,44,45,48 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого Постановою КМУ №151 від 28.02.2018 р., тобто відсутні: знак відповідності, технічна документація, супроводжувальна інформація про товар, інструкція та інформація щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

На підставі Акту №25 від 26.11.2021 р., Відповідач прийняв наступні рішення:

1.Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 57 від 26.11.2021 р. (далі - Рішення №57 ;

2.Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 58 від 26.11.2021 р. (далі - Рішення №58);

3.Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 55 від 26.11.2021 р.;

4.Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №56 від 26.11.2021р.

5.Рішення № З від 27.01.2022 р., про внесення змін до рішення № 58 від 26.11.2021 р.;

6.Рішення № 4 від 27.01.2022 р., про внесення змін до рішення № 57 від 26.11.2022 р.;

7.Рішення №5 від 27.01.2022 р., про внесення змін, яким скасоване рішення № 56 від 26.11.2021р. та визнане результативним;

8.Протокол №1 від 27.01.2022 р. про виявлене (і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі - Протокол №1);

9.Постанова про накладення штрафу № З від 03.02.2022 р.,(далі- Постанова № 3);

10.Постанова про накладення штрафу № 4 від 03.02.2022 р., (далі - Постанова № 4).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України від 02.12.2010 р. № 2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі - Закон № 2735-VI).

Згідно з абз.8 ст.1 Закону № 2735-ІV державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Як визначено ч.1 ст.4 Закону № 2735-ІV метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Згідно із п.4 ч.1 ст.11 Закону № 2735-ІV до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

За змістом ст.10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції". Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Приписами ч.1 ст.11 Закону № 2735-VI визначено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності органи ринкового нагляду:

- проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування) (пункт 4);

- вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (пункт 11).

Згідно із ч.1 ст.15 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

- проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування) (пункт 1);

- вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду (пункт 3);

- складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог (пункт 5).

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику, зокрема у сфері ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності.

Пунктом 6 цього Положення визначено, що Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема:

- здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону;

- вимагати відповідно до закону від суб`єктів господарювання усунення виявлених порушень;

- вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону;

- складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосовування інших санкцій, передбачених законом.

Відповідно до п.7 вказаного Положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області як орган ринкового нагляду наділене повноваженнями здійснювати державний ринковий нагляд щодо позивача, зокрема шляхом перевірки характеристик продукції, яку він реалізує, складати акти за результатами такої перевірки, складати протоколи про адміністративні правопорушення у разі виявлення порушень законодавства, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосовування інших санкцій, передбачених законом.

Згідно із ч.1 ст.22 Закону № 2735-ІV заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Приписами ст.23 Закону № 2735-ІV встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції. Зокрема, цією нормою передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону.

Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.

У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб`єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині сьомій цієї статті. Продовження строку проведення перевірки не допускається.

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки був складений акт перевірки характеристик продукції №25 від 26.11.2021, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_1 порушенні норми п.п. 9.10,11,19,27,44,45,48 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого Постановою КМУ №151 від 28.02.2018 р, тобто відсутні: знак відповідності, технічна документація, супроводжувальна інформація про товар, інструкція та інформація щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

На підставі Акту №25 від 26.11.2021 р., Відповідач прийняв наступні рішення:

-рішення №55від 26 листопада 2021 року про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме: заборона надання продукції на ринку;

-рішення №56від 26 листопада 2021 року про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку;

-рішення №57від 26 листопада 2021 року про вжиття обмежувальних (коршувальних) заходів, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності;

-рішення №58від 26листопада 2021 року про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог.

16.12.2021 на адресу Головного управління надійшли Повідомлення №1, №2 про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з додатків. 27.01.2022 на адресу Позивача за первинним позовом надійшло Повідомлення №3 про виконання рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з додатками.

За результатами опрацювання вище вказаних повідомлень Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області було винесено наступні рішенні:

-рішення про внесення змін до рішення від 27.01.2022 року №3, яким внесено наступні зміни: обмежувальний (корегувальний) захід, визначений пунктом а) частини 2 рішення про вжиття обмежувальний (корегувальний) захід №58 від 26.111.2021 замінити на пункт б) частини 2 цього рішення, а саме: «Заборона надання продукції на ринку»

-рішення про внесення змін до рішення від 27.01.2022 року №4, яким внесено наступні зміни: обмежувальний (корегувальний) захід, визначений пунктом а) частини 2 рішення про вжиття обмежувальний (корегувальний) захід №57 від 26.11.2021 замінити на пункт б) частини 2 цього рішення, а саме: «Заборона надання продукції на ринку»

-рішення про скасування рішення від 27.01.2022 №5, яким визнати рішення про вжиття обмежувальний (корегувальний) захід №56 від 26.11.2021 року виконаним повністю і результативно та скасувати його.

Отже, у рішеннях відповідачем застосовано обмеження, а саме заборона надання продукції на ринку.

Суд вважає, що вони не містять конкретно визначені дії, шо має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи.

Відповідно до п.5, п.6 Техрегламенту №151, виробники під час введення іграшки в обіг повинні забезпечити, щоб іграшка була розроблена та виготовлена відповідно до суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту та додатку №2. Виробники повинні складати необхідну технічну документацію згідно з пунктами 59-61 цього Технічного регламенту та проводити відповідну процедуру оцінки відповідності згідно з пунктами 51-53 цього Технічного регламенту.

Відповідно до п.14, п.15 Техрегламенту- №151, виробник у разі потреби на підставі письмового доручення визначає уповноваженого представника При цьому, обов`язки виробника, визначені в пункті 5 цього Технічного регламенту, а також обоє язок щодо складення технічної документації не повинні зазначатися в дорученні для уповноваженого представника.

Відповідно до п.7, п.8, п.40 Техрегламенту № 1067 і п.12, п.13, Техрегламенту № 1077, Виробники під час введення електрообладнання в обіг забезпечують, щоб воно було спроектоване та виготовлене відповідно до цілей, пов`язаних з безпечністю, визначених у пунктах 34-36 Техрегламенту № 1067. Виробники складають технічну документацію, визначених в даних Технічних регламентах та проводять процедуру оцінки відповідності, визначених у пунктах 37-44 Техрегламенту № 1067 та у пунктах 39-47 Техрегламенту 1077.

Якщо відповідність електрообладнання цілям, пов`язаним з безпечністю, була доведена зазначеною процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію- про відповідність і наносять знак відповідності технічним регламентам. Відповідно до п. 16 Техрегламенту №1067 та п.21 Техрегламенту №1077 виготовлення технічної документації і проведення процедури оцінки відповідності покладенні лише на виробника без права передачі за дорученням уповноваженим представникам.

Отже, суд зазначає, що враховуючи зазначене, у вищевказаних рішеннях в графі: «Зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання», має бути вказано, шо шляхом ефективної взаємодії у ланиюгу постачання з суб`єктами господарювання, позивач повинен здійснити повернення продукції постачальнику для подальшого усунення невідповідності/приведення продукції у відповідність до встановлених вимог.

За наявного ж формулювання, для того щоб виконати Рішення, позивачу необхідно було шляхом взаємодії з постачальниками в ланцюгу постачання продукції, повернути її постачальнику, встановити імпортера/виробника продукції та змусити виробника виконати п.5, п.6 Техрегламенту №151, п.7. п.8 Техрегламенту № 1067 та п.12, п.13 Техрегламенту №1077, тобто: скласти/надати технічну документацію; провести відповідну процедуру відповідності; на іграшки та на електрообладнання етикетки або пакування нанести: знак відповідності Технічному регламенту; інформацію стосовно найменування та адреси виробника та імпортера; інформацію про номер партії, серійного номера; надати інструкції та інформацію щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

Відповідно до 4.2 ст.8 Закону, суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Як було зазначено позивачем у зустрічному позові, з метою виконання Рішень, шляхом взаємодії з суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання, на юридичну адресу Постачальника (ТОВ «Геон-Трейд»), ним направлено листа за вих. № 23 від 02.12.2021 р., з інформацією про результати перевірки характеристик продукції, яка була придбана у останнього, що підтверджується накладною №122/07/09/21 від 07.09.2021 р., та вимогою про прийняття поверненої продукції і виконання Рішень № 57, №58. Не одержавши відповідь від Постачальника, 28.12.2021 р. за вих.№ 29 був направлений повторний лист, який також залишений без уваги Постачальника. За вих. № 38 від 28.12.2021 р., на адресу Постачальника направлено черговий лист з вимогою про прийняття продукції і виконання Рішень № 57, №58. На жодне звернення до Постачальника відповіді не отримано.

Чинним законодавством України не передбачено будь-яких інших повноважень розповсюджувача для можливості впливу на суб`єктів господарювання у ланцюгу постачання для ефективної взаємодії під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених Законом. Крім того, законодавством України не врегульовано питання повернення нехарчової продукції у разі вибуття одного з постачальників з ланцюга постачання.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.7 Закону, суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків. які становить продукція, що надається ними на ринку. забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Керуючись вказаною нормою Закону, та враховуючи зазначені вище обставини, ФОП ОСОБА_1 було проведено утилізацію спеціалізованим підприємством ТОВ «ДСЛ-2010», що підтверджується актом знищення від 25.01.2022 за договором К9УТ-31-Нвід 24.01.2022р.

Як було зазначено позивачем за зустрічним позовом, рішення про утилізацію приймалося ним виходячи з міркувань безпечності та добропорядності щодо споживачів (покупців) цієї продукції. Суд погоджується і такими доводами, так як враховуючи чинне галузеве законодавство, кінцевою метою діяльності органів державного ринкового нагляду є саме безпечність товарів, що надаються на ринку. Такий спосіб захисту суспільних інтересів у даному випадку є ефективним, не суперечить чинному законодавству, виключає будь-яку можливість подальшого використання такої продукції, являється єдиним розумним та вмотивованим.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №27З6-VI, вилучення з обігу - будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку продукції, що знаходиться в ланцюгу постачання продукції. Частиною 1 СТ.32 Закону передбачено, що вилучення продукції з обігу чи її відкликання застосовується у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», щодо продукції, яка відповідно надається на ринку або вже надана споживачам (користувачам). Згідно із ч. 2 цієї статті вилучення продукції з обігу передбачає повернення розповсюджувачами всіх одиниць відповідної продукції, що перебуває у їх розпорядженні, виробнику цієї продукції та припинення ними будь-якого демонстрування, пропонування такої продукції споживачам (користувачам). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 9 Закону 2736-VI розповсюджувачі зобов`язані не постачати продукцію, про яку їм відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що ця продукція не відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції.

Штрафи, що застосовуються до суб`єктів господарювання за порушення Закону і передбаченні ст.44цього ж Закону належать до адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 1 ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути і застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у ч.1 ст.239 ГК України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно- господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами, і Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, зокрема і підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що передбачені адміністративно-господарські санкції), регламентовано главою 24 ГК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту ч.2 ст.218 ГК України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Враховуючи зазначене, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил, здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №806/1368/17 від 26.06.2018.

Суд не бере до уваги твердження позивача за первинним позовом про те, що законом не надано повноважень самостійно приймати рішення про утилізацію та протиправність у зв`язку з цим таких дій.

Відповідно до ст. 10 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведеної норми вбачається, що обмеження встановлено лише для органів влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Щодо осіб, яки не є зазначеними органами діє інший принцип.

ФОП ОСОБА_1 , як особа, що не є у правовідносинах, які розглядаються органом влади або їх службовою особою мав можливість вчиняти будь-які дії, які не заборонені законом. Законами України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, Про загальну безпечність нехарчової продукції таких заборон не встановлено.

Крім того, відповідно до вимог ст. 7 ч. 1 п. 9 закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Тобто відповідач за первинним позовом, мав право для запобігання та уникнення ризиків, усунення порушень, які виявлені відповідачем під час перевірки, за власною ініціативою вживати будь-які дії, а не лише ті, що визначені у рішеннях про застосування обмежувальних (корегувальних) засобів.

Відповідно до ст. 11 ч. 1 закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Відповідно до ст. 1 ч. 1 закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Відповідно до ст. 4 ч. 1 метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам. Відповідно до ст. 11 ч. 1 повноваження органам ринкового нагляду надані саме з метою здійснення ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 22 ч. 1 п. 2 закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції обмежувальні (корегувальні заходи) є одним з заходів ринкового нагляду. Відповідно до ст. 1 цього закону державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону. У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи.

У рішеннях відповідачем застосовано обмеження надання продукції на ринку, заборона надання продукції на ринку.

Відповідно до ст. 30 ч. 1-3 закону України обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами; 2) усунення формальної невідповідності 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку. Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов`язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

З наведених норм вбачається, що загальною метою ринкового нагляду є забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також уникнення загроз чи небезпеки, які продукція може становити чи становить.

Суд вважає, що здійснивши утилізацією продукції відповідач повністю унеможливив подальше розповсюдження продукції, яка за висновком відповідача не відповідає Технічним регламентам, а також може становити небезпеку при її використанні. Тим самим було досягнуто основної мети ринкового нагляду.

Накладення на позивача штрафу за формальне невиконання вимог рішень про застосування обмежувальних (корегувальних) заходів після утилізації позивачем продукції не відповідає меті ринкового нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зустрічний адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (вул. Гагаріна, 55,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10002, код ЄДРПОУ 40346926) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 3 від 03.02.2022 р. винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби у Житомирській області (про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч грн. 00 коп.).

Визнати протиправною та скасувати постанову № 4 від 03.02.2022 р. винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби у Житомирській області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34 000,00 грн. (тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.).

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області сплачений фізичною особою-підприємцем Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1984,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова