Ухвала

від 20.02.2024 по справі 320/7960/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 лютого 2024 року м. Київ № 320/7960/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Завадівської сільської ради про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Завадівської сільської ради про скасування рішення, в якому просить:

- cкасувати рішення виконкому Завадівської сільської ради від 21.12.2011 №42 в частині:

присвоєння частці власності ОСОБА_2 (в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) номеру АДРЕСА_2 ;

присвоєння частці власності ОСОБА_2 (в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) номеру АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, постанова від 22.04.2020 у справі №811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Вказане узгоджується із висновками, відображеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 по справі №9901/405/19.

Суд, надаючи правову оцінку питанню визначенню моменту, з якого починається перебіг строку звернення до суду, враховує презумпцію знання законодавства (ignorantia juris non excusat незнання закону не вибачається), за змістом якої кожен вважається таким, що знає закони.

Правовою основою згаданої презумпції є обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Вказаний обов`язок закріплений частиною 1 статті 68 Конституції України. Суд наголошує на тому, що обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Як наслідок, у відповідності до наведеної презумпції закони повинен знати кожний. З цього положення випливає загальновідома формула, а саме незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка детермінована частиною 2 статті 68 Конституції України.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Отже, виходячи з положень статей 122 і 123 КАС України, суд повинен перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду, чітко встановивши час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів, а в разі пропуску строку дати оцінку поважності причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є рішення виконкому Завадівської сільської ради від 21.12.2011 №42 в частині:

присвоєння частці власності ОСОБА_2 (в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) номеру АДРЕСА_2 ;

присвоєння частці власності ОСОБА_2 (в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) номеру АДРЕСА_2 .

До суду з даним позовом позивач звернувся у січні 2024 року, пропустивши шестимісячний строк звернення (майже через 13 років з моменту винесення оскаржуваного рішення), визначений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України.

Позивач зазначає, що з метою встановлення співвласника будинку, було подано запит від 09.01.2024 №0101 до Комунального підприємства Київської обласної ради "Київське обласне бюро технічної інвентаризації" завірені належним чином копії документів стосовно права власності, її зміни, технічних характеристик та їх змін, обтяжень якщо такі є щодо житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На вказаний запит отримано відповідь від 12.01.2024 №БЦ2432/1, що згідно даних з паперових носіїв станом до 01.01.2013 право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 зареєстровано за:

ОСОБА_2 13/20 частин будинку на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 02.04.1990, виданого виконавчим комітетом Завадівської сільської ради згідно рішення Володарської районної ради за №198 від 21.11.1989 (реєстрова книга №1, реєстровий №196);

ОСОБА_3 7/20 частин будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом р №1004 від 26.06.1999 року, посвідченого Володарською державною нотаріальною конторою (реєстрова книга №1, ресстровий №196).

Дослідивши долучені до позовної заяви докази, суд зазначає, що вони не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, а лише свідчать про намір отримати пакет документів щодо прав власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Суд зауважує, що звернення позивача із запитом на отримання документів та отримання відповіді за наслідками його розгляду не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених законодавцем щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 1 ст. 123 КАС України, суд доходить висновку про необхідність надання позивачу десятиденного строку для подання обгрунтованого клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку (пропуску строку) на звернення до суду з даним позовом та документів (доказів) на підтвердження цих обставин.

Оскільки позивачем такі обставини не наведені, а зазначені позивачем в адміністративному позові причини пропуску процесуального строку звернення до суду є неповажними, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху.

Разом з тим, з аналізу матеріалів позовної заяви вбачається, що в тексті позовної заяви в якості третьої особи позивач зазначає ОСОБА_3 , з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Суд зазначає, що предметом спору у даній адміністративній справі є, за доводами позивача, протиправність рішення виконкому Завадівської сільської ради від 21.12.2011 №42 в частині.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що текст позовної заяви не містить належних обґрунтувань щодо залучення в якості третьої особи - ОСОБА_3 , позивач взагалі не зазначає, яким саме чином розгляд даної справи може вплинути на права та обов`язки вказаного суб`єкта, також позивачем всупереч вимогам чинного законодавства не зазначено на стороні позивача чи відповідача має виступати вказана третя особа, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про те, що позивачу необхідно зазначити на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо вказаної особи, зазначити відповідно до вимог приписів процесуального законодавства на якій стороні має виступати вказана третя особа або зазначити склад осіб, у відповідності до вимог КАС України.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Втім, позивачем не було зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) - для третьої особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку (пропуску строку) на звернення до суду з даним позовом та документів (доказів) на підтвердження цих обставин;

- належним чином оформленої позовної заяви з зазначенням на які права чи обов`язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо ОСОБА_3 , зазначити відповідно до вимог приписів процесуального законодавства на якій стороні має виступати вказана третя особа або зазначити склад осіб, а також вказавши реєстраційного номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) - для третьої особи у відповідності до вимог КАС України.

Керуючись ст.ст. 122-123, ст.160 - 162, ч.1, 2 ст.169, ст.241-243, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.