Ухвала

від 20.02.2024 по справі 320/4144/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 лютого 2024 року справа № 320/4144/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" до Державної інспекції ядерного регулювання України про скасування постанови, зобов`язання компенсувати моральну шкоду,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" з позовом до Державної інспекції ядерного регулювання України, в якому позивач просить суд:

- скасувати постанову Державної інспекції ядерного регулювання України №ПсЮО-21/16 від 31.08.2023, якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 100000,00 грн. за ст.17-1 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії";

- зобов`язати Відповідача компенсувати ТОВ "Телеоптик" судові витрати у сумі 2684,00 грн.;

- зобов`язати Відповідача компенсувати ТОВ "Телеоптик" моральні збитки за нанесення шкоди авторитету підприємства та перешкоджання його законній господарської діяльності у розмірі 100000,00 грн.

Відповідно до частини першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга). У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (частини сьома).

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою статті 55 КАС України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) (наприклад, ухвали Верховного Суду від 26.10.2023 у справі №580/3889/22, від 21.12.2023 у справі №140/1986/22).

Надаючи тлумачення наведеній нормі, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зазначила, що з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Отже, повноваження посадових осіб діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцію.

Крім того, згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Згідно з п.4 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» до складу реквізитів документа входить підпис.

Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28 травня 2004 року №97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Отже, підпис як обов`язковий реквізит службового документа за наявності всіх інших обов`язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.

Дослідивши позовну заяву та додатки до неї, судом встановлено, що позовна заява підписана особою, посадове становище якої не вказано та не зазначено прізвище, ім`я, по-батькові підписанта.

При цьому, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження повноважень підписанта.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про ненадання представником позивача доказів на підтвердження повноважень звертатись до адміністративного суду з позовом.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеоптик" до Державної інспекції ядерного регулювання України про скасування постанови, зобов`язання компенсувати моральну шкоду, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Ухвала суду складена та підписана 20.02.2024.

Суддя Кушнова А.О.