Ухвала

від 19.02.2024 по справі 420/4586/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4586/24

УХВАЛА

19 лютого 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення вартості виданих предметів речового майна,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- стягнути з Відповідача на користь Позивача кошти вартості виданих предметів речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчився, утримання коштів за підписання першого контракту, використаної щорічної відпустки та стягнення коштів (грошового забезпечення) за недослужений період у листопаді 2021 року у 26216,12 грн.

Також позивач просить поновити строк звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду позивач посилається на введення з 24.02.2022 року воєнного стану, який Указами Президента України неодноразово продовжувався.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.2 ст.161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивач не додав доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивач не додав документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 гривень.

Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору у сумі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Крім того, згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до матеріалів справи претензія вручена відповідачу 17.12.2021 року, однак до суду позивач звернувся лише 07.02.2024 року, з пропуском тримісячного строку на звернення до суду з позовною заявою, що визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.

Разом з тим, в якості підстави пропуску строку позивач вказує на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, постійні перебої зі світлом. З приводу наведеного суд зазначає наступне.

Указом Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено введення в Україні воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на 30 діб (з подальшими продовженнями).

Так, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 року у справі №500/1912/22 зазначив, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

При цьому, Одеський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, з огляду на що позивач мав можливість реалізувати свої права на судовий захист. Тому позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення, з урахуванням навіть того, що дану позовну заяву подано в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

Суд дійшов висновку, що сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду. Поновлення строків це виняток, а воєнний стан - загальна умова для всіх.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, продовжував здійснювати свою діяльність, однак з даним позовом звернувся лише 21.02.2023.

При цьому, дотримання строків на звернення до суду з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Позивач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання позовної заяви.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали позивачу скористатись правом на звернення з позовною заявою, не наведено.

Враховуючи викладене, доводи наведені в заяві про поновлення процесуального строку не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на звернення до суду (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи недоведеність заявником існування об`єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, суд визнає неповажними зазначені заявником в клопотанні причини пропуску строку звернення.

Вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду доказів дотримання строку звернення до суду або письмових пояснень та відповідних доказів щодо поважності причин пропуску строків звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб та відповідних доказів по справі доказів на підтвердження сплати судового збору.

У разі неотримання документів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку, судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними зазначені Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України у позові причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення вартості виданих предметів речового майна - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Самойлюк