Рішення

від 20.02.2024 по справі 460/560/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2024 року м. Рівне№460/560/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави (далі - позивач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (далі треті особи) звернулися до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище» (далі - відповідач), в якому просять суд: визнати протиправною бездіяльність Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке вище професійне училище» щодо не нарахування та невиплати випускникам 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , випускниці 2022 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та випускнику 2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», та зобов`язати Державний професійно-технічний навчальний заклад «Острозьке вище професійне училище» вчинити дії щодо нарахування одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та виплатити її ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» - у сумі 13620грн кожному, а також вчинити дії щодо нарахування одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку у розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та виплатити її ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» - у сумі 14886грн, а також вчинити дії щодо нарахування одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та виплатити її ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - у сумі 16104грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з інформацією наданою відповідачем, третім особам, які мають статус осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, станом на вересень 2023 року не виплачено одноразову грошову допомогу, передбачену Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», з мотивів ненадання підтверджуючих документів про працевлаштування. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати такої допомоги, оскільки це порушує законні права та інтереси третіх осіб, що підлягають захисту в судовому порядку. Просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. Свої заперечення аргументує тим, що відсутні підстави для виплати третім особам грошової допомоги, оскільки частина третіх осіб написала заяви про відмову в отримання такої допомоги, частина третіх осіб в телефонному режимі відмовилась від отримання допомоги, а ОСОБА_7 не був працевлаштований. Крім того, жодних заяв та відповідних документів на отримання грошової допомоги треті особи не подавали, а тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Позивач подав відповідь на відзив в якій на спростування тверджень відповідача наводить тотожні за змістом позову доводи та аргументи.

Треті особи пояснень до суду не подали.

Позовна заява надійшла до суду 17.01.2024.

Ухвалою від 18.01.2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) виклику сторін.

Ухвалою суду від 06.02.2024 заяву Державного професійно-технічного навчального закладу "Острозьке професійне училище" про залишення позовної заяви в адміністративній справі № 460/560/24 без розгляду, залишено без задоволення.

Розглянувши заяви по суті спору, надані сторонами докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд враховує наступне.

З матеріалів справи встановлено, що треті особи:

1) ОСОБА_1 має статус дитини, позбавленої батьківського

піклування (розпорядження Острозької РДА Рівненської області № 48 від 15.02.2011);

2) ОСОБА_2 , має статус дитини, позбавленої батьківського піклування

(розпорядження міського голови м. Рівне № 1960-Р від 09.11.2005);

3) ОСОБА_3 має статус дитини, позбавленої батьківського

піклування (рішення виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області № 248 від 15.11.2011);

4) ОСОБА_4 має статус дитини, позбавленої батьківського

піклування (рішення судів про позбавлення батьківських прав матері та батька);

5) ОСОБА_5 має статус дитини-сироти (витяг з обліково

статистичної картки);

6) ОСОБА_6 має статус дитини-сироти (розпорядження

Рівненського міського голови № 842-р від 13.11.2015);

7) ОСОБА_7 має статус дитини-сироти (рішення

виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області № 105 від 18.05.2021.

18.01.2021 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відраховані зі складу учнів Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище» у зв`язку з випуском як таких, що закінчили повний курс навчання та успішно склали державні випускні кваліфікаційні екзамени (наказ Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище» № 1 «В-УДЗ» від 18.01.2021).

25.06.2021 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відраховані зі складу учнів Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище» у зв`язку з випуском як таких, що закінчили повний курс навчання та успішно склали державні випускні кваліфікаційні екзамени (наказ Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище» № 10-«В-УДЗ» від 25.06.2021).

18.01.2022 ОСОБА_6 відрахована зі складу учнів Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище» у зв`язку з випуском як така, що закінчила повний курс навчання та успішно склала державні випускні кваліфікаційні екзамени (наказ Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище» № 1 «В-УДЗ» від 18.01.2022).

21.06.2023 ОСОБА_7 відрахований зі складу учнів Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище» у зв`язку з випуском як такий, що закінчив повний курс навчання та успішно склав державні випускні кваліфікаційні екзамени (наказ Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище» № 15 «В-УДЗ» від 21.06.2023).

Здолбунівською окружною прокуратурою Рівненської області вивчено стан додержання органами, установами державної влади та місцевого самоврядування вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Встановлено неналежне виконання Державним професійно-технічним навчальним закладом «Острозьке професійне училище» вимог ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо нарахування та виплати випускникам навчального закладу з числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів доля осіб відповідного віку.

Згідно матеріалів справи, одноразову грошову допомогу в розмірі шести прожиткових мінімумів не виплачено жодному зі вказаних вище випускників із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно інформації Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище» № 369 від 04.09.2023 року щодо стану виплат грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування встановлено, що така допомога не виплачувалась тому що, як вважає відповідач, згідно п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів виплачується лише при працевлаштуванні після закінчення навчального закладу. ОСОБА_7 допомога буде виплачена до кінця 2023 року, ОСОБА_6 відмовилася від отримання допомоги, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не були працевлаштовані у 2021 році.

В той же час, із матеріалів справи слідує, що дійсно, ОСОБА_6 відмовилася від отримання грошової допомоги згідно поданої заяви від 03.11.2022.

Крім того, згідно доповідної записки майстра в. н. гр. № 12 ОСОБА_9 , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовилися від отримання грошової допомоги в телефонному режимі.

Також ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовилися від отримання грошової допомоги згідно поданих заяв від 23.06.202, 27.01.2021 та 28.01.2021, відповідно.

Отже, враховуючи наведені обставини, встановлено, що відповідачем не була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів наведеним дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, на порушення вимог ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІV.

Оскільки чинним законодавством України встановлено обов`язок відповідача із виплати вказаній вище категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІV, після закінчення навчального закладу, проте, такий обов`язок відповідачем не був виконаний, одноразова грошова допомоги наведеним випускникам не була виплачена, керівник Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області звернувся до суду в інтересах держави з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначаються Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року № 2342-IV (далі - Закон № 2342-IV).

Статтями 3, 4 Закону № 2342-ІV визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Частиною першою статті 8 Закону № 2342-IV встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2342-IV визначено, що витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

Абзацом 16 статті 1 Закону № 2342-IV передбачено, що випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання.

Частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV встановлено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

При цьому, частина сьома статті 8 Закону № 2342-IV встановлює обов`язок держави (у даному випадку обов`язок відповідача, якому делеговані повноваження держави) з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні, а відповідно, після закінчення навчання, такі випускники мають право на отримання одноразової грошової допомоги не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Крім того, сам факт випуску з навчального закладу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є підставою для виплати одноразової грошової допомоги таким випускникам в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленого законом.

Так, судом у ході розгляду даної справи було встановлено, що особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - треті особи, протягом 2021-2023 років закінчили освітній навчальний заклад - Державний професійно-технічний навчальний заклад «Острозьке професійне училище» та відповідно набули статусу випускників.

Отже, із аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства та встановлених судом обставин у цій справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наведені вище випускники із числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, після випуску із навчальних закладів, мали право, а, відповідно, повинні були отримати одноразову грошову допомогу не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Разом з тим, відповідач свого обов`язку з виплати вказаним випускникам одноразової грошової допомоги не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку не виконав, що підтверджено інформацією, наведеною у копії листа відповідача від 04.09.2023 року за № 369 фактично, в т. ч., через неузгодженість положень ч.7 ст.8 Закону № 2342-IV та постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1999 року № 226.

Так, матеріальне забезпечення та зокрема, виплата грошової допомоги регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Постанова КМУ № 226).

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови КМУ № 226 встановлено, що дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом.

Проте, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV, закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги, встановленої Постановою КМУ № 226.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 18 вересня 2018 року у справі № 493/407/16-а та від 03 жовтня 2019 року у справі №303/5849/16-а.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та враховуючи, що, оскільки норми Постанови КМУ № 226 прийняті до набрання чинності Законом № 2342-ІV та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону № 2342-ІV, згідно якого одноразова грошова допомога підлягає виплаті вищенаведеним випускникам у розмірі шести прожиткових мінімумів.

Також, у цих правовідносинах судом враховується і те, що відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний був виплатити вищенаведеним випускникам Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище», які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразову грошову допомогу у розмірі, встановленому саме ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІV.

Наведене правова позиція також узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 26.05.2020р. у справі № 303/5848/16-а, від 04.11.2020р. у справі № 303/5842/16-а, які підлягають застосуванню адміністративним судом згідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_6 відмовилася від отримання грошової допомоги згідно поданої заяви від 03.11.2022, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовилися від отримання грошової допомоги згідно поданих заяв від 23.06.202, 27.01.2021 та 28.01.2021, відповідно, і згідно доповідної записки майстра в. н. гр. № 12 ОСОБА_9 , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовилися від отримання грошової допомоги в телефонному режимі, суд уважає неприйнятними.

Так, дослідивши письмові заяви випускників ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , судом встановлено, що такі заяви не містять жодних відміток реєстрації вхідної кореспонденції Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке професійне училище», відсутня резолюція керівника навчального закладу про прийняття їх до розгляду та виконання. Аналогічна ситуація і з доповідними записками майстра в. н. гр. № 12 ОСОБА_9 по відношенню до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Більше того, позаяк чинним законодавством України встановлено обов`язок відповідача із виплати вказаній вище категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІV, після закінчення навчального закладу, то навіть наявність належно оформлених заяв про відмову від отримання грошової допомоги не позбавляє відповідача від обов`язку із виплати вказаній вище категорії дітей такої допомоги. В протилежному випадку буде порушення вимог норм закону.

З огляду на наведене, суд констатує, що відповідачем не було вжито жодних заходів з виплати вищевказаної одноразової грошової допомоги вищенаведеним випускникам у розмірі, встановленому ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІV, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка призвела до порушення прав і інтересів вищевказаних дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які підлягають відновленню у судовому порядку шляхом визнання вищенаведеної бездіяльності відповідача протиправною.

При цьому, слід зазначити, що захист прав дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування підлягає судом за позовом саме керівника Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області з урахуванням повноважень, встановлених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та вимог ст. 131-1 Конституції України з урахуванням того, що судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх повноважень, не вжив заходів до захисту особистих і майнових прав цієї категорії дітей, що свідчить про обґрунтованість підстав представництва інтересів таких дітей в суді саме прокурором.

Наведене правова позиція також викладена і у постанові Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, яка застосовується адміністративним судом у даних правовідносинах за ч. 5 ст. 242 КАС України.

Також, з урахуванням того, що судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати вищенаведеним випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІV у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати випускникам навчального закладу одноразову грошову допомогу, передбачену ч.7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, кожному, як похідні позовні вимоги та з урахуванням того, що ефективним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії згідно до повноважень суду, встановлених ст. 245 КАС України та ст. 13 Конвенції.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати вищенаведеним випускникам навчальних закладів одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІУ у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів за критеріями, визначеними ч. 2 ст. 2 наведеного Кодексу, суд приходить до висновку, що відповідач, при вчиненні вищенаведеної бездіяльності, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з порушенням вимог ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІУ, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, за відсутності витрат позивача (прокурора), пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (понесення таких витрат позивачем суду не надано), судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державного професійно-технічного навчального закладу «Острозьке вище професійне училище» щодо не нарахування та невиплати випускникам 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , випускниці 2022 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та випускнику 2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Зобов`язати Державний професійно-технічний навчальний заклад «Острозьке вище професійне училище» вчинити дії щодо нарахування одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та виплатити її ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 13620грн кожному.

Зобов`язати Державний професійно-технічний навчальний заклад «Острозьке вище професійне училище» вчинити дії щодо нарахування одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку у розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та виплатити її ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 14886грн.

Зобов`язати Державний професійно-технічний навчальний заклад «Острозьке вище професійне училище» вчинити дії щодо нарахування одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та виплатити її ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 16104грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 лютого 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Княгині Ольги, 36, м. Здолбунів, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35705, ЄДРПОУ/РНОКПП 02910077)

Відповідач - Державний професійно-технічний навчальний заклад "Острозьке професійне училище" (вул. Татарська, 122А,м. Острог,Рівненська обл., Рівненський р-н,35800, ЄДРПОУ/РНОКПП 03071880)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 Адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 Адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 Адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 Адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_5 Адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_6 Адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_7

Суддя Т.О. Комшелюк