Рішення

від 08.02.2024 по справі 580/308/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року справа № 580/308/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Гришанова А.І.,

за участю:

представника позивача Забіяки С.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Клименка В.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Київського інституту Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

Київський інститут Національної гвардії України (далі інститут, позивач) подав позов до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського інституту Національної гвардії України суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з утриманням у Київському інституті Національної гвардії України у розмірі 446143 грн 13 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач проходив навчання та був курсантом у Київському інституті Національної гвардії України з 26.07.2019 по 13.12.2021, із ним укладено контракт про проходження служби (навчання). Під час навчання у вищому навчальному закладі відповідач перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. Всього державою в особі позивача на утримання відповідача витрачено грошові кошти у розмірі 446143 грн 13 коп. Вказав, що відповідно до умов укладеного між університетом та відповідачем контракту відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходив (навчання), в разі, зокрема, дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання. Позивач зазначає, що з відповідач достроково розірвав контракт, у зв`язку із чим у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання у вказаному розмірі. В добровільному порядку відповідач витрати пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 13.09.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 06.10.2023 суд постановив здійснити розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

13.11.2023 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив позов задовольнити частково, зазначивши при цьому, що у зв`язку з відсутністю відомостей з підписом про отримання речового майна, обладнання та інвентаря відповідачем у жовтні 2018 році під час несення служби у військовій частині Національній гвардії Україні та в період 2019-2021 років від Київського інституту Національної Гвардії України, а також його вартості, вважає суму стягнення в розмірі 15990,20 грн необґрунтованою, та не підтвердженою доказами у справі. Відповідач також, не погоджується із списком медикаментів витрачених у медичні частині для медичного забезпечення курсанта курсу № 3 159 н/г ОСОБА_1 за період з 26.07.2019 по 13.12.2021 року у розмірі 432,95 грн, оскільки за медичною допомогою не звертався та вказані медикаменти не отримував. Відповідач не погоджується із розрахунком фактичних видатків державного бюджету, визначених у довідці розрахунку по КЕКВ-2230 Продукти харчування у розмірі 62746,02 грн, вказавши, що зазначена сума не є об`єктивною та підтвердженою відповідними доказами у справі. Крім того вважає необґрунтованим розрахунок комунальних послуг, зазначивши, що в рядку оплата за водопостачання в розрахунку фактичних видатків в період з 07.2019 року по 12.2021 року, позивачем вказані нулі, що свідчить про невикористання відповідачем водою, у зв`язку із чим назву видатку у зведеному розрахунку Оплата водопостачання та водовідведення вважає невірною. Відповідач зазначає, що якщо він не користувався водою, що підтверджується не нарахуванням відповідної послуги, тому видатки по відшкодуванню послуг з водовідведення є безпідставними, оскільки послуги по водовідведенню не можуть відбуватись без водопостачання. Відповідач, також не згідний з нарахованими послугами по оплаті електроенергії, загальна сума якої в розрахунку фактичних видатків відсутня. Відповідач не заперечує, що отримував послуги з електроенергії, проте вказана сума видатків в розмірі 5401,98 грн, не підтверджується доказами отриманням їх в такому розмірі, а позивач не надав доказів, які б вказували на отримання цих послуг. Відсутні рахунки, відомості обліків приладів електричної енергії де проживав відповідач, тарифи про якім проводився розрахунок, а також розрахунки позивача, які вказували на отримання послуг саме в такому розмірі. Крім цього, відповідач повністю не згоден із сумою визначених інших енергоносіїв та інших комунальних послуг в розмірі 518,40 грн, які не підтверджені будь якими документами чи доказами, щоб вказували на їх отримання відповідачем.

Крім того, вказав, що відповідач в цей час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , грошове забезпечення отримує в розмірі близько 20000 грн на місяць, у зв`язку із чим, для об`єктивного вирішення питання погашення суми, пов`язаної з утриманням у закладі вищої освіти, яка буде визначена судом, просив прийняти рішення по розстроченню виконання рішення суду.

27.11.2023 представник відповідача подав до суду уточнюючий відзив на позов, в якому також просив позов задовольнити частково, зазначивши, що відповідач погоджується на відшкодування грошового забезпечення військовослужбовця в розмірі 127571,77 гривень. В обґрунтування зазначив, що батько відповідача ОСОБА_2 являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 17.04.2018, тобто до моменту вступу відповідача до Київського інституту Національної Гвардії України. Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав статус учасника бойових дій 25.03.2020 під час навчання в інституті. Гарантії щодо надання державної цільової підтримки для здобуття професійної (професійно-технічної) фахової передвищої та вищої освіти, визначеної статтею 12 Закону № 3551-ХІІ передбачені не довше ніж досягнення особою до 23 років. Даний вік відповідачу виповнився 19.01.2021. Навчання у Київському інституту Національної Гвардії України відповідач припинив у грудні 2021 року. Зазначив, що оскільки батько відповідача та сам відповідач є учасником бойових дій, маючи пільги та гарантії, передбачені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, вступив на навчання, оплата за яке у військових закладах не передбачена, а тому підстави стягнення з нього коштів до 19.01.2021 року відсутні.

27.11.2023 представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якій вказав, що згідно з п. 4 Порядку № 964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Стосовно здійснення розрахунків з якими не погоджується відповідач, позивач зазначив, що у довідці-розрахунку Продукти харчування відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування. Оскільки норма є добова, то при визначенні суми, що підлягає відшкодуванню в формулі розрахунку має місце кількість діб відповідно до даних обліку особового складу та фактична вартість харчування. Ціни які використовувалися при розрахунку відповідають цінам Державної статистики та Міністерства фінансів України на вказаний проміжок часу. Стосовно розрахунку фактичних видатків державного бюджету на оплату комунальних послуг та спожиті енергоносії у розмірі, зазначив, що розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: теплої та гарячої води - 0,0134 ГКал; води та водовідведення - 0,2074 куб, м; електроенергії - 2,56 кВт/г та складений відповідно до вимог Порядку розрахунків та чинного законодавства України. Для спростування твердження відповідача, що під час навчання за медичною допомогою відповідач не звертався та медикаменти не отримував, позивач надає суду копії Книг амбулаторного прийому курсантів і солдатів, у яких зафіксовано усі звернення ОСОБА_1 до медичного частини Інституту. Стосовно розрахунку фактичних видатків державного бюджет на утримання речового майна в розмірі 15990,20 грн зазначив, що вартість виданих предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися, утримується з урахуванням строку перебування їх у носінні на підставі довідки-розрахунку на утримання вартості речового майна. Крім того позивач вважає, що представник відповідача помилково ототожнює терміни оплата за навчання та відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, які за своєю правовою природою є абсолютно різними. Вважає, що статус учасника бойових дій та гарантії держави щодо забезпечення державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах не надають відповідачу права не відшкодовування витрат держави, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки кошти, які просить стягнути позивач не є вартістю навчання, а є вартістю утримання відповідача у вищому військовому навчальному закладі.

07.12.2023 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив з підстав аналогічних зазначеним у відзиві на позов.

Протокольною ухвалою від 11.01.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судовий розгляд справи по суті на 18.01.2024. 18.01.2024 суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 25.01.2024. 25.01.2024 суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 08.02.2024.

У судовому засіданні 08.02.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю, представник відповідача та відповідач просили позов задовольнити частково з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив навчання в Національній академії Національної гвардії України у період з 26.07.2019 по 27.08.2021 на посаді курсанта Київського факультету Академії, з 28.08.2021 по 13.12.2021 на посаді курсанта 2 відділення 159 навчальної групи курсу № 3 Київського інституту Національної гвардії України (далі Інститут), факультету державної безпеки, військове звання солдат.

Відповідно до Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України, затвердженого Указом Президента України від 28.03.2014 № 346/2016, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 483-р Про утворення Київського інституту Національної гвардії України, керуючись вимогами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказу Міністерства внутрішніх справ України № 472 від 23.06.2021 Про внесення зміни до Структури та складу Національної гвардії України, наказу Міністерства внутрішніх справ України № 549 від 14.07.2021 Про організацію виконання розпорядження Кабінету Міністрів України та наказу командувача Національної гвардії України від 21.08.2021 № 372 Про створення комісії з питань утворення Київського інституту Національної гвардії України шляхом виділу Київського факультету Національної гвардії України зі складу Національної академії Національної гвардії України утворено Київський інститут Національної гвардії України та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 26.07.2019 № 716 Про зарахування кандидатів на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) солдат ОСОБА_1 зарахований на навчання за державним замовленням до Національної академії Національної гвардії України на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня підготовки за спеціальністю 251 Державна безпека, спеціалізація Право Національної безпеки; військове право та призначений на посаду курсанта, уклав контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України (далі - контракт) строком на період навчання з 26.07.2019.

Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 26.07.2019 № 168 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Академії та на всі види забезпечення.

На вимогу п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 483-р Про утворення Київського інституту Національної гвардії України та п. 4 наказу МВС від 14.07.2021 № 549 Про організацію виконання розпорядження Кабінету Міністрів України, відповідно до наказу начальника Академії від 27.08.2021 №722 та наказу начальника Інституту від 27.08.2021 № 2 Про переведення курсантів з 28.08.2021 солдата ОСОБА_1 переведено до Київського інституту Національної гвардії України та зараховано на навчання для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з Київського факультету Національної академії Національної гвардії України.

Наказом начальника Інституту від 28.08.2021 № 12 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , курсанта Київського факультету Національної академії Національної гвардії України зараховано в списки перемінного складу та на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта і вважається таким, що продовжує навчання у Київському інституті Національної гвардії України з 28.08.2021.

Відповідно до частини 5 ст. 25 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, пункту 30 розділу II, діючого на той час Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) укладений у добровільному порядку між відповідачем та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України 26 липня 2019 року та набрав чинності з 26 липня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 контракту відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), добровільно прийняв на себе зобов`язання:

- проходити військову службу (навчання) у Академії протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим контрактом;

- мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера;

- сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов`язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом;

- відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання, або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

В подальшому, 13.10.2021 солдат ОСОБА_1 до керівництва Інституту подав рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів за наявності підстав передбачених підпунктом ж (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Згідно наказу начальника Інституту № 129 від 17.11.2021 Про висновки службового розслідування за фактом небажання продовжувати навчання солдатом ОСОБА_1 та витягу з наказу начальника Інституту № 92 (по стройовій частині) від 13.12.2021 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і відповідачем був достроково припинений (розірваний), а відповідач відрахований з навчального закладу та виключений зі списків перемінного складу курсантів та продовольчого забезпечення з 13.12.2021 за наявності підстав, передбачених підпунктом ж (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Начальником Київського інституту Національної гвардії України затверджено зведений розрахунок фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 у розмірі 446143,13 грн, яка складається із: грошового забезпечення 353025,48 грн; витрат на продовольче забезпечення 62746,02 грн; на медичне забезпечення 432,95 грн, по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 13948,48 грн, вартості речового майна 15990,20 грн.

Згідно наказу № 92 від 13.12.2021 утримано фактичні витрати згідно з нормами утримання курсантів у розмірі 446143,13 грн.

Відповідно до відмітки проставленої відповідачем у заяві-зобов`язанні, із розрахунком фактичних видатків державного бюджету відповідач ознайомився 13.12.2021.

У зв`язку з тим, що відповідач у добровільному порядку заборгованість у повному обсязі не відшкодував, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Під час вирішення спору суд зазначає, що спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби, навчання у вищих військових навчальних закладах врегульовані, зокрема, Законом України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Згідно з частиною п`ятою статті 25 Закону № 2232-XII з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 частини другої статті 23 цього Закону.

Частиною десятою статті 25 Закону № 2232-XII установлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів д, е, є, з, и пункту 1 та підпунктів д, е, є, ж, з пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі Порядок № 964).

Відповідно до пунктів 3, 6, 7 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних, зокрема, з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

З аналізу вищевикладених положень можна зробити висновок, що курсанти, в разі дострокового розірвання контракту, зокрема через небажання продовжувати навчання, зобов`язані відшкодувати Міністерству внутрішніх справ та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі освіти.

Як вище встановив суд, контракт із відповідачем достроково розірвано через небажання відповідача продовжувати навчання, у зв`язку із чим у відповідності до ч. 10 ст. 25 Закону № 2232-XI та умов укладеного контракту відповідач має обов`язок із відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у закладі освіти.

Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі Порядок), згідно з пунктом 2.1 якого відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Відповідно до пункту 2.1.1 Порядку витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Згідно з пунктом 2.1.2 Порядку витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

Відповідно до пункту 2.1.3 Порядку, витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби, про вартість фактично отриманого речового майна та лазне-прального забезпечення.

У силу вимог пункту 2.1.4 Порядку витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

У відповідності до пункту 2.1.6 Порядку до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Суд встановив, що Начальником Київського інституту Національної гвардії України затверджено зведений розрахунок фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 у розмірі 446143,13 грн, яка складається із: грошового забезпечення 353025,48 грн; витрат на продовольче забезпечення 62746,02 грн; на медичне забезпечення 432,95 грн, по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 13948,48 грн, вартості речового майна 15990,20 грн.

Під час вирішення цього спору по суті щодо наявності підстав для стягнення з відповідача вказаного розміру видатків, суд зазначає таке.

Статтею 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 № 3551-XII (далі Закон № 3551-ХІІ) встановлено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Гарантії щодо надання державної цільової підтримки для здобуття професійної (професійно-технічної) фахової передвищої та вищої освіти у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, на відповідача, як сина учасника бойових дій, поширюються, відповідно до частини сьомої та восьмої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, якою передбачено, що держава забезпечує учасникам бойових дій та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної фахової передвищої (професійно-технічної) та вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається у вигляді, зокрема, повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 13 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон № 2011-XII) військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти. Іншим категоріям військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 затверджений Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (далі Порядок і умови № 975).

Порядок та умови № 975 визначають механізм надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, зокрема, особам, визнаним учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, постраждалими учасниками Революції Гідності відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до пункту 3 Порядку та умов № 975 державна цільова підтримка надається у вигляді:1) повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням відповідно до цих Порядку та умов, а також умов та правил прийому на навчання до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти на відповідний рік (далі - умови та правила прийому); 2) часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти; 3) першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих відповідно до умов та правил прийому на навчання на підставі угод, укладених з фізичною або юридичною особою, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що одержані за рахунок перерозподілу закладом професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти або відповідним державним замовником наявних обсягів державного (регіонального) замовлення; 4) соціальної стипендії - для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання, згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1045; 5) безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти; 6) безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; 7) безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою - для осіб, які навчаються за денною формою навчання.

За змістом пункту 4 Порядку та умов № 975 державна цільова підтримка надається особам, зазначеним у пункті 1 цих Порядку та умов, у вигляді: повної оплати навчання для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (рівнем вищої освіти) за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів - у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до умов та правил прийому (з урахуванням квот, установлених відповідно до законодавства); пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти; першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих відповідно до умов та правил прийому на навчання на підставі угод, укладених з фізичною або юридичною особою, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що одержані за рахунок перерозподілу закладом професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти або відповідним державним замовником наявних обсягів державного (регіонального) замовлення; соціальної стипендії для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання; безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти; безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти.

Особам, зазначеним у підпунктах 1-4 пункту 1 Порядку та умов, які навчаються за денною формою навчання, державна цільова підтримка на проживання в учнівських та студентських гуртожитках надається у вигляді безоплатного проживання.

Як встановив суд в ході судового розгляду, станом на час укладення контракту з МВС України в особі начальника Київського інституту НГУ, батько відповідача мав статус учасника бойових дій, що підтверджується копією відповідного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 17.04.2018. Крім того позивач також має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 25.03.2020.

Таким чином, оскільки позивач, маючи пільги та гарантії, передбачені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, як син учасника бойових дій та учасник бойових дій, вступив на навчання, оплата за навчання у військових закладах до досягнення відповідачем 23 років не передбачена.

У зв`язку із зазначеним, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі за період із 26.07.2019 до 18.01.2021 включно (до досягнення відповідачем 23 років). При цьому, після досягнення відповідачем 23 річного віку, у період з 19.01.2021 по 13.12.2021 на відповідача покладено обов`язок із відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі.

Під час вирішення питання щодо сум витрат, пов`язаних із утриманням, які належить стягнути з відповідача, суд зазначає таке.

Суд встановив, що згідно розрахунків наявних у матеріалах справи (а.с. 33,34) відповідач у січні 2021 перебував у відпустці з 01.01.2021 по 10.01.2021, кількість днів служби у січні 2021 року - 21 день. Розмір грошового забезпечення у січні 2021 року 6642,76 грн. Таким чином середньоденний розмір грошового забезпечення відповідача у січні 2021 року становить 316,32 грн х 13 днів служби у січні 2021 (за період з 19.01.2021 по 31.01.2021) = 4112,16 грн. З урахуванням відомостей про розмір грошового забезпечення відповідача за лютий грудень 2021 року, розмір грошового забезпечення відповідача за період з 19.01.2021 по 13.12.2021, що належить стягнути з відповідача на користь позивача складає - 129112,45 грн.

Щодо відшкодування витрат на продовольче забезпечення, суд зазначає таке.

Відповідно приписів Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Відповідно до пунктів 2.1.2, 2.1.2.1 Порядку розрахунку передбачено, що витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

Для курсантів, які підпадають під дію пункту 5 Порядку, утримання провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби, за визначений період навчання (у тому числі перебування на стажуванні, на лікуванні, а польовому виході тощо, за винятком терміну перебування у відпустках). У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування.

У свою чергу, харчування особового складу курсантів організовано відповідно до вимог Положення про продовольче забезпечення в мирний час затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1118 від 14.06.2015 (далі Положення № 1118).

Відповідно до абзацу першого пункту 3 розділу II Положення № 1118 курсанти вищих навчальних закладів НГУ, військовослужбовці, які навчаються на курсах початкової підготовки, а також на курсах підвищення кваліфікації за програмами підготовки (перепідготовки) рядового, сержантського та старшинського складу в навчальних військових частинах (центрах), належні норми харчування отримують за рахунок держави у вигляді харчування через їдальні навчальних військових частин (центрів), навчальних закладів (інших органів у разі відрядження або лікування).

Належні норми харчування курсантів передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 року Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, а саме пунктом в) примітки 1 до норми № 1- та є загальновійськовими. Ця норма передбачає вичерпний перелік продуктів харчування, які доводяться до курсантів в повному обсязі.

Враховуючи, що вищезазначена норма є добовою, то при визначенні суми, що підлягає відшкодуванню в формулі розрахунку має місце кількість діб відповідно до даних обліку особового складу та фактична вартість харчування.

Посилання представника відповідача про те, що фактичний обсяг продуктів харчування не відповідав нормам утримання та був завжди меншим, в контексті доводів про відсутність підстав для стягнення витрат на харчування, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалось вище, відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у ВНЗ здійснюється на підставі довідки-розрахунку, яка в свою чергу має містити відомості про кількість діб перебування на харчуванні та фактичну його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування.

Суд зазначає, що розрахована позивачем сума витрат на харчування узгоджується з приписами Порядку № 964 та Порядком розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах та є належним доказом для відшкодування витрат.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки-розрахунку (а.с. 34) розмір витрат на продовольче забезпечення у період з 19.01.2021 по 13.12.2021 становить 28446,84 та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо відшкодування витрат на комунальні послуги та енергоносії, суд зазначає таке.

Відповідно до п 2.1.6 Порядку розрахунку, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г.

При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.

Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв відшкодовують за визначений період навчання, за винятком терміну перебування у відпустках.

Враховуючи, що розрахунок здійснюється,виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу, доводи представника відповідача щодо відсутності рахунків, відомостей обліку приладів електричної енергії, в контексті доводів про відсутність підстав для стягнення витрат на комунальні послуги, суд вважає необґрунтованими.

Суд зазначає, що розрахована позивачем сума витрат на комунальні послуги узгоджується з приписами Порядку № 964 та Порядком розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах та є належним доказом для відшкодування витрат.

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку (а.с. 37) розмір витрат на комунальні послуги у період з 19.01.2021 по 13.12.2021 становить 5938,70 та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо відшкодування витрат на медичне забезпечення, суд зазначає таке.

Суд встановив, що відповідно до книг амбулаторного прийому (а.с. 154-167) відповідач звертався до медичного пункту у період з 07.02.2020-13.03.2020, 13.03.2020-14.04.2020, 01.09.2020-10.10.2020, тобто до досягнення ним 23 років, у зв`язку із чим, з огляду на вищезазначені висновки суду про наявність у позивача пільг та гарантій, передбачених Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із медичним забезпеченням за вищевказані періоди.

Крім того не підлягають стягненню з відповідача суми вартості речового майна згідно довідки-розрахунку (а.с. 36), оскільки речове майно відповідачу видане у жовтні 2018 року, тобто до укладення між позивачем та відповідачем контракту та виникнення обставин, з якими позивач пов`язує необхідність стягнення спірних витрат.

З урахуванням зазначеного, загальна сума витрат, пов`язаних із утриманням, яка має бути сплачена відповідачем становить 169436,69 грн.

Суд встановив, що у матеріалах справи відсутні докази відшкодування відповідачем витрат на його утримання у вищому військовому навчальному закладі, у зв`язку із чим розмір витрат у вищевказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку у відповідності до вимог ст. 25 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Під час вирішення клопотання представника відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Суд встановив, що відповідно до довідки про доходи ВЧ НОМЕР_1 від 10.11.2023 (а.с. 118) грошове забезпечення позивача за останній місяць служби (жовтень 2023) становило 21161,25 грн.

Таким чином, обсяг місячного доходу позивача є значно меншим розміру витрат, пов`язаних із утриманням у ВНЗ, які відповідач має сплатити за цим рішенням суду (169436,69 грн), що є обставиною, яка істотно ускладнює його виконання.

З урахуванням зазначеного, враховуючи матеріальне становище відповідача, суд доходить висновку про наявність правових підстав, встановлених ст. 378 КАС України, для розстрочення рішення суду у межах одного року з дня ухвалення рішення.

Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне розстрочити виконання цього рішення шляхом сплати відповідачем щомісячно з лютого 2024 року до грудня 2024 року включно рівними платежами по 14119 грн 72 коп., у січні 2025 року 14119 грн 77 коп.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому у даному випадку підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського інституту Національної гвардії України суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з утриманням у Київському інституті Національної гвардії України, у розмірі 169436 (сто шістдесят дев`ять тисяч чотириста тридцять шість) грн 69 коп.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Розстрочити виконання рішення строком на один рік шляхом сплати відповідачем щомісячно з лютого 2024 року до грудня 2024 року включно рівними платежами по 14119 (чотирнадцять тисяч сто дев`ятнадцять) грн 72 коп., у січні 2025 року 14119 (чотирнадцять тисяч сто дев`ятнадцять) грн 77 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Київський інститут Національної гвардії України (03179, м. Київ, вул. Оборони Києва, 7, код ЄДРПОУ 44633214);

2) відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 19.02.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК