Ухвала

від 20.02.2024 по справі 420/27900/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/27900/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Бойка А.В., суддів: Шевчук О.А., Федусика А.Г., розглянувши клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024р. у справі №420/27900/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДМІЛЛЕР" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДМІЛЛЕР" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця засобами підсистеми "Електронний суд" подала апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 року було залишено без руху через несплату судового збору та надано строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

На виконання вимог зазначеної ухвали Одеська митниця 16.02.2024 року подала клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а у разі неможливості відстрочення сплати судового збору, просила продовжити Одеській митниці строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

В обґрунтування поданого клопотання Одеська митниця посилалась на відсутність в умовах воєнного стану можливості надати докази сплати судового збору. Однак, як вказав апелянт, з метою недопущення відмови у відкритті провадження чи повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору, начальник Одеської митниці надав розпорядження Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі №420/27900/23. Апелянт вказував на те, що він бажає скористатись правом на апеляційне оскарження, проте реалізація даного права є неможливою у випадку обмеження права на доступ до правосуддя з боку суду.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів зазначає наступне:

Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України Про судовий збір, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо сплати судового збору.

Таким чином апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна була забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення його сплати.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

З огляду на зазначене, необхідність сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою, як умова прийняття такої скарги до розгляду, не може розцінюватись як обмеження права доступу до правосуддя.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Що стосується клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак доказів означеного відповідачем до суду надано не було.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, зважаючи на те, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового слід відмовити, апеляційну скаргу - повернути скаржнику.

Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 250, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити Одеській митниці у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024р. у справі №420/27900/23.

Відмовити Одеській митниці у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, поданої на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024р. у справі №420/27900/23.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024р. у справі №420/27900/23- повернути скаржнику.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді О.А. Шевчук А.Г. Федусик.