Постанова

від 19.02.2024 по справі 500/3790/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 500/3790/23 пров. № А/857/19764/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізко І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Захід Агромікс" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року (головуючий суддя Мартиць О.І., м. Львів) у справі №500/3790/23 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Приватного підприємства "Захід Агромікс" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області звернулося в суд з адміністративним позовом до ПП "Захід Агромікс" про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 37500,17 грн та по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства в розмірі 22030,40 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що підстав для нарахування контролюючим органом пені ( яка стягнута з позивача оскаржуваним рішенням суду як податковий борг ) не було, оскільки після проведення контролюючим органом податкової перевірки та складення акту перевірки від 31.01.2022 №698/19-00/07-01/37753972, ПП "Захід Агромікс" 04.02.2022 на підставі даного акту ( ще до винесення податкових повідомлень-рішень) було добровільно і в повній мірі сплачено суму грошового (на момент сплати - неузгодженого) зобов`язання. Наголошує, що відповідач, не чекаючи на винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, сплатив до бюджету суму, визначену у наступному податковими повідомленнями-рішеннями від 16.02.2022.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив щодо її доводів та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП "Захід Агромікс" зареєстроване, як юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області, як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в розмірі 59530,57 грн., яка складається з пені, що нарахована в розмірі 37500,17 грн. на заборгованість з податку на додану вартість за період з 01.06.2018 по 29.02.2020 та у розмірі 22030,40 грн. на заборгованість з податку на прибуток підприємств за період з 13.03.19 по 29.02.2020.

Заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток виявлена під час проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Захід Агромікс" .

Актом перевірки від 31.01.22 №698/19-00-07-01/37753972 встановлено, що така заборгованість виникла у зв`язку з заниженням ПП "Захід Агромікс" податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.06.2018 по 29.02.2020 та податку на прибуток за період з 13.03.19 по 29.02.2020.

Згідно податкового повідомлення-рішення №00009940701 від 16.02.2022 нараховано ПП "Захід Агромікс" 122220,00 грн. податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Згідно податкового повідомлення-рішення №00009960701 від 16.02.2022 нараховано ПП "Захід Агромікс" 118548,00 грн. податкового зобов`язання з податку на прибуток.

Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, відтак податкові зобов`язання, визначені ними, вважаються узгодженими.

Відповідачем - ПП "Захід Агромікс" 04.02.22 сплачено суми заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, встановлені під час планової перевірки та зафіксовані у акті перевірки від 31.01.22 №698/19-00-07-01/37753972.

28.03.23 ГУ ДПС у Тернопільській області виставлена ПП "Захід Агромікс" податкова вимога форми «Ю» №0000161-1302-1900, у якій визначено податковий борг у вигляді пені, нарахованої на виявлені суми заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість (нарахована пеня в розмірі 37549,04 грн за період з 01.06.2018 по 29.02.2020, однак враховуючи переплату в сумі 48,87 грн., заборгованість становить 37500,17 грн. ) та податку на прибуток (нарахована пеня в розмірі 22030,40 грн за період з 13.03.2019 по 29.02.2020 ).

Податковий борг у вигляді пені, нарахованої на виявлені суми заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, не переривався, відповідачем не сплачений, тому позивач звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, який є узгодженим, доказів його погашення відповідачем не надано, контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, тому податковий борг підлягає стягненню з відповідача.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з пп. «е» п.176.1 ст.176 ПК України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати грошового зобов`язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк є податковим боргом.

Колегія суддів звертає увагу, що нарахування пені відбувалося на підставі пп. 129.1.2 п.129.1, пп.129.3.41 п. 129.3, п. 129.4 ст. 129 ПК України та враховуючи вимоги абзацу 11 п.521 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України щодо обмеження строків нарахування пені.

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пп.129.1.2. п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення (пп.129.3.41 п. 129.3 ст.129 ПК України).

Відповідно до п. 129.4 ст.129 ПК України на суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно абзацу 11 п.521 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУГО-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 ПК України).

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів наголошує, що межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені.

Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.06.2023 у справі №160/13436/22.

ПП "Захід Агромікс" в межах даного спору, провадження у якому розпочалося за позовом ГУ ДПС у Тернопільській області про стягнення податкового боргу, заперечує наявність у нього податкового боргу у вигляді пені і наявність підстав для нарахування пені у зв`язку з тим, що ним вчасно сплачено суми донарахованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податок на прибуток, встановлених перевіркою.

Колегія суддів наголошує, що питання правильності, підставності нарахування контролюючим органом пені не є предметом позову у даній справі, а тому суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати правовий аналіз цих питань.

Матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем обліковується податковий борг, зокрема, у вигляді пені у загальному розмірі 59530,57 грн.

Колегія суддів враховує, що нарахування пені розпочалося згідно пп.129.1.2. п.129.1 ст.129 ПК України при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у зв`язку з виявленням його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження ( за період з 01.06.2018 по 29.02.2020- по податку на додану вартість та за період з 13.03.2019 по 29.02.2020 по податку на прибуток) та закінчилось в день настання строку погашення грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки.

Тобто, така пеня, відповідно до пп.129.3.41 п. 129.3 ст.129 ПК України, нарахована в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, по день закінчення.

Доказів сплати пені ПП "Захід Агромікс" надано не було.

Відсутні в матеріалах справи і докази оскарження ПП "Захід Агромікс" правомірності нарахування пені.

Більше того, апелянт визнає, що податкові повідомлення-рішення, якими нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток через їх заниження ПП "Захід Агромікс", не були оскаржені, ПП "Захід Агромікс" здійснено сплату до бюджету сум заниження податкових зобов`язань ще до винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом дотримано порядок стягнення боргу, зокрема, було виставлено і направлено ПП "Захід Агромікс" податкову вимогу форми "Ю" від 28.03.2023 №0000161-1302-1900 , яка отримана відповідачем і також не була оскаржена.

З урахуванням вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення податкового боргу у вигляді пені в загальному розмірі 59530,57 грн з ПП "Захід Агромікс".

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Захід Агромікс" залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі №500/3790/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар