Постанова

від 19.02.2024 по справі 755/10087/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Савлук Т.В.

Єдиний унікальний номер справи № 755/10087/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6383/2024

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мережко М.В.,

суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» про захист прав споживачів, відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановив:

У липні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ТОВ «Євро Смарт Пауер» про захист прав споживачів, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 08 травня 2023 року ОСОБА_1 приїхав на власному автомобілі VOLKSWAGEN CRAFTER д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску на автозаправну станцію «БРСМ» за адресою: м. Бровари, вул. Броварської Сотні, 17 , з метою придбання рідини EcoBlue (сечовина).

Зазначав, що даний автомобіль обладнаний дизельним двигуном, який відповідає екологічним стандартам - ЄВРО 6, серед іншого в автомобілі встановлено каталізатор SCR, який за допомогою спеціальної рідини - сечовини, перетворює оксиди азоту в азот і воду. При цьому сечовина знаходиться в окремому баку в автомобілі та заливається через окрему трубку, що розташована з кришкою заливної горловини.

Відповідно до фіскального чеку від 08 травня 2023 року позивач придбав 10 літрів вказаної рідини на суму 329, 90 грн.

Позивач вказував, що після заправки, проїхавши 700-800 метрів, автомобіль перестав функціонувати. Позивач був вимушений скористатися послугами евакуатора, з метою доставлення автомобіля на сервісний центр для діагностики. Після проведеної діагностики, з`ясувалося, що заправник який здійснював заправку рідиною EcoBlue (сечовина) даного автомобіля, залив зазначену рідину не в спеціально призначений для цього бачок, а в бак з дизельним паливом.

ОСОБА_2 10 травня 2023 року звернувся до керівництва АЗС з метою вирішення питання ремонту його автомобіля, проте йому запропонували неприйнятий варіант здійснення ремонту на невідомій станції технічного обслуговування, без будь-яких гарантій якості ремонту.

Того ж дня, позивач звернувся до Броварського РУП ГУ НП в Київській області з відповідною заявою. За наслідками перевірки співробітниками Броварського РУП ГУ НП в Київській області складено довідку в якій зафіксовано наведені обставини, та рекомендовано позивачу звернутися до суду.

Також зазначав, що 11 травня 2023 року він звернувся з листом-проханням до відповідача з пропозицією щодо врегулювання ситуації, яка склалася, проте відповіді на таке звернення не надходило.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 з вернувся до суду з позовом, в якому просивсуд:

- стягнути з ТОВ «Євро Смарт Пауер» на його користь матеріальні збитки на загальну суму 176 877, 40 грн;

- стягнути з ТОВ «Євро Смарт Пауер» на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно не урахував наявні у матеріалах справи докази та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зокрема, залишення поза увагою факту виходу з ладу автомобіля позивача через недбалість оператора АЗС - працівника відповідача, а саме заправлення рідини EcoBlue (сечовина) в бак для дизельного палива.

Наголошує, що працівник відповідача залив у бак для дизельного палива рідину EcoBlue (сечовина), що в свою чергу призвело до погіршення якості залитого в бак дизельного палива та виходу автомобілю з ладу, тому саме на відповідача має бути покладено відповідальність за шкоду нанесену позивачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди в розмірі 226 877, 40 грн.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що судом першої інстанції було всебічно та повно досліджено всі матеріали справи, а дане рішення законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами (свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу).

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх марок, типів і моделей, причепів, напівпричепів, мотокалясок та інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» затверджено постановою КМУ від 07 вересня 1998 року № 1388. Відповідно до п. 8 цього Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників та документів, які підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін в реєстраційні документи.

Судом встановлено, що власником транспортного засобу «Volkswagen Crafter» державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 07 грудня 2021 року.

Згідно наданого позивачем копією чека № 812102 від 08 травня 2023 року, ОСОБА_1 здійснено покупку у ТОВ «Євро Смарт Пауер», за адресою: Київська область, місто Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 17, а саме: рідина EcoBlue (32,99х10) вартість 329,90 грн; хот дог Братвурст ХL (64,99х1) вартість 64,99 грн. (а.с.16)

Старшим ДОП Броварського РУН ГУ НП в Київській області майором поліції Скляровим О.М. розглянуто матеріали звернення ОСОБА_1 зареєстрованого до ЄО №11906 від 09 травня 2023 року; СО№11974 від 10 травня 2023 року. До Броварського РУН ГУ НП в Київській області 10 травня 2023 року надійшло повідомлення ОСОБА_1 , який повідомив, що 08 травня 2023 року приблизно о 17 годині на АЗС «БРСМ» за адресою: м. Бровари, вул. Броварської Сотні, 17, працівник АЗС заправив автомобіль, що призвело до його несправності.

Подальшою перевіркою встановлено, що 08 травня 2023 року приблизно о 17 годині гр. ОСОБА_1 на власному автомобілі «Фольцваген Крафтер» д.з. НОМЕР_2 , приїхав на АЗС «БРСМ» заправити автомобіль. Після заправки автомобіль проїхав 700-800 метрів та двигун перестав працювати. Після чого ОСОБА_1 забрав вищевказаний автомобіль на евакуаторі на СТО, де працівниками було злито дизельне паливо з наливного фільтру та виявилось, що заправник залив частину «EcoBlue» в дизельний бак. Під час бесіди з заправником ОСОБА_3 , що він одразу запропонував відвести автомобіль на СТО з метою відремонтувати, але власник відмовився. Враховуючи вищевикладене, а також те, що у вказаному факті вбачаються ознаки цивільно правових відносин. (а.с.18)

Позивачем 11 травня 2023 року на адресу ТОВ «Євро Смарт Пауер» надіслано лист-прохання, відповідно до якого, останній просить провести діагностику на офіційному сервісі Volkswagen у присутності представника товариства та потерпілої особи, з подальшим ремонтом та компенсацією завданої шкоди ОСОБА_1 (а.с. 19)

У зв`язку із тим, що відповідачем ТОВ «Євро Смарт Пауер» не було вжито жодних дій щодо відновлення порушених прав позивача, останній був змушений самостійно, за власні кошти здійснювати відновлення транспортного засобу «Volkswagen Crafter» державний номерний знак НОМЕР_2 .

На підтвердження понесених витрат позивачем долучено наступні документи: Фіскальний чек 985820452/ВН 153 від 12 травня 2023 року, на суму 1 000,00 грн, відповідно до якого сплачено за послуги: Діагностика сканером на помилки в системі автомобіля - 500,00 грн; слюсарні роботи - 500 грн. (а.с.31); Заказ-наряд №НЗ-0088058 від 24 травня 2023 року на суму 880,00 грн (а.с.32); копія квитанції про оплату від 12 травня 2023 року на суму 700,00 грн, отримувач ТОВ код ЄДРПОУ 39098305 (а.с.33); копія квитанції про оплату від 17 травня 2023 року на суму 6 900,00 грн, отримувач ТОВ код ЄДРПОУ 39098305 (а.с.34); копія Товарного чеку №4270330 від 30 травня 2023 року на суму 47 092,00 грн (а.с.35-36); копія Накладної №005/05 від 29 травня 2023 року, назва товару ПНВТ 03№1307550 на суму 37066,00 грн (а.с.37); копія Квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №616Т00401К від 03 липня 2023 року отримувач: ТОВ «Автомобільний дім Атлант» на суму 80 219,40 грн (а.с.38); Акт виконаних робіт ТОВ «Автомобільний дім Атлант» від 12 травня 2023 року (а.с.39-40).

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.

Пунктом 2 постанови вказаного вище Пленуму Верховного Суду України роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

До спірних правовідносин, враховуючи існування між сторонами споживчих відносин, підлягають застосуванню відповідні правила ЗУ "Про захист прав споживачів", а також спеціальні правила про роздрібну купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 711 ЦК України шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю у зв`язку з придбанням товару, що має недолік, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 п. 1 та ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно зі ст. 16 ЗУ "Про захист прав споживачів" шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

Постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які, зокрема, визначають порядок роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним, гасом, маслами, мастилами (далі - Правила).

Згідно з п. 11 Правил шкода, завдана життю, здоров`ю споживача або його майну внаслідок використання нафтопродуктів неналежної якості, підлягає відшкодуванню суб`єктом господарювання в повному обсязі та в порядку, установленому законодавством.

Відповідно до п.п. 34, 35 Правил заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри).

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2023 року ОСОБА_1 замовив дослідження палива у ТОВ «Укрхіманаліз».

Комісією 15 травня 2023 року в складі: голови ТОВ «Укрхіманаліз» Кунгуров В.В., представником автодім «Атлант» Лашук С.О. ОСОБА_1., складено Акт відбору проб дизельного палива №б/н, відповідно до якого проведено відбір проб дизельного палива в автомобілі Фольцваген Крафтер: найменування нафтопродукту - Дизельне паливо; норматив на нафтопродукт - ДСТУ 7688:2015; № резервуара транспортного засобу, тари - НОМЕР_2 ; об`єм відібраної проби - 1л. Проби відібрано до сухого посуду, ємністю 1 л кількості 3 штук, та опломбовані. Номер пломб: SG0236080; SG0236081; SG0236082. Пробу направлено для випробувань до лабораторії ТОВ «Укрхіманаліз», м. Київ, проспект Науки, 41, оф. 326. (а.с.21)

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхіманаліз» видано Сертифікат аналізу №11210 від 23 травня 2023 року, відповідно до висновку встановлено, що зразок палива дизельного за показниками «цетановий індекс», «густина за температури 15С», «масова частка води», не відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» зі зм. №1, №2. (а.с. 22)

У відповідності зі ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: відбирати у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб`єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, коментована норма визначає, що відбір зразків (проб) товарів для перевірки їх якості проводиться виключно службовою особою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України. Єдиний порядок організації та проведення робіт, пов`язаних з контролюванням якості товарної нафти та нафтопродуктів (бензину) під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску врегулюваний Інструкцію з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі також - Інструкція), яку затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04 червня 2007 року № 271/121 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 липня 2007 року за № 762/14029.

Відповідно до п. 4.2.1 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488.

У залежності від призначення проби нафти та нафтопродуктів поділяються на: точкові, сукупні, контрольні, арбітражні і донні, що встановлено п. 4.2.2 Інструкції.

Відповідно до п. 4.1.2 вказаної інструкції контрольні випробування нафти та/або нафтопродуктів проводяться: після зливання з транспортних засобів; під час надходження нафти нафтопроводом, а нафтопродуктів магістральним нафтопродуктопроводом до резервуарів підприємств; після перекачування нафтопродуктів нафтопродуктопроводом у межах складу; у разі тривалого зберігання (шість місяців і більше) бензину - не менше одного разу на шість місяців, інших нафтопродуктів (крім нафтопродуктів, що надійшли в запаяній тарі та іншій герметичній упаковці) - не менше одного разу на рік; у пробах, відібраних з транспортних засобів, - не пізніше 24 годин після відбирання проб з транспортних засобів.

Відбір палива із транспортного засобу споживача чинним законодавством не передбачений взагалі.

Разом з тим, всупереч приписів Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродукті, щодо відбору зразків проб та проведення лабораторних випробувань, відбір позивачем дизельного паливо з автомобіля проведено без участі представника ТОВ «Євро Смарт Пауер» та представника Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не можна вважати зразком (пробою) товару для перевірки.

У разі відбирання проби для випробування в сторонній лабораторії пробу відбирають в об`ємі не менше 3 літрів, яку поділяють на три рівні частини, з яких перша (для випробувань) і друга (арбітражна) направляються до сторонньої випробувальної лабораторії. Третя (арбітражна) залишається на підприємстві. Випробування арбітражних проб здійснюються в лабораторії за згодою і в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором.

Розкриття арбітражних проб здійснюється безпосередньо перед випробуваннями в присутності всіх зацікавлених сторін і оформлюється актом за формою № 15-НК, що встановлено у п. 4.2.7. Інструкції.

У зв`язку із тим, що розкриття відібраного з автомобіля зразка дизельного палива та проведення лабораторного дослідження проводилося без участі представника ТОВ «Євро Смарт Пауер» та представника Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, то таке дослідження якості дизельного палива є таким, що проведене із порушенням чинного законодавства, а тому суд не бере його до уваги в силу положень ч. 1 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки воно, як доказ у справі одержане з порушенням порядку, встановленого законом.

Спірні відносини регулюються ч.1 та ч.2 ст.1166, ч.1 ст.1167 ЦК України, за змістом котрих майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Виходячи зі змісту позовної заяви та долученого Фіскального чеку №812102 від 08 травня 2023 року, вбачається, що 08 травня 2023 року у ТОВ «Євро Смарт Пауер», за адресою: м. Бровари, вул. Броварської Сотні, 17, здійснено покупку Рідини EcoBlue, а в той же час відповідно до Сертифікату аналізу №11210 від 23 травня 2023 року ТОВ «Укрхіманаліз» здійснено аналіз фізико-хімічного показника якості дизельного палива.

Якість продукції, Рідини EcoBlue для зниження вмісту оксидів азоту у вихлопних газах автомобіля, відповідає вимогам ТУ У 20.1-32054607-009:2020 «Рідина для зниження вмісту оксидів азоту у вихлопних газах автомобіля. Технічних умови», що підтверджується Паспортом якості №22/12-01 від 01 грудня 2022 року. (а.с. 64)

За загальним правилом, визначеним ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Разом з тим, ЦК України містить спеціальні норми, які регулюють правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

Так, ч. 2 ст. 1209 ЦК України встановлено, що підстави для відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі такого, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, встановлюються законом

Аналізуючи зазначену норму права можна зробити висновок, що порядок та підстави відшкодування шкоди, пов`язаної з наявністю недоліків товару, у тому числі й якість товару, регулюються нормами закону.

Такими спеціальними законами є ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції».

Апеляційний суд ураховує доводи апелянта про те, що предметом даного позову є завдання матеріальної та моральної шкоди внаслідок надання послуги неналежної якості, а не внаслідок продажу неналежної якості нафтопродуктів, тому суд першої інстанції безпідставно посилається на ЗУ «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції». Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що посилання на вказану норму права судом першої інстанції, не впливає на правильність висновків суду відмови у задоволенні позову у зв`язку з його недоведеністю.

Так, позивач зазначає, що після заправки, проїхавши 700-800 метрів, його автомобіль перестав функціонувати. Стверджує, що вимушений був скористатися послугами евакуатора, з метою доставлення автомобіля на сервісний центр для діагностики. Разом з тим жодних доказів, що він зупинився за 700-800 метрів від заправки та користувався послугами евакуатора 08 травня 2023 року, позивач суду не надав.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, при оцінці доказів Суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (справа «Авшар проти Туреччини», п. 282, справа «Козинець проти України», п. 54). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Отже, позивачем, як потерпілим, не доведено причинно-наслідкового зв`язку між несправністю його автомобіля, в результаті виходу з ладу свічок запалювання, паливних форсунок, паливного насосу, та заправкою Рідиною EcoBlue для зниження вмісту оксидів азоту у вихлопних газах автомобіля, яка не відноситься до нафтопродуктів на автозаправному комплексі ТОВ «Євро Смарт Пауер», що знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Броварської Сотні, 17.

Стосовно позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору".

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.2). Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

З огляду на те, що неправомірні дії з боку відповідача ТОВ «Євро Смарт Пауер» в судовому засіданні не доведено, вимоги позивача ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Інші доводи апеляційної скарги в цілому повторюють позовної заяви, належна оцінка яким надана судом першої інстанції, та не впливають на висновки суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суду приходить до висновку, що рішеннясуду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.В. Мережко

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова