Ухвала

від 20.02.2024 по справі 369/10154/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Київ

справа №369/10154/22

провадження №22-з/824/321/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Гуля В.В. (суддя-доповідач)

суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар» - Васюка Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар» - Васюка Миколи Миколайовича на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар» заборгованість згідно договору № 432/24-2020 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком комунальних та додаткових послуг від 07.12.2020 року за період з 01.01.2021 року по 30.09.2022 року у розмірі 11 769 грн. 36 коп.;

- судові витрати покласти на відповідача.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «Одеський бульвар» заборгованість згідно з договором № 432/24-2020 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, комунальних та додаткових послуг від 07.12.2020 року за період з 01.01.2021 року по 30.09.2022 року у розмірі 11 769 грн. 36 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УК «Одеський бульвар» 2 481 грн судового збору.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу скасувати та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року апеляційну скаргу представника позивача ТОВ «Управляюча компанія «Одеський бульвар» - Васюка М.М. - задоволено.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року в частині вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «Одеський бульвар» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

23 січня 2024 року представник позивача ТОВ «Управляюча компанія «Одеський бульвар» - Васюк М.М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить визнати причини пропуску поважними та поновити позивачу строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення; заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «Одеський бульвар» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року апеляційну скаргу позивача задоволено, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року в частині вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «Одеський бульвар» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Зауважує, що про вказану постанову сторона позивача дізналась з ЄДРСР 22 січня 2024 року, у зв`язку з чим просить поновити строк на подання відповідних доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Вказує, що витрати на правничу допомогу, понесені в апеляційній інстанції ТОВ «Управляюча компанія «Одеський бульвар» згідно договору про надання правничої допомоги, є доведеними та підлягають стягненню в судовому порядку.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Постанова Київського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року прийнята в порядку письмового провадження, необхідності у виклику сторін по справі в судове засідання колегія суддів не вбачає, а отже заява про ухвалення додаткового рішення підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Матеріалами справи встановлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, представник позивача Васюк М.М. навів в апеляційній скарзі та 23 січня 2024 року подав докази на підтвердження понесення таких витрат.

У заяві про ухвалення додаткового рішення заявник порушує питання про поновлення строку на подання доказів щодо підтвердження витрат на правничу допомогу з тих підстав, що про постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року, яка була прийнята в порядку письмового провадження, стороні позивача стало відомо 22 січня 2024 року з ЄДРСР.

За змістом статті 126, частин першої, третьої статті 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, зважаючи на те, що цивільний процесуальний кодекс України не містить прямої заборони на поновлення строку для подання доказів щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що постанова Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року прийнята в порядку письмового провадження, про яку стороні позивача стало відомо 22 січня 2024 року, а з відповідною заявою представник позивача адвокат Васюк М.М. звернувся до суду 23 січня 2024 року, колегія суддів доходить висновку про необхідність поновити заявнику строк на подання доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України).

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (Правовий висновок Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2022 року у справі №915/294/21).

На підтвердження розміру понесених позивачем ТОВ «Управляюча компанія «Одеський бульвар»витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у матеріалах справи містяться копії наступних документів: Договір про надання правової допомоги №17 від 10 березня 2021 року; Додаток №78 від 17 липня 2023 року до Договору №17 про надання правової допомоги від 10 березня 2021 року; Акт наданих послуг від 22 січня 2024 року; Звіт про обсяг наданих послуг від 22 січня 2024 року.

Відповідно до пункту 1.2 Договору про надання правової допомоги №17 від 10 березня 2021 року клієнт дає завдання, а адвокатське об`єднання зобов`язується відповідно до завдання клієнта надавати йому юридичні послуги (правову допомогу) за відповідну плату. У свою чергу клієнт зобов`язується оплатити такі юридичні послуги та фактичні витрати адвокатського об`єднання, пов`язані з наданням таких послуг.

Вартість послуг та порядок розрахунків регулюється розділом 5 договору про надання правової допомоги.

Так, згідно пункту 5.1 плата за надані адвокатським об`єднанням послуги за цим договором встановлюється відповідно до виставлених останнім актів наданих послуг згідно переліку послуг, зазначених у додатках, що є невід`ємною частиною даного договору.

За змістом пункту 1 Додатку №78 від 17 липня 2023 року розмір гонорару адвокатського об`єднання за надання послуг, згідно цього договору, складається з загальної кількості годин, витрачених адвокатським об`єднанням на надання послуг. 1 (одна) година наданої правової допомоги адвокатським об`єднанням клієнту за цим договором складає 2 000 грн. Гонорар (вартість послуг) за цим договором оплачується клієнтом протягом 30 робочих днів з дати набрання чинності судового рішення у справі на підставі виставленого рахунку.

Згідно Акту наданих послуг від 22 січня 2024 року адвокатське об`єднання «ВР Партнерс» надало клієнтові наступну професійну правничу допомогу: проведення правового аналізу заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року у справі №369/10154/22, наданих документів клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування клієнта у справі №369/10154/22; підготовка та подання апеляційної скарги від 17 липня 2023 року на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року у справі №369/10154/22 до Київського апеляційного суду.

Вартість 1 години наданих послуг (надання професійної правничої допомоги) клієнту адвокатського об`єднання складає 2 000 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 10 000 грн.

Відповідно до звіту про обсяг наданих послуг від 22 січня 2024 року адвокатське об`єднання надало клієнтові професійну правничу допомогу, зазначену в Акті наданих послуг від 22 січня 2024 року, на яку адвокатом Васюком М.М. загалом витрачено 5 годин.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі №922/3812/19, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху», у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді касаційної інстанції та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн колегія суддів ураховує, що заочне рішення суду першої інстанції оскаржувалось позивачем лише в частині витрат на правову допомогу, при цьому на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція сторони позивача вже була сформована, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано. При цьому, судова практика щодо вирішення питань про стягнення судових витрат є чіткою, сформованою та добре відомою представникам юридичної сфери, яка не потребує значних затрат адвоката по часу та зусиллям. Вчинені адвокатом позивача дії, які можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, зводяться до написання та подання апеляційної скарги. Доказів вчинення будь-яких інших додаткових дій, докладання певних зусиль на оскарження рішення в частині судових витрат представником позивача не надано та необґрунтовано витрачення 5 годин на підготовку вказаної апеляційної скарги.

Отже, апеляційний суд уважає, що заява представника позивача ТОВ «Управляюча компанія «Одеський бульвар» - Васюка М.М.щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді апеляційної інстанції, ціною позову, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.

Враховуючи викладене, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управляюча компанія «Одеський бульвар» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 5 000 грн.

Стороною позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості станом на час прийняття додаткової постанови не надано.

Керуючись статтею 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар» - Васюка Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового рішення- задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар» (03027, Київська область, Фастівський район, смт. Чабани, вул. Одеське шосе, буд. 18, офіс 3; код ЄДРПОУ: 43012920) витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (шість тисяч) грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник