Постанова

від 13.02.2024 по справі 640/5977/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 640/5977/20

адміністративне провадження № К/990/1392/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Малик І.М.

за участю представника позивача Волинця І.В.,

представника відповідача Павленка С.С.

розглянув у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродія Трейд» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 (суддя - Шулежко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 (суддя-доповідач - Аліменко В.О., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі №640/5977/20.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добродія Трейд» (далі - ТОВ «Добродія Трейд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) від 20.12.2019 №03812615050103, №03822615050103, №03832615050103.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: пунктів 20, 21 П(С)БО 15 «Дохід» та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

За доводами відповідача формула дисконтування суми майбутніх платежів є загальновідомою і не визначається нормативно-правовими актами; підприємством не нараховано податок на додану вартість на суму списаних засобів захисту рослин, що були використані не у господарській діяльності; позивач здійснював списання фактично використаних паливно-мастильних матеріалів та проводило ремонтні роботи основних засобів (транспортні засоби), які не пройшли реєстрацію у відповідних органах.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Добродія Трейд» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Зокрема зазначає, що з акта перевірки неможливо встановити, в чому саме полягає порушення позивачем вимог підзаконних актів бухгалтерського обліку, яке б могло призвести до неправильного визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Добродія Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019. валютного законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 та іншого законодавства за відповідний період.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.11.2019 №132/26-15-05-01-03/36424505, в якому відображено висновки про порушення позивачем, у тому числі:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 20, п. 21 П(С)БО № 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 №860/4153, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2019 року на загальну суму 174 861 404 грн.;

пункту 185.1 статті 185, пункту 186.3 статті 186, пункту 187.8 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу додаткового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019 року у сумі 513 512 грн.;

пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ в розмірі 513 511,38 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 20.12.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення від:

№03812615050103, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 174 861 404 грн.;

№03822615050103, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 513 512,00 грн.;

№03832615050103, відповідно до яким нараховано штраф у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних у розмірі 33 644,95 грн.

Відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов`язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до визначень, які містяться в статті 1 вказаного Закону національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, зокрема, визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153 (далі - П(С)БО 15).

Згідно з пунктом 7 П(С)БО 15 «Дохід» визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з пунктом 21 П(С)БО 15 «Дохід» дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Справедлива вартість компенсації при реалізації на виплат визначається шляхом дисконтування всіх майбутніх надходжень із використанням умовної ставки відсотка. Умовна ставка відсотка буде найточніше визначена з двох ставок:

а) домінуючої ставки на подібний інструмент емітента з подібною кредитною ставкою;

б) ставки відсотка, яка дисконтує номінальну суму компенсації інструмента до поточної грошової ціни продажу товарів чи надання послуг.

Відповідно до пункту1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об`єднання підприємств», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.07.1999 №163 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.1999 №499/3792 (далі П(С)БО 19) це Положення (стандарт) визначає порядок відображення в обліку і звітності придбання інших підприємств та/або об`єднання видів їх діяльності, гудвілу, який виник при придбанні, а також розкриття інформації про об`єднання підприємств та/або видів їх діяльності.

Згідно з пунктом 4 П(С)БО 19 об`єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності - це поєднання окремих підприємств та/або видів їх діяльності в одне підприємство з метою одержання доходів, зниження витрат або отримання економічних вигод у інший спосіб.

Поєднання може відбуватися шляхом приєднання одного підприємства (його компонента) до іншого, придбання всіх чистих активів (деяких чистих активів), прийняття зобов`язань або придбання капіталу іншого підприємства з метою одержання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльністю іншого підприємства. Якщо об`єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності контролюється тією самою стороною (сторонами) до і після поєднання і цей контроль не є тимчасовим, то це не є об`єднанням підприємств та/або видів їх господарської діяльності.

Як встановлено судами, ТОВ «Добродія Трейд» використовувало у своїй діяльності для поповнення обігових коштів позики, яку отримало від нерезидентів.

Так, згідно договору №21/12-1 від 21.12.2015, укладеного між ТОВ «Добродія Трейд» та Компанією ZWAR INVESTMENTS LIMITED (Кіпр), позивачем отримано позику зі строком повернення до 31.12.2018, на яку нараховуються проценти за ставкою 8,5% річних, сума позики 6 000 000,00 доларів США.

Додатковою угодою №1 від 26.04.2018 термін повернення позики продовжено до 31.12.2019 та зменшено відсоткову ставку до 4,11% річних.

Станом на 30.06.2019 заборгованість складає 2 245 000,00 доларів США (еквівалент 58 743 527,59 грн.)

Також, згідно договору №26/07 від 26.07.2010, укладеного між ТОВ «Добродія Трейд» та Компанією BALEKAN HOLDINGS LIMITED (Кіпр), позивачем отримано позику зі строком повернення до 01.08.2011, на яку нараховуються проценти за ставкою 9,8% річних.

В подальшому, право вимоги позики в іноземній валюті за контрактом від 26.07.2010 № 26/07 від BALEKAN HOLDINGS LIMITED перейшло на користь ZWAR INVESTMENTS LIMITED на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.12.2014 № б/н.

Додатковою угодою №6 від 03.06.2015 зменшену відсоткову ставку до 0,35% річних, сума позики 25 000 000,00 доларів США.

Станом на 30.06.2019 повернення позики не здійснювалось TOB «Добродія Трейд».

Згідно акту від 26.11.2019 №132/26-15-05-01-03/36424505 перевіркою відображених показників у рядку 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 встановлено їх заниження на загальну суму 174 861 404 грн.

Як встановлено судами, в межах спірних відносин предметом укладеного між позивачем та ZWAR INVESTMENTS LIMITED договору позики №21/12-1 від 21.12.2015 не було придбання підприємств та/або об`єднання видів їх діяльності, а тому посилання відповідача на вказане П(С)БО 19 у даного спору є необґрунтованими, відповідно, застосування до спірних правовідносин положень цього стандарту є безпідставним.

Крім того, у П(С)БО 19 не вказано, що воно поширюється на інші правовідносини, зокрема на відображення позики чи відсотків за користування позикою.

До того ж, контролюючим органом в акті перевірки щодо виявленого порушення відсутні посилання на П(С)БО 11 «Зобов`язання», П(С)БО 13 «Фінансові інструменти».

Таким чином, без належного обґрунтування порушень національних положень, стандартів бухгалтерського обліку рішення про донарахування податку на прибуток є таким, що не відповідає нормам податкового і бухгалтерського законодавства України та документально не підтверджується.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Проте, суб`єкт владних повноважень-відповідач у справі процесуального обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення не виконав.

Також в акті відображено, що відповідно до акту списання товарів від 30.11.2016 № 405 у бухгалтерському обліку TOB «Добродія Трейд» списано з Кт 281 рахунку «Товари на складі» в Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» засоби захисту рослин на загальну суму 2 231 107,61 грн, які були викрадені невстановленими особами зі складу товариства.

Відповідно до висновку контролюючого органу в порушення пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України TOB «Добродія Трейд» не нараховано податок на додану вартість на суму списаних засобів захисту рослин, що були використані не у господарській діяльності (нестача товарів, яка виникла у результаті крадіжки невстановленими особами) відповідно до акту списання від 30.11.2016 №405, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за листопад 2016 року у сумі 446 222 грн.

За змістом пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У свою чергу, пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України закріплено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Судами з`ясовано та не заперечувалось сторонами, позивач для агропідприємств систематично надає послуги із закупівлі засобів захисту рослин і міндобрив.

У ніч з 24 на 25 серпня 2016 року із складу ТОВ «Добродія Трейд» (смт. Красне Чернігівського району Чернігівської області) було викрадено засоби захисту рослин (міндобрива) на загальну суму 2 657 496,36 грн., а саме: засоби захисту рослин «Галера Супер» (530л), «Далила» (460л), «Карамба турбо» (1020л).

Викрадені засоби захисту рослин призначалися для виконання позивачем своїх зобов`язань за договором №19/01пр від 05.01.2015.

Розслідування викрадення даного товару (засобів захисту рослин) здійснюється Чернігівським ВП ГУ НП в Чернігівській області в межах кримінального провадження № 12016270270001058 від 26.08.2016 порушеного за частиною п`ятою статті 185 Кримінального кодексу України та підтверджується заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення від 25.08.2016 №15 та ухвалами про проведення слідчих дій.

Отже, в даному випадку, товари (засоби захисту рослин) були призначені для використання в господарській діяльності платника податку, однак, в силу незалежних від платника обставин (крадіжка) були втрачені.

За таких обставин суди дійшли вірного висновку про необґрунтованість доводів контролюючого органу про порушення позивачем норм пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Крім того, у ході проведення перевірки встановлено, що у TOB «Добродія Трейд» списувало фактично використані паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо, бензин) та проводило ремонтні роботи основних засобів (транспортні засоби), які були введені в експлуатацію в порушення норм законодавства, а саме не пройшли державну реєстрацію у відповідних органах.

Так, відповідно до договору №ОР 28-02/2019 від 28.02.2019 TOB «Добродія Трейд» придбала у СТОВ «Оріон» техніку (вантажні автомобілі і т.д.).

Згідно з п. 4.4 Договору №ОР 28-02/2019 ДТ ОС від 28.02.2019 право власності на товар переходить до Покупця в момент фактичної передачі товару відповідно до видаткових накладних (актів приймання передачі).

Продавець передав, а Покупець прийняв техніку (вантажні автомобілі і т.д.) згідно актів приймання-передачі від 01.03.2019.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Тобто, основним критерієм визначення діяльності господарською у розумінні цієї норми є зв`язок з виробництвом, спрямованим на отримання прибутку.

Податковим органом не заперечується те, що TOB «Добродія Трейд» здійснює діяльність, яка відповідно до КВЕД відноситься до категорій 49.41 (вантажний автомобільний транспорт) та 01.11 (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур) та зареєстрований платником ПДВ.

Також, в акті перевірки податковий орган не ставить під сумнів при проведенні перевірки факт фактичного використання у господарській діяльності платника TOB «Добродія Трейд» автотранспорту.

Під час вирішення даного спору судами попередніх інстанцій податковим органом не доведено належними і допустимими доказами в яких саме операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, використано дані транспортні засоби, що призвело б до порушення норм податкового законодавства.

За таких обставин, посилання відповідача на порушення позивачем вимог податкового законодавства в цій частині є необґрунтованими та непідтвердженими.

Окрім того, на думку податкового органу, позивачем відповідно до акту приймання-здачі виконаних робіт/наданих послуг від 26.05.2017 перераховано компанії LERONIKA TRADE sp.z.o.o. кошти в сумі 1980 євро (58 343,87 грн.) за отримані кошти по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, проте не відображено податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 11 668,77 грн. (58 343,87 грн.*20%), відтак не була складена податкова накладна у серпні 2017 року.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг: а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Пунктом 197.8 статті 197 Податкового кодексу України передбачено, що звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов`язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Таким чином, відповідно до підпункту 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 Податкового кодексу України послуги з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом відносяться до операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, враховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №640/5977/20 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова