Ухвала

від 19.02.2024 по справі 340/4891/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 340/4891/23

адміністративне провадження № К/990/5993/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду 29.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі № 340/4891/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АОИЛ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АОИЛ» звернулось до суду з позовом, в якому, просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС в Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8201027/44856476 від 02.02.2023 року про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС в Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8201081/44856476 від 02.02.2023 року про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС в Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8201080/44856476 від 02.02.2023 року про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС в Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8201079/44856476 від 02.02.2023 року про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС в Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8201078/44856476 від 02.02.2023 року про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС в Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8201077/44856476 від 02.02.2023 року про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС в Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8201076/44856476 від 02.02.2023 року про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №9 від 04.01.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АОИЛ» (код ЄДРПОУ 44856476) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її направлення для реєстрації;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №10 від 06.01.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АОИЛ» (код ЄДРПОУ 44856476) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її направлення для реєстрації4

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №12 від 10.01.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АОИЛ» (код ЄДРПОУ 44856476) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її направлення для реєстрації;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №13 від 12.01.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АОИЛ» (код ЄДРПОУ 44856476) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її направлення для реєстрації;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №14 від 12.01.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АОИЛ» (код ЄДРПОУ 44856476) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її направлення для реєстрації;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №15 від 16.01.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АОИЛ» (код ЄДРПОУ 44856476) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її направлення для реєстрації;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №16 від 09.01.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АОИЛ» (код ЄДРПОУ 44856476) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її направлення для реєстрації.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду 29.09.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 позовні вимоги було задоволено.

16.02.2024 до Верховного Сууд надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду 29.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі № 340/4891/23, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник наводить мотиви незгоди з рішенням судів попередніх інстанцій про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АОИЛ" здійсненими по факту оцінки доказів та фактичних обставин справи, вказує про порушення судами попередніх інстанцій, та зазначає постанови Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (з цитуванням окремих витягів з тексту зазначених у касаційній скарзі постанов), без урахування яких, були прийняті оскаржувані рішення, а саме: від 14.02.2020 у справі № 804/249/16, від 18.03.2020 у справі № 826/8114/15.

Водночас колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС передбачає застосування норм права у подібних правовідносинах.

У справі № 804/249/16 на постанову Верховного Суду від 14.02.2020 у якій скаржник посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується правомрності податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами проведення позапланової документальної виїзної перевірки. Разом з тим, даною постановою касаційну скаргу податкового орагану залишено без задоволення, а рішення судів без змін.

У справі № 826/8114/15 на постанову Верховного Суду від 18.03.2020 у якій скаржник посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується правомрності податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки. Разом з тим, даною постановою не сформовано висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки оскаржувані рішення були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказане виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутні підстави вважати, що оскаржувані судові рішення та зазначені вище постанови Верховного Суду, прийняті у справах правовідносини у яких є подібними.

Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є наявність та взаємозв`язок усіх чотирьох умов.

Верховний Суд наголошує, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акту, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку.

Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Подальше обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою фактичних обставин, та доказів наданих сторонами.

Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.

Таким чином, пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду 29.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі № 340/4891/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяВ.П. Юрченко