Ухвала

від 20.02.2024 по справі 344/8351/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8351/22

Провадження № 2/344/261/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення справи без розгляду

20 лютого 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Антоняка Т.М.,

секретаря Мрічко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «М ГРУП ХОТКЕВИЧА», Громадської організації «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО» про визнання майнових прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Приватного підприємства «М ГРУП ХОТКЕВИЧА», Громадської організації «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, а саме квартиру загальною площею 40,00 кв. м, що знаходиться в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 2610100000:08:010:0436).

Справа призначалася до розгляду неодноразово, позивач про час і місце повідомлялася належним чином, про що у суду є відповідні докази, систематично та повторно не з`явилялася в судові засідання, у матеріалах справи відсутня заява про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч.1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

У відповідності до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Крім того, відповідно до ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, а позивач, при цьому, і не з`являється в судове засідання, і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Одночасно, застосовуючи відповідно ЦПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», усилу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 вказала, що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.

У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.

Загальнообов`язкові процесуальні правила, зокрема, викладені у ст. 223 ЦПК України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п`ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа №310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 систематично не з`являлася в судові засідання без поважних причин та не скористалася своїм правом подати до суду заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, судом визнано факти неявки позивача та його представника у судові засідання, як такі, що відбулися систематично та без поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 4, 131, 198, 257 ч.1 п.3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «М ГРУП ХОТКЕВИЧА», Громадської організації «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО» про визнання майнових прав - залишити без розгляду, повідомивши про це позивача.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Антоняк Т.М.