Ухвала

від 20.02.2024 по справі 638/19283/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/19283/21

Провадження № 2/638/765/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Черкашиної Д.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кровлі» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.12.2021року звернувсядо Дзержинськогорайонного судум.Харкова зпозовною заявоюдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Кровлі» про стягнення заборгованості, та згідно прохальної частини позову просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кровлі» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами поворотної фінансової допомоги у розмірі 190532, 54 грн., яка складається з боргу за договором поворотної фінансової допомоги №3 від 02.05.2018 року у розмірі 171584, 96 грн., та боргу за договором поворотної фінансової допомоги №7 від 13.12.2018 року у розмірі 18947, 58 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.12.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.10.2023 року здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутністю чи відкладення судового розгляду не подавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

У відповідності до частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 43 ЦПК України, участь особи, яка є стороною у цивільному процесі, в судових засіданнях особисто або через свого представника є процесуальним правом, а не обов`язком, цієї особи.

Разом з цим, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.

За приписами частини 3 статті 131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Пунктом 2 частини 2статті 223 ЦПК Українивизначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до пункту 2 частини 3 вказаної норми, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Частиною 5статті 223 ЦПК Українивизначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Виходячи зі змісту пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Судом встановлено, щоу провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кровлі» про стягнення заборгованості.

В судові засідання, призначені на 08.12.2023 року, 20.02.2024 року позивач не з`явився, жодних заяв про розгляд справи за відсутністю, відкладення судового засідання чи інших заяв/клопотань від сторони позивача до суду не надходило. В матеріалах справи наявні зворотні поштові повідомлення з повідомленням.

Суд наголошує, що згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у якнайскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.

Таким чином, суд визнає, що позивач ОСОБА_1 повторно не з`явився до суду без поважних причин, від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а тому його позов підлягає залишенню без розгляду.

Крім цього, згідно частини 2 статті 257 ЦПК України сторонам роз`яснено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ч. 5 ст.223, п.3 ч.1, ч.2 ст.257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кровлі» про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Копію ухвали надати учасникам справи для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий: