Рішення

від 09.02.2024 по справі 751/8225/23

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/8225/23

Провадження №2/751/404/24

Рішення

Іменем України

09 лютого 2024 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

секретаря Мороз М. В.

учасники справи:

представник позивача - адвокат Титаренко Т.Г.

відповідач - ОСОБА_1

представник відповідача - адвокат Карпенко Ю.О.

розглянувши в судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСАНИ-11» до ОСОБА_1 про визнання попереднього договору дійсним,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСАНИ-11» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання дійсним Попереднього договору №25-Н11 від 12.08.2021 року, укладеного між ТОВ «МАСАНИ-11» та ОСОБА_1 та стягнення судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 24.03.2021 року замовником будівництва КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради отримано дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 (будівельний номер) з автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі, з вбудованими приміщеннями для розміщення офісів з автономним джерелом теплопостачання в третьому мікрорайоні житлового масиву « Масани » на земельній ділянці,яка знаходиться в постійному користуванні у м. Чернігові».

ТОВ «Масани-11» відповідно до договору 03-03-21/01 від 03.03.2021 року є інвестором будівництва вказаного об`єкту, фінансує та набуває прав власності на квартири в ньому, після введення його в експлуатацію.

12.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МАСАНИ-11» укладено Попередній договір №25-Н11 щодо укладення в майбутньому, а саме не пізніше 60 календарних днів після здачі об`єкта будівництва в експлуатацію та отримання Продавцем правовстановлюючих документів, Основного договору купівлі-продажу квартири, у встановленій законом формі та на умовах, визначених цим договором. Орієнтовна дата введення об`єкта будівництва в експлуатацію ІV квартал 2023 року. Попереднім договором визначено, що Основний договір, який сторони мають укласти в майбутньому буде нотаріально посвідчений. Також при укладанні Попереднього договору, відповідачу було повідомлено про необхідність нотаріального посвідчення зазначеного договору, але вона відмовилась від цього.

На виконання Попереднього договору відповідачкою 12.08.2021 року сплачено авансовий платіж з призначенням «за кв. АДРЕСА_2 згідно Попереднього Договору № 25-Н11 від 12.08.2021., нотаріально не посвідченого, без ПДВ», чим підтвердила дійсність цього договору. Таким чином, між позивачем та відповідачем було укладено Попередній договір № 25-Н11 від 12.08.2021 року в письмовій формі та відбулося часткове його виконання сторонами договору. Сторони домовились щодо усіх істотних умов укладення майбутнього договору купівлі-продажу.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23.10.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.11.2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У вступному слові представник позивача позов підтримала, посилаючись на обставини викладені у позові, та наявних у справі доказах. Додатково пояснила, що відповідачка особисто звернулася до позивача, 12.08.2021 року уклала Попередній договір, і цього ж числа внесла кошти згідно Попереднього договору за квартиру АДРЕСА_2 . З позовними вимогами позивач звертається до суду на підставі ч.2 ст. 220 ЦК України, у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Крім того, представник зазначила, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ « МАСАНИ-11» про застосування наслідків нікчемності Попереднього договору, оскільки він нотаріально не посвідчений. Тому, ТОВ « МАСАНИ-11» у даній справі звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання Попереднього договору дійсним.

Відповідач у вступному слові позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов. Представник відповідача пояснила, що відсутні докази щодо факту ухилення відповідачки від укладення договору у нотаріальному порядку. Оскільки Попередній договір не посвідчено нотаріально, тому відповідач вважає, що такий договір є нікчемним, а тому і недійсним.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради 24 березня 2021 року замовнику будівництва КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради надано дозвіл на: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 (будівельний номер) з автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі, з вбудованими приміщеннями для розміщення офісів з автономним джерелом теплопостачання в третьому мікрорайоні житлового масиву « Масани » на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні у м.Чернігові» (а.с.12).

12 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСАНИ-11» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладений Попередній договір №25-Н11, де зазначено, що Продавець відповідно до умов договору від 03.03.2021 року № 03.03-21/01 укладеного між ТОВ «Масани-11», ТОВ «ОСНОВА-БУД-ЧЕРНІГІВ», та КП«Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради по будівництву багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 (будівельний номер) з автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі, з вбудованими приміщеннями для розміщення офісів з автономним джерелом теплопостачання в третьому мікрорайоні житлового масиву « Масани », набуде право власності на квартиру АДРЕСА_3 і має намір здійснити відчуження квартири покупцю, а покупець має намір придбати квартиру у власність (а.с.9-11).

Відповідно до п.1.1. даного Договору, сторони домовились не пізніше 60 календарних днів після здачі об`єкта будівництва в експлуатацію та отримання Продавцем правовстановлюючих документів укласти договір купівлі-продажу квартири, надалі «Основний договір», у встановленій законом формі та на умовах, визначених цим договором. Орієнтовна дата введення об`єкта будівництва в експлуатацію IV квартал 2023 року. Запланований термін введення об`єкта будівництва в експлуатацію може бути змінено, що не є порушенням зобов`язань з боку Продавця.

Згідно із п. 2.1. Попереднього договору, сторони домовились укласти та нотаріально посвідчити Основний договір з урахуванням таких істотних умов: Об`єкт - Квартира з наступними характеристиками: а) адреса будинку, в якому розташована квартира: третій мікрорайон житлового масиву «Масани» в АДРЕСА_1 (будівельний номер); номер квартири: 25; поверх 6; загальна площа квартири згідно з проектом: 64,12 кв.м; наявність автономного джерела теплопостачання: індивідуальне опалення. Вартість квартири на момент укладання Попереднього договору складає 641 200 гривень 00 коп., без ПДВ.

Відповідно до п. 4.1.4 Попереднього договору, цей договір не приховує іншу угодуі відповідає дійсним намірам сторін створити для себе юридичні наслідки, передбачені цим Попереднім договором. Особи, що підписали цей Попередній договір, стверджують про те, що текст попереднього договору ними прочитано повністю і всі його положення зрозумілі та узгоджені між сторонами.

Відповідно до п.5.1 Попереднього договору, Покупець з метою забезпечення своїх зобов`язань за цим договором щодо укладення Основного договору перераховує на рахунок Продавця аванс: 641200 гривень, без ПДВ, при підписанні Попереднього договору.

Також сторони у п.7.5 даного договору визначили, що відповідно до статей 205,207,209 ЦК України, Продавець та Покупець укладають цей Попередній договір у простій письмовій формі та заперечення з цього приводу у сторін відсутні.

Згідно з квитанцією №ПН2986 від 12.08.2021 року платником ОСОБА_1 на рахунок отримувача ТОВ «Масани-11» здійснено платіж на суму 641200 гривень, у графі призначення платежу зазначено: за кв. АДРЕСА_2 згідно поп. Дог № 25-Н11 від 12.08.2021., нот.не посв. Без ПДВ (а.с.13).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Норма ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За правилами частини другої статті 220 ЦК України у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Зазначена частина друга статті 220 ЦК України застосовується до правовідносин у разі, коли сторони вчинили правочин у встановленій законом письмовій формі, зміст якого відповідав волі сторін, які дійшовши згоди щодо усіх істотних умов договору, виконали такий договір повністю чи частково, і лише не було дотримано вимоги про нотаріальне посвідчення такого договору через ухилення однієї сторони договору.

Укладення попереднього договору та виконання умов, які у ньому були передбачені, є лише передумовами для укладення основного договору, і не заміняє собою основний договір. Попередній договір створює для сторін одне основне зобов`язання: укласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах.

Відповідно до п. 2.1. Попереднього договору, сторони домовились укласти та нотаріально посвідчити Основний договір з урахуванням істотних умов, зазначених у Попередньому договорі.

Згідно із п.7.5 Попереднього договору сторони визначили, що відповідно до статей 205,207,209 ЦК України, Продавець та Покупець укладають цей Попередній договір у простій письмовій формі та заперечення з цього приводу у сторін відсутні.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ « МАСАНИ-11» про застосування наслідків нікчемності Попереднього договору, оскільки він нотаріально не посвідчений. Тому, ТОВ « МАСАНИ-11» у даній справі звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання Попереднього договору дійсним.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову ТОВ «МАСАНИ-11» до ОСОБА_1 у зв`язку з його нікчемністю, оскільки Попередній договір не посвідчений нотаріально, він є недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин першої - третьої, п`ятої та шостої статті 203 цього Кодексу « Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину», зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, та правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З аналізу зазначених норм можна зробити висновок, що нікчемний правочин- це абсолютно недійсний правочин ха законом, а для чинності правочину, відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України, не є необхідним додержання вимоги що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Крім того, формами правочину, відповідно до ст. 205 ЦК України, є укладення правочину в усній або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч.1 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Водночас сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 6 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Проаналізувавши зміст Попереднього договору, укладеного між сторонами, суд керуючись ст. 628 ЦК України, доходить висновку , що даний договір є змішаним договором, оскільки сторони у п.5.1 цього договору домовились, що покупець з метою забезпечення своїх зобов`язань за цим Попереднім договором щодо укладення Основного договору перераховує на рахунок Продавця аванс при підписанні Попереднього договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України , зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто обов`язок доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

У даному випадку, недійсність правочину прямо не встановлена законом ( нікчемний правочин), відповідач заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, тому такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), на підставі ст. 215 ЦК України.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання дійсним правочину, попереднього договору не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 215 ЦК України судом може бути визнаний дійсним нікчемний правочин, тому у задоволенні позову слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України не стягуються.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частин 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що правнича допомога відповідачу надавалася Адвокатським об`єднанням « Рябінін, Переверзєв та Партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги від 28.11.2023 року та додаткової угоди до нього від 21.12.2023 року.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, зазначених в акті прийняття-передачі наданих послуг від 28.11.2023 року, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.

Керуючись статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

Вирішив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСАНИ-11» до ОСОБА_1 про визнання дійсним попереднього договору № 25-Н11 від 12.08.2021 року - відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСАНИ-11» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, надані адвокатським об`єднанням «РЯБІНІН, ПЕРЕВЕРЗЄВ та ПАРТНЕРИ» на підставі договору про надання правничої допомоги від 28.11.2023 року у сумі 5000 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 16 лютого 2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСАНИ-11» (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, проспект Перемоги, 39, код ЄДРПОУ 43307633)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя С. М. Ченцова