Рішення

від 19.02.2024 по справі 752/18210/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/18210/23

Провадження №2/752/1706/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтфатер Київ» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Пустовий Богдан Вікторович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (далі - ПрАТ «СК «Граве Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтфатер Київ» (далі - ТОВ «Альтфатер Київ») про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач є власником транспортного засобу VAN HOOL Т-917 ASTRON, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

10.04.2023 приблизно о 19 год. 35 хв. відповідач ОСОБА_2 у місті Києві по вул. Академіка Заболотного, керуючи автомобілем Меrcedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з транспортним засобом VAN HOOL (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 752/5156/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано стягненню.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «СК «Граве Україна» за полісом обов`язкового страхування №АР/6457283 зі строком дії з 20.10.2022 до 19.10.2023, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 160000 грн., з франшизою 2600 грн.

Згідно зі звітом №33/05/23 від 24.05.2023, виконаного оцінювачем ОСОБА_4 , з визначення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу VAN HOOL Т-917 ASTRON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлено, що вартість матеріального збитку без ПДВ складає 338775,93 грн.

29.05.2023 ПрАТ «СК «Граве Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 157400 грн., тобто в межах ліміту за договором №АР/6457283 за виключенням франшизи.

Транспортний засіб Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ТОВ «Альтфатер Київ», з яким ОСОБА_2 в момент заподіяння шкоди перебував в трудових відносинах, що відповідач фактично підтвердив, проте запропонував звернутися за стягненням шкоди до ПрАТ «СК «Граве Україна» відповідно до умов договору добровільного страхування №101076469, строком дії з 20.10.22 з лімітом відповідальності страховика 550000 грн. без франшизи.

21.07.23 ПрАТ «СК «Граве Україна» за зверненням позивача сплатив останньому за договором добровільного страхування №101076469 страхове відшкодування в розмірі 167824,88 грн.

Загалом позивач отримав від ПрАТ «СК «Граве Україна» страхове відшкодування в розмірі 325224,88 грн., що є меншим від вартості матеріального збитку визначеного на підставі звіту №33/05/23 від 24.05.2023 з урахуванням франшизи.

Таким чином з ПрАТ «СК «Граве Україна» на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду, що полягає у вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням франшизи та суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 13651,05 грн. (338775,93 грн. - 2600 грн. -167824,88 грн).

Враховуючи те, що страхової виплати недостатньо для відшкодування завданої шкоди, то франшиза в розмірі 2600 грн. підлягає стягненню з ТОВ «Альфатер Київ» та ОСОБА_2 , як з осіб винними діями яких її було завдано.

Крім того, протиправними діями ТОВ «Альтфатер Київ» та ОСОБА_2 було заподіяно моральну шкоду. Позивач не має можливості в повній мірі використовувати власний транспортний засіб VAN HOOL Т-917 ASTRON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за його призначенням для перевезення пасажирів, багажу тощо, а його власних коштів не вистачає для ремонту транспортного засобу.

Відповідачі ТОВ «Альтфатер Київ» та ОСОБА_2 жодного разу не поцікавилися та не запропонували допомогу у вигляді можливого відшкодування завданої шкоди або усунення негативних наслідків заподіяної шкоди, що призвело до втрати позивачем часу та коштів, які ним виділялися на інші потреби, на збір документів, інформації щодо дорожньо-транспортної пригоди, проведення оцінки, пошуку та залучення до справи адвоката, що в свою чергу внесло суттєвий розлад в звичайний, повсякденний життєвий уклад позивача. При цьому він не міг належним чином займатися роботою, приділяти достатньої уваги сім`ї, дітям та суспільству.

З відповідачів ТОВ «Альтфатер Київ» та ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку пошкодженням його майна, а також душевних стражданнях з протиправною поведінкою щодо нього самого. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в 10000 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

За подання до суду даної позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 1073,60 грн. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, становлять 18000 грн.

Просив:

розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;

стягнути з ПрАТ «СК «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 13651,05 грн.;

стягнути з ТОВ «Альтфатер Київ» та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 франшизу в розмірі 2600 грн. та завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн.;

вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідач ПрАТ «СК «Граве Україна» надав відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог до ПрАТ «СК «Граве Україна» про стягнення страхового відшкодування в сумі 13651,05 грн. та судових витрат відмовити в повному обсязі.

Зазначив, що 18.10.2022 ТОВ «Альтфатер Київ» уклала із страховиком договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних власників наземних транспортних засобів №101076469 (надалі - Договір), де страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи, становила 550000 грн.

На підставі Договору між сторонами виникли правовідносини із зобов`язання по добровільному страхуванню, які регулюються нормами ЦК України і Законом України «Про страхування».

Так, згідно п. 5.3.8. Загальної частини Договору визначено перелік документів, що підтверджують розмір завданих збитків, які повинні містити повний перелік робіт, матеріалів необхідних для проведення відновлювального ремонту із зазначенням їх вартості на момент настання страхового випадку. Зокрема, такими документами є звіт, висновок експерта/оцінювача та/або спеціалізованого ремонтного підприємства про розмір збитку, погоджені Страховиком.

Пунктом 6.3.1. Загальної частини Договору визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу потерпілих осіб відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого за результатами висновку експерта та/або звіту (акту) оцінювача (надалі - автотоварознавча експертиза), включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання ...».

Також, за Договором відшкодування шкоди здійснюється лише в частині збитку, що перевищує розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на дату укладання цього Договору, але не більше страхової суми, про що говорить п. 6.2.1. Загальної частини Договору, що згідно Полісу № АР/6457283 від 20.10.2022 становить 160000 грн.

Відповідно до п. 6.8. Загальної частини Договору страхування визначено, що якщо страхове відшкодування здійснюється безпосередньо на рахунок потерплій особі (її правонаступнику, представнику, третій особі та/або Страхувальнику за дорученням потерпілої особи) на підставі страхового акту, то в такому разі, може бути проведена попередня часткова виплата страхового відшкодування з розрахунку до 80% від погодженого Страховиком розрахунку страхового відшкодування (на підставі акту, звіту, висновку автотоварознавчої експертизи, рахунків тощо), а остаточна виплата страхового відшкодування здійснюється після надання документів, що підтверджують виконання та факт оплати відновлювальних (ремонтних) робіт, а також огляду відремонтованого майна потерпілої особи.

В п. 6.8. Загальної частини Договору страхування зазначено, що якщо страхове відшкодування здійснюється безпосередньо на рахунок потерплій особі, то може бути застосовано попередньо або часткову виплату саме до 80%, а не виплаті підлягають всі 100 %, як це стверджує позивач.

Оскільки рішення про виплату страхового відшкодування приймається страховиком, відповідно, страховик визначає відсоток, який підлягає виплаті при проведенні саме попередньої або часткової виплати страхового відшкодування.

Крім того, в п. п. 6.8. Загальної частини Договору вказано «від погодженого страховиком розрахунку страхового відшкодування», відповідно, страховик погоджує розрахунок страхового відшкодування, який оформлено страховим актом.

Звітом №33/05/23 про оцінку матеріального збитку, завданого власнику, внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу від 24.05.2023 (надалі - Звіт), визначено вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу в сумі 406531,10 грн. (з ПДВ 20%) та в сумі 338775,93 грн. (без ПДВ 20%).

Відтак, сума страхового відшкодування була визначена страховиком наступним чином: 406531,10 грн. (вартість відновлювального ремонту з врахування зносу визначеного Звітом) х 80% (80% від вартості відновлювального ремонту з врахування зносу визначеного згідно Звіту за умовами п. 6.8. Загальної частини Договору)) - 157400 грн. (сума вже виплаченого позивачу страхового відшкодування згідно полісу за фактом дорожньо-транспортної пригоди) = 167824,88 грн.

04.07.2023 позивач подав страховику претензію в порядку досудового врегулювання спору за Договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних власників наземних транспортних засобів №101076469, де вказано прохання перерахувати страхове відшкодування безпосередньо на його поточний рахунок.

Відтак, враховуючи умови Договору, визнання страховиком страхового випадку, 21.07.2023 страховиком було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 167824,88 грн., що оформлено страховим актом №18.90091255.1/КОS.

04.08.2023, в строк, передбачений п. 7.3. Загальної частини Договору, страховик провів виплату страхового відшкодування, що підтверджує платіжне доручення №0804121467 від 04.08.2023 на суму 167824,88 грн.

Позивач замість того, щоб надати страховику документи, що підтверджують виконання та факт оплати відновлювальних (ремонтних) робіт, а також надати на огляд відремонтований транспортний засіб для отримання остаточної виплати, подав до суду позов, нехтуючи умовами Договору страхування та уникаючи надання документів, передбачених умовами Договору страхування.

Тим самим, для проведення страховиком остаточної виплати страхового відшкодування, позивачем не було надано страховику документів, що підтверджують виконання та факт оплати відновлювальних (ремонтних) робіт пошкодженого транспортного засобу, а також огляд страховиком відремонтованого майна позивача, хоча умови Договору направлялись представнику позивача та містяться в матеріалах позовної заяви.

Відтак, станом на дату подання цього відзиву страховик право позивача на остаточну виплату страхового відшкодування не порушив, оскільки, як на дату подання ним позовної заяви, так і на дату надання страховиком цього відзиву, документів, які передбачені Договором для здійснення остаточної виплати не надходили.

З наданих позивачем копії договору №039/23 про надання правової допомоги від 15.04.2023 вбачається, що він укладений з адвокатом Пустовим Б.В. Згідно акту про надання правової допомоги від 30.08.2023 об`єм наданих послуг складає 18000 грн.

Розмір витрат на правову допомогу, який заявлений до стягнення, є значно завищеним. Слід врахувати, що ціна позову становить 26251,05 грн., в той же ж час вартість послуг - 18000 грн., що є значно завищеною і не співмірною з ціною позову.

Згідно акту про надання правової допомоги від 30.08.2023 у витрати включається вартість представництва інтересів позивача в суді з питань, що стосуються справи тривалістю 3 год. на суму 5500 грн. Справа слухатиметься у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі документами, а відтак, витрати понесені позивачем на участь адвоката за представництво інтересів в суді є необґрунтованими.

Відтак, витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню або ж можуть бути зменшені судом, про що просить відповідач.

Відповідач ТОВ «Альтфатер Київ» надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, франшизи та завданої моральної шкоди.

Зазначив, що між ТОВ «Альтфатер Київ» та ПрАТ «СК «Граве Україна» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом №АР/6457283 від 18.10.2022 з встановленням ліміту відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну 160000 грн. та розміру франшизи 2600 грн., за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Mercedes-Benz, д.н.з НОМЕР_2 , який на час дорожньо-транспортної пригоди перебував під керуванням водія ОСОБА_2 .

Після настання страхового випадку за зверненням потерпілої особи страховиком 29.05.2023 упродовж короткого строку після дорожньо-транспортної пригоди виплачено позивачу узгоджену з ним суму страхового відшкодування за вказаним договором страхування у зв`язку з настанням страхового випадку в розмірі 157400 грн.

Свій обов`язок зі сплати суми франшизи ТОВ «Альтфатер Київ» також на день надання цього відзиву виконало в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №13918 від 31.10.2023.

Позивачу також було повідомлено про ту обставину, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «Альтфатер Київ» застрахована за чинним на час настання страхового випадку договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №101076469 від 18.10.2022 з встановленням загальної страхової суми 550000 грн., укладеним з тим же страховиком ПрАТ «СК «Граве Україна».

За зверненням позивача страховиком 21.07.2023 виплачено узгоджену з ним суму страхового відшкодування за вказаним договором страхування у зв`язку з настанням страхового випадку в розмірі 167824,88 грн.

Таким чином, ТОВ «Альтфатер Київ» виплатило позивачу 2600 грн. франшизи, а страховиком 325224,88 грн. страхового відшкодування.

Розмір оціненої шкоди, на який посилається позивач в позовній заяві, становить 338775,93 грн.

За таких обставин явно необґрунтованим є позов в частині стягнення зі страховика ПрАТ «СК «Граве Україна» страхового відшкодування в розмірі 13651,05 грн., адже розрахунки вказують на те, що різниця між розміром оцінених збитків і виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та виплаченою страхувальником франшизою становить 10951,05 грн. (338775,93 грн.- 325 224,88 грн.- 2600 грн.= 10 951,05 грн.).

За таких обставин, цивільно-правова відповідальність ТОВ «Альтфатер Київ» застрахована як за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, так і за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №101076469 від 18.10.2022 не більше страхової суми, яка становить 550000 грн.

Страховик дорожньо-транспортну пригоду визнав страховим випадком та здійснив виплату як за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, так і частково за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому зобов`язаний відшкодувати позивачу всю суму завданої майнової шкоди, оскільки зазначена позивачем майнова шкода є меншою ніж загальна страхова сума.

У разі настання страхового випадку страховик заподіювача шкоди або особи відповідальної за заподіяну шкоду в межах страхової суми стає боржником в деліктному зобов`язанні.

Хоча ПрАТ «СК «Граве Україна» не завдавало шкоди позивачу, проте його обов`язок виникає з договору обов`язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених з ТОВ «Альтфатер Київ».

Відтак, відшкодування шкоди ТОВ «Альтфатер Київ», відповідальність якого застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, можлива за умови, якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В даному випадку обсяг відповідальності ТОВ «Альтфатер Київ» обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, якщо вона перевищує страхову суму, і страховою сумою, яка становить 550000 грн.

За таких обставин, за заявленим позивачем позовом належним відповідачем в межах страхової суми є страховик, ПрАТ «СК «Граве Україна».

Також слід зазначити, що позивачем не надано суду допустимого доказу на підтвердження розміру завданої йому майнової шкоди внаслідок пошкодження належного йому майна. Копія документу, який позивач називає висновком експерта, не відповідає вимогам процесуального закону щодо висновків експертизи.

Належним чином не обґрунтував позивач і заподіяння йому моральної шкоди, не надав жодних доказів, які б підтверджували її виникнення та розмір відшкодування моральної шкоди, враховуючи виплату страхового відшкодування упродовж короткого періоду часу.

Орієнтовний розмір судових витрат відповідача складає 10000 грн.

26.09.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу VAN HOOL Т-917 ASTRON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_3 .

ТОВ «Альтфатер Київ» є власником транспортного засобу Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва № НОМЕР_4 .

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ТОВ «Альтфатер Київ» була застрахована відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з ПраТ «СК «Граве Україна», що підтверджується полісом №АР/6457283 від 18.10.2022, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну 160000 грн., франшиза 2600 грн.

Між ТОВ «Альтфатер Київ» та ПрАТ «СК «Граве Україна» укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №101076469 з встановленням загальної страхової суми 550000 грн.

10.04.2023 сталась дорожньо-транспортна пригода, в якій був пошкоджений транспортний засіб VAN HOOL (автобус), реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний позивачу.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 752/5156/23 ОСОБА_2 , який під час дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні зазначеної пригоди та накладено адміністративне стягнення.

Згідно зі звітом №33/05/23 від 24.05.2023 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу VAN HOOL Т-917 ASTRON, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 338775,93 грн. (без ПДВ 20%), 406531,10 грн. (з ПДВ 20%).

29.05.2023 ПрАТ «СК «Граве Україна» склало страховий акт №10.90091198.1/КОS, відповідно до якого визначений розмір страхового відшкодування в сумі 157400 грн.

29.05.2023 ПрАТ «СК «Граве Україна» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 157400 грн. по страховому акту №10.90091198.1/КОS, що підтверджується копією платіжної інструкції від 29.05.2023 №0529120122.

21.07.2023 ПрАТ «СК «Граве Україна» склало страховий акт №18.90091255, відповідно до якого розмір страхового відшкодування за договором страхування з урахуванням відшкодування за полісом ОСЦПВВНТЗ становить 167824,88 грн.

04.08.2023 ПрАТ «СК «Граве Україна» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 167824,88 грн. по страховому акту №18.90091255.1/КОS, що підтверджується копією платіжної інструкції від 04.08.2023 №0804121467.

31.10.2023 ТОВ «Альтфатер Київ» виплатило ОСОБА_1 франшизу в розмірі 2600 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції від 31.10.2023 №13918.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_2 на момент скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди перебував в трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Альтфатер Україна».

Зазначене дає підстави для висновку, що саме ОСОБА_2 , який на відповідній правовій підставі керував автомобілем Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Альтфатер Україна», і якого було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, повинен відшкодовувати спричинену позивачу шкоду.

За встановлених обставин ТОВ «Альтфатер Україна» є неналежним відповідачем, а тому у задоволенні заявлених до нього вимог про відшкодування моральної шкоди, слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення з ТОВ «Альтфатер Україна» франшизи в розмірі 2600 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Судом встановлено, що ТОВ «Альтфатер Україна» в повному обсязі виплатило позивачу франшизу, про стягнення якої заявлено вимогу, на підтвердження чого надав належні докази.

За таких обставин, вимога про стягнення франшизи є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд відзначає, що моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Судом встановлено, що відповідач ТОВ «Альтфатер Україна» не може відповідати за цими вимогами.

Відтак належним відповідачем за вимогою про стягнення моральної шкоди є ОСОБА_2 , зважаючи на відсутність відомостей про те, що на момент скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди він перебував в трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Альтфатер Україна».

Оцінюючи доводи, якими позивач обґрунтував стягнення моральної шкоди, суд відзначає, що дійсно в дорожньо-транспортній пригоді був пошкоджений транспортний засіб (автобус), належний позивачу, який прикладав зусилля для його відновлення. Відтак, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., що на думку суду, з урахуванням вимог щодо розумності, справедливості та співмірності, є достатнім для розумного задоволення потреб позивача.

Щодо вимог про стягнення зі страховика страхового відшкодування матеріальної шкоди в сумі 13651,05 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до п.12 п.4 ст.6 Закону України «Про страхування» до видів добровільного страхування також віднесено страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про страхування» встановлено, що правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо.

Суд враховує зміст Правил страхування наземного транспортного (крім залізничного) (далі - Правила), затверджених ПрАТ СК «Граве Україна» 20.08.2009 зі змінами та розміщеному на офіційному сайті страховика.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «Альтфатер Київ» була застрахована як за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, так і за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №101076469 від 18.10.2022, за яким забезпеченим транспортним засобом є Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Альтфатер Україна».

Згідно з п. 1.6.1.1. особливої частини договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №101076469 від 18.10.2022, якщо по відношенню до транспортного засобу відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про ОСЦПВВНТЗ») повинен бути наявний чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - договір ОСЦПВВНТЗ) страховик несе відповідальність в частині збитку, що перевищує розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб за договором ОСЦПВВНТЗ згідно Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» на дату укладення цього договору, але не більше страхової суми вказаної в п. 1.6.1. особливої частини цього договору.

Пунктом 6.3.1. Загальної частини Договору визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу потерпілих осіб відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого за результатами висновку експерта та/або звіту (акту) оцінювача (надалі - автотоварознавча експертиза), включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 6.8. Загальної частини Договору страхування визначено, що якщо страхове відшкодування здійснюється безпосередньо на рахунок потерплій особі (її правонаступнику, представнику, третій особі та/або Страхувальнику за дорученням потерпілої особи) на підставі страхового акту, то в такому разі, може бути проведена попередня часткова виплата страхового відшкодування з розрахунку до 80% від погодженого Страховиком розрахунку страхового відшкодування (на підставі акту, звіту, висновку автотоварознавчої експертизи, рахунків тощо), а остаточна виплата страхового відшкодування здійснюється після надання документів, що підтверджують виконання та факт оплати відновлювальних (ремонтних) робіт, а також огляду відремонтованого майна потерпілої особи.

Під час розгляду справи було встановлено, що страхове відшкодування було перераховане позивачу за договором добровільного страхування безпосередньо на його банківський рахунок.

Розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачу в дорожньо-транспортній пригоді склав 338775,93 грн. (без ПДВ 20%).

Позивач в рахунок відшкодування шкоди отримав від ТОВ «Альтфатер Київ» франшизу в розмірі 2600 грн., від ПрАТ «Граве Україна» виплату в розмірі 167824,88 грн. за договором добровільного страхування (що становить 80% від розрахованого страхового відшкодування) та виплату в розмірі 157400 грн. за договором ОСЦПВВНТТ.

Таким чином, позивачу не відшкодовано 10951,05 грн. (338775,93 грн. - 2600 грн. - 167824,88 грн. - 157400 грн. = 10951,05 грн.)

Пунктом 2.2. Правил страхування встановлено, що документом, що регламентує взаємовідносини Страхувальника та Страховика є Договір (страховий поліс) страхування та всі додатки до нього.

Зазначене положення узгоджується з приписами ст. 629 ЦК України, якою визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у позивача немає обов`язку виконувати умови договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №101076469 від 18.10.2022, укладеного між ПрАТ «СК «Граве Україна» та ТОВ «Альтфатер Київ», оскільки він не є стороною цього договору. Відтак у позивача немає обов`язку щодо надання документів, що підтверджують виконання та факт оплати відновлювальних (ремонтних) робіт, а також забезпечення огляду відремонтованого автобусу.

Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування страховиком позивачу, як потерпілому у дорожньо-транспортній пригоді, передбачені ст. 26 Закону України «Про страхування» відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з ПрАТ «СК «Граве Україна» на користь частини невиплаченого страхового відшкодування в сумі 10951,05 грн.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача ПрАТ «СК «Граве Україна» на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1095,10 грн., а з відповідача ОСОБА_2 в сумі 1000 грн.

З відповідача ТОВ «Альтфатер Київ» судові витрати не стягуються, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, заявлених до цього відповідача.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд відзначає наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Вивчивши докази, надані відповідачем на підтвердження понесених судових витрат на оплату гонорару адвоката, суд дійшов висновку про часткове стягнення витрат на правову допомогу з відповідачів ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Граве Україна» на користь позивача.

Відповідач ПрАТ «СК «Граве Україна» у відзиві на позовну заяву зазначив, що витрати на правничу допомогу не підлягають до задоволенню або ж можуть бути зменшені судом, про що він просив суд.

15.04.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Пустовим Б.В. був укладений договір №039/23 про надання правової допомоги.

Адвокат Пустовий Б.В. здійснює свою діяльність щодо представництва інтересів позивача на підставі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю від 27.09.2007 та ордеру від 30.08.2023.

Пунктом 3.2. договору №039/23 від 15.04.2023 сторони визначили, що гонорар адвоката становить фіксовану суму 18000 грн.

Згідно акту про надання правової допомоги від 30.08.2023 вартість наданих послуг становить 18000 грн. та складаються з правового аналізу документів - тривалість 2 год. вартість 3500 грн., усні консультація та роз`яснення - тривалість 2 год. вартість 3500 грн., складання необхідних процесуальних документів - тривалість 3 год. вартість 5500 грн., представництво інтересів клієнта в суді -тривалість 3 год. вартість 5500 грн.

30.08.2023 ОСОБА_1 сплатив адвокату Пустовому Б.В вартість послуг в сумі 18000 грн. за договором №039/23 від 15.04.2023.

Визначаючи розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, суд вважає вартість послуг в сумі 18000 грн. дійсно є завищеною. Так, адвокат Пустовий Б.В. не надавав позивачу послугу з представництва інтересів клієнта в суді вартістю 5500 грн., справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а відтак, витрати в цій частині необґрунтовані та не відшкодовуються.

Також суд враховує, що ціна позову становить 26251,05 грн., в той же ж час вартість витрат на правову допомогу становить 18000 грн., що є не співмірним з ціною позову.

За таких обставин, враховуючи, складність справи, її категорію, ціну позову, реально виконані адвокатом роботи, значення справи для сторін, відсутність публічного інтересу до справи, суд вважає можливим стягнути витрати на правову допомогу позивачу за рахунок відповідача ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Граве Україна» в розмірі 3000 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» на користь ОСОБА_1 невиплачену суму страхового відшкодування в розмірі 10951,05 грн., судовий збір в розмірі 1095,10 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн., судовий збір в розмірі 1000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 65, код ЄДРПОУ 19243047.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтфатер Київ», місцезнаходження: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 72, код ЄДРПОУ 25280118.

Суддя Ж. І. Кордюкова