ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 544/1645/23 Номер провадження 22-ц/814/1108/24Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю.О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2023 року, постановлене суддею Ощинською Ю.О. (повний текст складено 24 жовтня 2023 року),
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каплинцівське» про стягнення заборгованості з виплати орендної плати згідно з договором оренди,
в с т а н о в и в:
30.06.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 05.12.2016 між ним та ТОВ «Каплинцівське» укладено договір оренди землі. За умов такого договору позивач передав ТОВ «Каплинцівське» у строкове, платне користування земельну ділянку із кадастровим номером 5323883200:00:034:0019, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Каплицівської сільської ради. Сторонами погоджено розмір орендної плати - 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому виразі складає 5612,63 грн. за один повний рік користування земельною ділянкою. Обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації, коефіцієнт індексації станом на 01 січня року виплати/нарахування.
Позивач у повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання, передавши у строкове орендне користування відповідачу земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Натомість відповідач, у порушення строку та обов`язку, передбачених договором оренди землі, не здійснив внесення на користь позивача суми орендної плати за повний 2022 рік із урахуванням відповідної індексації на рік виплати/нарахування, що становить 7105,77 грн.
Із підстав викладеного, просить захистити порушене право та стягнути із відповідача на його користь заборгованість з орендної плати за 2022 рік у сумі 7105,77 грн., а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу в сумі 3873,60 грн.
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 19.10.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Каплинцівське» про стягнення заборгованості з виплати орендної плати згідно з договором оренди - відмовлено.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем не доведено обставини, викладені ним у позові щодо наявності заборгованості з виплати орендної плати згідно договору оренди.
Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити, постановивши до стягнення з відповідача на його користь орендну плату за 2022 рік у сумі 7105,77 грн., судовий збір та витрати на правничу допомогу у сумі 12984,01 грн.
Вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо нарахування суми більшої орендної плати за землю за 2020 та 2021 роки, у розмірах 3001,28 грн. та 2312,68 грн., оскільки згідно відомостей про виплати, наданих відповідачем, така переплата склала лише 1936,02 грн.
Зазначає, що відзив на позовну заяву подано відповідачем до суду поза межами строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження (15-ть днів від дати її отримання), за відсутності клопотання із обґрунтуванням поважності підстав його поновлення. Врахування судом відзиву, поданого із порушенням ЦПК України, вважає свідченням необ`єктивності та упередженості суду при винесенні оскаржуваного судового рішення.
Заперечує висновки районного суду, що плата за оренду землі за 2022 рік мала становити 5612,63 грн., за вирахуванням 18% податку та 1,5% військового збору, як такі, що суперечать п.п.4.1., 4.4., 9.1., 9.4. договору оренди, яким сторони погодили розмір оренди землі 7105,77 грн.
Звертає увагу на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження виплати відповідачем такої орендної плати. Тоді як суми утриманого податку щодо платника податків ОСОБА_1 не були перераховані саме відповідачем, як податковим агентом, у грудні 2020 року та у грудні 2021 року, що також спростовує твердження відповідача про виплату позивачу орендної плати з переплатою за минулі роки у строки, визначені договором, тобто, до 31.12.2022.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги положеннями ст.ст.15, 21, 24 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.525, 526, 629 ЦК України; а також позицією Верховного Суду щодо їх застосування, сформовану у справах №293/1011/16-ц від 10.10.2019, №623/3443/16-ц від 01.04.2020, №183/262/17 від 06.03.2019.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.12.2023 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 15.12.2023.
21.01.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.
Наводить розрахунок орендної плати за 2020 та 2021 роки, де розмір переплати склав 914,15 грн., зокрема:
за 2020 рік: 5612,63 (за умовами договору) + 280,20 грн. (індексація) = 5892,83 - 19,5% (ПДФО+в.з.) = 4743,72 грн.; фактично сплачено 7745,00 грн., із яких 3001,28 грн. є авансом за 2021 рік;
за 2021 рік: 5612,63 (за умовами договору) 3001,28 грн. (переплата) = 2611,35 + 261,54 грн. (індексація) = 2872,89 - 19,5% (ПДФО+в.з.) =2312,68 грн. (належало до оплати за 2021 рік).
Зазначає, що подання відзиву на позов до закінчення підготовчого провадження не є грубим порушенням приписів процесуального законодавства.
Наголошує, що жодних заборон/застережень щодо неможливості проведення авансування орендної плати умови договору не містять, що також не забороняється чинним законодавством. При цьому сам позивач, отримуючи такі виплати, жодних заперечень з цього приводу не висловлював.
Вважає наведену позивачем у доводах апеляційної скарги практику Верховного Суду такою, що не підлягає врахуванню, як відмінну за фактичними обставинами.
Просить стягнути із позивача понесені ТОВ «Каплинцівське» правничі витрати в суді апеляційної інстанції у розмірі 7500,00 грн. На підтвердження їх розміру надає: ордер серії ВІ №1192895 адвоката Ступніка С.В. на представництво інтересів ТОВ «Каплинцівське» в Полтавському апеляційному суді; угоду №16 про надання адвокатських послуг від 11.01.2021; акт приймання-передачі виконаних робіт, що включають у себе попереднє опрацювання матеріалів 1 год. вартістю 1500,00 грн., консультація замовника 0,5 год. вартістю 750,00 грн., опрацювання законодавчої бази, вивчення судової практики зі спірного питання, робота з держреєстрами, формування правової позиції 3,5 год. вартістю 5250,00 грн.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК №221935 від 27.09.2011, виданого Держкомземом у Пирятинському районі Полтавської області є власником земельної ділянки площею 2,000 га розташованої на території Каплинцівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323883200:00:034:0019, про що свідчить Інформація з державного реєстру речових прав.
05.12.2016 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Каплинцівське» (орендар) укладено договір оренди землі. За умов такого договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території - Каплинцівської сільської ради (п.1.1. договору).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,0000 гектарів, у томі числі рілля. Кадастровий номер земельної ділянки 5323883200:00:034:0019 (п.п.2.1., 2.2. договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що передається в оренду за цим договором становить 80180,44 грн. в цінах 2016 року (п.2.5. договору).
Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.2.5. договору), що в грошовому виразі складає 5612,63 грн. за один повний рік користування земельною ділянкою. Обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше). В разі виплати орендної плати авансом за наступні роки, розмір виплаченої орендної плати ті роки в майбутньому не індексується (п.4.1. договору).
Орендна плата за користування об`єктом оренди сплачується орендарем на користь орендодавця шляхом видачі готівкових коштів через касу орендаря або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця, зазначений у даному договорі або поштовим переказом (п.4.2. договору).
Орендна плата виплачується орендарем у встановленому п.4.1. цього договору розмір з вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших податків, обчислених (нарахованих, утриманих) згідно з вимогами чинного податкового законодавства (п.4.3. договору).
Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на користь орендодавця щорічно, у строк до 30 грудня року, за поточний календарний рік оренди (п.4.4. договору)./а.с.17-21/
Земельна ділянка кадастровий номер 5323883200:00:034:0019 передана від ОСОБА_1 до ТОВ «Каплинцівське», про що складено Акт приймання передачі земельної ділянки./а.с.22/
02.05.2023 позивач надіслав ТОВ «Каплинцівське» вимогу про погашення заборгованості з орендної плати за 2022 рік у сумі 5612,63 грн., надавши банківські реквізити для їх перерахування у АТ «Райффайзен Банк»./а.с.25,26/
Позивачем складено розрахунок індексації орендної плати за договором оренди землі від 05.12.2016, де сума орендної плати, яка підлягає індексації: 5612,63 грн.; сума індексації: 1493,14 грн./а.с.23-24/
Згідно відомості про виплату ТОВ «Каплинцівське» від 10.11.2021 ОСОБА_1 здійснено переказ коштів - орендна плата за землю (пай) за 2021 рік у розмірі 7745,00 грн., за 2021 рік нараховано 5612,42 грн., утримано 1094,43 грн.; за 2022 рік: нараховано 5612,43 грн., утримано 1094,43 грн./а.с.51/
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 19.10.2023 ОСОБА_1 у грудні 2022 року нараховано від ТОВ «Каплинцівське» 5612,43 грн. оренди; виплачено -0,00грн.; сума нарахованого податку 1010,24 грн.; виплаченого податку 0,00 грн.; сума нарахованого військового збору 84,19 грн., виплачено 0,00 грн./а.с.84-85/
Відмовляючи у задоволенні вимог позову, районний суд виходив із того, що орендарем упродовж 2020 та 2021 року було здійснено переплату орендної плати, зокрема: 21.01.2021 позивачем отримано плату за землю за 2020 рік на картковий рахунок у розмірі 7745,00 грн., із яких 3001,28 грн. переплати на наступний рік, яка не підлягає індексації; 10.11.2021 позивачем отримано плату за землю за 2021 рік у розмірі 7745,00 грн., із яких переплата склала 5432,32 грн., яка не підлягає індексації. Тоді як, плата за оренду землі за 2022 рік, із урахуванням податку та військового збору мала становити 4518,17 грн.
Установивши викладене, районний суд дійшов висновку, що орендна плата за 2022 рік позивачу виплачена за рахунок коштів, внесених орендодавцем як плата авансом за попередній рік та яка не підлягає індексації. Натомість наявна переплата у розмірі 914,15 грн.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.
Відповідно до статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610ЦК України порушенням зобов`язання є його і невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статей 21, 22Закону України«Про орендуземлі» (тут і далі в редакції, чинній на момент укладання договору) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Згідно зі статтею 531ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.01.2020 у справі №387/193/19, від 25.05.2020 у справі №475/793/17, від 06.10.2021 у справі №484/1399/19, від 06.10.2021 у справі №183/5051/16, що свідчить про сталість та єдність судової практики щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (у випадку сплати орендної плати наперед за майбутні періоди користування земельною ділянкою).
Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі, оскільки вказані документи є платіжними і з них можливо встановити періоди нарахування. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №193/805/20 від 23.06.2022, яка за правилами ч.4 ст.263 ЦПК України є обов`язковою для врахування.
Саме відповідач, як більш захищена сторона в договірних відносинах, повинен і мав можливість надати самостійно докази на підтвердження чи спростування суми наявної заборгованості по орендній платі перед позивачем.
Крім того, ч.8 ст.178ЦПК України чітко визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Із матеріалів справи убачається, що ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 03.07.2023 відповідачу визначено 15-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали на подання відзиву на позовну заяву./а.с.32/ Копія ухвали суду та позовна заява отримані представником товариства 11.07.2023, що підтверджується підписом отримувача у рекомендованому поштовому відправленні за №3659000010068/а.с.41/; тоді як відзив на позовну заяву із доданими до нього відомостями на виплату подані суду 19.09.2023./а.с.49/, тобто поза межами строку, встановленого судом для його подання, а тому відзив підлягав поверненню заявнику. Проте таке порушення норм процесуального закону у розмінні ч.3 ст.376 ЦПК України не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, тоді як оцінка наданих відповідачем доказів має бути надана з урахуванням їх суттєвості для правильного вирішення справи.
За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі №311/2297/21 від 07.02.2024, створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.
Оцінюючи надані відповідачем докази на предмет суттєвості їх значення для встановлення фактичних обставин справи, з урахуванням умов зобов`язання, колегія суддів враховує наступне.
Так, пунктом 4 договору оренди землі, укладеного між сторонами, передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому виразі складає 5612,63 грн. за рік оренди, що обчислюється з урахуванням індексації за рік виплати/нарахування та вноситься орендарем до 30 грудня поточного року.
За 2020 рік підлягало до сплати 5612,63 (за умовами договору) + 280,20 грн. (індексація) із відрахуванням 19,5% (податок 18% + військовий збір 1,5%), а отже розмір орендної плати мав складати 4743,72 грн.; згідно відомостей щодо розподілу виплат ТОВ «Каплинцівське» за 2020 рік, складених бухгалтером товариства та посвідчених печаткою ПриватБанк, фактичний платіж за 2020 рік становив 7745,00 грн.; при цьому відомостей їх фактичного перерахування отримувачу, а також призначення платежу на суму 3001,28 грн., як «аванс», а не одностороннє збільшення орендарем розміру орендної плати, відповідачем не надано.
За 2021рік підлягало до сплати 5612,63 (за умовами договору), підстав відраховувати 3001,28 грн., який не обраховується індексацією, вважаючи їх авансом, колегія суддів не вбачає, як і підстав вважати, що 5432,32 грн. є авансом, оскільки такі відомості відсутні у призначенні платежу.
Відтак, за 2022 рік підлягало до сплати 5612,63 (за умовами договору) + 1493,14 грн. індексації; згідно з даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 19.10.2023 ОСОБА_1 , у грудні 2022 року ТОВ «Каплинцівське» здійснено нарахування: 5612,43 грн., суми податку 1010,24 грн., 84,19 грн., проте фактичні виплати не проводилися./а.с.84-85/
Установивши викладене, апеляційний суд визнає помилковими висновки суду першої інстанції, що орендна плата за 2022 рік позивачу була виплачена у повному обсязі за рахунок коштів, внесених орендодавцем як плата авансом за попередні 2020 та 2021 роки, а також встановивши переплату у розмірі 914,15 грн. відтак, вимоги позову підлягають задоволенню у розмірі, не спростованого відповідачем належними та допустимими доказами.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,01 грн. (1073,60 грн. + 1610,41 грн.).
Вирішуючи питання стягнення правничих витрат, колегія суддів враховує наступне.
Позивачем заявлено до стягнення правничі витрати в суді першої інстанції у розмірі 2800,00 грн. та в апеляційній інстанції 5000,00 грн.
Згідно частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг за виконання робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Враховуючи встановлені апеляційним судом фактичні обставини справи та норми процесуального права, якими вони врегульовані, колегія суддів враховує позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №904/4507/18 від 12.05.2020, за змістом якої не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. За таких обставин, апеляційний суд визнає наявними підстави для відшкодування правничих витрат, понесених позивачем, проте їх розмір, заявлений до стягнення (7800,00 грн.), є завищеним, та підлягає зменшенню до 3000,00 грн., що відповідатиме критеріям розумності та пропорційності.
Із огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з постановленням нового рішегння про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2023 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каплинцівське» про стягнення заборгованості з виплати орендної плати згідно з договором оренди - задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Каплинцівське» (код ЄДРПОУ 36814604) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з орендної плати за 2022 рік у розмірі 7105,77 грн., судовий збір у розмірі 2684,01 грн. та правничі витрати у розмірі 3000,00 грн., а всього 12789,78 грн. (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять гривень сімдесят вісім копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 20.02 .2024.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2024 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117129815 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Пилипчук Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні