Ухвала

від 21.02.2024 по справі 212/1722/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/1722/24

2-о/212/90/24

У Х В А Л А

21 лютого 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Борис О.Н., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Покровський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу

встановив:

19 лютого 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Покровський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Ознайомившись із вказаною заявою суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

У відповідності до п. 3 ст. 294 ЦПК України, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 315 ЦПК.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

У відповідності до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів,що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Зі змісту заяви вбачається, що встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім`єю заявник ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації шлюбу в період часу з 14 червня 2013 року до 25 січня 2024 року, необхідно заявниці для отримання в нотаріальних органах свідоцтва про право на спадщину.

Водночас, доказів на підтвердження того, що після смерті ОСОБА_2 заводилась спадкова справа та заявник зверталась до відповідного нотаріусу із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено, внаслідок чого вона була змушена звертатися до суду із зазначеною заявою, матеріали заяви не містять.

Також суд зазначає, що до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки.

Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб`єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

У своїй заяві про встановлення факту проживання однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу заявник ОСОБА_1 визначала коло заінтересованих осіб на власний розсуд без наведення обґрунтованих підстав для встановлення факту, який для заявника має юридичне значення та безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Так заявник, визначивши процесуальний статус Покровського відділуДержавної реєстраціїактів цивільногостану умісті КривомуРозі Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) як заінтересованої особи, жодним чином не обґрунтувала, на яких підставах така особа залучена до участі у справі.

Як вбачається із заяви, метою встановлення факту проживання однієї сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу є оформлення спадщини, а тому суд роз`яснює заявнику, що заінтересованими особами у цій справі можуть бути особи, на майнові права яких може вплинути майбутнє судове рішення, а саме - інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , або орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини у разі їх відсутності.

В порушення п. 4 ст. 294 ЦПК України, заявником не визначено коло всіх заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі, рішення у справі щодо яких може вплинути на їх права та обов`язки шляхом його реалізації, зокрема, не визначено коло спадкоємців, які заявили про намір прийняти спадщину.

При цьому, суд позбавлений можливості самостійно встановити коло заінтересованих осіб з огляду на те, що встановлений законом строк для прийняття спадщини - шість місяців з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті ОСОБА_2 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - не сплинув.

У разі залучення всіх належних заінтересованих осіб до участі у справі, заявнику необхідно долучити до матеріалів заяви копій заяв та додатків до них для направлення вказаним заінтересованим особам по справі.

Також, в прохальній частині заяви ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в певний період часу, однак, в мотивувальній частині, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає про встановлення судом іншого факту, що має юридичне значення, а саме факту родинних відносин, посилаючись на відповідні положення чинного цивільного процесуального законодавства України та Постанови Пленуму Верховного Суду України. Окрім того, обґрунтовує понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, з долученням до заяви відповідної квитанції на вказану суму, саме за вимогу про встановлення судом факту родинних відносин, що потребує уточнення.

За змістом ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд звертає увагу, що до заяви було додано копії документів, зокрема, копію Договору купівлі-продажу квартири від 18.01.2024 року, продавцем в якому зазначена заявник ОСОБА_1 , однак в заяві відсутні відомості про те, доказом яких саме доводів заявника може слугувати цей документ та які саме обставини справи обґрунтовує.

Отже, заявнику необхідно надати належні докази звернення до відповідних органів і установ, що підтверджуються відмову у здійсненні її права у встановленому законом порядку, та в залежності від юридичної заінтересованості, визначитися з колом заінтересованих осіб, а також конкретизувати зміст заявлених вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків повідомивши, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 315, 318, 353 ЦПК України,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Покровський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - залишити без руху.

Надати заявнику строк на виправлення недоліків 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк заява буде вважатись неподаною та буде повернута зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала складена та підписана 21 лютого 2024 року.

Суддя О. Н. Борис