Постанова

від 13.02.2024 по справі 911/2713/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2024 р. Справа№ 911/2713/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 13.02.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 16.11.2023

у справі №911/2713/23 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішення про її державну реєстрацію та повернення її на користь держави

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2023 відмовлено у задоволенні заяви Київської обласної прокуратури про забезпечення позову.

Судове рішення обґрунтоване тим, що прокуратурою не надано доказів, які б підтверджували наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову в даній справі, а саме не доведено, що на даний час спірна земельна ділянка реалізовується, здійснюється її забудова, на ній проводяться земельні роботи, вирубка дерев тощо. Також місцевим судом взято до уваги, що спірна земельна ділянка на даний час обтяжена арештом за ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 06.07.2022 у справі №461/3310/22.

Не погоджуючись із постановленою судом першої інстанції ухвалою, Київська обласна прокуратура звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що протиправна державна реєстрація за відповідачем у справі спірної земельної ділянки та незаконна зміна її цільового призначення на землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, дає АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Аргумент фонд" реальну можливість користуватись спірною ділянкою в межах вказаного вище виду використання, проводити земельні роботи на ній, здійснювати її забудову тощо. За твердженням скаржника, потенційним наслідком вказаних дій є вирубка лісу у межах спірної території, що безумовно матиме негативні наслідки для екосистеми, зокрема і через ймовірне знищення ареалів рідкісних видів флори і фауни, погіршення стану атмосфери та негативний вплив на екологічну систему місцевості. Крім того, апелянт зазначив, що додатковою обставиною, що вказує на наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову слугує факт недобросовісних дій учасників справи в ході розгляду справи № 372/276/15-ц, де зокрема, після рішення суду першої інстанції (19.03.2015) спірну земельну ділянку було відчужено на користь третіх осіб, а після ухвалення остаточного рішення судом апеляційної інстанції - зареєстровано за ними.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 апеляційну скаргу у справі №911/2713/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024, у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2713/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2024, справу №911/2713/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі № 911/2713/23 та призначено судове засідання на 13.02.2024.

В судове засідання апеляційної інстанції 13.02.2024 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 27.01.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників судового процесу.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у справі №911/2713/23 та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" (далі відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення про її державну реєстрацію права власності АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 (індексний номер рішення 62299856 від 15.12.2021) та усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 шляхом її повернення від АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та розташована в межах виділів 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 кварталу 110 Козинського лісництва та була неправомірно відведена у приватну власність фізичних осіб, що встановлено судовим рішенням Обухівського районного суду від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021, яким позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства Київське лісове господарство, задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.03 № 746 Про передачу земельних ділянок у власність, в частині передачі у власність земельних ділянок, загальною площею 8,0032 га ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Визнано недійсним підпункт 4 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18.08.06 № 93 Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради. Визнано недійсним державний акт серії ЯД № 658673 від 25.10.06, виданий на ім`я ОСОБА_9 , з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015. Витребувано на користь ДП Київське лісове господарство з незаконного володіння ОСОБА_9 земельну ділянку площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015. Визнано за Державним підприємством Київське лісове господарство право постійного користування на земельну ділянку площею 8,0032 га, з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Водночас у ході виконання вказаного судового рішення встановлено, що спірну земельну ділянку відчужено на користь третіх осіб. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на не рухоме майно власником спірної земельної ділянки є відповідач. Проте, як зазначає прокурор, державна реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 за відповідачем здійснено всупереч положень земельного та лісового законодавства, а тому рішення про державну реєстрацію за Акціонерним товариством Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Аргумент фонд земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 підлягає скасуванню в судовому порядку, а земельна ділянка має бути повернута Київській обласній державній адміністрації. Прокурор в позовній заяві зазначає, що поданий позов є негаторним, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення ст. 391 Цивільного кодексу України.

До Господарського суду Київської області в порядку ст.ст. 137, 138 Господарського процесуального кодексу України надійшла заява Київської обласної прокуратури про забезпечення позову, в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, яка зареєстрована за AT "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Аргумент фонд"; заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання, застави або іншого виду зміни власників та об`єкту цивільних прав; заборони будь-яким фізичним і юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2023 у задоволенні заяви Київської обласної прокуратури про забезпечення позову - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що прокуратурою не було надано доказів, які б підтверджували наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову в даній справі, а саме не доведено, що на даний час спірна земельна ділянка реалізовується, здійснюється її забудова, на ній проводяться земельні роботи, вирубка дерев тощо. Також місцевим судом було взято до уваги, що спірна земельна ділянка на даний час обтяжена арештом за ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 06.07.2022 у справі №461/3310/22.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011). Зокрема інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011).

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частинами 1, 2 та 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що такий захід, як накладення арешту на земельну ділянку, безпосередньо пов`язаний з позовної вимогою про усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд".

При цьому прокурор у заяві та апеляційній скарзі наголошує на тому, що рішенням Обухівського районного суду від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним у силі постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021, задоволено з підстав порушення перелічених вище вимог земельного та лісового законодавства позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства "Київське лісове господарство" до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_9 , Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району. Визнано недійсними розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.2003 № 746; державний акт від 25.10.2006 серії ЯД № 658673 та витребувано із незаконного володіння ОСОБА_9 на користь держави в особі ДП "Київське лісове господарство" земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Водночас у ході виконання вказаного рішення встановлено, що спірну земельну ділянку в ході судового розгляду відчужено на користь третіх осіб.

Так, рішенням Обухівського районного суду від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15- задоволено позов ПАТ "Європейський газовий банк" до ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Анталія Плюс" перед ПАТ "Європейський газовий банк", за ПАТ "Європейський газовий банк" визнано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, що належить іпотекодавцю ОСОБА_9 .

У подальшому, 27.12.2018 між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Веста" (яку надалі перейменовано у ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста") укладено договір № UKR-2018-1 про відступлення прав вимоги, згідно якого до ТОВ "Фінансова компанія "Веста" перейшли права вимоги, що існували на момент переходу цих прав за кредитним договором № 437-290611 від 29.06.2011, укладеним між ПАТ "Європейський газовий банк" та ТОВ "Анталія Плюс".

При цьому, прокурор наголосив, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" будучи стороною у справі № 372/276/15-ц, як процесуальний правонаступник ПАТ "Європейський газовий банк", було достеменно обізнане про остаточне судове рішення у даній справі, яким спірну земельну ділянку витребувано із незаконного володіння ОСОБА_9 на користь держави.

Попри це, після ухвалення Київським апеляційним судом вказаного вище рішення від 21.01.2021 у справі № 372/276/15-ц, ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" зареєстровано вказану земельну ділянку за собою на підставі рішення Обухівського районного суду від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц.

Надалі, на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.2021, ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" відчужено спірну земельну ділянку на користь АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Аргумент фонд" (відповідач у даній справі).

За твердженням прокурора, вищенаведені дії щодо відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб та незаконна зміна її цільового призначення, дає реальну можливість відповідачу в майбутньому користуватись такою земельною ділянкою в межах вказаного вище виду використання, проводити земельні роботи на ній, здійснювати її забудову тощо.

За наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що арешт спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, яку відчужено на користь АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Аргумент фонд", та заборона відповідачу та третім особами вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки забезпечить неможливість подальшого переоформлення прав на земельну ділянку, проведення земляних робіт, здійснення вирубки дерев тощо, що забезпечить сталість об`єкта спірних правовідносин до моменту вирішення спору по суті, у зв`язку з чим заява заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд також зазначає, що у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися, зокрема, така підстава вжиття заходів забезпечення позову в частині немайнових вимог, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. Верховний Суд вказав, що у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

На переконання суддів апеляційного суду, наведені прокурором у заяві про забезпечення позову та в апеляційній скарзі обставини, а також наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують обґрунтоване припущення прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони відповідачу та третім особами вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки, утруднить виконання рішення суду, зокрема і в частині приведення відповідної земельної ділянки у належний стан, який існував до порушення прав, що в свою чергу спонукатиме прокурора в особі уповноваженого органу чи безпосередньо самого органу місцевого самоврядування на подання додаткових позовів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а відповідно не надасть змогу в межах позову в повному обсязі відновити його права.

Також колегія суддів дійшла висновку про те, що обрані прокурором види забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання, застави або іншого виду зміни власників та об`єкту цивільних прав; заборони будь-яким фізичним і юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 є співмірними з позовними вимогами, мають тимчасовий характер та не порушать права та інтереси інших осіб, а наведені в заяві заходи забезпечення позову виключають можливість спричинення будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні, а також визначені прокурором заходи забезпечення не завдають шкоди правам та охоронюваним інтересам осіб, що не є учасниками судового процесу, а навпаки, захистить майнові права держави в особі органу місцевого самоврядування.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову визначеним прокурором шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони вчиняти відносної неї будь-які дії може призвести до утрудненя чи навіть зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки у разі відхилення судом заяви про забезпечення та за наявності рішення суду по суті на користь позивача, обраний позивачем спосіб захисту стане неефективним, оскільки необхідно буде застосовувати вже інші способи захисту незаконно порушених прав позивача, а також докладати значних зусиль з метою відновлення становища, яке існувало до порушення.

Крім того, вищенаведені обрані прокурором в інтересах держави в особі позивача заходи забезпечення позову є адекватним та дозволяють не допустити незворотності певних наслідків. Крім того, вище обумовлені заходи забезпечення позову забезпечать дотримання необхідного балансу інтересів між усіма учасниками спірних правовідносин, які приймають участь у справі.

Щодо висновків місцевого господарського суду стосовно відсутності доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі (доказів реалізації спірної земельної ділянки чи підготовчих дій до її реалізації, доказів які б свідчили про проведення земляних робіт на спірній земельній ділянці, здійснення її забудови чи здійснення вирубки дерев тощо) та доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 01.07.020 у справі №756/7833/19 вказав, що ненадання позивачем доказів, які б свідчили про вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна, не є безумовною підставою для відмови в забезпеченні позову, оскільки умовою застосування відповідних заходів є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду. Крім того, процесуальний закон не зобов?язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти всі обставини, які мають значення для справи і встановлення яких необхідне для вирішення спору по суті. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, щоб захистити законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення у подальшому.

Вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) є не що інше, як застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Колегія суддів також погоджується з твердженням апелянта стосовно того, що обтяження спірної земельної ділянки ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 06.07.2022 у справі №461/3310/22, накладено в межах конкретного кримільного провадження та обґрунтовано відповідними ризиками, що встановлені кримінальним процесуальним законодавством. При цьому, чинним процесуальним законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо можливості накладення обтяження на одну земельну ділянку в рамках різних проваджень.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що за наведених прокурором доводів та поданих доказів наявні обумовлені статтями 136, 137 Господарського процесуального кодексу України підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання, застави або іншого виду зміни власників та об`єкту цивільних прав; заборони будь-яким фізичним і юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спірного питання, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання про відмову у задоволенні зяви про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського Київської області від 16.11.2023 у справі №911/2713/23 підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Київської області - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №911/2713/23 скасувати.

Заяву Київської обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, яка зареєстрована за AT "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Аргумент фонд" (код ЄДРПОУ 43680551).

Заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання, застави або іншого виду зміни власників та об`єкту цивільних прав.

Заборонити будь-яким фізичним і юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Стягнути з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент фонд" на користь Київської обласної прокуратури судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Матеріали справи №911/2713/23 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.02.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Ю.Б. Михальська