Рішення

від 29.11.2007 по справі 7/458

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/458

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 №  7/458

29.11.07

 За позовом     Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до                     Житлово-будівельного кооперативу " Експрес-1"

 третя особа    Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

 про                  стягнення 30586,07 грн.

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Гапоненко Ю.В. (довіреність № 159 від 28.09.2007р)

Від відповідача: Романчук В.М. (голова правління);

                             Євдоченко Н.Д. (довіреність № 135 від 07.08.2007р.)

Від третьої особи: не з‘явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 30586,07 грн. заборгованості за договором № 6111/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.01.1999 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 27890,16 грн., пені в розмірі 365,63 грн., інфляційних втрат в розмірі 1834,48 грн. та три відсотки річних  в розмірі 495,79 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього каналізаційних стоків, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті наданих послуг виконав лише частково. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 09.07.2007р. суддею Якименко М.М. порушено провадження у справі № 7/458 та призначено розгляд справи на 23.07.2007 року.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив повністю.  

Ухвалою суду від 23.07.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 31.08.2007 року.

Згідно розпорядження №15 від 15.08.2007р. В.о. заступника Голови Господарського суду міста Києва в зв‘язку із закінченням строку повноважень судді Якименко М.М. справу № 7/458 передано для подальшого розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою суду від 20.08.2007р. справу № 7/458 прийнято до провадження суддею Гумегою О.В. та призначено розгляд спору у справі на 31.08.2007р.

В судовому засіданні 31.08.2007р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким визнав заборгованість перед позивачем в розмірі  474,85 грн. за період з жовтня 2005р. по квітень 2007р., в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити.

Ухвалою суду від 31.08.2007р., на підставі ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго” та, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 20.09.2007 року.

Ухвалою суду від 20.09.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 04.10.2007 року.

Ухвалою суду від 04.10.2007р., на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору та, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.11.2007 року.

В судовому засіданні, призначеному на 12.11.2007р., оголошувалася перерва до 29.11.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України.  

В судовому засіданні, призначеному на 29.11.2007 р., оголошувався повний текст рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

Статтею 16 Закону  України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету  Міністрів  України від 21 липня 2005 р. N 630  затверджено  «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які  регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У цих Правилах визначено, що: централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Наведене  свідчить, що  законодавець  розрізняє   послуги  з  централізованого постачання холодної та гарячої води.

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті  1 цього  Закону  визначено,  що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

12.01.1999 року між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал” (позивачем) і Житлово-будівельним кооперативом “Експрес-1” (відповідачем) укладено договір № 6111/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 1.1. якого за договором постачальник (позивач) зобов‘язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент (відповідач) –сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65.

На підставі п. 2.1. договору постачальник зобов'язався, зокрема, забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин.

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником (п. 3.1.).

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника, а при його відсутності –за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (п. 3.4.).    

Згідно умов договору абонент зобов'язався розраховуватися за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів (п. 3.6.).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язався, на підставі п. 3.7. договору, у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.  

Позивачем вказується, що ним на виконання умов договору № 6111/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.01.1999 року було надано відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього каналізаційних стоків, проте, відповідач в порушення умов зазначеного договору зобов'язання по своєчасному проведенню розрахунків за надані послуги не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

В ході судового розгляду судом встановлено, що при укладенні договору №  6111/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.01.1999 року позивачем було присвоєно відповідачу абонентський номер (код абонента) –4-703, що не заперечувалося представниками сторін у судових засіданнях.     

За вказаним абонентським номером зареєстрований прилад обліку води, що знаходяться в будинку № 12-А по проспекту П.Тичини в м. Києві, та не заперечується представниками сторін.

Судом прийнятий до уваги наданий позивачем помісячний розрахунок позовних вимог до боржника за період з жовтня 2005р. по квітень 2007р., в якому позивачем зазначені заборгованість відповідача за вказаний період за постачання та споживання холодної води та холодної води для виготовлення гарячої води. Однак, позивачем у вказаному розрахунку не зазначено об‘єми постачання та споживання послуг, зокрема, об'єми постачання та споживання холодної води та гарячої води, прийняття каналізаційних стоків та вартість спожитих послуг за вказаний період.

В обґрунтування наявності заборгованості відповідача позивачем надано розшифровки рахунків абонента за номером –4-703 помісячно по холодній воді та розшифровки  рахунків абонента за номером –4-50703 помісячно по гарячій воді та стокам та платіжні вимоги-доручення на оплату за воду та каналізацію за кодом абонента –4-703 та за кодом абонента –4-50703.  

Проте, судом встановлено, що метою укладення договору № 6111/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.01.1999 року було постачання питної води та приймання каналізаційних стоків для потреб будинку за адресою: проспект П.Тичини, 12-А. Умови зазначеного договору не регулюють постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером –4-50703. Позивач не надав суду доказів того, що договір № 6111/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.01.1999 року був укладений на постачання води відповідачу для виготовлення гарячої води. Доказів укладення додаткової угоди про постачання холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води між сторонами, позивачем суду не надано.

Крім того, судом прийнято до уваги, що 01.12.1999 року між відповідачем та Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” було укладено договір № 510284 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до п. 1.1. предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

За вказаним договором АЕК “Київенерго” зобов'язалося постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору (п. 2.2.1.), а відповідач –виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до договору (п. 2.3.2.).      

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що оскільки підстави позову пов'язані з невиконанням відповідачем умов договору № 6111/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.01.1999 року щодо оплати поставленої в ході його виконання питної води, а постачання холодної води та її оплата для виготовлення гарячої води не регулюється умовами даного договору, визначення вартості наданих послуг в рамках даного позовного провадження повинно здійснюватись, виходячи з даних показника лічильника, зареєстрованого за абонентським номером –4-703.

Позивач не навів інших підстав (матеріально-правових фактів) та не надав доказів для стягнення з відповідача вартості поставленої холодної води, що була використана для виготовлення гарячої води.  

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Звертаючись  з  позовом,  позивач  не  надав  доказів,  відповідно  до  яких  на  відповідача покладався  обов‘язок  сплачувати  за  постачання холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером –4-50703 саме  на  підставі договору № 6111/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.01.1999 року та  відповідно  до  його  умов. Позивач не надав також переконливих доказів, які б свідчили про наявність боргу відповідача перед позивачем внаслідок порушення зобов'язання із здійснення розрахунку за надані послуги за постачання холодної питної води та прийняття каналізаційних стоків.

За таких  обставин  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню  частково. З  відповідача  на  користь позивача  підлягає  стягненню  заборгованість за період з квітня 2005р. по квітень 2007р. в розмірі 474,85 грн., що виникла в результаті постачання питної води та прийняття каналізаційних стоків на підставі договору № 6111/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.01.1999 року.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми пені в розмірі 365,63 грн., інфляційних втрат в розмірі 1834,48 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 495,79 грн.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 4.3. договору № 6111/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.01.1999р. передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення абонент (відповідач) сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочки.

Проте, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені обґрунтовані, однак підлягають задоволенню в розмірі 199,45 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат обґрунтовані, однак підлягають задоволенню в розмірі 36,97 грн. Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних обґрунтовані, однак підлягають задоволенню в розмірі 35,19 грн.

Решта  позовних  вимог  є  необґрунтованими  та  не  підлягають  задоволенню.

Відповідач просить стягнути з позивача 3750,00 грн. витрат за надання правової допомоги.

В ході судового розгляду судом встановлено, що між відповідачем та фізичною особою-підприємцем Євдоченко Н.Д. було укладено договір № 07 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1. якого виконавець за завданням клієнта, на свій ризик надає клієнту (відповідачу) правові послуги, які необхідні для та у зв'язку із захистом прав клієнта, а клієнт –приймає такі послуги, сплачує за них встановлену винагороду. Розмір винагороди виконавця за цим договором становить на почасовій підставі із розрахунку одна година роботи –250,00 грн., 1 судодень (включаючи участь в судовому засіданні, підготовку до судового засідання, здійснення окремих процесуальних дій в інтересах клієнта не у судовому засіданні, представлення інтересів клієнта перед третіми особами) –500,00 грн. на кількість фактично відпрацьованого робочого часу. На підставі п. 2.5. зазначеного договору клієнт зобов‘язався сплатити винагороду шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 1.1. додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 07.08.2007р. у відповідності до договору, виконавець на підставі завдання клієнта зобов'язався надати клієнту правові послуги з представлення інтересів клієнта в Господарському суді м. Києва у справі № 7/458 за позовом ВАТ “Київводоканал” до ЖБК “Експрес-1” про стягнення 30586,07 грн. У зв'язку із виконанням вищезазначеного доручення клієнт зобов'язався, на підставі п. 2.1. додатку № 1 до договору, сплатити виконавцю винагороду в розмірі 3750,00 грн. Згідно умов додатку № 1 до договору № 07 від 07.08.2007р. винагорода сплачується на підставі рахунків виконавця: 2250,00 грн. на протязі 10 робочих днів з дня підписання договору, 500,00 грн. на протязі 10 робочих днів з дня виставлення рахунку, 1000,00 грн. на протязі 10 робочих днів з дня виставлення рахунку.

    Надані позивачем платіжні доручення: № 127 від 14.08.2007р., № 162 від 17.10.2007р., № 181 від 15.11.2007р.  свідчать про здійснення передплати за юридичні послуги згідно договору № 07 від 07.08.2007р. та рахунків-фактур: № СФ-0000009 від 08.08.2007р., № СФ-0000013 від 09.10.2007р., № СФ-0000017 від 13.11.2007р., всього на загальну суму 3750,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати  складаються з  державного  мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи (аудиту), призначеної господарським судом,  витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката,  витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

     Відповідно до ст. 44 ГПК України, до інших витрат відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України). До кола зазначених осіб, у відповідності  до  ст. 30 ГПК України,  віднесено,  зокрема,  посадових   осіб  та   інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Вказане підтверджується також п. 1 роз‘яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” із змінами внесеними роз‘ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609.

За таких обставин, вимоги  відповідача про стягнення з позивача 3750,00 грн. витрат за надані правові послуги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 7,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 2,88 грн.  покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

        1. Позов задовольнити частково.

           Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Експрес-1” (02098, м. Київ, пр-т. П.Тичини, 12-А; код ЄДРПОУ № 22869282; рахунок № 26007028187681 у Київській міській ФАКБ Соц. Розв. “Укрсоцбанк” м. Києва, МФО 322012), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; код ЄДРПОУ № 03327664; рахунок № 2600755010771 в КРФ ВАТ КБ “Хрещатик”, МФО 300830) 474,85 грн. (чотириста сімдесят чотири гривні 85 коп.) основного боргу, 199,45 грн. (сто дев'яносто дев‘ять гривень 45 коп.) пені, 36,97 грн. (тридцять шість гривень 97 коп.) інфляційних втрат, 35,19 грн. (тридцять п'ять гривень 19 коп.) три відсотки річних, 7 (сім) грн. 46 коп. держмита та 2 (дві) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

        3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

  Суддя                                                                                                 Гумега О. В.