Постанова

від 13.02.2024 по справі 925/592/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2024 р. Справа№ 925/592/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Береговий І.В.;

від відповідача: Шахов О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "СЕВ-СЕРВІС 2000"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 року (повний текст складено 13.09.2023)

у справі № 925/592/23 ( суддя Зарічанська З.В.)

за позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва,

до Приватного підприємства "СЕВ-СЕРВІС 2000",

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 50 681,52 грн,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "СЕВ-СЕРВІС 2000"

до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва

про визнання недійсною додаткової угоди,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва до Приватного підприємства "СЕВ-СЕРВІС 2000" з вимогами про:

- зобов`язання ПП "СЕВ-СЕРВІС 2000" замінити неякісний поставлений товар Комунальну підприємству "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва вугілля кам`яне марки ДГ 13-100 мм у кількості 21,925 т.;

- стягнути з ПП "СЕВ - СЕРВІС 2000" на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва компенсацію у розмірі 50 681,52 грн, з них 20% компенсації від вартості поставленої партії в розмірі 44 946,00 грн, за проведення дослідження у розмірі - 5 735,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 30.11.2022 №301122 про закупівлю товару в частині якості поставленого товару.

03.07.2023 від ПП "Сев-Сервіс 2000" надійшов зустрічний позов з вимогою визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 26.12.2022 до Договору про закупівлю товару № 301122 від 30.11.2022 року, яка укладена між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва та Приватним підприємством "Сев-Сервіс 2000".

В обґрунтування зустрічної позовної заяви відповідач зазначає, що Додаткова угода № 2 від 26.12.2022 була вчинена сторонами без наміру здійснення додаткової поставки на 20 % від ціни Договору від 30.11.2022, як то в ній передбачено, а тому вона є фіктивним правочином та може бути визнана судом недійсною.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 первісний позов задовольнено повністю.

Зобов`язано Приватне підприємство "СЕВ-СЕРВІС 2000" замінити неякісний поставлений товар Комунальному підприємству "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва вугілля кам`яне марки ДГ 13-100 мм у кількості 21,925 т.

Стягнуто з Приватного підприємства "СЕВ-СЕРВІС 2000" на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва компенсацію у розмірі 50 681,52 грн, з них 20% компенсації від вартості поставленої партії в розмірі 44 946,00 грн, за проведення дослідження у розмірі - 5 735,52 грн, а також 4 131,17 грн судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність доказів того, що додаткова угода № 2 є фіктивним правочином.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що покупець виявив недоліки товару протягом гарантійного строку; постачальник не довів, що погіршення якості виникло внаслідок порушення покупцем зберігання чи то експлуатації товару, ухилявся від участі у відборі зразків і будь-яким чином заперечував причетність до спірного товару.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "СЕВ-СЕРВІС 2000" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 у справі №925/592/23 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва та задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства "СЕВ-СЕРВІС 2000".

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- пунктом 5.9. договору не встановлений гарантійний строк, а лише строк пред`явлення претензії щодо якості товару впродовж терміну дії договору;

- поняття гарантійного строку і строку для пред`явлення претензії не є тотожними і в п. 5.9. договору встановлений строк не є гарантійним;

- відповідач несе відповідальність за недоліки поставленого вугілля виключно у разі наявності його вини в поставці товару неналежної якості і доведення того факту, що недоліки вугілля виникли до отримання позивачем такого товару, чого матеріали справи не містять;

- в матеріалах справи відсутній акт, який був би складений в порядку п. 2.5. договору;

- за відсутності доказів опечатування або опломбування зразку (проби) вугілля, який був переданий позивачем на дослідження у полімерному пакеті білого кольору, можна припустити, що такий зразок міг бути замінений та/або він міг зазнати будь-якого іншого втручання;

- рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову прийняте внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, які наведені у зустрічній позовній заяві.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/592/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 04.12.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 16.01.2024.

Від представника Приватного підприємства «СЕВ-СЕРВІС 2000» адвоката Шахова Олександра Миколайовича, через електронну пошту до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 09.01.2024 задоволено клопотання представника Приватного підприємства «СЕВ-СЕРВІС 2000» про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

В судовому засіданні 16.01.2024 протокольною ухвалою оголошено перерву до 13.02.2024.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №925/592/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою суду від 13.02.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «СЕВ-СЕРВІС 2000» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 року у справі №925/592/23.

Позиції учасників справи

22.12.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.11.2022 Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва (Покупець) та Приватне підприємство "Сев-Сервіс 2000" (Постачальник) підписали Договір № 301122 про закупівлю товару (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у встановлений строк у власність Покупця 09110000-3 Тверде паливо (Вугілля кам`яне марки ДГ фракції 13-100) (надалі Товар). Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такий Товар відповідно до умов даного Договору. (п. 1.1. Договору)

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, кількість, ціна та вартість Товару вказана у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною).

Якість Товару, що є предметом поставки за цим Договором, має відповідати умовам діючих державних стандартів і норм. (п. 2.1. Договору)

Згідно п. 2.2. договору продавець зобов`язаний на кожну партію Товару, що є предметом поставки за цим Договором надати сертифікат, паспорт якості або інший документ, який посвідчує відповідність Товару вимогам ДСТУ або інших нормативних документів.

У разі поставки неякісного Товару, Покупець оформляє претензію до Постачальника. В разі підтвердження того, що отриманий Товар не відповідає визначеним у сертифікаті та паспорті якості показникам, Постачальник здійснює заміну поставленого Товару у повному обсязі на якісний протягом 2-х (двох) робочих днів з моменту отримання Постачальником відповідного письмового звернення Покупця з обов`язковим наданням документальних підтверджень його належної якості та сплачує Покупцю компенсацію в розмірі 20 % від вартості поставленої партії неякісного Товару та вартість проведеного дослідження. (п. 2.4. Договору)

Відповідно до п. 2.5. договору у разі виявлення відхилень якості Товару після його поставки Покупець складає відповідний акт з представником Постачальника. Неякісна Продукція підлягає заміні за рахунок Постачальника. У випадку неприбуття представника Постачальника акт складається Покупцем. В такому випадку Постачальник погоджується з висновками викладеними в акті згідно випробування та перевірки зразків Покупцем.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна Договору складається з загальної вартості Товару визначеній в Специфікації до цього Договору та становить 409 997,76 грн, у тому числі ПДВ - 68 332,96 грн, з якої сплачується:

- за кошти місцевого бюджету з рахунків відкритих Держказначейській службі України, м. Київ УДКСУ Оболонського району м. Києва (КПКВ1917442) - 409 997,46 грн (чотириста дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень 76 копійок), у тому числі ПДВ - 68 332,96 грн;

- за рахунок коштів підприємства - 0,00 грн., у тому числі ПДВ 0,00 грн.

Товар відвантажується окремими партіями відповідно до виробничої потреби згідно заяви Покупця. Відвантаження Товару здійснюється протягом 2 (двох) робочих днів з моменту направлення Покупцем заявки Постачальнику. Постачальник зобов`язаний у повному обсязі забезпечити поставку товару до 23.12.2022 року. (п. 5.1. Договору)

Відповідно до п. 5.9. договору покупець має право пред`явити претензію Постачальнику по кількості та якості Товару. Претензія готується і подається у письмовій формі і пред`являється Постачальнику, по кількості у день прийому-передачі Товару, по якості - у будь-який момент впродовж терміну дії договору. При виникненні претензій по якості Товару, або інші обставини, що перешкоджають нормальному функціонуванню Товару за призначенням, що трапилися з вини Постачальника, останній за свій рахунок повинен здійснити додаткову поставку або заміну неякісного Товару протягом 2-х (двох) робочих днів з дати отримання письмового повідомлення від Покупця.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2022 року, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. (п. 10.1. Договору)

Між сторонами підписано Специфікацію 09110000-3 Тверде паливо (Вугілля кам`яне марки ДГ фракції 13-100), яка є Додатком № 1 до Договору про закупівлю товару № 301/2022 р. № 301122, щодо вугілля кам`яного марки ДГ 13-100 у кількості 40 т на загальну суму з ПДВ 409 997,76 грн.

26.12.2022 сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору про закупівлю товару від 30.11.2022 року № 301122 (далі - Додаткова угода № 1), зі змісту якої випливає, що сторони погодили внести зміни в п. 3.1. Договору про закупівлю товару від 30.11.2022 року №301122 (далі - Договір) та викласти його в наступній редакції, а саме:

"3.1. Ціна Договору складається з загальної вартості Товару визначеній в Специфікації до цього Договору та становить 409 997,76 грн, у тому числі ПДВ - 68 332,96 грн, з якої сплачується:

- за кошти місцевого бюджету з рахунків відкритих Держказначейській службі України, м. Київ УДКСУ Оболонського району м. Києва (КПКВ1917442) - 333 205,118 грн, у тому числі ПДВ - 55 534,20 грн;

- за рахунок коштів підприємства - 76 792,58 грн., у тому числі ПДВ 12 798,76 грн."

26.12.2022 сторонами підписано Додаткову угоду № 2 до Договору про закупівлю товару від 30.11.2022 року № 301122, (далі - Додаткова угода № 2) зі змісту якої випливає, що сторони дійшли згоди укласти цю Угоду про продовження строку дії Договору про закупівлю товару від 30.11.2022 року №301122 (надалі - Договір), з урахуванням положень ч.6 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2023 року до 10.04.2023.

Ціна цієї угоди складає 81 999,55 грн., що не перевищує 20 % від ціни Договору, у тому числі ПДВ - 13 666,59 грн.

Оплату за поставлений товар відповідно до Договору у сумі, що дорівнює 81 999,55 грн. (вісімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 55 копійок), у тому числі ПДВ - 13 666,59 грн. Покупець сплачує:

- за кошти місцевого бюджету з рахунків відкритих Держказначейській службі України, м. Київ УДКСУ Оболонського району м. Києва (КПКВ1917442) - 76 792,58 грн, у тому числі ПДВ - 12 798,76 грн;

- за рахунок коштів підприємства - 5 206,97 грн, у тому числі ПДВ 867,83 грн .

Ця Угода набирає чинності з 01 січня 2023 року та діє до 10.04.2023 року. У разі необхідності цей строк може бути продовжений на строк, достатній для проведення процедури закупівлі.

Позивачем на підтвердження поставки відповідачем товару надано копію видаткової накладної № 98 від 19.12.2022, відповідно до якої ПП "Сев-Сервіс 2000" поставив, а КП ШЕУ Оболонського району прийняв товар - вугілля кам`яного марки ДГ 13-100 мм у кількості 32,508 т загальною вартістю з ПДВ - 333 205,18 грн. Обидві сторони не заперечують справжність підписів та печаток підприємств на такій видатковій накладній. Позивач за первісним позовом стверджує, що саме такої кількості товар був поставлений відповідачем за первісним позовом 19.12.2022.

Відповідачем надано копію видаткової накладної № 98 від 19.12.2022, відповідно до якої ПП "Сев-Сервіс 2000" поставив, а КП ШЕУ Оболонського району прийняв товар - вугілля кам`яного марки ДГ 13-100 мм у кількості 40 т загальною вартістю з ПДВ - 409 997,76 грн. Обидві сторони не заперечують справжність підписів та печаток підприємств на такій видатковій накладній.

Відповідно до платіжного доручення № 2604 від 27.12.2022 позивачем перерахувало на рахунок відповідача 333 205,18 грн з призначенням платежу: "1917442;2610; Оплата за вугілля кам. - підг. опалюв.сезону Накл №98 від 19.12.2022р.; дог.301122 від 30.11.22; в т.ч. ПДВ - 55534,20."

13.02.2023 сторонами підписано без зауважень та заперечень видаткову накладну № 7 щодо вугілля кам`яного марки ДГ 13-100 мм у кількості 7,492 т на загальну вартість з ПДВ - 63 993,82 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 58 від 16.02.2023 було сплачено на рахунок відповідача 76 792,58 грн з призначенням платежу: "1917442;2610;Оплата за вугілля кам. - д/ опалюв.сезону Накл. №7 від 13.02.2023р.; дог.301122 від 30.11.22; в т.ч. ПДВ - 12798,76 грн."

Позивачем надано картку рахунку: 201; місце зберігання: Електромеханічна дільниця: ТМЦ: Вугілля кам`яне марки ДГ 13-100 мм за 01.12.2022-31.03.2023.

Так зі змісту картки рахунку 201 випливає, що 19.12.2022 відображено надходження від ПП "СЕВ-Сервіс 2000" вугілля кам`яного марки ДГ 13-100 мм на суму 277 670,98 грн кількістю 32,508 тонн; 13.02.2023 відображено надходження від ПП "СЕВ-Сервіс 2000" вугілля кам`яного марки ДГ 13-100 мм на суму 63 993,82 грн кількістю 7,492 тонн. (а.с. 67, том 1)

Позивач за первісним позовом стверджує, що під час використання вугілля у нього виникли сумніви щодо його якості, у зв`язку з чим 06.03.2023 ШЕУ Оболонського району звернулось до ПП "Сев-Сервіс 2000" з листом № 053/272-349, в якому просило повідомити про можливість направлення представника для відбору зразків вугілля та передачі його до експертної організації до 10.03.2023 включно для проведення незалежної експертизи відповідно до п. 2.5. Договору.

ПП "Сев-Сервіс 2000" направило позивачу лист від 07.03.2023 № 94, в якому зазначило, що згідно п. 5.9. Договору про закупівлю товару від 30.11.2022 року № 301122 покупець має право пред`явити претензію Постачальнику по кількості - у день прийому-передачі товару, по якості - у будь-який момент продовж терміну дії договору. Строк дії вищевказаного договору до 31.12.2022 року (п. 10.1). Тому підприємство не буде направляти свого представника для відбору зразків.

09.03.2023 ШЕУ Оболонського району звернулося з листом № 053/272-391 до ПП "Сев-Сервіс", в якому вимагало направити свого представника для відбору зразків вугілля та передачі його до експертної організації за адресою: м. Київ, пров. Куренівський, 15-А до 10.03.2023 року.

В обґрунтування листа позивач зазначав про продовження дії Договору відповідно до Додаткової угоди № 2 та з урахуванням положень ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" до 10.04.2023.

У листі від 13.03.2023 № 946 ПП "Сев-Сервіс 2000" зазначило, зокрема, що споживачем не вжито жодних заходів в період як прийняття товару так і дії Договору до 31.12.2022 в частині формування претензій стосовно якості товару. Вказане свідчить, що претензії щодо якості товару були відсутні у Замовника.

Відповідач у листи зазначив, що товар, до якого висловлено претензію по якості, був прийнятий та спожитий позивачем добровільно, права Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва не було порушене, а відтак підстав звертатись як до нас з претензіями не має. Станом на сьогодні договір в частині поставки у 2022 році є виконаним - товар поставленим, оплата за товар здійснена.

15.03.2023 позивач направило відповідачу лист № 053/272-417, в якому зазначив про чинність договору до 10.04.2023, здійснення поставки двома партіями, зокрема друга - 13.02.2023 на суму 76 792,58 грн у кількості 7,492 т., тобто в період дії Договору враховуючи редакцію Додаткової угоди № 2. Покупець зазначає, що він звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення дослідження вугілля кам`яного марки ДГ фракції 13-100. Покупець пропонує продавцю замінити товар на якісний.

У зв`язку із ненаправленням ПП "Сев-Сервіс 2000" свого представника для спільного відбору зразків вугілля та передачі його до експертної установи, ШЕУ Оболонського району самостійно надало для проведення дослідження вугілля кам`яного марки ДГ фракції 13-100 зразок вугілля кількістю 3 кг Київському науково-дослідному інституту судових експертиз відповідно до листа від 13.03.2023.

22.03.2023 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (Сторона 1) та Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва (Сторона 2) підписали Договір № 249/03-23 на проведення експертного дослідження.

Відповідно до платіжної інструкції № 18 від 24.03.2023 позивач сплатив на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 5 735,52 грн із призначенням платежу "Оплата послуг експертизи № 7446/23-34 зг.рах.857 від 24.03.2023р.".

29.03.2023 експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України складено Висновок експерта за результатами проведення дослідження матеріалів, речовин та виробів № 7446/23-34.

Зі змісту висновку випливає, що наданий на дослідження зразок речовини, яка була поставлена ПП "Сев-Сервіс 2000" відповідно до Договору про закупівлю товару № 301122 від 30.11.2022, є сумішшю пустої породи та кам`яного вугілля і не відповідає показникам Сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик № 3 виданому у січні 2021 року.

31.03.2023 позивач звернулося до ПП "Сев-Сервіс 2000" з Претензією щодо неякісного поставленого товару за Договором про закупівлю товару № 301122 від 30.11.2022 року № 053/272-529, в якій вимагало негайно здійснити заміну неякісного поставленого Товару у кількості 21,925 т. на суму 187 275,01 грн. на якісний протягом 2-х (двох) робочих днів з моменту отримання цієї претензії, а також негайно сплатити Покупцю компенсацію в розмірі 20 % від вартості поставленої партії неякісного Товару та вартість проведеного дослідження.

У листі № 951 від 04.04.2023 відповідач заперечив проти заявлених вимогах у претензії позивача, вважав їх необґрунтованими, надуманими та такими, що не підтверджуються належними доказами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач неналежним виконав умови Договору від 30.11.2022 №301122 про закупівлю товару в частині якості поставленого товару, у зв`язку з чим останній зобов`язаний здійснити заміну неякісного товару та виплатити компенсацію у розмірі 20 % від вартості поставленої продукції, що становить 50 681,52 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на те, що додаткова угода № 2 є фіктивним правочином, оскільки вона була вчинена сторонами без наміру здійснення додаткової поставки на 20% від ціни Договору від 30.11.2022, як то в ній передбачено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити, зокрема, наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Тлумачення статті 234 Цивільного кодексу України свідчить, що фіктивний правочин відноситься до оспорюваних правочинів, тобто визнається недійсним на підставі судового рішення, про що має бути вказано в резолютивній частині рішення.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Предметом доказування у справі про визнання недійсним фіктивного правочину, є дефект волі сторін такого правочину.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач не навів належних, достатніх та допустимих доказів відсутності у сторін договору волевиявлення щодо настання передбачених додатковою угодою правових наслідків.

Так, відповідач зазначає, що додаткова угода № 2 укладена на прохання ШЕУ Оболонського району, так як воно не мало можливості до 31.12.2022, тобто в період дії Договору від 30.11.2022, оплатити 100% отриманого товару по видатковій накладній № 98 від 19.12.2022 на 40 тонн в сумі 409 997,76 грн.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, такі твердження спростовуються листом відповідача № 946 від 13.03.2023, в якому ПП "Сев-Сервіс 2000" зазначає, що відповідна додаткова угода № 2 наділяє сторони можливістю забезпечити додаткову партію поставки товару для покриття потреби 2023 року, і не врегульовує правовідносини щодо поставки товару, яка відбулась у 2022 році.

Тобто, сам відповідач у листі визнавав дійсність додаткової угоди, а тому доводи відповідача про відсутність спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правомірно відхилені судом першої інстанції.

Доводи відповідача про непогодження кількості вугілля, що підлягає додатковій поставці в період з 01.01.2023 по 10.04.2023 правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки пунктом 2 Додаткової угоди № 2 сторони погодили її ціну - 81 999,55 грн., що не перевищує 20 % від ціни договору.

Отже, визначивши конкретну суму поставки, а саме у розмірі 81 999,55 грн, сторони фактично визначили об`єм товару, який мав бути поставлений, враховуючи що попередньо всі умови поставки були визначені під час укладення Договору, який продовжив діяти.

Більше того, саме таким чином ціна договору (та фактично об`єм поставки товару) був визначений в основному договорі № 30122 від 30.11.2022.

Як вбачається з умов договору, кількість, ціна та вартість товару визначається специфікацією (п. 1.2. договору).

Водночас, не погодження сторонами специфікації на поставку товару у 2023 році не може свідчити про фіктивність правочину, з огляду на погодження умов щодо ціни та об`єму товару, що повністю відповідав умовам основного договору № 30122 від 30.11.2022.

З приводу тверджень відповідача про те, що до 31.12.2022 із зазначених 409 997,76 грн сплачено лише 333 205,18 грн згідно з платіжним дорученням № 2604 від 27.12.2022, яка відбулася 30.12.2022, а також про те, що на підставі Додаткової угоди № 2 від 26.12.2022 жодних поставок не здійснювалося, так як додатково до вже поставлених 40 тонн вугілля згідно з Видатковою накладною № 98 від 19.12.2022 на 40 тонн ПП "Сев-Сервіс 2000" жодної тонни вугілля на користь КП "ШЕУ" не поставляло, суд першої інстанції вірно зазначив на наступному.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами підписано:

видаткову накладну від 19.12.2022 № 98 на вугілля кам`яне марки ДГ 13-100 мм у кількості 40 т на загальну вартість з ПДВ - 409 997,76 грн;

видаткову накладну від 19.12.2022 № 98 на вугілля кам`яне марки ДГ 13-100 мм у кількості 32,508 т на загальну суму з ПДВ - 333 205,18 грн;

видаткову накладну від 13.02.2023 № 7 на вугілля кам`яне марки ДГ 13-100 у кількості 7,492 т на загальну суму з ПДВ - 76 792,58 грн.

Водночас, жодна зі сторін не оспорює дійсність жодної з видаткових накладних, але обидві сторони підтверджують, що загалом вугілля кам`яного поставлено було саме 40 т.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. (ч. 1 ст. 75 ГПК України)

Як було встановлено вище, що відповідно до платіжних доручень оплата була здійснена із зазначенням у призначенні платежу видаткових накладних від 19.12.2022 № 98 на загальну суму 333 205,18 грн, від 13.02.2023 № 7 на загальну суму 76 792,58 грн.

Позивачем було надано картку рахунку: 201; місце зберігання: Електромеханічна дільниця: ТМЦ: Вугілля кам`яне марки ДГ 13-100 мм за 01.12.2022-31.03.2023.

Так зі змісту картки рахунку 201 випливає, що 19.12.2022 відображено надходження від ПП "СЕВ-Сервіс 2000" вугілля кам`яного марки ДГ 13-100 мм на суму 277 670,98 грн кількістю 32,508 тонн; 13.02.2023 відображено надходження від ПП "СЕВ-Сервіс 2000" вугілля кам`яного марки ДГ 13-100 мм на суму 63 993,82 грн кількістю 7,492 тонн.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. N 291, у бухгалтерському обліку рахунок 20 "Виробничі запаси" призначенo для узагальнення інформації про нaявність і рух належних підприємcтву запасів сировини та матеріалів (в т.ч. сировина й матеріали, якi є в дорозі тa в переробці), будівельних матеріалів, запчастин, матеріалів сільськогосподарського призначeння, палива, тари й тарних матeріалів, відходів основного виробництва.

На субрахунку 201 "Сировина й матеріали" відображаються наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять дo складу продукції, що виготовляється, aбо є необхідними компонентами пpи її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріалів i конструкцій ведуть на субрахунку 205 «Будівельні матеріали»). На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, якi використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цiлей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субраxунку 201. Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, також відображають її вартість на цьому субрахунку.

Отже позивач у своєму бухгалтерському обліку відобразило надходження від ПП "Сев-Сервіс 2000" товару двома партіями, що відповідає видатковим накладним від 19.12.2022 та від 13.02.2023. Також поставка саме двома партіями підтверджується платіжними дорученнями від 27.12.2022 та від 16.02.2023, в яких у призначенні платежу зазначено відповідні видаткові накладні.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, ПП "Сев-Сервіс 2000" не надав доказів бухгалтерського обліку на своєму підприємстві відвантаження всього товару кількістю 40 тонн однією партією 19.12.2022.

Також відповідач не надав докази реєстрації податкової накладної на суму 409 997,76 грн щодо поставки 19.12.2022 товару кількістю 40 тонн в ЄРПН відповідно до п. 6.3.5. Договору та вимог Податкового кодексу України.

Тобто, ПП "Сев-Сервіс 2000" не надав інших доказів на підтвердження поставки товару 19.12.2022 на суму 409 997,76 грн окрім видаткової накладної, при цьому представник відповідача у заявах по суті спору неодноразово підтвердив підписання повноважною особою ПП "Сев-Сервіс 2000" видаткових накладних від 19.12.2022 на суму 333 205,18 грн та від 13.02.2023 на суму 76 792,58 грн.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.19. № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

З огляду на наявні докази, суд першої інстанції вірно вказав, що поставка товару відбулася двома партіями, як це стверджує позивач, оскільки на підтвердження таких обставин надано докази, які є більш вірогідними (накладні, платіжні доручення, відомості бухгалтерського обліку ШЕУ Оболонського району), ніж одна накладна на суму 409 997,76 грн, що надана ПП "Сев-Сервіс 2000" на підтвердження своєї позиції.

Доводи відповідача, що Додаткова угода № 2 підписана виключно для зміни рахунків вірно відхилені судом першої інстанції, оскільки п. 3.3. договору врегульовано можливість зміни розподілу ціни договору, у зв`язку з чим замовник вносить зміни до пункту 3.1. договору шляхом переміщення коштів між рахунками.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони скористались таким правом, визначеним п. 3.3 договору, підтвердженням чого є підписана між сторонами додаткова угода № 1, якою внесено зміни до п. 3.1. Договору.

З цих підстав, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Стосовно первісного позову колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої - другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

За положеннями частин першої та другої статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Згідно зі статтею 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

У випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 30.09.2020 у справі № 927/787/19, від 29.07.2021 у справі № 904/5217/19, на не врахування якої судом апеляційної інстанції наполягає скаржник.

Згідно зі статтею 675 ЦК України гарантійний строк, тобто строк протягом якого продавець гарантує якість товару, окремо встановлюється договором або законом.

Таким чином, гарантійний строк експлуатації (гарантії щодо якості товар) є додатковими зобов`язаннями/гарантіями продавця/виробника щодо якості товару під час його експлуатації споживачем/покупцем.

Зокрема, у пункті 5.9. договору сторони погодили, що покупець має право пред`явити претензію постачальнику щодо кількості та якості товару. Претензія готується і подається у письмовій формі і пред`являється постачальнику, по кількості у день прийому-передачі Товару, по якості - у будь-який момент впродовж терміну дії договору.

Тобто, даним пунктом договору сторони погодили гарантійний строк експлуатації товару, протягом якого продавець гарантує якість товару, що повністю узгоджується з приписами ст. 675 ЦК України.

Доводи апелянта, що цим пунктом було погоджено лише право пред`явлення вимоги, а не гарантійного строку, колегія суддів відхиляє, оскільки п. 5.9. договору відповідає приписам ч. 3 ст. 680 ЦК України, а саме що у разі якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

А тому доводи апелянта щодо невірного тлумачення судом першої інстанції приписів ст. 680 ЦК України колегія суддів відхиляє.

У разі поставки неякісного Товару, покупець оформляє претензію до постачальника. В разі підтвердження того, що отриманий Товар не відповідає визначеним у сертифікаті та паспорті якості показникам, Постачальник здійснює заміну поставленого Товару у повному обсязі на якісний протягом 2-х (двох) робочих днів з моменту отримання Постачальником відповідного письмового звернення Покупця з обов`язковим наданням документальних підтверджень його належної якості та сплачує Покупцю компенсацію в розмірі 20 % від вартості поставленої партії неякісного Товару та вартість проведеного дослідження. (п. 2.4. Договору)

Доводи відповідача, що претензія була пред`явлена поза межами договору, оскільки 30.12.2022 є останньою датою цього договору, а тому сторони не мали права укладати додаткову угоду № 2, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2022 року, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/6870/21, вказав, що в практиці Верховного Суду сформовано сталу позицію щодо застосування прийменників "до" і "по" у нормативних актах, а також договорах, зокрема, відповідно до неї прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15)".

Відповідно до наведеної позиції, якщо застосовується прийменник "до" з календарною датою (наприклад до 31.12.2022), то останнім днем, чинності договору є 31.12.2022.

Колегія суддів враховує, що додатковою угодою № 2 від 26.12.2022, яка була укладена в межах строку дії договору, сторони узгодили продовження строку дії договору до 10.04.2023.

А тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, договір від 30.11.2022 № 301122 про закупівлю товару, з урахуванням положень Додаткової угоди № 2, діяв до 10.04.2023.

Як уже було зазначено вище, позивач звертався до відповідача про направлення його представника листами: від 06.03.2023 № 053/272-349, від 09.03.2023 № 053/272-391, тобто впродовж терміну дії договору.

Відповідач відмовився відправляти свого представника на виконання п. 2.5. Договору, про що повідомив позивача листами від 07.03.2023 вих. № 94, від 13.03.2023 вих. № 946.

Відтак, оскільки представник постачальника не прибув, покупець самостійно здійснював дії для з`ясування якості товару, на який Постачальником надано гарантію.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 2.5. договору покупець мав самостійно скласти акт за відсутності продавця, а оскільки такий акт не складено, відсутні підстави для задоволення претензії позивача.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач покликається виключно на п. 2.4. Договору, у якому відсутнє посилання на обов`язковість складення ним акту про неякісність товару.

У такому пункті Договору визначено, що у разі підтвердження того, що отриманий товар не відповідає визначеним у сертифікаті та паспорті якості показника, Постачальник здійснює заміну поставленого Товару у повному обсязі на якісний протягом 2-х (двох) робочих днів з моменту отримання Постачальником відповідного письмового звернення Покупця з обов`язковим наданням документальних підтверджень його належної якості та сплачує Покупцю компенсацію в розмірі 20 % від вартості поставленої партії неякісного Товару та вартість проведеного дослідження.

Саме на підставі такої узгодженої сторонами умови позивач замовив експертне дослідження (можливість його проведення опосередковано визначене у п. 2.4. Договору необхідністю сплати його вартості).

Відтак твердження відповідача, що за відсутності складеного в односторонньому порядку акту покупцем, останній позбавлений права вимагати заміни неякісного товару, сплату штрафу та відшкодування вартості експертного дослідження є помилковим.

До матеріалів справи позивачем додано експертний висновок від 29.03.2023 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення дослідження матеріалів, речовин та виробів № 7446/23-34.

Зі змісту висновку випливає, що наданий на дослідження зразок речовини, яка була поставлена ПП "Сев-Сервіс 2000" відповідно до Договору про закупівлю товару № 301122 від 30.11.2022, є сумішшю пустої породи та кам`яного вугілля і не відповідає показникам Сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик № 3 виданому у січні 2021 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, експертне дослідження виконано не на підставі ст. 101 ГПК України (проведення експертизи на замовлення учасників справи) для подання до суду, а відповідно до узгоджених умов Договору у п. 2.4. з метою з`ясування якості товару покупцем для подальшого звернення до постачальника з претензією для заміни неякісного товару.

Доводи відповідача, що позивач жодними допустимими доказами не довів того, які саме зразки (проби) вугілля, яке було поставлене ПП "Сев-Сервіс 2000" по Договору від 30.11.2022, були надані ним Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для проведення експертизи та що саме на підставі таких зразків (проб) було зроблено Висновок експерта за результатами проведення дослідження матеріалів, речовин та виробів від 29.03.2023 №7446/23-34, судом першої інстанції вірно відхилені з огляду на наступне.

Так, в суді першої інстанції відповідач посилався на п. 27 Інструкції № П-7, відповідно до якого про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується усіма особами, що приймають участь у відборі.

У постанові палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18 викладено такий висновок про застосування норм права:

"6.1. Відповідно до статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

6.2. Відповідно до частини шостої статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

6.3. Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

6.4. Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

6.5. Положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 №П-7, відповідно до якої саме на покупця покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення скритих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції не застосовуються, як підстава для звільнення постачальника (виробника) від обов`язку доводити, що дефекти товару виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" може застосувати лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України, а відповідно до частини сьомої статті 11 ГПК України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

6.6. Окрім того, ця Інструкція застосовується, коли дефекти виникли при прийманні продукції виробничо-технічного призначення, а не в процесі експлуатації продукції, на яку надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації).

6.7. За наведених обставин, палата Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати (постанова від 13.08.2019 у справі № 904/4958/18), зокрема: щодо покладення на позивача (покупця) обов`язку доказування причин дефектів продукції, виявлених протягом гарантійного строку, застосування до спірних правовідносин положень Інструкції № П-7 та незастосування норми права (частини шостої статті 269 ГК України) у подібних правовідносинах."

Станом на день розгляду даної справи Верховний Суд не відступив від вказаного висновку, зробленого палатою Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Верховного Суду.

У постанові від 01.06.2021 у справі №927/144/20 Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції помилково звернувся до положень Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966. Даний відомчий акт колишнього СРСР не міг застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки це не відповідає положенням частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, і до того ж він містить приписи, несумісні із законодавством України і практично невиконувані (зокрема, щодо участі у прийнятті продукції представників галузевих інспекцій по якості продукції, представників громадськості тощо).

Отже, враховуючи такий висновок (п. 6.5. досліджуваної постанови), норми Інструкції П-7 не застосовуються при розгляді даної справи.

Водночас застосовується пряма норма ч. 2 ст. 679 ЦК України, а саме якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Заперечуючи правильність відбору покупцем товару, колегія суддів враховує, що відповідач, у свою чергу, не з`явився на неодноразові виклики покупця для відбору зразків.

А тому суд першої інстанції вірно вказав, що постачальник втратив право заперечувати правильність відбору за своєї свідомої неучасті у такому відборі.

Посилання апелянта на приписи ДСТУ 4096-2002, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідний стандарт встановлює методики відбору проб із потоку, залізничних вагонів, суден, інших транспортних засобів, від палива, що знаходиться на складі та не визначають правил відбору проб для визначення якості вугілля.

Доводи відповідача, що позивачем не доведено обставин того, що неякісність товару було виявлено лише під час використання вугілля, спростовуються наявною в матеріалах справи службовою запискою головного енергетика позивача від 02.03.2023.

Більше того, виходячи із конструкції ст.ст. 679-680 ЦК України відповідач відповідає за недоліки товару у випадку як доведення того, що вони існували до передачі товару покупцеві, так і після його передачі, якщо продавець не доведе, що вони виникли після цього внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Як вже було зазначено вище, висновком від 29.03.2023 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було встановлено, що товар, який був поставлений ПП "Сев-Сервіс 2000" відповідно до Договору про закупівлю товару № 301122 від 30.11.2022, є сумішшю пустої породи та кам`яного вугілля і не відповідає показникам Сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик № 3 виданому у січні 2021 року.

Відповідач належними та допустимими доказами не спростував наданий позивачем висновок та не довів належну якість поставленого товару за договором про закупівлю товару № 301122 від 30.11.2022, яка є предметом спору у даній справі.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вірно встановив, що покупець виявив недоліки товару протягом гарантійного строку, встановленого п. 5.9. договору, тоді як постачальник не довів, що погіршення якості виникло внаслідок порушення покупцем зберігання чи то експлуатації товару, ухилявся від участі у відборі зразків і будь-яким чином заперечував причетність до спірного товару.

Відтак, враховуючи презумпцію вини постачальника, позивачем доведено належними доказами (проведеним експертним дослідженням), що поставлений відповідачем товар не відповідає характеристикам, зазначеним у сертифікаті на вугільну продукцію № 3 від січня 2021 року.

Стосовно тверджень відповідача, що позивачем не доведено, що переданий товар є тим товаром, що постачався саме ПП "Сев-Сервіс 2000", суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідні доводи спростовуються презумпцією вини постачальника.

Крім того, з долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що позивач купував вугілля такого виду лише у відповідача, інших закупівель ШЕУ Оболонського району у спірний період не проводило, що підтверджується роздруківкою із сайту електронної системи «Прозоро». Доказів протилежного матеріали справи не містить.

Отже, з огляду на встановлені вище обставини, на підставі п. 2.4. Договору постачальник зобов`язаний здійснити заміну поставленого Товару у повному обсязі на якісний з обов`язковим наданням документальних підтверджень його належної якості та сплатити Покупцю компенсацію в розмірі 20 % від вартості поставленої партії неякісного Товару та вартість проведеного дослідження.

Як вказує позивач, на день подання позову неякісний товар у покупця залишився у кількості 21,925 тонн на суму 224 730,01 грн (409 997,76 грн (вартість поставленого товару за Договором) / 40 тонн х 21,925 тонн), у зв`язку з чим є вірним розрахунок позивача, що 20 % компенсації становить 44 946 грн (20% від 224 730,01 грн). Вартість проведеного дослідження підтверджується платіжною інструкцією № 18 від 24.03.2023 на суму 5 735,52 грн.

У зв`язку з чим судом першої інстанції правомірно були задоволенні первісні позовні вимоги у повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 року у справі № 925/592/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СЕВ-СЕРВІС 2000" на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 у справі № 925/592/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2023 у справі № 925/592/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 925/592/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.02.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко